Рішення

від 22.05.2013 по справі 2604/29436/12

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2604/29436/12

Провадження №2/755/1205/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Нестеровському Б.Ю., Яськовій В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визначити йому додатковий тримісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року батька ОСОБА_5.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер його батько ОСОБА_5, який на день смерті проживав і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 про що 06 вересня 2010 року складено відповідний актовий запис № 16422 і підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 залишив після своєї смерті заповіт від 29 вересня 2006 року, відповідно до якого земельну ділянку, площею 2, 3645 га, яка розташована на території Процівської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, кадастровий номер 3220886000:02:002:0035, заповів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Про наявність іншого спадкового майна, крім даної земельної ділянки та квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 йому нічого не відомо. ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла його мати - ОСОБА_7, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 152 і підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2. Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер його брат - ОСОБА_6, про що в книзі реєстрації смертей 17 березня 2011 року зроблено відповідний актовий запис № 07 і підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 За наявної в нього інформацією, син його брата - ОСОБА_2 подавав заяви про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_6 та дідуся - ОСОБА_5. 19 вересня 2012 року він звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3, в якого заведена спадкова справа № 5/2012 та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 53247677, з наміром прийняти спадщину, яка залишилася після смерті його батька. Проте, з'ясувалося, що ним було пропущено строк для прийняття спадщини, а саме шість місяців від моменту відкриття спадщини. В зв'язку з цим нотаріус відмовив йому у вчиненні даної нотаріальної дії. У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, шестимісячний строк для прийняття спадщини він не міг звернутися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в зв'язку з тим, що з 08 квітня 2009 року відбував покарання за злочин, передбачений ч. 1 ст. 119 КК України.

Представник позивача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що квартира по АДРЕСА_1 не є спадковим майном, так як є дарунком ОСОБА_7 Він же не являється спадкоємцем ні батька, ні дідуся. Дійсно він звертався після смерті батька в 2011 році до другої нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але потім відкликав її. Після ж смерті дідуся із заявами про прийняття спадщини він не звертався.

Третя особа, приватний нотаріус ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином, суд про причини не явки не повідомив, при цьому надіслав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 року, батьками якого є: ОСОБА_5 та ОСОБА_7 (а.с.5).

ІНФОРМАЦІЯ_4 року помер ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.6).

Відповідно до заповіту від 29 вересня 2006 року, ОСОБА_5 на випадок його смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2,3645 га, яка розташована на території Процівської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, кадастровий номер 3220886000:02:002:0035 заповів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7).

За час життя, ОСОБА_7 заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 2,3646 га, яка розташована на території Процівської сільської ради, Бориспільського району, Київської області, кадастровий номер 3220886000:02:002:0034 ОСОБА_6.

ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Спадкоємством визнається перехід майна спадкодавця в разі його смерті до іншої особи, спадкоємцю у порядку передбаченому за конодавством. Спадкоємець може прийняти спадщину за заповітом або за законом. У випадку, коли спадкодавець склав заповіт, до спадщини закликаються спадкоємці за заповітом.

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Відповідно до ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 Цивільного Кодексу України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 Цивільного Кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

10 серпня 2011 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Другої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька - ОСОБА_6. Також із заявою про прийняття спадщини звернулася дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_9 в своїх інтересах та в інтересах доньки ОСОБА_10.

16 серпня 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року його батька - ОСОБА_5.

16 серпня 2012 року ОСОБА_1 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті брата ІНФОРМАЦІЯ_6 року - ОСОБА_6 (а.с. 79).

Як встановлено судом, інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори не зверталися.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1266 Цивільного Кодексу України, внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1269 Цивільного Кодексу України, особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 570/2011, заведеної Другою Київською державною нотаріальною конторою після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6, 09 вересня 2011 року ОСОБА_2 відкликав свою заяву від 10 серпня 2011 року про прийняття спадщини. Того ж дня ОСОБА_9 відкликала свою заяву, подану 10 серпня 2011 року про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року її чоловіка - ОСОБА_6.

Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 19 вересня 2012 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 заведена ним ІНФОРМАЦІЯ_4 року за № 5/2012 та зареєстрована в спадковому реєстрі за № 53247677. У зв'язку з ненаданням ОСОБА_1 відомостей щодо фактичного прийняття спадщини згідно зі 1268 ЦК України у нього є право на звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.24).

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини другої ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.Суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Судом встановлено, що позивачем строк подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року його батька - ОСОБА_5 пропущено з поважних причин.

Так, як вбачається з вироку Городнянського районного суду Чернігівської області від 18 червня 2012 року, ОСОБА_4 був визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і йому призначено покарання у вигляді 4 роки позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахується з моменту затримання - 08 квітня 2009 року (а.с.10-20). Таким чином, позивачу на момент смерті батька ОСОБА_5 та брата ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та останній не міг звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

Як роз'яснено в п.п. 2 п. 28 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Аналогічні норми містяться в Листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не є спадкоємцем майна померлого батька - ОСОБА_6, а заяву, яку він подавав для прийняття спадщини він відкликав, що підтверджується матеріалами спадкової справи.

Відповідно до довідки Другої Київської державної нотаріальної контори від 15 листопада 2012 року, спадкоємицею померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року ОСОБА_6 є його малолітня донька ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 Станом на 15 листопада 2012 року свідоцтва про право на спадщину не видавалося.

Відповідно до ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України, суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Відповідно до Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача, суд повинен відмовляти у задоволенні позову. Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є неналежним відповідачем, так як спадщину після смерті свого батька він не приймав, а свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Разом з тим, позивачем клопотань про заміну неналежного відповідачем належним відповідачем, суду не подавалось.

У відповідності до ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пред'явлені вимоги до неналежного відповідача, а в судовому засіданні позивачем клопотання про заміну неналежного відповідача не подавалося.

На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 11, 15, 33, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 1217, 1220, 1223, 1258, 1261, 1266, 1268, 1269, 1270, 1272, Цивільного кодексу України, п.п. 2 п. 28 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суд -

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: