Рішення

від 27.06.2013 по справі 2-980/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-980/2011 Провадження № 22-ц/772/1555/2013Головуючий в суді першої інстанції:Димбіцький Ю.В. Категорія: 5 Доповідач: Копаничук С. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Копаничук С.Г.

Суддів: Нікушина В.П. ,Сороки Л.А.

при секретарі: Іщук О.В.

за участю представника ДП "Відродження"» ТОВ «Київ Русь Газ»-Лещенка А.М., представника ПАТ "Імексбанк" - Савишена О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ВАТ «Дашівське автотранспортне підприємство 10566»,Дашівської селищної ради про визнання права власності на майно за апеляційними скаргами дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» та ПАТ "Імексбанк" на рішення Іллінецього районного суду від 21.12.2011 року ,-

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Дашівське автотранспортне підприємство 10566»,Дашівської селищної ради про визнання права власності на майно, посилаючись на те, що 08.10.2002 року між ним та ВАТ«Дашівське автотранспортне підприємство 10566» було укладено договір позики, за яким останнє отримало в позику у нього кошти в сумі 137000 грн., які зобов'язалось повернути до 08.04.2003 року, однак своїх зобов'язань не виконало. З метою виконання зобов'язання 26.06.2003 року між ними було укладено договір про виконання зобов'язань, за яким з метою погашення боргу товариство зобов'язалось передати йому у власність майно - будівлі та споруди по АДРЕСА_1, що не введені в експлуатацію і являються виробничою базою підприємства. Рішенням зборів акціонерів ВАТ «Дашівське автотранспортне підприємство 10566» від 03.07.2003 року було погоджено договір про порядок виконання зобов'язань по договору позики товариства та уповноважено голову правління передати йому вказане майно, яке фактично було передано йому за актом приймання-передачі 15.07.2003 року, а саме - будівлі гаража, диспетчера, заправника, площадку для автомашин, огорожу металеву, фундамент пилорами ,вбиральні, електромережі з трансформатором, незавершене будівництво столярного цеху, дві заправні колонки з навісом, колодязя.

Протягом 2004-2010 року ним було укладено низку договорів підряду на виконання ремонтних і будівельних робіт і добудовано незавершені об'єкти будівництва. Крім того, ним було здійснено самочинне будівництво - до приміщення диспетчера було добудовано другий поверх та переобладнано в адмінбудівлю ,добудовано пилораму та столярний цех, збудовано тік ,підсобне приміщення, ангар. Згідно рішення виконкому Дашівської селищної ради №123 від 29.09.2011 року зазначеному майновому комплексу було присвоєно адресу вул.40-річчя Жовтня 1 «А»

Враховуючи, що правовстановлювальні документи у нього на дане майно відсутні, об'єкти будівництва не введені в експлуатацію і не порушуються права інших осіб вважає, що набув право власності на дане майно і просить відповідно до ст.376 ЦК України визнати право власності на вказане майно

Рішенням Іллінецього районного суду від 21.12.2011 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_5 право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ,а саме-адміністративну будівлю ,площею 193,5 кв. м., будівлю заправки, площею 35,4 кв. м. будівлю майстерні(будівлю гаража),площею 955,6 кв. м. загальною вартістю 336 667 грн., набуте ним шляхом приймання за актом приймання -передачі від ВАТ«Дашівське автотранспортне підприємство 10566» 15.07.2003 року .

Визнано за ОСОБА_5 право власності на самочинно збудовані ним об'єкти нерухомого майна, розташовані по АДРЕСА_1 ,а саме - будівлю офісу площею 250,8 кв. м., підсобне приміщення,площею94,5 кв. м., пилораму, площею 161,4 кв. м., столярний цех ,площею37,4 кв. м., ангар, площею 340 кв. м., тік, площею 729,6 кв. м., заправку, вбиральню, огорожу, площадку асфальтовану, склад ГЗМ та колодязь, загальною вартістю 1 183 110 грн.

В апеляційній скарзі дочірнє сільськогосподарське підприємство «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» просить вказане рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким в задоволенні позову відмовити. Зазначили, що суд вирішив питання про майнові права і обов'язки товариства ,яке не брало участь в справі;суд визнав право власності на майно за позивачем не звернувши увагу, що вартість майна, на яке визнано право власності за позивачем значно перевищує розмір зобов'язання за договором позики; адмінбудівля ,площею193,5 кв. м.,заправка,площею35,4 кв. м. та майстерня(будівля гаража) ,площею 955,6 кв. м. є власністю ДП «Відродження» на підставі рішення від 19.12.2006 року по справі №7/19.12 постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива» та є предметом іпотеки за договором іпотеки від 01.02.2008 року, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ДП «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ».Дане майно включено ліквідатором ДП «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» в ліквідаційну масу у справі про банкрутство ДП «Відродження» в рахунок забезпечення вимог ПАТ «Імексбанк».

В апеляційній скарзі ПАТ "Імексбанк" також просить зазначене рішення скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким в задоволенні позову відмовити.

Заперечень проти скарг не надійшло.

Заслухавши доповідача, осіб, що приймають участь в справі, перевіривши матеріали справи, рішення суду та доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог ,суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги щодо набуття права власності позивачем на будівлі по віл.40-річчя Жовтня,1 в порядку виконання зобов'язання за договором позики ,а також на новостворені самочинні будівлі доведені наданими доказами ,а тому на підставі ст.328,331,334,376 ЦК України визнав право власності на вказане майно.

Разом з тим, з таким висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов до нього з порушенням норм матеріального і процесуального права .

Згідно ст.328 ЦК право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема ,з правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.

Відповідно до ст.331 ЦК право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Як вбачається з позовних вимог ,позивач просив визнати за ним право власності на два види будівель -по вул..40-річчя Жовтня,1 право на які ,як він вважає ,набув з договорів позики та виконання зобов'язань по позиці 2002-2003 років ,а також - по вул..40-річчя Жовтня,1»А»,як самочинне будівництво, здійснене протягом 2004-2010 років.

Що стосується набуття права власності на об'єкти нерухомого майна по вул. по вул..40-річчя Жовтня,1 ,то відповідно договору позики ,позивач 08.10.2002 року позичив 137000 грн. ВАТ «Дашівське автотранспортне підприємство 10566» ,які останнє зобов'язалось повернути, проте своїх зобов'язань не виконало.

Відповідно до ст. 374 ЦК України 1963 року за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.

Відповідно жодного обов'язку на повернення позики іншим майном окрім коштів договір позики і цивільне законодавство не передбачали. Крім того, позивач не заперечує, що дані будівлі не були прийняті в експлуатацію ,а тому юридично не існували. Отже , на підставі договорів право власності на нерухоме майно , передане на виконання договору позики , у нього виникнути не могло.

Крім того, суд розглянув справу і вирішив питання про права і обов'язки осіб, що не брали в ній участь ,а саме : ДП «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» ,яке відповідно до рішення постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації Асоціація спеціалістів в аграрній сфері «Третейська ініціатива» від 19.12.2006 року по справі №7/19.12 ,зареєстрованого 30.01.2008 року в державному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, є власником частини зі спірного майна - адмінбудівлі ,площею193,5 кв. м., заправки ,площею35,4 кв. м. та майстерні(будівлі гаражу) ,площею 955,6 кв. м. ,які є предметом іпотеки за договором іпотеки від 01.02.2008 року, укладеного між ПАТ «Імексбанк» та ДП «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» ,а також у відсутність ПАТ "Імексбанк", як іпотекодержателя вказаного нерухомого майна.

Що стосується інших самочинно зведених та добудованих будівель , то відповідно до ст.376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.

Як вбачається з матеріалів справи ,будь-які докази того ,що позивач на час будівництва являвся власником чи користувачем земельної ділянки або позивачу була надана земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудовані ним самочинні будівлі суду не надані і в матеріалах справи вони відсутні, що відповідно до ст. 376 ЦК України виключає визнання права власності за ним на самочинно збудоване нерухоме майно. Також відсутні дані, що будівництво велось ним за наявності відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, належно затвердженого проекту, без істотних порушень будівельних норм і правил.

За таких обставин доводи апеляційних скарг є слушними, підстав для задоволення позову відсутні, висновки суду не відповідають дійсним обставинам ,що мають значення для справи та вимогам закону ,а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 307,309,315,316 ЦПК України ,-

В и р і ш и л а :

Апеляційні скарги дочірнього сільськогосподарського підприємства «Відродження» ТОВ «Київ Русь Газ» та ПАТ "Імексбанк" задовольнити.

Рішення Іллінецього районного суду від 21.12.2011 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_5 до ВАТ «Дашівське автотранспортне підприємство 10566»,Дашівської селищної ради про визнання права власності на майно - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий : /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: