Ухвала

від 30.04.2013 по справі 2а-4684/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року м. Київ К-42045/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Бухтіярової І.О.

Вербицької О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2010 року

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року

у справі № 2а-4684/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування акту та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Шарлес Бізнес-Сервіс» (позивач) до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (відповідач) задоволено повністю. Скасовано акт № 2366 від 24 лютого 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс». Поновлено Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» з 24 лютого 2010 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року апеляційну скаргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2010 року змінено. Пункт другий постанови викладено в такій редакції: «Скасувати акт № 2366 від 24 лютого 2010 року в частині прийнятого комісією ДПІ у Дарницькому районі м. Києва рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» з 24 лютого 2010 року». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 липня 2010 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року в частині визнання незаконним акту № 2366 від 24 лютого 2010 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» зареєстровано в якості платника податку на додану вартість в червні 2009 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100231903 від 27 червня 2009 року.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Дарницькому районі м. Києва № 133 від 23 липня 2009 року, встановлено, що за період з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року позивачем подавались декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» № 100231903 від 27 червня 2009 року, у зв'язку з чим ДПІ у Дарницькому районі м. Києва складено акт № 2366 від 24 лютого 2010 року про анулювання реєстрації ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс» як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР).

При цьому судами встановлено, що в період з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року позивач формував податковий кредит з податку на додану вартість, що відображено в деклараціях за відповідні податкові періоди.

Скасовуючи акт № 2366 від 24 лютого 2010 року в частині прийнятого комісією ДПІ у Дарницькому районі м. Києва рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Шарлес Бізнес-Сервіс», суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону № 168/97-ВР оподатковуваною операцією є операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників подат ку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, норми Закону № 168/97-ВР не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки, операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої - придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця - право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Бухтіярова І.О.

Вербицька О.В.