Ухвала

від 08.07.2013 по справі 14/256

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

УХВАЛА

№ 14/256 08.07.13

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

скаргу Антимонопольного комітету України, м. Київ

на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві, м. Київ

у справі № 14/256

за позовом Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Арм Пром Груп", м. Київ

про стягнення 71 700 грн.,

за участю представників:

позивача - Солотковської-Сотник О.Й. (довіреність від 09.04.2013 №300-122/08-3609);

відповідача - не з'явився;

відділу Державної виконавчої служби - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України (далі - АМК) звернувся до господарського уду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Арм Пром Груп" (далі - ТОВ "Стіл Арм Пром Груп") 60 000 грн. штрафу та 11 700 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2010 зі справи № 14/256 позов задоволено.

09.06.2010 господарським судом міста Києва на виконання зазначеного рішення видано наказ.

07.05.2013 до суду надійшла скарга АМК на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві (далі - ВДВС). Скаргу мотивовано тим, що постанова ВДВС про повернення виконавчого документа стягувачеві від 10.04.2013 ВП № 20448128 винесена з порушенням вимог статей 11, 40 і 57 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.05.2013 розгляд скарги призначено на 17.06.2013.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 18.06.2013 № 04-1/351 призначено повторний автоматичний розподіл справ, за результатами якого дану скаргу передано на розгляд судді Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 справу прийнято до провадження судді Марченко О.В., розгляд скарги призначено на 08.07.2013.

У судовому засіданні 08.07.2013 представник АМК викладені у скарзі вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники ТОВ "Стіл Арм Пром Груп" і ВДВС у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, проте, враховуючи приписи частини другої статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідно до якої, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, господарський суд міста Києва вбачає за можливе розглянути скаргу у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду скарги, проаналізувавши встановлені фактичні обставини в їх сукупності, заслухавши пояснення представника скаржника, господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність задоволення скарги з огляду на таке.

Як зазначалося, рішенням господарського суду міста Києва від 21.05.2010 позов у даній справі задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Стіл Арм Пром Груп" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, офіс 406; ідентифікаційний код 34326556) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход державного бюджету України: 60 000 грн. штрафу; 50 400 грн. пені; 1 104 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.

Господарським судом міста Києва на виконання цього рішення видано наказ від 09.06.2010 № 14/256.

Державним виконавцем ВДВС винесено постанову від 10.04.2013 ВП № 20448128 про повернення виконавчого документа стягувачеві (далі - постанова від 10.04.2013 ВП № 20448128). У постанові зазначено, що: "Вжитими державним виконавцем заходами розшукати майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, не виявилося можливим. Боржник до відділу не з'являвся, відомості про сплату боргу не надає, підтвердження про отримання боржником постанов виконавчого провадження відсутні. Згідно з повідомленням БТІ м. Києва та УДАІ м. Києва рухоме та нерухоме майно за боржником на праві власності не зареєстровано. У зв'язку з цим, виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу з правом його повторного пред'явлення до виконання у встановлений законом строк".

Згідно з частиною четвертою статті 82 Закону рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ,

Відповідно до частини першої статті 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

АМК 19.04.2013 отримано постанову ВДВС від 10.04.2013, тобто до суду скаржник звернувся у встановлений законодавством строк (07.05.2013, оскільки 29.04.2013 - 06.05.2013 вихідні дні).

АМК у скарзі вказує, що ВДВС здійснював виконання судового рішення в даній справі з порушенням приписів Закону, ним у тому числі не було вжито належних заходів щодо розшуку майна боржника; ВДВС не надіслав відповіді на клопотання АМК від 20.03.2012 № 300-29/08-3223 про: вихід державного виконавця за адресою ТОВ "Стіл Арм Пром Груп", внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; організацію розшуку майна боржника; виклик керівника названого товариства для надання пояснень щодо невиконання судового рішення та встановлення для нього тимчасових обмежень щодо виїзду за межі України.

За приписом пункту 2 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

У статті 32 Закону зазначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виконуючи рішення про стягнення грошових коштів, державний виконавець згідно зі статтею 52 Закону у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і у вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтею 40 Закону передбачено, що розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника організовує державний виконавець. Розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходженням боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Із змісту наведеної норми вбачається, що ініціатива щодо оголошення розшуку майна боржника належить виконавчій службі і входить до переліку заходів, що мають бути вчинені виконавцем для належного виконання рішення суду.

У частині третій статті 11 Закону зазначено, що державний виконавець під час виконавчого провадження має повноваження:

безперешкодно входити до приміщень, що належать боржникам (пункт 4) ;

викликати посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ (пункт 11);

накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (пункт 13);

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження (пункт 16);

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням (пункт 18).

Відповідно до підпункту 5.1.1 пункту 5.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 №74/5, звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Зі змісту поданих суду документів виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в даній справ вбачається, що ВДВС не вжито всіх необхідних заходів щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2010 у справі № 14/256.

Так, у постанові від 10.04.2013 ВП № 20448128 зазначено, що отримання боржником постанов виконавчого провадження не підтверджено. Проте фактичних даних щодо виходу державного виконавця за місцезнаходженням боржника матеріали виконавчого провадження не містять.

За змістом постанови розшук майна боржника обмежився надісланням запитів до Бюро технічної інвентаризації та Державної автомобільної інспекції, проте відсутні відомості про запити до податкових органів для виявлення готівкових коштів боржника; не було оголошено розшуку й іншого майна ТОВ "Стіл Арм Пром Груп".

У справі встановлено, що згадане клопотання АМК від 20.03.2012 № 300-29/08-3223 державним виконавцем ВДВС залишено без реагування; відсутні також докази того, що керівник ТОВ "Стіл Арм Пром Груп" викликався для надання пояснень щодо невиконання судового рішення або про встановлення для нього тимчасових обмежень щодо виїзду за межі України.

З огляду на викладене дії ВДВС у винесенні постанови від 10.04.2013 ВП № 20448128 є незаконними.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Частиною третьою статті 121 2 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Керуючись статтями 86, 121 2 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Антимонопольного комітету України на дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві у справі № 14/256 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві з винесення постанови від 10.04.2013 ВП № 20448128 про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2010 у справі № 14/256.

3. Визнати недійсною постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві від 10.04.2013 ВП № 20448128 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

4. Зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції України в місті Києві поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 09.06.2010 у справі № 14/256.

Ухвалу може бути оскаржено в установленому законодавством України порядку.

Суддя О. Марченко