Постанова

від 03.07.2013 по справі 904/2265/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.07.2013 року Справа № 904/2265/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Тищик І.В. (доповідач)

суддів - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

при секретарі - Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін

від позивача : Ільїн А.М.

від відповідача не з'явився

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі 904/2265/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Промсировинаімпорт", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш", м. Дніпропетровськ

про стягнення 68128, 02 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості у сумі 64 470,00 грн. за комплектуючі для залізничного транспорту, поставлені за договором поставки №125 від 19.09.2012р., 893,94 грн. 3% річних, 259,22 грн. інфляційних втрат та 2234,86 грн. пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі № 904/2265/13 (суддя Кармазіна Л.П.) позовні вимоги задоволено частково; з ТОВ "Трансмаш" на користь позивача стягнуто суму заборгованості, 3% річних та інфляційні втрати у повному обсязі; в задоволенні позову в частині стягнення пені відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, суд послався на те, що відповідачем не виконані зобов'язання з оплати вартості отриманого товару; факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи; стягнення відсотків річних та інфляційних передбачено нормами чинного законодавства.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення господарського суду. При цьому скаржник посилається порушення судом норм матеріального права, оскільки справу було розглянуто без участі повноважного представника відповідача, внаслідок чого, на думку скаржника, відповідач не мав можливості забезпечити належний захист своїх інтересів.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу наданий не був; в судовому засіданні представник позивача пояснив, що вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню і просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Про час та місце судового засідання представник відповідача повідомлений належним чином, однак, наданим процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції не скористався.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2012р. між ТОВ "Торгівельна компанія Промсировинаімпорт" (Постачальник) та ТОВ "Трансмаш" (Покупець) було укладено договір поставки № 125, відповідно до якого позивач зобов'язався поставити відповідачу комплектуючі для залізничного транспорту в обумовлені договором строки в асортименті та ціною згідно специфікацій до договору, а відповідач зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору.

Сторонами узгоджені всі істотні умови договору та обумовлений порядок продовження строку його дії.

На підставі умов специфікації №1 від 19.09.2012 року до договору поставки, позивач був зобов'язаний поставити профіль вагонної стійки 250х102 у кількості 8,300 тн. на загальну суму 64 740 грн. 00 коп.

Позивачем 19.09.2012 року на виконання вимог договору поставки та вищезазначеної специфікації №1, поставлено покупцю профіль вагонної стійки 250х102 у кількості 8,300 тн. на загальну суму 64 740 грн. 00 коп., що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-011909 від 19.09.2012 року, видатковою накладною №РН-021909 від 19.09.2012 року. Товар отримав представник відповідача Залізний Р.І. на підставі виданої йому довіреності №0540 від 19.09.2012р.

В порушення зобов'язань за договором оплату отриманого товару відповідачем не здійснено, що і стало підставою звернення позивача до господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами встановлений порядок розрахунків з відстроченням платежу на 14 календарних днів, однак, у визначені строки грошові зобов'язання покупцем виконані не були. Факт наявності заборгованості за отриманий товар відповідач не заперечує, доказів погашення зазначеної заборгованості відповідачем не надано.

За вказаних обставин висновок господарського суду щодо стягнення суми основного боргу є обґрунтованим.

З урахуванням приписів ст.ст. 546, 549, 612, 625 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України, за наявності заборгованості відповідача за комплектуючі, господарським судом правомірно стягнуто з відповідача інфляційні втрати у розмірі 259,22 грн. та три відсотки річних у сумі 893,94 грн. за період з 04.10.2012р. по 21.03.2013р.

В силу положень ч. 2 ст. 235 ГК України до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті санкції, застосування яких передбачено договором.

Відтак господарським судом вмотивовано відмовлено в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення з відповідача пені, оскільки умовами договору не передбачено забезпечення виконання зобов'язання неустойкою.

За викладених обставин підстав для скасування оспорюваного рішення не вбачається.

Доводи наведені в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги колегією суддів.

Клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з перебування представника на лікарняному, яке подано відповідачем до господарського суду, обґрунтовано не задоволено судом, оскільки, по-перше, відсутні документальні докази в обґрунтування даного клопотання, по-друге, відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час судового засідання належним чином, а надання повноважень на представництво інтересів відповідача не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Окрім того, відповідач не обґрунтував свою позицію щодо суті спору у відзиві на позов та не заявив (і наразі не заявляє) про існування інших доказів, які він має подати до суду.

Процесуальним правом на участь в засіданні суду апеляційної інстанції відповідач також не скористався.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оскаржуваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Трансмаш" залишити без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року у справі 904/2265/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.М.Білецька

Т.А.Верхогляд