Рішення

від 02.07.2013 по справі 919/593/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року справа № 919/593/13

За позовом Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

(вул. Балаклавська, 8, м. Севастополь, 99011) в інтересах держави в особі

Державної екологічної інспекції в місті Севастополі

(вул. Хрустальова, 83, м. Севастополь, 99040)

до приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект»

(вул. Героїв Революції, 67, м. Севастополь, 99010)

про стягнення 57804,50 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокурора - Джавлах С.М., посвідчення №015173 від 12.02.2013;

від позивача - Юраш К.Е., довіреність від 13.06.2013;

Литвиненко О.О., довіреність від 13.06.2013;

від відповідача - Ізергіна Л.Ф., довіреність від 28.02.2013.

Севастопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі (далі - позивач, Інспекція) звернувся до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» (далі - відповідач, ПАТ «Рембудкомплект») про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря протягом періоду з 13.08.2012 по 24.01.2013, у розмірі 57804,50 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 3, 5, 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 11, 22, 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», статтю 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», обґрунтовані тим, що відповідач здійснював експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю відповідного дозволу.

Ухвалою суду від 27.05.2013 позовна заява прокурора прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №919/593/13.

02.07.2013 позивач звернувся до суду із заявою, погодженою прокурором, про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 40364,75 грн згідно з новим уточненим розрахунком заподіяної шкоди.

Враховуючи приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позов та доповненнях до нього позовні вимоги не визнав з підстав їх необґрунтованості та недоведеності, зокрема зазначивши, що відповідач здійснював експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі діючого дозволу №8536300000-035 від 28.03.2008, виданого закритому акціонерному товариству «Рембудкомплект», а відтак відсутні підстави стверджувати про заподіяння відповідачем державі заявленої до стягнення шкоди.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.06.2013, судом в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 02.07.2013.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги (з урахуванням заяви про їх зменшення) підтримали у повному обсязі, просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позов та доповненнях до нього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З 13.08.2012 по 31.08.2012 Державною екологічною інспекцією в місті Севастополі проведено перевірку дотримання ПАТ «Рембудкомплект» вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт /арк.с. 10-13/, яким, зокрема, встановлено, що відповідач, в порушення вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», здійснює експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю відповідного дозволу.

За вказане порушення вимог природоохоронного законодавства постановою державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополя від 03.09.2012 №374/006584/05 директора ПАТ «Рембудкомплект» Остапчука М.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 78 (викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів), частиною другою статті 79 (порушення правил експлуатації, а також невикористання встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викидів в атмосферу) Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 грн на користь держави /арк.с. 14/.

Вказана постанова по справі про адміністративне правопорушення директором відповідача у встановленому порядку оскаржена не була, набрала чинності та повністю виконана останнім.

За результатами проведеної 13-31.08.2012 перевірки дотримання відповідачем законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища Державною екологічною інспекцією у місті Севастополі також внесено припис від 03.09.2012 №234, яким ПАТ «Рембудкомплект», зокрема, зобов'язано отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел /арк.с. 48-49/.

З матеріалів справи вбачається, що 25.01.2013 ПАТ «Рембудкомплект» на виконання вказаного припису Інспекції отримало дозвіл №8536300000-153 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, зі строком його дії до 25.01.2018

За таких обставин, позивачем на підставі отриманих від відповідача документів, якими обґрунтовуються викиди для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для ПАТ «Рембудкомплект» на 2012 рік, та у відповідності до вимог Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 за №48/16064 (далі - Методика), був здійснений розрахунок розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин ПАТ «Рембудкомплект», згідно з яким розмір шкоди заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій за період з 13.08.2012 (день виявлення порушення) по 24.01.2013 (день, що передує дню усунення порушення - отримання дозволу) склав 40364,75 грн (згідно з розрахунком, доданим до заяви позивача про зменшення позовних вимог).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи та не заперечено відповідачем, останнім у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» (пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень) в редакції Закону, яка діє з 03.02.2011, 08.04.2011 змінено назву типу товариства «Рембудкомплект» з «закритого» на «приватне» акціонерне товариство, що підтверджується статутом підприємства та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи /арк.с. 51-55/.

Як зазначалось вище, при проведенні позивачем 13.08.2012 перевірки дотримання природоохоронного законодавства, встановлено порушення відповідачем вимог статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме здійснення ПАТ «Рембудкомплект» діяльності без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки відповідний дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.03.2008 за №8536300000-035 з терміном дії до 28.03.2013 оформлений на закрите акціонерне товариство «Рембудкомлект».

Пунктом 4 статті 3 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Частиною восьмою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції від 02.12.2010, чинній на час здійснення зміни назви типу товариства «Рембудкомплект»), зокрема встановлено, що підставою для переоформлення документа дозвільного характеру є: зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця. У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців). Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

Таким чином, змінивши 08.04.2011 назву свого товариства з «закритого» на «приватне» відповідач був зобов'язаний у строк до 15.04.2011 включно звернутися до уповноваженого органу із заявою про переоформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.03.2008 за №8536300000-035, оформленого на закрите акціонерне товариство «Рембудкомлект».

В матеріалах справи відсутні докази такого звернення відповідача у встановлений законом строк до дозвільного органу, а відтак в силу вимог абзацу дев'ятого статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (в редакції від 02.12.2010) дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.03.2008 за №8536300000-035, оформлений на закрите акціонерне товариство «Рембудкомлект», втратив свою чинність з 16.04.2011.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на норму частини тринадцятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відповідно до якої у визначених законом випадках правонаступник суб'єкта господарювання має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання.

Вказана норма була внесена до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» на підставі пункту 6 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», який набрав чинності 22.03.2012.

Таким чином, з урахуванням раніш встановлених фактичних даних, на момент доповнення статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» частиною тринадцятою, якою передбачена можливість провадження правонаступником суб'єкта господарювання діяльності на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 28.03.2008 за №8536300000-035, оформлений на закрите акціонерне товариство «Рембудкомлект», вже був недійсним в силу закону (з 16.04.2011), а тому вказана норма не може бути застосована до відповідача.

Крім того, суд зауважує, що застосування частини тринадцятої статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» можливе виключно у випадках, встановлених законом.

Чинне законодавство не містить жодних застережень щодо переходу дозволу на викиди в атмосферне повітря у разі зміни найменування (назви) юридичної особи, а відтак суд відхиляє доводи відповідача про наявність у нього права на експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підставі дозволу на викиди від 28.03.2008 за №8536300000-035, оформленого на закрите акціонерне товариство «Рембудкомлект».

Відтак, з огляду на вищенаведене, суд погоджується з доводами прокурора, що на час здійснення перевірки діяльності ПАТ «Рембудкомплект» вищенаведений дозвіл був недійсним в силу вимог, передбачених частиною восьмою статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а тому відповідач здійснював експлуатацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції від 16.06.2011, чинній на час проведення Інспекцією перевірки), можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Положення статей 33, 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» передбачають, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом. Із вказаною нормою кореспондується положення статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, виходячи зі змісту цієї статті Кодексу, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення в сфері охорони атмосферного повітря, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Рембудкомплект», зокрема, протягом періоду з 13.08.2012 по 24.01.2013 здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеної Інспекцією 13-31.08.2012, та відповідачем не спростовано.

Відтак, суд вважає, що наявність протиправної поведінки в діях відповідача полягає у порушенні останнім статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» щодо здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на це дозволу.

Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Наступним елементом складу цивільного правопорушення є причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, який полягає в тому, що: 1) протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; 2) шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Таким чином, з огляду на матеріали справи, суд вважає, що відповідач, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» без відповідного на те дозволу спричинив забрудненням атмосферного повітря державі збитки (причинно-наслідковий зв'язок).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справі, розмір збитків, розраховано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища міста Севастополь відповідно до Методики та складає 40364,75 грн.

Згідно з пунктом 2.1.2 Методики, наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це - викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, уключаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Так, розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (пункт 2.7.1 Методики).

Виходячи з вимог пункту 3.6 Методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Пунктом 3.11 Методики також встановлено, що час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Як раніш встановлено судом, відповідачем в період з 13.08.2012 по 24.01.2013 здійснювався викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а тому, врахувавши раніш встановлені обставини та заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що здійснений державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища розрахунок розміру збитків саме за період з 13.08.2012 по 24.01.2013 є правильним та не суперечить вимогам Методики.

Отже, суд приходить до висновку, що шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідно на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в сумі 40364,75 грн.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про доведення матеріалами справи факту заподіяння державі збитків в розмірі 40364,75 грн, шляхом здійснення відповідачем наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що відповідач, на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до цивільно-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення, тобто має відшкодувати завдані його протиправними діями збитки.

Таким чином, позов Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі про стягнення з ПАТ «Рембудкомплект» заподіяної державі шкоди у розмірі 40364,75 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, визначаючи бюджет та конкретний рахунок, на який підлягає зарахуванню стягнута з відповідача сума, суд враховує наступні вимоги чинного законодавства.

Так, статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.

Відповідно до частини першої, пункту «б» частини другої статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Згідно з пунктом «г» частини четвертої статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення.

В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет на 2013 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно пункту 7 якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є посеред іншого 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

В пункті 7 частини другої статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 N 43, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 р. за N 291/22823, у процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства здійснюють розподіл платежів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, між державним і місцевими бюджетами відповідно до нормативів відрахувань, визначених бюджетним законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю.

Згідно з листом Головного управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі від 23.01.2012 за вих. №06-47/749, адресованим на адресу позивача, рахунком, на який підлягають зарахуванню грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у Балаклавському районі міста Севастополя (код класифікації доходів бюджету - 24062100), є розрахунковий рахунок, відкритий у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Севастополі (МФО 824509) з наступними реквізитами: №33115331700002, Державний бюджет Балаклавського району, код ЄДРПОУ 37963282.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана ПАТ «Рембудкомплект» шкода навколишньому природному середовищу підлягає зарахуванню на вказаний вище рахунок для його подальшого розподілу органом Казначейства між державним бюджетом України та місцевим бюджетом міста Севастополя відповідно до встановлених бюджетних законодавством нормативів відрахувань.

Відповідно до статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету.

При визначенні розміру судового збору, який підлягає стягненню, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону).

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 становить 1147,00 грн.

Таким чином, у зв'язку з повним задоволенням судом позовних вимог прокурора, з відповідача в доход державного бюджету підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1720,50 грн (1147,00 грн*1,5).

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Севастопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в місті Севастополі до приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» про стягнення заподіяної державі шкоди у розмірі 40364,75 грн, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» (вул. Героїв Революції, 67, м. Севастополь, 99010; ідентифікаційний код 05398964) в доход державного бюджету України та місцевого бюджету міста Севастополя (код одержувача за ЄДРПОУ -37963282, одержувач - державний бюджет Балаклавського району, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 33115331700002, код платежу - 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності») суму заподіяної державі шкоди у розмірі 40364,75 грн (сорок тисяч триста шістдесят чотири грн 75 коп.).

3. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Рембудкомплект» (вул. Героїв Революції, 67, м. Севастополь, 99010; ідентифікаційний код 05398964) в доход державного бюджету України (код одержувача за ЄДРПОУ - 38022717, банк одержувача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО - 824509, рахунок одержувача - 31215206783001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 «Судовий збір, Державна судова адміністрація України, 050») судовий збір у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 08.07.2013.

Суддя О.М.Архипенко