Ухвала

від 09.07.2013 по справі 812/1391/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 09 липня 2013 року                    м. Київ                              К/800/35622/13 Суддя Вищого адміністративного суду України Ланченко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 у справі №812/1391/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дон-Україна» до Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби 27.06.13 (згідно із відтиском поштового штампу на конверті) подано касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013. При цьому заявником не порушено питання про поновлення строку касаційного оскарження. Згідно із ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу – з дня складення постанови в повному обсязі. Перебіг строку касаційного оскарження відповідно до ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України  пов'язується з набранням законної сили рішенням суду апеляційної інстанції, а не з отриманням копії рішення особами, які беруть участь у справі, у зв'язку з чим, наведені Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби докази подання касаційної скарги в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, не можна вважати обґрунтованими. Несвоєчасне надсилання копії рішення судом може бути підставою для поновлення строку касаційного оскарження, а не підставою визнання касаційної скарги поданою без пропуску строку. Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України  (у редакції Закону України від 20.12.2011 № 4176-VI) касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Крім того, згідно ч.5 ст.213 КАС України, до касаційної скарги додаються копії оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій. Як вбачається з матеріалів справи, скаржником не дотримано зазначених вимог, копій рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що оскаржуються, до матеріалів скарги не додано. Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням строку, протягом якого особа має право: - подати клопотання про поновлення строку касаційного оскарження; -          надати копії оскаржуваних судових рішень. Керуючись частиною четвертою статті 214  Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі Луганської області Державної податкової служби без руху.           Встановити заявнику строк для усунення недоліків - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.              Ухвала оскарженню не підлягає.        Суддя                                                                                          Л.В. Ланченко