Вирок

від 05.07.2013 по справі 206/3973/2012

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 206/3973/2012

Провадження № 1/127/29/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.07.2013 р. м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді Романчук Р.В.

при секретарях Дерун А.С., Боднар С.В., Алексюк В.О.

за участю прокурорів Слободянюка В.В., Гоменюка О.В., Олексієнка О.Ю., Калитко В.В.

потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1

представника потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_2

підсудного ОСОБА_3

захисника підсудного адвоката ОСОБА_4

представника цивільного відповідача ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_6

представника ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, який працює водієм ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги, раніше несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 15.03.2012 року приблизно о 19 год. 15 хв., керуючи технічно справним службовим автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині дороги вул. Київської в напрямку вул. Гонти в м. Вінниці, в районі регульованого перехрестя з вул. ОСОБА_8, під час виконання маневру лівого повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надавши переваги для руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку. Таким чином водій ОСОБА_3 своїми діями порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків, п. 10.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, п. 16.6 відповідно до якого, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов’язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки „АудіВ» , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню, закритий перелом 6-7-го ребер зліва, які належать до тяжких тілесних ушкоджень відповідно до висновку СМЕ № 823 від 08.05.2012 року. Порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв’язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав та суду пояснив, що 15.03.2012 року приблизно о 19 год., керуючи технічно справним службовим автомобілем НОМЕР_3, рухаючись по проїзній частині дороги вул. Київської в напрямку вул. Гонти в м. Вінниці, в районі регульованого перехрестя з вул. ОСОБА_8, побачив, що на червоний сигнал світлофора зупинилось чотирі автомобілі. Коли до останніх залишалось біля 50 метрів на світлофорі загорілось зелене світло і автомобілі розпочали рух. В’їхавши на перехрестя, він зупинився з увімкненим лівим покажчиком повороту, оскільки мав намір виконати маневр повороту ліворуч і надав перевагу у русі автомобілям, які рухались в зустрічному напрямку. Після цього розпочав рух і відчув сильний удар, удар прийшовся в центральну частину його автомобіля. Швидкість його автомобіля становила 21-23 км/год. На його думку швидкість автомобіля потерпілого складала 90 км/год. Перед тим як виконувати маневр повороту бачив автомобіль «Ауді» в зустрічному напрямку на відстані приблизно 100 м, на його думку, достатній для здійснення маневру. Медичний огляд проходить постійно, скарг на здоров’я немає. Вважає, що можливо було б уникнути зіткнення, якби потерпілий їхав із меншою швидкістю. Вони їхали на терміновий виклик, проблискові маячки у автомобіля були вимкненні. Дорожне покриття було сухе, видимість була добра. В автомобілі крім нього були також лікар ОСОБА_9, фельдшер ОСОБА_10 Після зіткнення була викликана бригада швидкої допомоги, потерпілий від госпіталізації відмовився. Щиро кається у вчиненому та жалкує з приводу того, що сталося. Просить суворо його не карати та не позбавляти волі. Просить суд врахувати, що він несудимий, працює водієм з 1973 року, іншої професії немає, до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягувався, тому просить суд не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Крім визнання підсудним своєї вини, його винна повністю доведена наступними доказами, що повно, всебічно та неупереджено перевірені судом.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що 05.03.2012 року приблизно о 19 год. 15 хв. він рухався по вул. Київській зі сторони вул. Станіславського, в напрямку вул. Чорновола, приблизно зі швидкістю біля 60 км\год. в правому ряду. На перехресті вулиць Київської та ОСОБА_8 побачив автомобіль швидкої медичної допомоги, який почав здійснювати маневр повороту, коли відстань між їхніми автомобілями становила 15-20 м. Проблискові маячки та сирена у автомобіля були вимкненні. Він одразу застосував екстрене гальмування, але зіткнення уникнути не вдалось, його автомобіль відкинуло на тротуар. Дорожне покриття було сухе, видимість була добра. Відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення та його було притягнуто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, однак він не рухався із швидкістю 90 км/год. Однак, він вважає, що рухався зі швидкістю 60 км/год. Внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження, однак за медичною допомогою звернувся після оформлення ДТП, оскільки був сам і побоявся залишати місце ДТП. На наступний день стан його здоров’я погіршився тому він звернувся в лікарню. На огляд в лікарню їздив з дружиною та її сестрою, на таксі. Лікував його лікар нейрохірургічного відділення. Для лікування придбавав всі необхідні лікарські засоби, на що витрачав власні кошти. Крім того йому було нанесено моральну шкоду, яка виразилася у фізичному болю та стражданнях та у душевних стражданнях. На його думку причиною ДТП була неуважність підсудного. На даний час він автомобіль не відремонтував. Цивільний позов підтримує, просить стягнути на його користь з ОСОБА_5 станції швидкої медичної допомоги 44 062 грн. 94 коп матеріальної шкоди та 60 000 моральної шкоди, 4 500 за юридичну допомогу. Крім того, просить стягнути з Подільського регіонального страхового центру Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 2 048 грн. 34 коп. матеріальної шкоди, які він витратив на лікування, 49 500 грн., які він витратив на ремонт автомобіля та 5 000 грн. моральної шкоди.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, суду пояснила, що 15.03.2012 року вона чергувала відповідно графіка у складі бригади №22, а саме водія ОСОБА_3, лікаря ОСОБА_9 Приблизно о 19 год. 00 хв. їх бригада виїхала на виклик на вул. ОСОБА_8. На перехресті вул. Київської і вул. ОСОБА_8, після початку маневру повороту на вул. ОСОБА_8, вона побачила автомобіль В«АУДІВ» , який рухався на великій швидкості по вул. Київській. Через декілька секунд автомобіль В«АУДІВ» вдарив їх автомобіль швидкої допомоги у правий бік, після чого автомобілі розвернуло. Перед поворотом їх автомобіль зупинився, після чого проїхав пару метрів. Їх автомобіль рухався з невеликою швидкістю, чи було ввімкнено покажчик повороту сказати не може. Після ДТП вони викликали бригаду швидкої, які оглянули її, ОСОБА_9 та потерпілого.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9, суду пояснила, що 15.03.2012 року вона чергувала згідно графіку з 19.00 год. до 16.03.2012 у бригаді №22 у складі її, фельдшера ОСОБА_10 та водія ОСОБА_3 Їдучи на виклик на вулицю ОСОБА_8, на перехресті вул. Київська - ОСОБА_8, після початку маневру повороту на вул. ОСОБА_8, автомобіль В«АУДІВ» вдарив їх автомобіль швидкої допомоги у правий бік. Вона побачила автомобіль «Ауді» коли їх автомобіль почав виконувати маневр повороту, яка була відстань між автомобілями сказати не може. Автомобіль «Ауді» рухався на великій швидкості. Після ДТП вони викликали бригаду швидкої, які оглянули її та забрали в лікарню. Потерпілого вона не бачила.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, суду пояснив, що 15.03.2012 року він у складі бригади № 8 з ОСОБА_12М та ОСОБА_13 отримали повідомлення про виклик на ДТП, яка сталася на перехресті вулиць Київської та ОСОБА_8. На місці пригоди були оглянуті всі. Потерпілий спочатку відмовився від огляду, але потім був оглянутий. ОСОБА_1 від госпіталізації відмовився, про що поставив свій підпис. На що скаржився потерпілий ОСОБА_1 достеменно не пам’ятає, скарги потерпілого записував в картці виклику. В ОСОБА_1 скарг на головний біль не було. При забої головного мозку характерні такі симптоми, як втрата свідомості, головний біль, підшкірні рани. Цих скарг у потерпілого він не пам’ятає. Потерпілий вів себе адекватно, ходив біля машини. Потерпілий ОСОБА_1 скаржився на біль в грудній клітині. Можливо, що симптоми забою головного мозку проявилися пізніше. Огляд проводив він, фельдшер був поруч.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_13, суду пояснив, що15.03.2012 року він у складі бригади № 8 з ОСОБА_12М та ОСОБА_11 отримали повідомлення про виклик на ДТП, яка сталася на перехресті вулиць Київської та ОСОБА_8. На місці пригоди були оглянути всі. Потерпілий був біля свого автомобіля «Ауді». Спочатку він відмовився від огляду, але потім його оглянули. Скарги у потерпілого були на біль у грудях. Госпіталізованими були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Потерпілий ОСОБА_1 від госпіталізації відмовився, мотиву відмови не пояснював. ОСОБА_1 скаржився на біль в грудній клітині. На час огляду свідомість не втрачав, розмовляв нормально. Огляд проводив лікар, він був при цьому присутній.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, суду пояснив, що 15.03.2012 року, приїхавши на виклик на перехрестя вул. Київської та вул. ОСОБА_8, він з колегами почали надавати першу медичну допомогу постраждалим у аварії. У водіїв «Ауді» та швидкої зовнішніх ушкоджень не було. Госпіталізованими були ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Потерпілий ОСОБА_1 від госпіталізації відмовився. Він знаходився біля свого автомобіля. Автомобіль «Ауді» був на тротуарі, швидка стояла поперек зустрічної смуги.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 пояснила, що огляд потерпілого ОСОБА_1 вона проводила 16.03.2012 року, на даному етапі відмічалась тільки болючість, зовнішніх ушкоджень не було. Експертиза проводилась на підставі постанови слідчого та медичних документів. Ушкодження у ОСОБА_1 по давності утворення можуть відповідати строку ДТП та виникли від дії тупого твердого предмету. Для проведення експертизи їй не надавалися матеріали кримінальної справи, експертиза проводилася на підставі постанови слідчого та медичних документів, тому вона не мала можливості надати повні відповіді на питання поставлені слідчим. Інші версії отримання тілесних ушкоджень потерпілим не розглядалися.

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_15 пояснив, що при проведенні транспортно - трасологічної та автотехнічної експертизи №768/893 від 24.05.2012 року, враховував гальмівний шлях автомобіля, швидкість автомобіля «Ауді», яка складала 90.7 км/год. - 91.4 км/год. та швидкість автомобіля «ГАЗ- 32214», яка складала 23,7 км/год., Правила дорожнього руху України, а також місце розташування автомобілів на проїзній частині дороги, на якій відстані автомобіль «ГАЗ- 32214» почав робити маневр ліворуч, вирахував на якій відстані при допустимій швидкості 40 км/год. автомобіль «Ауді» мав би зупинитися. Вважає, що навіть якщо б автомобіль «Ауді» рухався зі швидкістю 60 км/год. уникнути зіткнення було б неможливо, оскільки водій автомобіля «ГАЗ- 32214» порушив технічні норми вимог Правил дорожнього руху. На його думку, ушкодження від ДТП могли б бути меншими, однак цього стверджувати він не може. При проведені експертизи допускалося відхилення швидкості автомобілів, тобто похибка, оскільки неможливо надати категоричної відповіді щодо швидкості, в даному випадку мають значення й інші фактори, в тому числі і щеплення шин автомобіля з покриттям дороги. З приводу причино- наслідкового зв’язку між швидкістю автомобіля «Ауді» та ДТП зазначив, що чим менша швидкість (енергія) автомобіля, тим менші наслідки, однак якби водій автомобіля «ГАЗ- 32214» не порушив Правила дорожнього руху сила удару була б меншою, але які наслідки могли бути він не знає, прогнозувати не може. Крім того, пояснив, що спідометр в автомобілі потерпілого міг показувати швидкість з похибкою, допускає, що швидкість автомобіля потерпілого могла бути меншою ніж 90 км/год.

Представник ПрАТ В«Українська пожежно-страхова компаніяВ» ОСОБА_7 в судовому засіданні в судовому засіданні пояснив, що цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що потерпілим було перевищено швидкість, оскільки він рухався зі швидкістю 90 км/год. Вважає, що саме перевищення швидкості потерпілим призвело до таких важких наслідків. Відносно стягнення матеріальної шкоди, пов’язаної з лікуванням зазначив, що згідно п.1, п.3 ст. 24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв’язку з лікуванням потерпілому відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з лікуванням та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом. Потерпілий просить стягнути з ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги 2 048 грн.34 грн. та в якості доказів надає чеки на купівлю лікарських препаратів на суму 1 338 грн.34 коп., однак жодного рецепту лікаря на придбання саме цих лікарських засобів потерпілим не надано. Вважає, що не можуть прийматися до уваги квитанції про надання благодійної допомоги на суми 20, 20, 120 грн., а також квитанція за № НОМЕР_4 ОСОБА_16 на суму 450 грн. за незрозумілі надані транспортні послуги. Вважає, що з приводу стягнення моральної шкоди ОСОБА_1 не надано жодних доказів того, що він зазнав фізичного болю та страждань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також того, що він зазнав душевних страждань у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього. Відповідно до п.23.3 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» потерпілому відшкодовується також моральна шкода передбачена п.1,2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше 5 % ліміту, визначеного у п.9.3 статті 9 цього Закону. Пунктом 9.3 статті 9 цього Закону визначено, що обов’язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих становить 51 000 грн. на одного потерпілого, відповідно 5 % ліміту (максимальний відсоток) становить 2 550 грн. Крім того, зазначив, що позов потерпілий пред’являє до Подільського регіонального страхового центру Приватного акціонерного товариства В«Українська пожежно-страхова компанія", однак Подільський регіональний страховий центр не є юридичною особою тому не може виступати відповідачем, оскільки немає статусу юридичної особи, якою є Приватне акціонерне товариство В«Українська пожежно-страхова компанія".

Представник цивільного відповідача ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що потерпілим було перевищено швидкість, оскільки він рухався зі швидкістю 90 км/год., потерпілий не гальмував, що підтверджується відсутністю гальмівного шляху на дорожньому покритті. Вважає, що саме перевищення швидкості потерпілим призвело до таких страшних наслідків та зазначив, що якщо б потерпілий рухався з меншою швидкістю то і наслідки були би значно меншими. Зазначив, що слідчим було накладено арешт на автомобілі НОМЕР_5 та ГАЗ -ЧАЗ 32214 д.н. НОМЕР_6, які знаходяться на балансі ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги, яка є підрозділом Департаменту охорони здоров’я ОСОБА_5 міської ради, станція є неприбутковою організацією, яка цілком фінансується з місцевого бюджету. 03.08.2011 року прийнята Постанова КМУ №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», відповідно до п. 24 якої, держава фактично гарантує виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах казначейства, які здійснює державний виконавець на підставі виконавчих документів. Крім того, зважаючи на необхідність проведення відновлювального ремонту одного з вказаних автомобілів, який був пошкоджений внаслідок ДТП та для своєчасного надання невідкладних медичних послуг просить зняти арешт з даних автомобілів.

Як вбачається із схеми місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицею від 15.03.2012 року при огляді місця ДТП було встановлено вид покриття та його стан, зовнішнє оточення та наявність дорожніх знаків, освітлення, спосіб регулювання руху, місце розташування автомобілів. (а.с. 7-9, том 1).

Як вбачається із Протоколу огляду транспортного засобу - автомобіля В«ГАЗ-32214В» , державний номер НОМЕР_6 від 09.04.2012 року, при проведені огляду були встановлені зовнішні пошкодження автомобіля, а саме, виявлено пошкодження переднього бампера автомобіля, капоту, переднього лівого крила. (а.с. 40, том 1).

Як вбачається із Протоколу огляду транспортного засобу - автомобіля В«АУДІ А4В» , д.н.з., державний номер НОМЕР_7 від 09.04.2012 року, виявлено зовнішні пошкодження автомобіля, а саме, переднього бампера автомобіля, капоту, лівого крила, декоративної решітки радіатора, передньої лівої фари, заднього лівого крила. (а.с. 39, том 1).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події та схемою до нього від 25.04.2012 року за участю водія ОСОБА_3, під час проведення даної слідчої дії на місці пригоди, яка сталася 15.03.2012 року на перехресті вул. Київська - вул. П. Морозова в м. Вінниця, ОСОБА_3 було запропоновано розмістити на проїзній частині дороги статистичний автомобіль, таким чином, як він зупинився перед тим як розпочав виконувати маневр лівого повороту, місце зіткнення автомобілів, а також місце розташування зустрічного автомобіля підчас виконання ОСОБА_3 маневру лівого повороту, на що він погодився. Після чого було проведено відповідні заміри та встановлено, що відстань від центра переднього лівого колеса до краю проїзної частини дороги становить 5,60 м, відстань від центра заднього лівого колеса 6,90 м., передній габарит автомобіля знаходився на відстані 9,0 м від краю проїзної частини дороги вул. П. Морозова, місце зіткнення знаходилося на відстані 4,0 м від краю проїзної частини дороги вул.. Київської та на відстані 8,0 м від краю проїзної частини дороги вул.. П. Морозова, з моменту початку руху до місця зіткнення автомобіль подолав 2,1 м,зустрічний автомобіль в момент початку виконання лівого повороту знаходився на відстані 107 м. (а.с. 45-48, том 1).

Як вбачається з протоколу відтворення обстановки та обставин події та схемою до нього від 25.04.2012 р. за участю водія ОСОБА_1, під час проведення даної слідчої дії на місці пригоди, яка сталася 15.03.2012 року на перехресті вул. Київська - вул. П. Морозова в м. Вінниця, ОСОБА_1 було запропоновано розмістити на проїзній частині дороги статистичний автомобіль, таким чином, як він рухався до моменту ДТП, вказати місце зіткнення автомобілів, а також вказати, яку відстань подолав зустрічний автомобіль з моменту початку зміни напрямку руху до місця зіткнення. Після чого було проведено відповідні заміри та встановлено, що відстань від центра переднього лівого колеса до краю проїзної частини дороги становила 0,8 м, відстань від центра заднього лівого колеса становила 0,8 м. Місце зіткнення знаходилося на відстані 2,3 м від краю проїзної частини дороги вул. Київської та на відстані 8,9 м від краю проїзної частини дороги вул. П. Морозова, з моменту початку руху до місця зіткнення зустрічний автомобіль подолав 4,1 м. (а.с. 49-51 том 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 823 від 08.05.2012 р. у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню, закритий перелом 6-7-го ребер зліва. Закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню належать до тяжких тілесних ушкоджень, закритий перелом 6-7-го ребер зліва належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. (а.с.54-55, том 1).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 3053 від 18.01.2013 р. у ОСОБА_1 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню, закритий перелом 6-7-го ребер зліва. Закрита черепно-мозкова травма - перелом кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню які належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом кісток склепіння черепа являвся небезпечним для життя в момент спричинення; закриті переломи 6-7-го ребер зліва, які належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вказані вище ушкодження у ОСОБА_1 по давності утворення можуть відповідати строку ДТП - 15.03.2012 р., виникли від дії тупого твердого предмету (предметів). (а.с.54-55, том 2).

Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 44 від 22.05.2012 р. вартість ремонтно - відновлювальних робіт автомобіля НОМЕР_8, 2002 року випуску з ПДВ складає 171466 грн. 24 коп. Розмір матеріального збитку, завданий власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_9 в результаті пошкодження з ПДВ складає складає 93 562 грн. 90 коп. (а.с. 64-85, том 1).

Відповідно до висновку транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №768/893 від 24.05.2012 р. в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ОСОБА_16 А-4» ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувалися вимогами п.п. 12.4, 12.3 Правил дорожнього руху, а водія автомобіля «Газ-32214» ОСОБА_3 відповідно вимогам п. 10.1, 16.6 цих Правил. При виконанні водієм автомобіля «ОСОБА_16 А-4» ОСОБА_1 технічних норм вимог п.п. 12.4, 12,3 Правил дорожнього руху він не мав технічної можливості попередити дане ДТП. Технічна можливість попередити зіткнення у водія автомобіля «Газ-32214» ОСОБА_17 забезпечувалася у виконанні ним технічних норм вимог п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було перешкод технічного характеру. З технічної точки зору, причиною даного ДТП стала невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_10 ОСОБА_3 технічним нормам вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України. (а.с. 88-101).

Як вбачається із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2012 року у ОСОБА_1 ознак сп’яніння не виявлено. (а.с.11 т. 1).

Як вбачається із висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.03.2012 року у ОСОБА_3 ознак сп’яніння не виявлено. (а.с.28 т. 1).

Із полісу №АА/35683925 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком зазначено Подільський регіональний страховий центр Акціонерне Товариство «Українська пожежно-страхова компанія», м. Вінниця. Страхувальником зазначено ОСОБА_5 міську станцію швидкої допомоги, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю - 100 000 грн., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн., франшиза - 500 грн., строк дії полісу з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року.(а.с.16 т. 1).

Доводи захисника про наявність протиріч у доказах та про те, що саме перевищення швидкості потерпілим призвело до важких наслідків ДТП, суд до уваги не приймає, оскільки вся сукупність доказів у справі повністю доводить вину підсудного в порушенні Правил дорожнього руху та доводить, що причиною даного ДТП стала саме невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_10 ОСОБА_3 технічним нормам вимог п.п. 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху України.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину підсудного ОСОБА_3 в тому, що він 15.03.2012 року приблизно о 19 год. 15 хв., керуючи технічно справним службовим автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині дороги вул. Київської в напрямку вул. Гонти в м. Вінниці, в районі регульованого перехрестя з вул. ОСОБА_8, під час виконання маневру лівого повороту, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надавши переваги для руху, допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, який рухався в зустрічному напрямку. Таким чином ОСОБА_3 своїми діями порушив вимоги п. п. 1.5, 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки „АудіВ» , ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми - перелому кісток склепіння черепа (в потиличній ділянці по лябдовидному шву зліва), забій головного мозку легкого ступеню, закритий перелом 6-7-го ребер зліва, які належать до тяжких тілесних ушкоджень відповідно до висновку СМЕ № 823 від 08.05.2012 року. Порушення водієм ОСОБА_3 Правил дорожнього руху знаходиться в причинному зв’язку з наслідками дорожньо - транспортної пригоди. Враховуючи викладене, суд кваліфікує дії підсудного за ч. 2 ст. 286 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином середньої тяжкості, дані про особу підсудного і обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше не судимий, одружений, працює.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом’якшують покарання, суд вважає щире каяття, визнання своєї вини.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки застосування більш м’якого покарання не сприятиме виправленню засудженого. Крім того, призначаючи покарання, суд враховує обставини вчинення злочину, дані про особу підсудного, відношення до вчиненого, те, що підсудний раніше несудимий, має постійне місце проживання та роботи, за якими характеризується позитивно, щиро кається у вчиненому. Також суд враховує думку потерпілого, який просить підсудного суворо не карати. На підставі викладеного, суд вважає за можливе застосувати до підсудного положення ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом установленого судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки.

Крім того, суд зазначає, що додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України застосовується у випадку грубого порушення Правил дорожнього руху, якими слід вважати керування транспортними засобами в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, перевищення швидкості, недотримання правил проїзду пішохідних переходів, руху на заборонений сигнал світлофору, виїзду на смугу зустрічного руху. Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені порушення Правил дорожнього руху підсудним допущені не були. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстав для застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами немає.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 суд враховує, що потерпілий та цивільний позивач позов підтримав та просить його задовольнити, просить стягнути на його користь з ОСОБА_5 станції швидкої медичної допомоги 44 062 грн. 94 коп матеріальної шкоди та 60 000 моральної шкоди , 4 500 за юридичну допомогу. Крім того, просить стягнути з Подільського регіонального страхового центру Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 2 048 грн. 34 коп. матеріальної шкоди, які він витратив на лікування, 49 500 грн., які він витратив на ремонт автомобіля та 5 000 грн. моральної шкоди.

Представник ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги ОСОБА_6 позов не визнав та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_7 позов не визнав та просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно положень ст .328 КПК України 1960 року, постановляючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала.

Відповідно до роз’яснень, що містяться в п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2. Правил дорожнього руху України). Не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв’язку з виконанням своїх трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК. На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров’ю у зв’язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК). Фізична чи юридична особа, яка відшкодувала шкоду, завдану її працівником при виконанні трудових (службових) обов’язків на підставі трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору, має право зворотної вимоги (регресу) до такого працівника - фактичного завдавача шкоди - у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (частина перша статті 1191 ЦК). При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов’язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п’ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид). Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди). Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Відповідно до п.п. 24, 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. № 45) стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку. Безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку. У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

В судовому засідані встановлено наступне.

Із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АВС 082561 вбачається, що автомобіль ГАЗ-ЧАЗ модель 32214 легковий меддопомога - В реєстраційний номер НОМЕР_6, рік випуску 2007 року зареєстрований за ОСОБА_5 міською станцією швидкої допомоги.

З посвідчення водія ВІА №141098 виданого ДАІ УВС м. Вінниця 05.11.1998 року вбачається, що посвідчення видане на ім’я ОСОБА_3.

Згідно дорожнього листа спеціального автомобіля №21 водій ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_11 рухався по маршруту на вул. ОСОБА_8, час виїзду 19 год. 01 хв.

В судовому засіданні не встановлено, що потерпілим було допущено протиправну поведінку, не встановлено, що потерпілий передбачав та бажав або свідомо допускав настання шкідливого результату або що груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки.

Вирішуючи питання про відшкодування матеріальної шкоди суд вважає доведеним її розмір на суму 44 062 грн. 90 коп., яка підлягає стягненню із ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги на користь потерпілого.

Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 60 000 грн. суд зазначає наступне. В судовому засіданні потерпілий посилається на те, що внаслідок ДТП йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних, фізичних та психічних болю та стражданнях, також він зазнав душевних страждань у зв’язку з пошкодженням автомобіля, так як був позбавлений можливості користуватися автомобілем, переніс стрес, побутові незручності, порушилися його життєві зв’язки. Суд вважає, що внаслідок ДТП потерпілому була завдана моральна шкода, яка виразилася в перенесених душевних стражданнях та нервовому потрясінні, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги розумності, виваженості, справедливості а тому суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги на користь потерпілого 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

У стягненні витрат, пов’язаних з наданням потерпілому у справі правової допомоги адвокатом у розмірі 4500 грн. слід відмовити, оскільки вони не підтверджуються належними доказами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_1 44 062 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги відмовити.

Що стосується позову в частині стягнення з Подільського регіонального страхового центру ПрАТ В«Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 2 048 грн. 34 коп. матеріальної шкоди, 49 500 грн. в рахунок відшкодування витрат на ремонт автомобіля, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 22.1; 22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до страхових сум, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, потерпілому. На підставі п.п. 1, 2 ч. 2 ст.23 ЦК України відшкодовується також моральна шкода у встановленому судом розмірі. Відповідно до ст. 23 вищенаведеного Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна), пов'язана з лікуванням потерпілого.

Представник ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_7 позов не визнав та просить в задоволенні позову відмовити, оскільки, на його думку, позов не підтверджений жодними доказами, крім того, позов потерпілий пред’являє до Подільського регіонального страхового центру Приватного акціонерного товариства В«Українська пожежно-страхова компанія", однак Подільський регіональний страховий центр не є юридичною особою.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до Положення про Подільський регіональний страховий центр Приватного акціонерного товариства В«Українська пожежно-страхова компанія" Подільський регіональний страховий центр є відокремленим підрозділом Приватного акціонерного товариства В«Українська пожежно-страхова компанія" та не є юридичною особою. Враховуючи викладене, суд вважає, що Подільський регіональний страховий центр не може виступати відповідачем, оскільки немає статусу юридичної особи, якою є Приватне акціонерне товариство В«Українська пожежно-страхова компанія".

Як вбачається з роз’яснень, що містяться в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року № 4 відповідачем у справі має бути страхова компанія як юридична особа.

Під час судового розгляду потерпілим та цивільним позивачем і його представником клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення юридичної особи як співвідповідача не заявлялися.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволені позову в частині стягнення з Подільського регіонального страхового центру ПрАТ В«Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 2 048 грн. 34 коп. матеріальної шкоди, 49 500 грн. в рахунок відшкодування витрат на ремонт автомобіля, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди слід відмовити.

Відповідно до ст.93 КПК України судові витрати покладаються на засуджених.

Судові витрати по справі складають: вартість проведення експертизи у справі експертами НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області становить 588 грн. 48 коп., які слід стягнути із засудженого на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області.

Вартість проведення експертиз у справі експертами ОСОБА_5 відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України становить 2 063 грн. 60 коп., які слід стягнути із засудженого на користь ОСОБА_5 відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України.

Арешт накладений відповідно до постанови слідчого від 31.05.2012 р. на автомобіль НОМЕР_12, НОМЕР_13, які належать ОСОБА_5 міській станції швидкої медичної допомоги слід зняти (а.с. 174 т.1).

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_14 слід залишити власнику ОСОБА_5 міській станції швидкої медичної допомоги (а.с. 38 т. 1).

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_15 слід залишити власнику ОСОБА_1. (а.с. 38 т. 1).

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили слід залишити підписку про невиїзд.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов’язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги на користь ОСОБА_1 44 062 грн. 90 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, в іншій частині позовних вимог до ОСОБА_5 міської станції швидкої медичної допомоги відмовити.

В задоволені позову в частині стягнення з Подільського регіонального страхового центра ПрАТ В«Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_1 2 048 грн. 34 коп. матеріальної шкоди, 49 500 грн. в рахунок відшкодування витрат на ремонт автомобіля, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_16) на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати у справі за проведення експертизи в розмірі 588 грн. 48 коп. (отримувач платежу Науково-дослідний експертно-криміналістичний Центр при УМВС України у Вінницькій області, код 24525055, рахунок 31250272210172 в ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, призначення платежу - за проведення експертизи, в т.ч. ПДВ 98 грн. 08 коп.).

Стягнути із ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_16) на користь ОСОБА_5 відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України. судові витрати у справі за проведення експертизи в розмірі 2 063 грн. 60 коп.

Арешт, накладений відповідно до постанови слідчого від 31.05.2012 р. на автомобіль НОМЕР_12, НОМЕР_13, які належать ОСОБА_5 міській станції швидкої медичної допомоги зняти.

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_17, залишити власнику ОСОБА_5 міській станції швидкої медичної допомоги.

Речовий доказ у справі - автомобіль НОМЕР_15, залишити власнику ОСОБА_1.

Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.

СУДДЯ