Рішення

від 13.06.2013 по справі 910/5997/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5997/13 13.06.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнерс»

про стягнення 1 628 312,52 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Гречін В.О. (за довіреністю)

від відповідача Зіньковська А.А. (директор)

Дерій О.О. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.03.2013 р. публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнерс» (далі - відповідач) заборгованості за кредитним договором № 11074-20/8-1в від 24.03.2008 р. в загальній сумі 1 628 312,52 грн., в тому числі основна сума заборгованості за кредитом - 1 434 000,00 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р. - 107 844,66 грн.; нараховані проценти за період з 01.01.2013 р. по 28.03.2013 р. - 85 450,69 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 28.03.2013 р. - 1 017,17 грн., а також відшкодування судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5997/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 25.04.2013 р. на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 р. надав суду документи, які були залучені до матеріалів справи, позов підтримав у повному обсязі та дав пояснення по суті спору.

У судове засідання 25.04.2013 р. відповідач свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Причини неявки відповідач суду не повідомив, вимоги ухвали від 01.04.2013 р. не виконав, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013 р. розгляд справи відкладено до 21.05.2013 р., зобов'язано сторін надати додаткові документи.

Представник позивача у судовому засіданні 21.05.2013 р. позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті спору та подав витребувані судом документи, які були залучені до матеріалів справи. Представник відповідача надав письмові пояснення та документи, які були залучені до матеріалів справи, а також заперечив проти позову та дав пояснення по суті спору. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 30.05.2013 р.

29.05.2013 р. через канцелярію суду від позивача клопотання з проханням долучити до матеріалів справи розрахунок суми заборгованості та докази видачі відповідачу грошових коштів.

Представник позивача у судовому засіданні 30.05.2013 р. підтримав позовні вимоги та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечив проти позову та дав пояснення по суті спору. Сторони надали клопотання про продовження строків розгляду справи. Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 11.06.2013 р. та ухвалу про продовження строку вирішення спору.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2013 р. надав суду документи, які були залучені до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача надав документи, які були залучені до матеріалів справи, заперечив проти позову та дав пояснення по суті спору. У судовому засіданні 11.06.2013 р. оголошено перерву до 13.06.2013 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.06.2013 р. надав документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача подав заяву про застосування строків позовної давності до пені за несвоєчасне повернення кредиту (ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши надані докази та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.03.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 11074-20/8-1 (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору його предметом є надання позивачем (Банком) відповідачу (Позичальникові) грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту - 2 434 000,00 (два мільйони чотириста тридцять чотири тисячі) гривень, плата за користування кредитом - 19 відсотків річних, на строк до 24 вересня 2009 р., фіксована плата за надання кредиту - 12 170,00 (дванадцять тисяч сто сімдесят) грн.

За своєю правовою природою між сторонами був укладений кредитний договір, згідно з яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Договором про внесення змін від 24.09.2009 р. Кредитний договір викладено в новій редакції, відповідно до якої: позивач надав відповідачу кредитні кошти у вищезазначеній сумі строком з 24.03.2008 р. по 01.04.2010 р., плата за користування кредитними коштами встановлена в розмірі 19 відсотків річних, починаючи з 01.01.2010 р. - 25 відсотків річних. Відповідно до Договору про внесення змін від 19.01.2010 р. до Кредитного договору встановлено графік погашення кредиту.

Копії зазначених додаткових угод залучені до матеріалів справи.

Пунктами 4.2 - 4.4 Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом: нарахування здійснюється щомісячно 25 числа поточного місяця за період з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. Сплата відповідачем процентів здійснюється щомісячно в строк з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця.

Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.

Позивач зазначив, що на виконання умов Кредитного договору він перерахував на позичковий рахунок відповідача № 2063290013 кредитні кошти в загальній сумі 2 434 000,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку № 2063290013, № 2062090285, № 2067990537 та меморіальними ордерами, копії яких знаходяться в матеріалах справи, № 8824 від 25.03.2008 р. на суму 1 300 000,00 грн. та № 4069 від 25.03.2008 р. на суму 1 134 000,00 грн.

Втім, як стверджує позивач, відповідач не виконав покладених на нього умовами Кредитного договору обов'язків, у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача станом на 28.03.2013 р. становить 1 628 312,52 грн., з яких: основна сума заборгованості за кредитом - 1 434 000,00 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р. - 107 844,66 грн.; нараховані проценти за період з 01.01.2013 р. по 28.03.2013 р. - 85 450,69 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 28.03.2013 р. - 1 017,17 грн.

13.06.2013 р. позивач подав клопотання з проханням долучити до матеріалів справи розрахунок заборгованості, в якому уточнив позовні вимоги, зазначивши, що загальна сума заборгованості становить 1 625 590,52, з яких основна сума заборгованості за кредитом - 1 434 000,00 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р. - 107 844,66 грн.; нараховані проценти за період з 01.01.2013 р. по 28.03.2013 р. - 84 058,32 грн., пеня за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. - 687,54 грн.

Враховуючи те, що позивачем не заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, суд розглядає позовні вимоги за первісним розрахунком позивача.

21.05.2013 р. відповідач надав пояснення по суті заявлених вимог, в якому визнав заборгованість за Кредитним договором в сумі 1 434 000,00 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності у відповідача заборгованості за кредитом у сумі 1 434 000,00 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 84 058,32 грн. документально підтверджується випискою по особових рахунках відповідача, розрахунком заборгованості, а отже, вказаний факт належним чином доведений суду позивачем.

На час розгляду даної справи відповідач доказів сплати заборгованості за кредитом, а також заборгованості по сплаті за користування кредитом суду не надав, у зв'язку з чим вказані суми підлягають стягненню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу за кредитом в розмірі 1 434 000,00 грн. та заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 84 058,32 грн. (згідно з уточненим розрахунком позивача) підлягають задоволенню. В частині стягнення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 1 392,37 грн. судом відмовлено.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню, що нарахована за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р. та становить 107 844,66 грн., а також пеню за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. у сумі 1 017,17 грн.

Перевіривши доводи позивача в цій частині, суд зазначає наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з умовами договору кінцевий термін користування кредитними коштами відповідачу встановлений до 01.04.2010 р., отже, фактично право вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту виникло з 02.04.2010 р.

Пунктом 8.1 Кредитного договору встановлено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення.

Як вбачається з кредитного договору, сторони у договорі не погодили можливість нарахування пені на період прострочення більший, ніж встановлено законом - ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем безпідставно нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р.

Крім того, у судовому засіданні представник відповідача підтримав подану ним заяву про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 29.03.2013 р., тобто після спливу строку позовної давності для вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі, коли суд визнає поважними причини пропущення позовної давності порушене право підлягає захисту.

Клопотання про поновлення пропущеного строку давності позивачем не заявлено.

Таким чином, в частині стягнення пені, що нарахована за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.09.2012 р. по 28.03.2013 р. та становить 107 844,66 грн. необхідно відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. у сумі 1 017,17 грн. суд зазначає наступне.

На підставі вищезазначених норм, суд визнає за позивачем право на стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. У той же час, при перевірці розрахунку суд дійшов висновку, що розмір пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. дорівнює 687,54 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.02.2013 р. по 29.03.2013 р. в розмірі 687,54 грн. підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 329,63 грн. необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позов частково.

Витрати по оплаті судового збору ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст. ст. 33-35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Партнерс» (01004, м. Київ, площа Бессарабська, 9/1, офіс 1, код 33691153) на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11А, код 24214088) заборгованість по кредиту в сумі 1 434 000 (один мільйон чотириста тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 84 058 (вісімдесят чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом у розмірі 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 30 375 (тридцять тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08.07.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова