Постанова

від 04.07.2013 по справі 2а/2370/4944/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року справа № 2а/2370/4944/2012

м. Черкаси

12 год. 05 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Гаращенка В.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

за участю:

представників позивача: Зеленського В.А. - директор, Романець О.І. - за довіреністю;

представника відповідача: Різника В.С. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор - 01» до Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор 01» звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 05.12.2012 №0001182301 стосовно донарахування зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 183723 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 91861 грн. 50 коп.

В позові зазначається, що Катеринопільською ОДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, результати якої зафіксовані в акті від 19.11.2012 №249/22-017/32580463 та винесене на підставі вказаних у ньому порушень податкове повідомлення-рішення №0001182301 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій. Вважаючи вказане рішення податкового органу неправомірним, позивач оскаржив його до суду.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі, в обґрунтування заявлених вимог пояснили, що викладені в акті перевірки стосовно позивача висновки є необґрунтованими та направленими на безпідставне зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки доказова база Катеринопільської ОДПІ формується виключно на аналізі діяльності постачальників позивача - TOB «Монтаж-Систем-Груп», TOB «Площа Європи» - та їхніх контрагентів по ланцюгу постачання товарів, що носить суб'єктивний характер та базується на припущеннях, а не на доведених фактах, тому посилання відповідача на нікчемність укладених позивачем господарських операцій не відповідають дійсності, оскільки не підтверджуються об'єктивними даними.

Крім того, представники позивача зауважили, що в ході документальної перевірки податковим органом не взято до уваги факт наявності всіх необхідних бухгалтерських документів для підтвердження реальності господарських операцій TOB «Кондор 01», тоді як всі документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити, як того і вимагає чинне законодавство України.

Позивачем виконані всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, які дають право на віднесення коштів до податкового кредиту на підставі належних первинних документів. Стосовно виявлених порушень в діяльності контрагентів позивача представники зазначили, що за негативні наслідки має відповідати особа, яка допустила такі порушення, але аж ніяк не позивач, який є добросовісним платником податків і здійснює свою господарську діяльність в рамках, визначених законом.

Так, договірні зобов'язання між позивачем та його контрагентами фактично виконані, що підтверджується належними документами і, відповідно, дає позивачу право на віднесення відповідних сум до податкового кредиту.

З підстав викладеного оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню.

В свою чергу, в судовому засіданні та в письмовому запереченні на адміністративний позов представник відповідача просив у його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що в ході проведення перевірки правомірно встановлено завищення позивачем сум кредиту з ПДВ, оскільки до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів чи послуг, не підтверджені реальним проведенням господарської операції. В порушення вимог податкового законодавства ТОВ «Кондор 01» неправомірно сформовано податковий кредит по операціях з суб'єктами господарювання, правочини з якими визнано нікчемними, що призвело до недоплати податку на додану вартість.

По операціях з придбання інструментів між TOB «Кондор 01» та контрагентами-постачальниками TOB «Монтаж-систем-груп» і TOB «Площа Європи» встановлено відсутність постачання інструментів та укладення угод без мети настання реальних наслідків, так як господарські операції за період з липня по листопад 2011 року з постачання інструментів для подальшого використання TOB «Кондор 01» у контрагентів - постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності майна у постачальників, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

Враховуючи матеріали податкових перевірок контрагентів TOB «Кондор 01», податковий кредит позивача є недійсним і підлягає зменшенню.

При цьому представник відповідача посилався на норми статей 44 та 61 Податкового кодексу України, якими передбачено, що саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків.

На думку відповідача, зазначене підтверджує законність оскаржуваного рішення, а тому воно не підлягає до скасування.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши подані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кондор 01» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа Катеринопільською районною державною адміністрацією Черкаської області 08.07.2010, ідентифікаційний код 36776522, перебуває на обліку у Катеринопільській об'єднаній державній податковій інспекції і є платником податку на додану вартість.

Катеринопільською ОДПІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка TOB «Кондор 01» з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинах з TOB «Монтаж-Систем-Груп» (код ЄДРПОУ 35508706) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 та з TOB «Площа Європи» (код ЄДРПОУ 32163105) за період з 01.07.2011 по 31.11.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2012 №249/22-017/32580463.

За висновками даного акту ТОВ «Кондор 01» порушено вимоги п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, зокрема, в порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість в сумі 183723 грн. 98 коп., в тому числі за вересень 2011 року на загальну суму 12830 грн. 20 коп. по взаємовідносинах з TOB «Монтаж-Систем-Груп» та за липень 2011 року - 46356 грн. 14 коп., за серпень 2011 року - 36604 грн. 34 коп., за вересень 2011 року - 38755 грн. 40 коп., за жовтень 2011 року - 31887 грн. 68 коп., за листопад 2011 року - 17290 грн. 22 коп. по взаємовідносинах з TOB «Площа Європи» та відповідно, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за вересень 2011 року на 12830 грн. 20 коп., по взаємовідносинах з TOB «Монтаж-Систем-Груп» та за липень 2011 року - 46356 грн. 14 коп., за серпень 2011 року - 36604 грн. 34 коп., за вересень 2011 року - 38755 грн. 40 коп., жовтень 2011 року - на 31887 грн. 68 коп., за листопад 2011 року - 17290 грн. 22 коп. по взаємовідносинах з TOB «Площа Європи».

05 грудня 2012 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення за №0001182301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 183723 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 91861 грн. 50 коп.

В ході дослідження доказів по справі судом встановлено, що фактичною підставою для визнання віднесення вказаних сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача безпідставним та винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки висновки про визнання нікчемними правочинів, укладених між ТОВ «Кондор 01» та його контрагентами - ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» і TOB «Площа Європи», оскільки податковою інспекцією встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними суб'єктами господарювання.

За загальним правилом нікчемний правочин не породжує правових наслідків, що передбачено нормою статті 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, а тому такий правочин підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на дані, зафіксовані в довідці ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25.11.2011 №560/23-6/37508706 «Про результати проведеного аналізу діяльності TOB «Монтаж-Систем-Груп» при формуванні податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Сочі-М» (код ЄДРПОУ 355587325), згідно яких у вказаного контрагента позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби для належного виконання договірних зобов'язань, отже укладені угоди з ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» мають ознаки нікчемності, а господарські операції не направлені на настання реальних наслідків, що і послугувало причиною завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 12830 грн. 20 коп.

Також в основі позиції відповідача лежить аналіз діяльності контрагента позивача - TOB «Площа Європи» - та його контрагента TOB «Укр Буд Сервіс», а також постачальників TOB «Укр Буд Сервіс» по ланцюгу постачання згідно відомостей з наступних джерел: акту документальної невиїзної позапланової перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі м. Києва постачальника TOB «Площа Європи» - TOB «Укр Буд Сервіс» від 02.03.2012 №2/22-5/37228444, а також відомостей, наданих працівниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі щодо діяльності контрагента TOB «Площа Європи» - TOB «Укр Буд Сервіс» та відомостей щодо діяльності контрагентів-постачальників останнього - TOB «Гермес» (код ЄДРПОУ 35744814), TOB «Сучасна техніка» (код ЄДРПОУ 36592362), TOB «Єврогранбуд» (код ЄДРПОУ 37106523) і TOB «Пальміра-С» (код ЄДРПОУ 33784614).

В результаті співставлення вказаних даних податкова інспекція прийшла до висновку, що вказаний контрагент позивача проводив діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

Отже, укладена між сторонами угода по спірних правовідносинах має ознаки нікчемності, а господарські операції не направлені на настання реальних наслідків, що, відповідно, вказує на неправомірність дій ТОВ «Кондор 01» і підтверджує безпідставність заявлення визначених сум ПДВ до податкового кредиту.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і відповідно, винесених на його підставі спірних рішень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

В матеріалах справи позивачем надані первинні документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, фактичне вчинення яких ставиться під сумнів відповідачем.

Між TOB «Кондор 01» і ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» укладено договір поставки товару від 01.08.2011 №010801, на підтвердження факту виконання умов якого позивачем долучено до матеріалів справи такі документи як видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки по безготівковому розрахунку за поставлений товар.

Таким чином, у TOB «Кондор 01» наявні всі необхідні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення і товарність проведених господарських операцій з TOB «Монтаж-Систем-Груп».

Повнота та достовірність вказаних документів не ставилася під сумнів відповідачем під час здійснення перевірки, як і не надано доказів їхньої фіктивності в наступному під час розгляду спору по суті.

Отже, TOB «Кондор 01» на підставі п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України мало право включити податкові накладні на отриманий від указаного контрагента товар до податкової декларації з ПДВ за відповідний податковий період - вартість понесених витрат в розмірі 12830,20 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2011 року.

В свою чергу, з TOB «Площа Європи» позивач уклав договір поставки товару від 01.06.2011 №010611 на доставку інструментів згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною даного договору.

По вказаних правовідносинах також наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт проведення господарських операцій між TOB «Кондор 01» та TOB «Площа Європи» - видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення по безготівковому розрахунку за поставлений товар, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Зазначені документи оформлені належним чином та відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», з приводу чого у податкової інспекції також не виникло зауважень чи інших сумнівів щодо їхньої достовірності.

Доставка ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» і TOB «Площа Європи» придбаних за договором товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Кондор - 01» підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Транспортна накладна є документальним підтвердженням обліку і транспортування вантажу, її поняття визначене Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила).

Так, згідно Правил товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Таким чином виписані контрагентами податкові накладні по факту виконання та оплати договірних зобов'язань і стали підставою для включення ТОВ «Кондор 01» відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Правомірність зменшення відповідачем податкового кредиту ТОВ «Кондор 01» за результатами вчинення господарських операцій з ТОВ «Монтаж-Систем-Груп» і TOB «Площа Європи» та відповідно донарахування податкового зобов'язання позивачу належними доказами не доведена, оскільки відсутнє фактичне обґрунтування такої позиції податкової інспекції.

Суд зауважує, що твердження про наявність порушення в діяльності позивача з наступним застосуванням відповідальності за його вчинення має базуватися на аналізі законності господарської діяльності саме TOB «Кондор 01» з використанням первинної бухгалтерської документації підприємства, з можливим аналізом діяльності його контрагента лише в рамках його господарської діяльності безпосередньо в частині правовідносин з TOB «Кондор 01», а не ґрунтуватися на доводах податкових органів та органів податкової міліції про наявність порушень в господарській діяльності контрагентів позивача та контрагентів-постачальників останніх.

За таких обставин, висновки контролюючого органу про нікчемність укладених правочинів за результатами проведеної ним перевірки суб'єкта господарювання, які базуються лише на припущеннях та не підтверджуються належною доказовою базою, не можуть бути взяті судом до уваги як належний доказ при розгляді спору по суті.

Така позиція суду узгоджується з висновками Вищого адміністративного суду України, викладеними у постанові від 14.11.2012 №К/9991/50772/12, де зазначається, що актом податкової перевірки не можна стверджувати недійсність договору: фіскальний орган з метою визнання правочину недійсним повинен надати суду докази того, що наслідком укладання та/або виконання даного правочину стануть негативні наслідки, перелічені в ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України та довести наявність умислу сторін договору на досягнення протиправних наслідків завдяки цій угоді.

В акті перевірки по спірних правовідносинах таких доказів не наведено.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Отже, податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник даного податку у передбаченому законом порядку.

Належно оформлені податкові накладні, видані продавцями, свідчать про правомірність включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених позивачем у складі ціни придбаних товарів у TOB «Монтаж-Систем-Груп» і TOB «Площа Європи», оскільки останні зареєстровані державною податковою службою і мають чинний статус платників податку на додану вартість, на час вчинення угод знаходилися в ЄДРПОУ. Доказів зворотного в акті не надано, даний факт нічим не спростовано.

Закуплені у контрагентів інструменти в наступному використані позивачем в його господарській діяльності, на підтвердження чого ним до матеріалів справи надані відповідні договори з замовниками, а також інші документи, по яких відслідковується подальша реалізація товару.

Всі надані документи засвідчують той факт, що укладені ТОВ «Кондор 01» договори на придбання товару направлялися на досягнення позивачем конкретної економічної мети в його господарській діяльності.

Водночас, податкова інспекція посилається на факт порушення слідчим відділом податкової міліції ДПА у Житомирській області кримінальної справи відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - директора та головного бухгалтера TOB «Площа Європи» - за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом умисного ухилення від сплати податків до бюджету, з приводу чого суд зазначає наступне.

Доказом наявності вини сторони у формі умислу, який береться судом до уваги, може бути лише вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили.

Постанови про порушення кримінальних справ, пояснення осіб чи притягнення осіб в якості обвинувачених по кримінальній справі не є допустимими доказами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст. 323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому, згідно ст. 76 КАС України пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

На момент розгляду даної справи відсутні будь-які судові рішення про притягнення до відповідальності чи вироки суду у кримінальній справі, які набрали законної сили та мають значення для розгляду спору по суті.

Суд звертає увагу на те, що на момент укладання та виконання угод з позивачем його контрагенти були наділені повною цивільною дієздатністю та правоздатністю, а отже, мали повне право на здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

TOB «Монтаж-Систем-Груп» і ТОВ «Площа Європи» виконали покладені на них договором зобов'язання, що підтверджується наданими документами та свідчить про реальність здійснення господарської операції.

На думку суду, порядок та спосіб виконання контрагентами ТОВ «Кондор 01» своїх договірних зобов'язань, ким та за рахунок яких ресурсів вони виконані, а також належне чи неналежне виконання контрагентами обов'язків, покладених на них законом як на суб'єкта підприємницької діяльності - як то подача звітності, сплата податків та інше, не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача, постільки така операція фактично мала місце і направлена на досягнення конкретної економічної та господарської мети.

Дана обставина спростовує висновок Катеринопільської ОДПІ про наявність умислу позивача, направленого на вчинення дій для отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту.

Сторони виконали свої зобов'язання за вказаним договором, що свідчить про необ'єктивність твердження відповідача стосовно того, що правочин не направлений на реальне настання правових наслідків. Їх належне виконання підтверджується відповідними документами, в тому числі й наявними податковими накладними.

Отже, порушень законодавства при здійсненні вказаних господарських операцій згідно договору не встановлено, що свідчить про його наповненість належним юридичним змістом і тягне за собою настання передбачених законом правових наслідків, зокрема, в частині оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 07.12.2012 №2а/2370/4444/2012 дії Катеринопільської ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Кондор 01» визнано незаконними, а наказ Катеринопільської ОДПІ від 02.11.2012 №216 про проведення позапланової документальної перевірки скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 апеляційну скаргу Катеринопільської ОДПІ у зазначеній справі залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Оскільки податковим органом незаконно видано вищезазначений наказ на проведення перевірки (що свідчить про те, що вказаний документ не несе того юридичного навантаження, яке передбачене при його правомірному винесенні) та, як наслідок, перевірку позивача здійснено безпідставно, це, у свою чергу, спричинило прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням вимог законодавства.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, зокрема, вичерпний перелік таких податків і зборів та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс).

Зокрема, розділом V Кодексу регулюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.

Відповідно до приписів пункту 198.1 ст. 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в тому числі і в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 Кодексу визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 200.4 ст. 200 Кодексу передбачено, що у випадку, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно частини 2 пункту 198.3 статті 198 Кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, всі первинні документи позивача, оформлені у відповідності до вимог вище зазначених норм законодавства, а тому являються підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Стосовно посилання податкової служби на неможливість контрагента позивача фактично здійснювати господарські операції через відсутність трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, суд зазначає наступне.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність.

Суд зазначає, що зміст договорів, укладених між позивачем та вказаними підприємствами, не суперечить актам цивільного законодавства, фактів, які свідчили б про те, що предмет договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, судом не встановлено, вказаних доказів у відповідності до положень статті 71 КАС України відповідачем не надано.

Згідно частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Постановою від 14.11.2012 №К/9991/50772/12 Вищий адміністративний суд України визначив, що жодний закон не дає права органу державної податкової служби самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини й дані, указані платником в податкових деклараціях. Доки іншого не буде встановлено рішенням суду, що набрало законної сили, повинна діяти презумпція, закладена в ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України.

Крім того, в інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» Вищий адміністративний суд України зазначив: «…у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, в розумінні статей 69, 70 КАС України, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва, не надано доказів наявності обізнаності контрагентів стосовно діяльності один одного або їх взаємопов'язаності, тощо.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому податкової накладної є достатніми підставами для формування податкового кредиту, з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд вважає наявними підстави для правомірного формування податкового кредиту з ПДВ за період, що перевірявся, оскільки таке формування здійснене на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Відповідно до п. 5 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984 (далі - Порядок), за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 6 розділу I Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач, провівши перевірку та прийнявши за її результатами оскаржене податкове повідомлення-рішення, діяв не відповідно та не у спосіб, що передбачений законодавством України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що суб'єкт владних повноважень, не довів доказування правомірності свого рішення, а тому зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, суд дійшов висновку, що з'явленні в адміністративному позові вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення - рішення Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області №0001182301 від 05.12.2012 - скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кондор - 01» 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 09 липня 2013 року.

Суддя В.В. Гаращенко