Ухвала

від 02.09.2013 по справі 910/12008/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"02" вересня 2013 р. Справа №910/12008/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» на ухвалу Господарського суду м. Києва від 08.07.2013 року (суддя Босий В.П.)

про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з

обмеженою відповідальністю «БУП»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком»

про визнання договору недійсним,

у справі № 910/12008/13 (суддя Васильченко Т.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП»

про стягнення 83 277,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Згідно розпорядження Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 року для розгляду справи № 910/12008/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» повернуто скаржнику без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, позивач за зустрічним позовом звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року про повернення зустрічної позовної заяви.

При цьому скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу ТОВ «БУП» та додані до неї документи, апеляційний суд встановив, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику з огляду на наступне.

Згідно частини 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Країни від 17.05.2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", статтею 93 ГПК встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги.

Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку.

Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК.

Про поновлення або про відмову у поновленні пропущеного строку може зазначатися в ухвалі як окремому документі (за підписом судді, який розглядав відповідне питання у порядку частини другої статті 93 ГПК) або в ухвалах (за підписами суддів) про повернення апеляційної скарги (частина друга статті 93, пункт 4 частини першої статті 97 ГПК) чи про прийняття її до провадження (стаття 98 ГПК).

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку подання апеляційної скарги та про повернення останньої може бути оскаржено в касаційному порядку на підставі частини третьої статті 53 ГПК України.

Розглянувши заяву ТОВ «БУП» про відновлення пропущеного строку Київський апеляційний господарський суд встановив, що дана заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року є 13.07.2013 року.

Позивач за зустрічним позовом звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 06.08.2013 року, тобто з пропуском п'ятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження.

При цьому, обґрунтовуючи причини пропуску строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали місцевого господарського суду, ТОВ «БУП» зазначає, що судом ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви йому не було вчасно направлено, а про оскаржувану ухвалу дізналося з мережі Інтернет.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, ухвала господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року про повернення зустрічної позовної заяви була направлена позивачу за зустрічним позовом відповідно до норм чинного законодавства 09.07.2013 року, що підтверджується відміткою про відправлення процесуального документа на звороті останнього аркушу вказаної ухвали.

В свою чергу, відповідачем в обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження вищевказаної ухвали місцевого господарського суду не надано суду жодного доказу неотримання копії ухвали господарського суду міста Києва від 09.07.2013 року разом із зустрічною позовною заявою.

Відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску. Виходячи зі змісту статті 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно із п. 8 ч. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду Країни від 17.05.2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, наведені норми пов'язують можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК."

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що скаржником не наведено поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством процесуальні строки.

При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в задоволенні заяви ТОВ «БУП» про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 93 ГПК України апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Крім того, згідно із частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що скаржником в порушення вимог вищевказаної статті не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідачу за зустрічним позовом - ТОВ «Лендком», як і не вказано про такі докази в додатках до апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Крім того, згідно з ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон), статтею 4 якого визначено розміри ставок судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду.

Відповідно до підпункт 8 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012 року № 5515-VI мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі з 1 січня 2013 року встановлено - 1 147,00 грн., а тому 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги в даній справі, становить 573,50 грн.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги, позивачем за зустрічним позовом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, проте подано клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав того, що товариство має скрутне матеріальне становище, а тому не в змозі здійснити сплату судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній в частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Втім, скаржником не надано належних доказів на підтвердження важкого фінансового стану та неможливості сплати судового збору, а тому суд не вбачає підстав для звільнення його від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга ТОВ «БУП» на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року судом не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню скаржнику.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 53, 86, 93, 94, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги відмовити.

2. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» про звільнення від сплати судового збору відмовити.

3. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БУП» на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2013 року у справі № 910/12008/13 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті.

4. Матеріали справи № 910/12008/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Остапенко О.М.

Судді Пономаренко Є.Ю.

Руденко М.А.