Постанова

від 02.07.2013 по справі 826/663/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/663/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Вівдиченко Т.Р.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Воронець Н.В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004822250 від 02.11.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Магнат Дизайн Центр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0004822250.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Подільському районі міста Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої апеляційні вимоги обґрунтовують тим, що висновки викладені в акті перевірки від 17.10.2012 року №455/22-511/30659728 є обґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0004822250 є правомірним.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, необхідним апеляційну скаргу - задовольнити частково та змінити мотивувальну частину постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом встановлено, що ПП «Магнат Дизайн Центр» зареєстроване в Подільській районній у місті Києві державній адміністрації, свідоцтво про державну реєстрацію №10711070002000802 від 08.12.1999 року.

На підставі направлення від 04.10.2012 року №1367, виданого ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС головним державним податковим ревізором-інспектором , інспектором податкової служби І рангу відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю - Герасимчуком І.П., згідно пп.78.1.11 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, наказу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 04.10.2012 року №1209, постанови Заступника начальника СВ ДПС у Чернігівській області Сало О.П. від 12.06.2012 року за матеріалами кримінальної справи №902-231 про призначення перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП «Магнат Дизайн Центр» проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр» з питань дотримання податкового законодавства по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «ДМ-Проджект» (код ЄДРПОУ 36832382) за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення ПП «Магнат Дизайн Центр» вимог п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п.7.4, 7.5.1 п.7.5, ст.7. Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищено податковий кредит на суму 1 379 688,00 грн. у тому числі по періодам:

червень 2010 року - 38 430,00 грн.;

липень 2010 року - 11 346,00 грн.;

серпень 2010 року - 145 904,00 грн.;

вересень 2010 року - 177 750,00 грн.;

жовтень 2010 року - 820 995,00 грн.;

листопад 2010 року - 185 263,00 грн.;

Вказані порушення зафіксовані актом перевірки від 17.10.2012 року №455/22-511/30659728 (а.с.23-32).

02 листопада 2012 року ДПІ у Подільському районі м.Києва на підставі вищезазначеного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004822250, яким позивачу визначила суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 724 612 грн., у тому числі 1 149 741 грн. - основний платіж, 574 871 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.44).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Магнат Дизайн Центр» мало взаємовідносини з ТОВ «ДМ-Проджект» в період з 01.06.2010 року по 30.11.2010 року.

Колегія суддів вважає, що правочини, укладені між позивачем та TOB «ДМ-Проджект» спрямовані на реальне настання правових наслідків, не містять положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочинів є вільним і не суперечить їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Як вбачається з матеріалів справи у ПП «Магнат Дизайн Центр» наявні всі належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують дійсність та реальність господарських операцій з TOB «ДМ-Проджект». Цими документами підтверджується, що TOB «ДМ-Проджект» виконало всі взяті на себе зобов'язання з продажу товарів, а ПП «Магнат Дизайн Центр», в свою чергу, провело розрахунок за товар.

Договори, укладені між ПП «Магнат Дизайн Центр» та TOB «ДМ-Проджект»» № 30/06/10 від 30.06.2010 року, № 02/08/10 від 02.08.2010 року, № 03/08-10 від 03.08.2010 року, № 01/09-10 від 01.09.2010 року, № 29/09-10 від 29.09.2010 року, №01/10/10 від 01.10.2010 року за своєю суттю та призначенням є господарськими договорами поставки, у яких сторони узгодили кількість, асортимент та вартість товару - офісних меблів та ковроліну.

На виконання умов цих договорів TOB «ДМ-Проджект» здійснювалась поставка товарів, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а також свідчить про належне виконання зобов'язань за договорами.

Договір № 06/09-10 від 06.09.2010 року є договором підряду, відповідно до якого TOB «ДМ-Проджект» зобов'язувався виконувати роботи зі зборки та встановлення меблів, іншого обладнання та вантажно-розвантажувальні роботи. ПП «Магнат Дизайн Центр» у безготівковій формі сплатило TOB «ДМ-Проджект» вартість товару, робіт (послуг) отриманого за вказаними договорами, що підтверджується відповідними виписками по рахунку позивача в ПАТ КБ «Хрещатик» та журнал-ордером і відомістю по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 01.01.10-31.05.12.

Товар, придбаний позивачем у TOB «ДМ-Проджект» на підставі вищевказаних договорів, в подальшому було використано в господарській діяльності позивача і реалізовано наступним покупцям: ДП «ЗЕЛУКРБУД», TOB «Авіа - Буд», ПП «ІМПЕРІАЛ ТАБАКО ЮКРЕЙН», ЗАТ «АВАНТІ ДЕВЕЛОПМЕНТ», ДП «Оллтек-Україна», Військовий санаторій «Ялта» ЧФ РФ, ПП «Будівельна компанія «Скіф», TOB «СКАЙ ЛАЙН ПРОДАКТ», TOB «НІКОМЕД УКРАЇНА», TOB «Транс Медіа», ПП «Ландлорд», TOB «Енерджи Капітал», ЗАТ «ТРК Україна», ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», TOB «ЛЛК УКРАЇНА», Компанія «Мерк Шарп енд Доме Ідеа, IHK» (через представництво), Компанія «Шерінг-Плау Сентрал Іст АГ» (через представництво), Компанія «ЛЕНОВО (ПЕКІН) ЛІМІТЕД» (через представництво), TOB «Сервісне підприємство», ЗАТ «РУУККІ УКРАЇНА», TOB «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД», що підтверджується відповідними договорами.

За результатами виконання вищевказаних договорів в червні-листопаді 2010 року ТОВ «ДМ-Проджект» було виписано податкові накладні.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» вiд 16.07.1999 року № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, визначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4. первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до абз.2 п. 2.1 Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відтак, наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому, господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (чинного на момент здійснення розглядуваних господарських операцій та формування позивачем спірних сум податкового кредиту), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п.7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити такі обставини:

результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала);

відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо);

відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження здійснення господарської операції. Обов'язковими реквізитами у праві визнаються обов'язкові дані, які мають бути в будь-якому документі для визнання його дійсним, таким, що має юридичну силу.

Отже, фактичне виконання кожного договору, укладеного позивачем з TOB «ДМ-Проджект» на придбання товару, виконання робіт підтверджено первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, податковими деклараціями, розрахунковими документами.

Вищенаведене свідчить про те, що між ПП «Магнат Дизайн Центр» та TOB «ДМ-Проджект» відбулися фактичні господарські правовідносини з поставки товарів з подальшим використанням їх у господарській діяльності.

Крім того, на час здійснення господарських операцій TOB «ДМ-Проджект» знаходилось в Єдиному державному реєстрі, було взято на податковий облік в органах державної податкової служби, а також було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Разом з цим, суд першої інстанції, скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 року №0004822250 прямо вказав на передчасність його прийняття податковим органом, оскільки воно прийнято Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС на підставі висновків акту позапланової виїзної документальної перевірки, яку призначено відповідно до кримінально-процесуального закону. Відповідно суд зазначив, що до ухвалення вироку по справі, винесення податкового повідомлення-рішення є передчасним.

Колегія суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 54.3.2, 54.3.4 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків.

Згідно з п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Абзац другий цього пункту не застосовується, коли податкове повідомлення-рішення надіслане (вручене) до порушення кримінальної справи.

Пунктом 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Суд зазначає, що зміст пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України слід тлумачити у системному взаємозв'язку з іншими нормами цього Кодексу та з урахуванням мети прийняття законодавцем даної норми.

Так, як вбачається зі змісту контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, у випадку проведення перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що податкове повідомлення-рішення не приймається в тих випадках, коли матеріали перевірки передаються правоохоронному органу та використовуються або можуть бути використані останнім як доказ по кримінальній справі з метою підтвердження чи спростування наявності вини платника податків у вчиненні певного злочину.

Статтею 212 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

У свою чергу, відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (у редакції Закону України від 2 грудня 2010 року N 2756-VI, чинній після набрання чинності Податковим кодексом України) до повноважень податкових органів належить здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відтак, враховуючи межі повноважень податкових органів та сферу їх контролю при проведенні перевірок, матеріали таких перевірок можуть бути використані як доказ наявності чи відсутності вини певної особи під час розгляду кримінальної справи про злочини, предметом яких є податки та збори, тобто злочини, передбачені ст. 212 Кримінального кодексу України.

Саме в тих випадках, коли порушення у сфері податкового законодавства містять ознаки злочину, донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за такі порушення в силу пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України не допускається до вирішення судом питання про те, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно даною особою.

В інших випадках матеріали перевірки податкового органу доказової сили по кримінальній справі не мають та не можуть впливати на вирішення питання про наявність чи відсутність вини особи у вчиненні злочину.

Таким чином, за результатами перевірок платників податків, призначених в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори (ст. 212 Кримінального кодексу України), контролюючий орган визначає суми грошових зобов'язань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. В інших випадках (за результатами перевірок платників податків відносно яких та/ або їх посадових осіб кримінальну справу не порушено або порушено кримінальну справу, предметом якої не є податки, збори) грошові зобов'язання визначаються та, відповідно, приймається податкове повідомлення-рішення щодо платників податків в загальновстановленому порядку (п. 58.1 ст. 58 ПКУ).

Норми пункту 86.9 ст. 86 Податкового Кодексу України перебувають у системному зв'язку з положеннями п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України, який забороняє податковому органу складати та надсилати платнику податків податкове повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з акту перевірки від 17.10.2012 року №455/22-511/30659728 в провадженні слідчого відділу ДПС у Чернігівській області знаходиться кримінальна справа №902/231 порушена стосовно невстановлених осіб за фактом фіктивного підприємництва та пособництва в умисному ухиленні від сплати податків службовим особам TOB «Контракт-М» за ознаками злочинів, передбачених ч.І ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 212 КК України.

У ході розслідування кримінальної справи встановлено, що до складу конвертаційного центру, який розташований у м. Києві та Київській області входять TOB «Інтеренерготорг» (код 37241355, м. Київ), TOB «Мілант-М» (код 37451126, м. Київ), TOB «РПФ Алькор» (код 37451131, м. Київ), TOB «Декос - Альянс» (код 37505731 м. Київ), TOB «ДМ -Проджект» (код 36832382), TOB «Тіал Альянс» (код 37327565), TOB «НВП - Спец сервіс» (код 36126994), TOB «Охоронне агентство «Едельвейс» (код 33899989), TOB «Віком Трейд (код 36832382), які мають ознаки фіктивності, на рахунки яких надходили грошові кошти за нібито поставлені товари (виконані роботи, надані послуги).

У звязку з цим, заступником начальника відділення СВ ДПС у Чернігівській області підполковником податкової міліції О.П.Сало було прийнято постанову про призначення по кримінальній справі №902-231 документальну позапланову перевірку ПП «Магнат Дизайн Центр» по взаємовідносинах з ТОВ «ДМ-Проджект» за період з 01.01.2010 року по 31.05.2012 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо передчасності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки кримінальна справа порушена відносно посадових осіб ТОВ «Контракт-М», щодо вчинення злочинів, передбачених ст.ст.212, 358 Кримінального кодексу України, та не стосується безпосередньо ПП «Магнат Дизайн Центр».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувану постану суду першої інстанції слід змінити в мотивувальній частині, оскільки, суд першої інстанції правильно вирішив справу, скасувавши податкове-повідомлення рішення ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 02.11.2012 року №0004822250.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 201 КАС України, підставою для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Магнат Дизайн Центр» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004822250 від 02.11.2012 року - змінити у мотивувальній частині, виклавши її у редакції, наведеній у даній постанові.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 лютого 2013 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Т.Р.Вівдиченко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Шелест С.Б.