Постанова

від 04.07.2013 по справі 813/2608/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року Справа № 813/2608/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючої - судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача Навроцького А.І.

представника відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Альтернативна енергія» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000042240 та № 0000032240 від 22.03.2013 року, -

встановив:

Приватне підприємство «Альтернативна енергія» (надалі - ПП «Альтернативна енергія») звернулось до Львівського адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000042240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23 893 грн. (за основним платежем на 19 114 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 779 грн.), від 22.03.2013 року № 0000032240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 21 981 грн. (за основним платежем на 21 981 грн.).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки податкового органу про порушення податкового законодавства у вигляді заниження податкових зобов'язань, порушення порядку ведення податкового обліку, у зв'язку із укладенням договорів та проведенням господарських операцій з ТзОВ «Кемімпекс», не відповідають дійсності. Реальність виконання робіт, отримання послуг підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами і доказами, які свідчать про фактичне їх отримання, документально підтверджується вартість понесених витрат, наявністю у контрагента позивача спеціальної правоздатності на момент здійснення спірних господарських операцій, а також ліцензії. Позивач вважає неправомірним посилання Відповідача, як на основу виникнення розбіжності у податкових деклараціях на норми «примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» затвердженого наказу від 18.04.2008 № 266, який не зареєстрований в мінюсті, а відтак є не обов'язковим до виконання. Крім того, наказ від 18.04.2008 № 266 приймався з метою реалізації положень наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 березня 2008 року за № 224/14915, який втратив чинність на підставі Наказу Державної податкової служби № 41 від 25.01.2011 року. За наявності таких доказів, вважає, що висновки податкового органу не можуть ґрунтуватись лише на непідтверджених висновках про неможливість контрагентів позивача виконати роботи, надати послуги, що не є підставою для встановлення факту порушення податкового законодавства. Відсутні судові рішення, які б підтверджували нікчемність господарських операцій. Вважає що податковий орган не наділений повноваженнями визнавати правочини нікчемними, висновки ДПІ не можуть ґрунтуватись лише на не підтверджених висновках актів перевірки щодо контрагентів позивача.

В ході розгляду справи по суті, суд, за клопотанням представника відповідача, судом та згодою представника позивача допустив заміна первинного відповідача ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС на належного відповідача - Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю, вважає вимоги необґрунтованими та безпідставними. Вважає, що роботи та послуги не могли виконуватись (надаватися) ТзОВ «Кемімпекс», оскільки згідно центральної бази даних ДПС України встановлено, що на ТзОВ «Кемімпекс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відтак, всі ці обставини в сукупності призвели до завищення податкового кредиту та валових витрат ПП «Альтернативна енергія». Також вважає, що первинні документи не дають можливості підтвердити факт виконання саме цих робіт, послуг.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

ПП «Альтернативна енергія» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Товариство є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ. ПП «Альтернативна енергія» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова, що підтверджується довідкою про взяття на податковий облік.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області державної податкової служби складено акт від 07.03.2013 № 290/22-4008/35186460 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Альтернативна енергія», код ЄДРПОУ 35186460 з питань правильності обчислення та своєчасності сплати податків при проведенні взаєморозрахунків із ТзОВ «Кемімпекс» (ІПН 356329726550) за вересень 2011 року, ТзОВ «Гарант-буд-сервіс» (ЄДРПОУ 37635291), ТзОВ «БК «Київбудмонтаж» (ЄДРПОУ 37143832) за весь період здійснення розрахунків».

Актом перевірки встановлено порушення п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього в сумі 21 981 гри., в тому числі за період ІІ-ІІІ квартали 2011 року (III квартал) в сумі 21 981 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Кемімпекс» та п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 19 114 грн., в тому числі за вересень 2011 року в сумі 19 114 грн. по взаєморозрахунках з ТзОВ «Кемімпекс»».

Підставою для висновку про наявність у позивача порушень норм податкового законодавства слугували наступні обставини, встановлені відповідачем при проведенні перевірки, а саме: згідно центральної бази даних ДПА України встановлено, що станом на 01.09.11 року (початок перевірки) ТзОВ «Кемімпекс» (код ЄДРПОУ 35632973) перебувало на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з ознакою 30 «В стані переходу до іншої ДПІ»; згідно бази даних співставлення податкового кредиту та зобов'язання в розрізі контрагентів встановлено відхилення, а саме податковий кредит ПП «Альтернативна енергія» більший за податкове зобов'язання ТзОВ «Кемімпекс» за вересень 2011 року в загальній сумі 19 114 грн.; згідно ЦБД ДПА України ТзОВ «Кемімпекс» 14.10.12 року до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС був поданий уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2011 року, де були усунуті розбіжності між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, проте у відповідності до п.2.3 «примірного Порядку» документи не визнані як податкова декларація з ПДВ, зареєстровані в електронній базі податкової звітності платника ПДВ в триденний термін від дня їх отримання. Згідно п.2.4 в електронній базі документи, не визнані як податкова звітність, зареєстровані (без внесення показників до КОР) та отримали статус «До відома»; крім того, згідно центральної бази даних ДПС України встановлено, що на ТзОВ «Кемімпекс» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

За наслідками перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000042240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23 893 грн. (за основним платежем на 19 114 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 779 грн.), від 22.03.2013 року № 0000032240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 21 981 грн. (за основним платежем на 21 981 грн.).

При вирішенні спору по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи підстави позову та заперечень, спір виник щодо реальності господарських операцій між ПП «Альтернативна енергія» та ТзОВ «Кемімпекс».

Податковий орган вважає, що контрагент позивача ТзОВ «Кемімпекс» не спроможний виконати роботи, надати послуги, оскільки в дійсності не отримував ніяких товарів від їх основних постачальників, а господарські операції є безтоварними. Причиною безтоварності господарських операцій називає відсутність основних фондів, людей, які б виконували ці роботи, приміщень, транспорту тощо, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. А також зазначає що звітність подана ТзОВ «Кемімпекс» взята «до відома».

Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Податкового Кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

За положеннями п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, такою особою є підприємство (установа, організація), але не її керівник. Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

На підтвердження дотримання вимог п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України позивачем надано копії: договору про виконання робіт № 180/09 від « 01» вересня 2011 року, укладеного між ПАТ ТзОВ «Кемімпекс» та ПП «Альтернативна енергія», акту форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, додатку до договору «Договірна ціна», локального кошторису; договору про виконання робіт №182/09 від « 02» вересня 2011 року, укладеного між ТзОВ «Кемімпекс» та ПП «Альтернативна енергія», акту форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, додатку до договору «Договірна ціна», локального кошторису; договору про виконання робіт № 186/08 від « 09» серпня 2011 року, укладеного між ПАТ ТзОВ «Кемімпекс» та ПП «Альтернативна енергія», акту форми КБ-2, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, додатку до договору «Договірна ціна», локального кошторису; трьох податкових накладних виписаних ТзОВ «Кемімпекс» для ПП «Альтернативна енергія».

Отримання результатів робіт від ТзОВ «Кемімпекс» відображено позивачем у відомостях по рахунку бухгалтерського обліку із вказаним контрагентом №631, також відомості містять інформацію про факт повного розрахунку позивача із вказаним контрагентом, шляхом укладення угоди про переведення боргу та заміну зобов'язаної сторони.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними ТзОВ «Кемімпекс» включено позивачем до складу податкового кредиту вересень 2011 року, відповідають даним декларацій з ПДВ за вересень 2011 року та уточнюючим розрахункам до даної декларації та відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період. А також враховано при формуванні валових витрат, відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2011 року з додатками.

Відтак, виконання робіт та послуг ТзОВ «Кемімпекс» підтверджується первинними документами (договором, актами виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, угодою про переведення боргу та заміну зобов'язаної сторони, платіжними документами). В судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначений контрагент на момент здійснення операцій був зареєстрований як юридичний особа, та був є платником податків, чого не заперечував у своєму акті відповідач та його представник.

Первинні документи зазначених вище контрагентів позивача не були визнані судом недійсними, судових спорів щодо правильності їх складання немає.

Крім того, до матеріалів справи приєднано копії: договору про виконання робіт, укладеного між ПАТ «Львівобленерго» та ПП «Альтернативна енергія», акту форми КБ-2; довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, додатку до договору «Договірна ціна», локального кошторису; договору про виконання робіт, укладеного між ТзОВ «Вест ойл Груп» та ПП «Альтернативна енергія», договору оренди між ТзОВ «Вест ойл Груп» та ТзОВ «Золотий еватор», акту форми КБ-2, два додатки до договору «Договірна ціна», два локальні кошториси; копії договору про виконання робіт, укладеного між Комунальною 3-ю міською клінічною лікарнею та ПП «Альтернативна енергія», три акти форми КБ-2; трьох довідок про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, додатку до договору «Договірна ціна», два локальних кошториси, зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва; виписки по рахунку про розрахунки ПП «Альтернативна енергія» з ПАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Вест ойл Груп», комунальною 3-ю міською клінічною лікарнею, оборотно-сальдова відомість та картка рахунку по 361 по розрахунках з ПАТ «Львівобленерго»; оборотно-сальдова відомість та картка рахунку по 361 по розрахунках з ТзОВ «Вест ойл Груп»; оборотно-сальдова відомість та картка рахунку по 361 по розрахунках з Комунальною 3-ю міською клінічною лікарнею, які підтверджують передачу ПП «Альтернативна енергія» робіт виконаних ТзОВ «Кемімпекс» своїм замовникам (ПАТ «Львівобленерго», ТзОВ «Вест ойл Груп», комунальній 3-ій міській клінічній лікарні).

Оцінюючи надані і досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає доводи відповідача безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі даних зазначених у центральних базах даних ДПС України, оскільки інформація, викладена в акті перевірки позивача була оброблена без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем сум податку на додану вартість та валових витрат, відповідно, про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд враховує, що роботи, які виконувались ТзОВ «Кемімпекс», відповідали їх видам діяльності, роботи прийняті на об'єктах, на яких їх виконано. В актах виконаних робіт конкретизовано, які саме роботи проводились. Роботи оплачені, відображені в податковому та бухгалтерському обліку. Податковий орган не заперечує факт виконання робіт, однак заперечує їх виконання саме вказаним контрагентом. Разом з тим, податковий орган не вказує хто інший, якщо не ТзОВ «Кемімпекс» виконував ці роботи. Покликання лише на неможливість виконувати роботи з посиланням на дані, які розміщені в центральних базах даних ДПС України, без підтвердження їх належними доказами, є необґрунтованим.

Немає також і судових рішень, якими було б встановлено недійсність або невиконання укладених позивачем договорів. Таким чином, відповідач не довів у встановленому порядку факту підробки первинних документів, а тому презумпція їх дійсності не спростована.

Виходячи з вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, ці обставин повинен довести суб'єкт владних повноважень, який є відповідачем, оскільки саме з встановленням цих обставин пов'язана правомірність прийнятих рішень.

Оцінюючи фактичні обставини справи, суд, бере до уваги письмові докази (первинні бухгалтерські документи) та документи, які свідчать про реальну спроможність ТзОВ «Кемімпекс» займатись господарською діяльністю, виступати стороною договірних зобов'язань, а також враховує, що аналіз цих документів дає можливість встановити їх участь у виконанні робіт, наданні послуг. Органом ДПІ не спростовано факту наявності в позивача результатів робіт, послуг.

Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність ТзОВ «Кемімпекс» здійснювати господарську діяльність. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагентів за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних рішень повідомлень.

Як наслідок безпідставності висновків про відсутність мети до реального настання правових наслідків, не відповідають закону і висновки податкового органу про порушення ПП «Альтернативна енергія» податкового законодавства в результаті чого занижено податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість. Відтак, не відповідають закону і оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Висновки органу ДПС прямо суперечать також практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

В розумінні ст. 3 КАС України рішення суб'єктів владних повноважень повинні прийматися (вчинятися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.03.2013 року № 0000042240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 23 893 грн. (за основним платежем на 19 114 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями на 4 779 грн.), від 22.03.2013 року № 0000032240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 21 981 грн. (за основним платежем на 21 981 грн.) прийняті ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС за межами повноважень, наданих податковому органу, необґрунтовано, а тому позов слід задовольнити.

У відповідності до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби № 0000042240 та № 0000032240 від 22.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Альтернативна енергія» сплачений судовий збір в розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 75 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 09 липня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.