Постанова

від 05.06.2013 по справі 808/1801/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року 11:39Справа № 808/1801/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників

позивача: Кологойди К.А., Малиновського Г.Г.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікан»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 02.11.2012 №0000782214/9895

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 лютого 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікан" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012 №0000782214/9895.

Ухвалою суду від 15 лютого 2013 року позовна заява залишена без руху до 28 березня 2013 року.

Ухвалою суду від 01 квітня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 16 квітня 2013 року.

Ухвалою суду від 16 квітня 2013 року провадження у справі зупинено до 22 травня 2013 року.

22.05.2013 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05.06.2013.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що дії відповідача по визнанню операцій з придбання товарів (послуг) такими, що не мали реального товарного характеру та визнання ТОВ «Вікан» вигодонабувачем є протиправними та необґрунтованими та базуються на неправомірних висновках, зроблених при проведенні перевірки. Первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій з контрагентом позивача - ТОВ «Даннаріс» були знищені пожежею, що підтверджується актом про пожежу від 04.01.2012, а тому не могли бути надані позивачем до перевірки. Акт перевірки не тільки не містить посилань на вищезазначені обставини, а й не доводить умислу посадових осіб підприємства на порушення публічного порядку, не пояснює в чому саме таке порушення полягає.

В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач позов не визнав, про що зазначено у клопотанні про зупинення провадження у справі до терміну встановленого судом від 22.05.2013.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 05 червня 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, в період часу з 04.10.2012 по 10.10.2012 фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Вікан» (код за ЄДРПОУ 31757264) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «Діннаріс» (код за ЄРПОУ 36447564) за період з 01.07.2009 по 31.12.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 17.10.2012 №255/22-1421/31757264.

Перевіркою встановлено порушення вимог Наказу ДПА України від 30.05.1997 №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення та подання» внаслідок порушення вимог п.1.7 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин підприємством ТОВ «Вікан», в результаті чого завищено податковий кредит за липень 2009 року на загальну суму 23 297 грн., за серпень 2009 року на загальну суму ПДВ 80 492 грн., за вересень 2009 року - 107 227 грн., за жовтень 2009 року - 90 946 грн., за листопад 2009 року - 6 536 грн., з грудень 2009 року - 2 500 грн., який сформований від контрагента ТОВ «Діннаріс», що призвело до зниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ та суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за загальний період з липня 2009 року по грудень 2009 року на 1загальну суму 310 998 грн.

За наслідками проведено перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 02.11.2012 №0000782214/9895, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 124 977 грн. 50 коп., у томі числі - 99 982 грн. за основним платежем, 24 995 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративним позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, за результатами проведеної перевірки відображеного показника за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 в сумі 538 084 грн. на підставі Декларацій з податку на додану вартість встановлено завищення задекларованих господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» на загальну суму 310 998 грн.. в тому числі по періодам:

- за липень 2009 року - 23 297 грн.; за серпень 2009 року - 80 492 грн.; за вересень 2009 року - 107 227 грн.; за жовтень 2009 року - 90 946 грн.; за листопад 2009 року - 6 536 грн.; за грудень 2009 року - 2 500 грн.

Як зазначено в акті перевірки, зазначене порушення виникло внаслідок наступного:

Підприємству було надіслано лист від 19.04.2012 щодо надання інформації та її документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Діннаріс» (код за ЄДРПОУ 36447564-) за період з 01.07.2009 по 31.12.2009 позивачем не було надано пояснення та документи, внаслідок чого ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було розпочато документальну позапланову виїзну перевірку з 15.06.2012 проте, за результатами виходу на податкову адресу підприємства було встановлено, що посадові особи за місцезнаходженням відсутні з причини перебування у відпустці, про що складено акт перевірки наявності посадових осіб підприємства за податковою адресою №119/22-14/31757264 від 15.06.2012 та акт щодо неможливості розпочати перевірку №120/22-14/31757264 від 15.06.2012. На телефонні дзвінки посадові особи не відповідали.

До ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя було надано запит №1430 від 15.06.2012 щодо встановлення місцезнаходження платника податків та службову щодо сприяння наданню документів. Від ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя надано інформацію, що було встановлено місцезнаходження платника податків та проведено бесіду з директором підприємства, який повідомив, що знаходиться у відпустці до 27.08.2012 після повернення з відпустки до ДПІ будуть надані документи з питання взаємовідносин з ТОВ «Діннаріс». Станом на 03.10.2012 документи надані не були.

З 04.10.2012 було розпочато документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вікан». В ході проведенні перевірки було здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ «Вікан» з метою вручення копії наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та направлень на перевірку. До перевірки ТОВ «Вікан» не було надано документи, які підтверджують правомірність включення до податкового кредиту сум, сформованих від контрагента постачальника ТОВ «Діннаріс». Листом (вих. №5.10/1 від 05.10.2012) підприємством було надано пояснення про те, що документи суб'єкта господарювання були знищені в результаті автомобільної пожежі та станом на дату початку перевірки не відновлені. Також посадовими особами було повідомлено, що до ДПІ не надавались листи щодо відновлення документів в терміни, встановлені діючим законодавством. Документи щодо подальшої реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Діннаріс» до перевірки не надані.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Вікан» було включено до податкового кредиту суми ПДВ, сформовані за рахунок контрагента-постачальника ТОВ «Діннаріс», які не підтверджені документально. w

Перевіркою встановлено, що по постачальнику підприємства ТОВ «Вікан» ТОВ «Діннаріс» код ЄДРПОУ 36447564, платник ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, стан платника 21 (ліквідаційна процедура за рішенням (постановою) суду), складено акт №95/23-2/36447564 від 25.03.2011 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Діннаріс» (ЄДРПОУ 36447564) з питань достовірності вчинених правочинів з ТОВ «Агрооіл групп» (код ЄДРПОУ 34440939) та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за період липень, серпень, вересень 2009 року.

ВПМ ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя надана інформація про те, що за юридичною адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 33 (адреса масової реєстрації СПД) підприємство не знаходиться, телефонні номери, вказані в деклараціях та реєстраційних документах недійсні. Зазначене підприємство використовується для мінімізації податкових зобов'язань реально існуючим СПД та надання послуг з переводу безготівкових грошових коштів у готівку.

Згідно інформації УПМ ДПА в Запорізькій області ТОВ «Діннаріс» підприємство має ознаки «фіктивності». Використовувалось в схемі ухилення від сплати податків підприємствами контрагентами шляхом здійснення безтоварних операцій для незаконного завищення податкового кредиту та валових витрат.

Також, працівниками УПА ДПА в Запорізькій області встановлено, що керівником ТОВ «Діннаріс» є громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3, який надав письмове пояснення щодо ведення ним фінансово - господарської діяльності на даному підприємстві. Він пояснив, що в грудні 2009 року знайомий ОСОБА_4, який є засновником ТОВ «Діннаріс», запропонував йому за грошову винагороду стати директором ТОВ «Діннаріс» без ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що не заключав договорів з контрагентами та йому не відомо де знаходяться статутні документи, печатка підприємства та документи фінансово-господарської діяльності ТОВ «Діннаріс».

Проведеними заходами було встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Діннаріс» господарських операцій, направлених на настання реальних наслідків, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Управлінням Служби безпеки України в Запорізькій області було надано інформацію (вх.1305/10 від 08.04.2012) щодо порушення вимог чинного податкового законодавства України з боку ТОВ «Діннаріс». а саме:

«В ході реалізації заходів по виявленню, попередженню, та припиненню фактів протиправної діяльності в економічній сфері Управління отримано інформацію щодо порушення вимог чинного податкового законодавства України з боку ТОВ «Діннаріс» код ЄДРПОУ 36447564, м.Запоріжжя, вул.Рекордна, буд.33) під час здійснення, фінансово - господарської діяльності. Зазначена комерційна структура використовувалась в якості «конвертаційного центру» для незаконного переведення бюджетних коштів в готівку.

20.10.2011 слідчим відділом Управління порушено кримінальну справу за №679 стосовно директора зазначеного ТОВ за ознаками складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст.205 та ч.2 ст. 366 КК України.

19.12.2011 постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя вказану особу визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.205 та ч.2 ст. 366 КК України.

Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік га фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 N 996-XІV (далі - Закон України від 16.07.99 N 996-XІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають статус первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 N996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2. ст.3 Закону України від 16.07.99 N 996-XІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1 п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 (далі - Положення №88) за №168/704 (первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 N996-XIV встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первини, документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення №88, первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення №88, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Згідно п.3.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-BP (далі - Закон України від 03.04.1997 №168-BP), об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з поставки товарів та послуг місце падання яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 Закону України від 03.04.1997 №168-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану, вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закочу України №168/97-ВР віл 03 04.1997 податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8 (1) цього Закону, на протязі такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) або послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином однією з обов'язкових підстав для виникнення права на податковий кредит є сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум ПДВ.

Відповідно п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997чиста сума зобов'язань з податку на додану вартість, за перевіряємий період, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникла у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту даного періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, до складу податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути віднесені операції з придбання товарів (робіт, послуг), фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність, господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги і призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість неможливо з'ясовувати, такі обставини як рух активів у принципі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

При перевірці перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень дня зберігання товарів тощо, наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення господарської діяльності.

Згідно з п.1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР господарська діяльність визначена як: будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через його постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

При встановленні зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку встановлено відсутність такого зв'язку, оскільки за наданими документами придбаний товар у подальшому не було реалізовано, а також він фактично відсутній у платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску.

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо):

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Як було встановлено матеріалами справи, до перевірки ТОВ «Вікан» не було надано документи, які підтверджують правомірність включення до податкового кредиту сум, сформованих від контрагента постачальника ТОВ «Діннаріс». Листом (вих. №5.10/1 від 05.10.2012) підприємством було надано пояснення про те, що документи суб'єкта господарювання були знищені в результаті автомобільної пожежі та станом на дату початку перевірки не відновлені. Також посадовими особами було повідомлено, що до ДПІ не надавались листи щодо відновлення документів в терміни, встановлені діючим законодавством. Документи щодо подальшої реалізації товарів, придбаних у ТОВ «Діннаріс» до перевірки не надані.

Крім того, з часу пожежі - 04 січня 2012 року, до початку проведення перевірки - 17 жовтня 2012 року у позивача було достатньо часу для відновлення документів, але цією можливістю ТОВ «Вікан» не скористалось. Документи частково були надані представником позивача тільки під час розгляду справи.

Також, з акту про пожежу від 04.01.2013 не вбачається, які саме документи по взаємовідносинам з ТОВ «Дінаріс» було знищено, отже твердження позивача документально не підтверджені.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку про правомірність висновків податкового органу про те, що операції з придбання послуг не мали реального товарного характеру, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів, оскільки такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі зазначеного, суд вважає податкове повідомлення - рішення від 02.11.2012 №0000782214/9895, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 124 977 грн. 50 коп., у томі числі - 99 982 грн. за основним платежем, 24 995 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на позивача.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко