Рішення

від 03.07.2013 по справі 9/5025/766/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" липня 2013 р.Справа № 9/5025/766/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Головуючий суддя Заярнюк І.В., суддя Димбовський В.В., суддя Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, м. Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький

про стягнення 155026,38 грн., у т. ч. 55617,00 грн. заборгованості по орендній платі, 1483,83 грн. інфляційних нарахувань, 1431,98 грн. 3% річних, 89095,04 грн. неустойки та 7398,53 грн. пені

Представники сторін:

від позивача - Кобзюк І.О. - за дов. від 10.07.2012р.,

від відповідача - ОСОБА_3 - за дов. від 2.08.2012р.

З перервами в судовому засіданні 25.06.2013 р.

У судовому засіданні згідно з ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012р. у справі №9/5025/766/12 частково задоволено позов Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про виселення з нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_5 та стягнення 192032,55 грн., у т.ч. 82375,00 грн. заборгованості по орендній платі, 4619,19 грн. інфляційних нарахувань, 1588,36грн. 3% річних, 103450,00 грн. неустойки.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_5, корисною площею 70,2 кв.м. що належить Хмельницькій обласній організації Національної спілки художників України м.Хмельницький.

У позові Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України м.Хмельницький до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький в частині стягнення 192032,55 грн., у т.ч. 82375,00грн. заборгованості по орендній платі, 4619,19грн. інфляційних нарахувань, 1588,36грн. - 3% річних, 103450,00грн. неустойки відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012р. у справі № 9/50025/766/12 Хмельницька обласна організація Національної спілки художників України подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення господарського суду Хмельницької області у справі № 9/5025/766/12 від 06.08.2012р. в частині відмови у стягнення 192032,55грн. - скасувати і в цій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 192 032,55 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. апеляційну скаргу Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012р. у справі №9/5025/766/12 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Хмельницькою обласною організацією Національної спілки художників України подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013р. касаційну скаргу задоволено частково. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. та рішення господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012р. у справі № 9/5025/766/12 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних нарахувань, 3% річних та неустойки.

Справу в цій частині направлено до господарського суду Хмельницької області на новий розгляд.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 15.11.2012р. у справі № 9/5025/766/12 залишено без змін.

На адресу господарського суду повернуто матеріали справи № 9/5025/766/12 та передано на розгляд судді Заярнюку І.В.

Ухвалою від 09.04.2013 р. суд прийняв до свого провадження справу № 9/5025/766/12 та призначив до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою від 05.06.2013 р. справу прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя - Заярнюк І.В., суддя - Димбовський В.В., суддя - Заверуха С.В.

Суть спору: позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 82375,00грн. за період з 01.12.10 по 20.02.12, інфляційні нарахування з 01.12.10 по 20.02.12 у розмірі 4619,19грн., 3% річних у розмірі 1588,36грн., неустойку у розмірі 103450,00грн. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що рішенням господарського суду від 22.12.11 визнано недійсним укладений між сторонами договір найму нежитлового приміщення від 01.12.10. Однак, відповідач не звільнив орендоване приміщення, всупереч п.1.5 договору відповідачем не сплачена заборгованість з орендної плати. Крім того, на підставі ст.625 ЦК України нараховані інфляційні та 3% річних, а згідно зі ст. 785 ЦК України також неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за весь час прострочення повернення приміщення.

У письмовому поясненні від 06.08.2012 р. позивач посилався на те, що згідно з ч. 3 ст. 207 ГК України у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Звертав увагу на п. 3.2. роз'яснення Вищого арбітражного суду від 12.03.99 р. № 02-5/111 із змінами і доповненнями, на ч. 2 ст. 208 ГК України. Крім того, зазначав те, що відповідач ухилявся від отримання поштової кореспонденції.

Відповідач у відзиві на позов від 06.08.2012 р. проти позову заперечував, посилаючись на те, що будь-яких вимог позивача щодо звільнення відповідачем приміщення не висувалося. Натомість відповідач, оскільки договір визнано недійсним, самостійно звільнив приміщення і пропонував його прийняття за актом позивачу, але керівництво останнього відмовилось. Тому в частині виселення пропонується припинити провадження згідно з п.1-1 ст. 80 ГПК України. Щодо стягнення сум, то відповідачем зверталася увага, що договір оренди визнано недійсним через незаконні дії саме позивача. Зверталася увага, що недійсний правочин не створює наслідків, тому стягнення за ним не можливе. Посилався на те, що у рішенні суду не зазначено, що договір визнано недійсним на майбутнє, відповідно він визнано недійсним з моменту укладання. Також відповідач посилався на те, що ст. 785 ЦК України не може застосовуватися, оскільки договір оренди визнано недійсним з моменту укладання, тому відносини оренди відсутні, позивач не є наймодавцем, який має право вимагати неустойки. Зверталася увага на роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р.

У судовому засіданні 06.08.2012 р. представники позивача і відповідача зазначили, що підписані 1.08.2011р. та 3.01.2012р. додаткові угоди до договір найму нежитлового приміщення від 01.12.2010р. між сторонами прийматися до уваги не можуть.

25.06.2013 р. представник позивача подав заяву, відповідно змісту якої розмір позовних вимог складає 155026,38 грн., що складається з: 55617,00 грн. - заборгованості по орендній платі; 1483,83 грн. - інфляційних нарахувань; 1431,98 грн. - 3 % річних; 89095,04 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення приміщення, пені - 7398,53 грн.

Подана позивачем заява розцінюється судом як заява про зменшення позовних вимог, вона не суперечить чинному законодавству, не впливає на чиї-небудь права та інтереси, а тому приймається судом згідно ст.22 ГПК України та п. 3.11 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

25.06.2013 р. представник позивача подав пояснення по справі, у якому зазначив, що з врахуванням вимог закону і вказівок суду касаційної інстанції позовні вимоги позивача є законними і обґрунтованими і тому підлягають задоволенню. Також зазначив, що підставами для задоволення заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 55 617,00грн. за період з 01.12.2010 року по 20.02.2012 року є невиконання вимог п. 1.5. договору найму від 01.12.2010 року, п. 1. додаткової угоди № 1 до договору найму та ст. ст. 526, 629, ч. 1 ст. 762 ЦК України, ст. 193 ГК України; щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних в сумі 2 915,81 грн. - невиконання умов договору найму щодо сплати орендної плати, що призвело до виникнення боргу та тим самим наділяє позивача правом застосувати ст. 625 ЦК України; щодо стягнення неустойки за несвоєчасне повернення приміщення в сумі 89 095,04 грн. в період з 20.02.2012 року по 08.08.2012 року - невиконання умов договору найму, що у свою чергу призвело до надання можливості застосування штрафної санкції за ст. 785 ЦК України; щодо стягнення пені в сумі 7 398,53 грн. - невиконання вимог п. 3.2. договору найму, що наділяє позивача правом нарахувати пеню відповідно до умов п. 3.4. договору.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

Позивач здійснював оперативне управління майном - творчо-виробничими майстернями по АДРЕСА_5 загальною площею 754 кв. м. на підставі договору від 30.11.10 на закріплення майна, що перебуває у власності Національної Спілки художників України за Хмельницькою обласною організацією Національної Спілки художників України на праві оперативного управління.

01.12.2010р. між Хмельницькою обласною організацією Національної Спілки художників України (наймодавець) та ФОП ОСОБА_1 (наймач) було укладено договір найму нежитлового приміщення, відповідно до умов якого наймодавець передає, а наймач приймає в користування без права викупу нежитлове приміщення корисною площею 70,2 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_5, на першому поверсі 4-х поверхової будівлі.

Плата за найм приміщення по цьому договору складає 12 000,00 грн. за місяць (п.1.5. договору).

Плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.5. цього договору, сплачується наймачем протягом 3 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 25 числа поточного місяця. Плата за найм приміщення вважається здійсненою після отримання коштів на розрахунковий рахунок наймодавця (п.3.2. договору).

У разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому договору наймач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день запізнення (п.3.4. договору).

Строк дії договору з 01.12.2010 р. по 02.11.2012 р. (п.7.1. договору).

01.12.2010р. між сторонами складено та підписано акт приймання-здачі нежитлового приміщення за Договором найму, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

01.08.2011р. та 03.01.2012р. сторонами підписано додаткові угоди до договору найму від 01.12.2010р., який визнано судом недійсним.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.12.11 у справі №14/5025/2064/11 за позовом ТОВ "Геральд" м. Хмельницький до позивача, відповідача та Національної спілки художників України м. Київ зазначений договір найму нежитлового приміщення від 1.12.2010р., укладений між позивачем і відповідачем, визнано недійсним. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.12 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивачем листом від 11.06.2012р. повідомлено відповідача про необхідність звільнення приміщення та сплату заборгованості по орендній платі.

На момент звернення позивача з позовом до суду за період з 01.12.10 по 20.02.12 заборгованість відповідача за даними позивача по орендній платі склала 82375,00 грн. Крім того, у зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання позивачем нараховані на суму боргу інфляційні нарахування у розмірі 4619,19 грн. з 01.12.10 по 20.02.12, 3% річних за період з 01.12.10 по 20.02.12 у розмірі 1588,36грн., а також неустойка у розмірі подвійної орендної плати на суму 103450,00 грн., оскільки відповідач не звільнив займане приміщення після припинення договору.

09.08.2012р. між сторонами складено та підписано акт приймання-здачі нежитлового приміщення на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 06.08.2012 р., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5.

Станом на 25.06.2013 р. представник позивача вимагає стягнути з відповідача 155026,38 грн., що складаються з: 55617,00 грн. - заборгованості по орендній платі; 1483,83 грн. - інфляційних нарахувань; 1431,98 грн. - 3 % річних; 89095,04 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення приміщення, пені - 7398,53 грн.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги таке:

Згідно з п.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом приймається до уваги, що укладений між сторонами договір найму нежитлового приміщення від 01.12.10 визнано недійсним рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.12.11 у справі №14/5025/2064/11 за позовом ТОВ "Геральд" м. Хмельницький до позивача, відповідача та Національної спілки художників України м.Київ, яке вступило у законну силу згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.02.12.

Згідно з ч. 3 ст. 207ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

За змістом ч. 2 ст. 9 ЦК України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно з п. 2.7. Постанови ВГСУ від 29.05.2013 № 11"Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" частиною третьою статті 207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє. При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення. Якщо господарське зобов'язання припиняється лише на майбутнє, господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках і неможливості повернення одержаного за зобов'язанням у натурі правові наслідки такої недійсності визначаються відповідно до статті 216 ЦК України та частини другої статті 208 ГК України. Разом з тим якщо за правочином, визнаним недійсним, права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, то наслідки у вигляді реституції застосовані бути не можуть, але згідно з частиною другою статті 236 ЦК України можливість настання таких прав та обов'язків у майбутньому припиняються.

Наведене свідчить, що зобов'язання припиняється на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним договору оренди зобов'язання орендаря зі сплати орендних платежів припиняються на майбутнє, а саме з моменту набрання чинності рішення суду про визнання цього договору недійсним, тобто в даному випадку - з дня винесення Рівненським апеляційним господарським судом постанови від 20.02.2012р. про залишення рішення господарського суду Хмельницької області від 22.12.2011р. у справі №14/5025/2064/11 без змін (ч. 5 ст. 85 ГПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 216 ЦК України вбачається, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013 року справу в частині позовних вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, інфляційних нарахувань, 3% річних та неустойки направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Таким чином вказівка касаційної інстанції про те, що зобов'язання припиняється на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону є обов'язковою для суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 постанови ПВГСУ від 29.05.2013 року № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення ЦК України.

Згідно з п. 2.12. вказаної постанови, з урахуванням змісту статті 236 ЦК України і частини третьої статті 207 ГК України зобов'язання за визнаним недійсним договором оренди припиняються на майбутнє. Таким чином, визнаючи договір оренди недійсним, господарський суд повинен серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

З вищевказаного випливає, що навіть у випадку не зазначення судом в резолютивній частині рішення про визнання договору недійсним, такі зобов'язання вважаються припиненими на майбутнє в силу закону, а не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.12.2011 року у справі за позовом ТОВ "Геральд" до Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Національної спілки художників України зазначений вище договір найму нежитлового приміщення від 01.12.2010 року визнано недійсним. Рішення набуло законної сили 20.02.2012 року.

Враховуючи зміни до договору найму нежитлового приміщення від 01 грудня 2010 року, виражені у вигляді додаткової угоди № 1 від 01 серпня 2011 року, розмір орендної плати за користування приміщенням з 01.08.2011 року становить 8000,00грн. Тому суд прийшов до висновку, що позивач вірно нарахував суму заборгованості по орендній платі в розмірі 55 617,00 грн.

В силу ст. 216, ч.1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до п. 3.2 договору, плата по найму за поточний місяць, розмір якої визначено в пункті 1.5 цього договору, сплачується наймачем протягом 3 банківських днів після отримання рахунку від наймодавця, але не пізніше 25 числа поточного місяця. Плата за найм приміщення вважається здійсненою після отримання коштів на розрахунковий рахунок наймодавця.

Згідно п. 3.4 договору, у разі затримки грошових надходжень на рахунок наймодавця по цьому договору наймач сплачує пеню, обчислену від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день запізнення.

Зі змісту ст. 232 ГК України вбачається, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Постановою Правління Національного банку України від 09 серпня 2010 року № 377 «Про регулювання грошово-кредитного ринку», яка була чинною на момент виникнення заборгованості, з 10 серпня 2010 року встановлено облікову ставку в розмірі 7,75 % річних.

Враховуючи те, що з моменту укладення договору найму наймач сплачував орендну плату несправно, позивач нарахував пеню у розмірі 7 398,53грн. Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок пені здійснений належним чином, а тому підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховується, що згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Як вбачається із даної норми 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини і є фактично платою за користування чужими коштами.

Як вбачається із норми статті 625 ЦК України, індекс інфляції та 3% річних нараховується на суму боргу за весь період прострочення і сплачується боржником незалежно від вини, а 3% річних є фактично платою за користування чужими коштами.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних здійснений належним чином, а тому сума 3% річних, яка підлягає задоволенню складає 1431,98 грн.

Позивачем за прострочення грошових зобов'язань по договору нараховано інфляційні збитки в розмірі 1483,83 грн.

Судом приймається до уваги, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

При обрахунку суми інфляційних втрат судом враховано рекомендації Верховного суду України, викладені в листі №62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно якого індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань здійснений належним чином, а тому сума, яка підлягає задоволенню складає 1483,83 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Актом приймання-передачі від 09 серпня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав, а Хмельницька обласна організація Національної спілки художників України, в особі повноважних представників: Карвасарного В. І., Гігаурі А. С., Грисевич Г. І. прийняла нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_5. Отже відповідач користувався орендованим нежитловим приміщенням по 08.08.2012 року.

Суд прийшов до висновку, що позивач вірно здійснив нарахування неустойки в розмірі подвійної орендної плати за період з 20.02.2012 р. по 08.08.2012 р. в розмірі 89095,04 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що договір найму нежитлового приміщення від 01.12.2010 року є припиненим з 20.02.2012 року, а тому є правомірними й нарахування, здійснені позивачем, які складаються з: 55617,00 грн. - заборгованості по орендній платі; 1483,83 грн. - інфляційних нарахувань; 1431,98 грн. - 3 % річних; 89095,04 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення приміщення, пені - 7398,53 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову, судові витрати покладаються на відповідача по справі.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 4 5 , 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький стягнення 155026,38 грн., у т. ч. 55617,00 грн. заборгованості по орендній платі, 1483,83 грн. інфляційних нарахувань, 1431,98 грн. 3% річних, 89095,04 грн. неустойки та 7398,53 грн. пені задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Хмельницький ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України (м. Хмельницький вул. Вайсера,13, кв.11, код 23563349) 55617,00 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот сімнадцять гривень 00 коп.) заборгованості по орендній платі, 1483,83 грн. (одну тисячу чотириста вісімдесят три гривні 83 коп. ) інфляційних нарахувань, 1431,98 грн. (одну тисячу чотириста тридцять одну гривню 98 коп.) 3% річних, 89095,04 грн. (вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто п'ять гривень 04 коп.) - неустойки, 7398,53 грн. (сім тисяч триста дев'яносто вісім гривень 53 коп.) пені та 3100,53 грн. (три тисячі сто гривень 53 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 05.07.2013 р.

Головуючий суддя І.В. Заярнюк

Суддя В.В. Димбовський

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2-3 - позивачу (29013, м. Хмельницький. вул. Вайсера,13, кв.11; 29013, м. Хмельницький, вул.Кам'янецька,48);

4-5 - відповідачу ( 29000, АДРЕСА_1; 29013, АДРЕСА_5).