Постанова

від 10.07.2013 по справі 5006/32/200/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 5006/32/200/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді Кузьменка М.В.,

судді Васищака І.М.,

судді Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Рябінушка"

на рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. та

постанову Донецького апеляційного господарського суду

від 14.05.2013р.

у справі №5006/32/200/2012

за позовом ОСОБА_1

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рябінушка";

2) Управління державної реєстрації Донецької міської ради

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (засновників)

товариства, визнання недійсним статуту, скасування державної

реєстрації змін до установчих документів,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рябінушка" та Управління державної реєстрації Донецької міської ради і просить суд визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Рябінушка", оформлені протоколом від 15.11.2010р., визнати недійсним статут товариства у новій редакції та скасувати державну реєстрацію змін установчих документів товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що загальні збори проведені за відсутності кворуму, а також з порушенням порядку повідомлення учасників про їх проведення, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості взяти участь у зборах.

Заперечуючи проти задоволення позову, перший відповідач посилається на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів та стверджує, що загальні збори є правомочними, оскільки на них були присутні учасники товариства, що володіли 78,5% голосів.

Рішенням господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. (головуючий, суддя Сковородіна О.М., судді Колесник Р.М., Сич Ю.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. (головуючий, суддя Дучал Н.М., судді Склярчук О.І., Ушенко Л.В.), позов задоволено у повному обсязі з мотивів відсутності на загальних зборах кворуму, а також з підстав не повідомлення позивача належним чином про їх проведення.

Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, перший відповідач - ТОВ "Рябінушка" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що відповідно до статуту ТОВ "Рябінушка", у редакції від 04.07.2007р., учасниками товариства є: ОСОБА_1 із часткою у статутному капіталі товариства 43%, ОСОБА_2 - 20% та ОСОБА_3 - 37%.

15.11.2010р. відбулися позачергові загальні збори учасників товариства на яких були прийняті рішення з питань порядку денного, а саме:

про обрання голови зборів;

про виконання Заочного рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 15.09.2010р. у справі №2-5416, згідно якого визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ (одну другу) частину частки статутного фонду ТОВ "Рябінушка", яка належить ОСОБА_1 (тобто ОСОБА_4 є власником 21,5% частки статутного капіталу товариства з моменту набрання законної сили Заочного рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 15.09.2010р. у справі №2-5246) та оформлення прийняття ОСОБА_4 до складу учасників товариства на підставі вищезазначеного рішення та заяви про оформлення її прийняття до складу учасників товариства;

про затвердження нового розміру часток учасників товариства у зв'язку з прийняттям до складу учасників товариства ОСОБА_4, відповідно до якого ОСОБА_1 належить 21,5% частки, ОСОБА_4 - 21,5%, ОСОБА_2 - 20%, ОСОБА_3 - 37%.

про затвердження статуту у новій редакції та забезпечення державної реєстрації статуту у новій редакції.

На вказаних загальних зборах брали участь та голосували з усіх питань порядку денного ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_1 участі на зборах не приймав.

26.05.2011р. проведено державну реєстрацію статуту товариства у новій редакції, затвердженого на загальних зборах 15.11.2010р.

Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 посилається на те, що вказані рішенні загальних зборів прийнято за відсутності кворуму, а також стверджує про позбавлення його можливості взятих у цих зборах участь через неповідомлення про їх проведення.

Статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Відповідно до ст.4.5. статуту товариства, про проведення зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та інших органів господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; учасник товариства був позбавлений можливості взяти участь у загальних зборах; рішення загальних зборів порушує права чи законні інтереси учасника товариства. При цьому, права учасника господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватись для участі у загальних зборах тощо .

Як встановлено судами, перший відповідач в порушення вимог закону та статуту не повідомив позивача належним чином про проведення 15.11.2010р. позачергових загальних зборів учасників, чим порушив його права як учасника господарського товариства.

Давши правову оцінку наданим першим відповідачем доказам в підтвердження дотримання ним вимог закону та статуту щодо скликання і проведення загальних зборів, суди двох інстанцій не визнали їх належними у розумінні ст.ст.33, 34 ГПК України з тих підстав, що копія фіскального чеку від 13.10.2010р. (а.с.51) про відправлення рекомендованого листа позивачу свідчить про направлення кореспонденції позивачу за іншою адресою, ніж зазначено у статуті товариства, і за відсутності у матеріалах справи безпосередньо копії такого повідомлення не може підтверджувати його направлення позивачу.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами ст.111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням наведеного, не можуть бути прийняті до уваги викладені у касаційній скарзі доводи стосовно того, що вищезазначені висновки судів двох інстанцій здійснені внаслідок неправильної оцінки поданих сторонами доказів.

Окрім того, за висновком суду апеляційної інстанції окремою підставою для визнання оскаржуваних рішень загальних зборів недійсними є відсутність на загальних зборах кворуму, з чим погоджується й колегія суддів з огляду на таке.

В силу ст.50 Закону України "Про господарські товариства" та ст.140 ЦК України, товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до ст.ст.4, 51 Закону України "Про господарські товариства" ст.143 ЦК України, статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити, у тому числі, відомості про розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника.

Згідно ч.3 ст.167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч.1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.ст.88, 167 ГК України, ст.ст.116 ЦК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства", корпоративні права складаються з двох самостійних прав: майнового права, які носять економічний зміст та визначаються у грошовому еквіваленті (право на отримання частки прибутку (дивідендів), вартості належної учаснику частки майна у статутному фонді тощо), та особистого немайнового права , які не мають економічного змісту (право участі в управлінні справами товариства, одержання інформації про діяльність товариства, виходу з товариства тощо).

Особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства (п.2.2.2 Рекомендацій ВГСУ від 28.12.2007р. №04-5/14).

Визнання Заочним рішенням Ленінського районного суду м.Донецька від 15.09.2010р. у справі №2-5416 за ОСОБА_4 права власності на Ѕ (одну другу) частину частки статутного фонду ТОВ "Рябінушка", яка належить ОСОБА_1, засвідчує лише набуття нею права власності на частку відповідного вкладу у статутному капіталі товариства (речі, які мають грошову оцінку) та дає їй право на вступ до цього товариства. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарською діяльністю товариства набувається тільки з моменту вступу до господарського товариства, про що свідчитимуть відповідні відомості статуту товариства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на час скликання та проведення загальних зборів 15.11.2010р. ОСОБА_4 ще не набула статусу учасника товариства, а тому врахування її голосів (21,5) при визначенні кворуму на загальних зборах було неправомірним, з чим погоджується і колегія суддів.

Окрім того, як з'ясовано судом апеляційної інстанції вказане Заочне рішення та рішення Апеляційного господарського суду Донецької області від 02.10.2012р., яким його скасовано (а.с.14-19), ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2013р. (а.с.163-167) скасовані, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, скасовуючи вказані судові акти суд касаційної інстанції зазначив, що ОСОБА_4 має право на Ѕ частину гривневого еквівалента 43% часток у ТОВ "Рябінушка", як дружина учасника товариства, який придбав свою частку у період перебування у зареєстрованому шлюбі з нею.

Згідно ст.60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

В силу ст.58 названого закону, учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

На загальних зборах брали участь учасники, які у сукупності володіють 57% голосів.

Відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними (п.25 постанови пленуму ВСУ від 24.10.2008р. №13).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність фактичних та правових підстав для визнання оскаржуваних рішень недійсними, оскільки в порушення вимог ст.61 Закону України "Про господарські товариства" позивача не було повідомлено належним чином про місце проведення загальних зборів, загальні збори не є правомочними, оскільки присутні на цих зборах учасники не володіли у сукупності більш ніж 60 відсотками голосів, як то передбачено ст.60 Закону України "Про господарські товариства".

З огляду на те, що статут товариства у новій редакції затверджувався неправомочними загальними зборами через відсутність на них кворуму, то вимоги про визнання недійсним статуту першого відповідача у новій редакції та зобов'язання другого відповідача скасувати державну реєстрацію змін до установчий документів товариства, як вірно зазначено судами, також підлягають задоволенню.

Отже, висновок судів про наявність правових підстав для задоволення позову зроблений з дотриманням вимог ст.ст.4 3 , 4 7 , 43 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильним застосуванням законодавства і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рябінушка" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 11.03.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.05.2013р. у справі №5006/32/200/2012 - без змін.

Головуючий, суддя Кузьменко М.В.

Суддя Васищак І.М.

Суддя Палій В.М.