Постанова

від 09.07.2013 по справі 9/312

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 9/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Соломенко Н.О.

представників сторін: від відповідача - Жуков Д.О., Мазур В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Маркетліс"

на рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року.

у справі № 9/312 (суддя: Бондаренко Г.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Фірма "Ремік ЛТД"

до Приватного підприємства "Маркетліс"

про зобов'язання виконати умови договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного підприємства "Маркетліс" (03680, м. Київ, вул. Трутенко, буд. 10; код ЄДРПОУ 20005927; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Ремік ЛТД" (91020, м. Луганськ, вул. Руднєва, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 20158648) 1509 295 (один мільйон п'ятсот дев'ять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 12 коп. грошових коштів, сплачених за придбання вакуумного пресу FRIZ OTP. MFP 250/МТ/15/28 (зав. № 0-270-13-2147) за договором № 07132 від 11.12.2007 року, 16211,47 (шістнадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 47 коп. судового збору, 15 477 (п'ятнадцять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. витрат, понесених на оплату експертизи.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, ПП "Маркетліс" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю, у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

Представником відповідача подано клопотання про призначення повторної судової експертизи. Дане клопотання відхилено колегією суддів, оскільки відсутні будь-які підстави для призначення експертизи. В матеріалах справи є висновок судового експерта складений 31.10.2012 року № 6695/12-54/6696/12-53

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 11 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Ремік ЛТД", як покупцем, (далі - Позивач або Покупець) та Акціонерним товариством закритого типу "Маркетліс" як продавцем (далі - Відповідач або Продавець) було укладено договір № 07132 (далі - Договір, договір № 07132).

Відповідно до пункту 1.1. Продавець продає, а Покупець купує на умовах "склад Покупця" один вакуумний прес FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/28, один станок для окутування профілів PUM 100/30/WH/RS Vision, один станок для розкрою рулонних матеріалів PFS 700/13 (надалі - Обладнання).

Комплектація обладнання обумовлюється у Додатку №1 до Договору (п. 1.2). Як встановлено п. 1.3 договору, доставка обладнання зі складу Продавця (м. Київ) на склад Покупця (м. Луганськ) здійснюється за рахунок Продавця.

Додатком № 1 від 11.12.2007 року сторони погодили комплектацію обладнання та її вартість. Так, відповідно до згаданого додатку комплектація вакуумного пресу включає 2 завантажувальні столи.

Згідно пункту 2.1. та пункту 3.1. Договору, Покупець, в свою чергу, зобов'язувався оплатити товар у сумі 2087559,42 гривень (два мільйони вісімдесят сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень сорок дві копійки), шляхом здійснення сто відсоткової попередньої оплати (передплати ) на розрахунковий рахунок Продавця до 24.12.2007 року.

Як встановлено п. 3.3 договору, продавець готовий поставити Обладнання на склад Покупця не пізніше 10.03.2008 року, за умови отримання передплати відповідно до п. 3.1 даного договору.

Актом - угодою від 11.12.2007 року сторони погодили ціну за обладнання у еквіваленті до грошової одиниці Європейського союзу - ЄВРО, у розмірі 283000, 0 (двісті вісімдесят три тисячі), та погодили, що курс перерахування на гривні: курс НБУ на день отримання оплати. У випадку росту курсу Євро, курсова різниці компенсується Покупцем в строк не більше п'яти банківських днів після оплати 100% суми договору.

З 13 по 24 грудня 2007 року позивачем у справі було перераховано відповідачеві суму попередньої оплати, обумовлену у п. 2.1 та акті від 11.12.07 року, у повному обсязі, що підтверджується доданими до справи копіями платіжних доручень.

5 березня 2008 року Відповідачем у справі було доставлено товар на Склад Покупця (м. Луганськ), проте при перевірці Позивачем комплектності обладнання, було виявлено, що частина обладнання відсутня, що було відображено в Акті прийому продукції (товарів) від 05.03.2008 року (відсутність одного завантажувального столу), у зв'язку із чим Позивач відмовився приймати частину обладнання - вакуумний прес FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/289. Відповідно до матеріалів справи недопоставка одного завантажувального столу сталася через те, що заводська комплектація товару відрізняється від тієї, що була передбачена сторонами у договорі.

Враховуючи обов'язок забезпечити схоронність товару (ст. 690 ЦК України) між сторонами спору було укладено договір зберігання № 050308 від 05.03.2008 року, згідно якого Позивач прийняв на відповідальне зберігання вакуумний прес FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/289, що є власністю Відповідача, разом із завантажувальним столом та мембраною на строк до 17.05.2008 року.

19.03.2008 року між сторонами договору № 07132 було підписано додаткову угоду № 1, відповідно до якої внесли зміни до п. 2.2 договору та у п. 3.3 договору (змінили строки поставки обладнання, а саме Продавець готовий поставити обладнання з 10.03.2008 року по 15.09.2008 року), а також внесли зміни до додатку № 1 до договору, розшифрувавши, що вартість одного завантажувального столу (недопоставленого) до вакуумного пресу FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/289 складає 124 661,90 грн.

17 червня 2008 року між сторонами договору було підписано Акт приймання-передачі Обладнання за Договором, відповідно до якого вказане обладнання було повернуто зі зберігання Позивача Відповідачеві.

Видатковою накладною № МЛ-0002512 від 27.06.2008 року було здійснено поставку обладнання від Продавця (Відповідача) по договору Покупцеві (Позивачеві), та вакуумний прес FRIZ OTP. MFP 250/MT/15/289 вартістю 955312,20 грн. ( разом з ПДВ) було прийнято Позивачем у власність.

Пунктом 4.2.3. Договору передбачено обов'язок Відповідача за власний рахунок усунути недоліки роботи вакуумного пресу та замінити непрацюючі вузли/деталі у десятиденний строк з дня повідомлення Позивача про такі недоліки.

За твердженням Позивача, з початку експлуатації Пресу одразу були виявлені значні недоліки в його роботі, що не дозволяло використовувати дане обладнання за призначенням, а саме - корисна площа завантажувального столу виявилася меншою ніж та, що заявлена в технічній документації, була зафіксована розбіжність температури нагрівальної плити пресу; мембрани, що використовувалися на даному пресі мали необґрунтовано малий ресурс (в середньому 450 циклів замість стандартних 2500 циклів). В результаті таких недоліків використання вакуумного пресу за призначенням, зазначеному в технічній документації було неможливим.

Позивач повідомив Відповідача про недоліки в роботі вакуумного пресу у відповідності до вимог закону та пункту 4.2.3. Договору. У відповідь Відповідач направив технічного спеціаліста для перевірки скарг Позивача. За результатами технічного обслуговування виконаного технічним спеціалістом Відповідача було складено акт від 10.07.2008 в якому зафіксовані недоліки роботи пресу, а саме - малий строк використання мембран та нерівномірність нагріву плити пресу.

За результатами вказаного акту, 28.07.2008 Позивачем направлено Відповідачу лист та претензію із повторним повідомленням про неробочий стан мембран Пресу та нерівномірність нагріву плити пресу, що призвело до неможливості використання Пресу у виробництві та вимогою провести заміну неробочих мембран та полагодити завантажувальний стіл.

У серпні 2008 року спеціалістами Відповідача та заводу-виробника здійснена повторна перевірка та складено акт в якому відображені недоліки роботи Пресу. За результатами перевірки Позивачем втретє направлено претензію Відповідачу.

10.09.2008-12.09.2008 відбулася спільна зустріч спеціалістів Позивача та Відповідача з метою вивчення причин незадовільної роботи Пресу, результати якої підтвердили раніше зроблені висновки щодо неполадок пресу та неможливість його використання за призначенням.

За результатами зазначеної зустрічі Позивачем надіслано до Відповідача ряд звернень від 02.12.2008, від 15.12.2008, від 07.04.2009 та 12.06.2009 із вимогами забрати непрацююче обладнання.

Відповідно до п. 4.2.4. договору у випадку, якщо технологічною експертизою, погодженою обома сторонами, буде встановлено, що обладнання повністю або частково не придатне для використання, покупець вправі вимагати від продавця усунення недоліків, а при неможливості виконання вищевказаного, заміну обладнання або повернення продавцем отриманих від покупця грошових коштів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2010 року по справі № 8/319 Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Ремік ЛТД" (позивачу по даній справі) відмовлено в задоволенні позову до Акціонерного товариства закритого типу "Маркетліс" (відповідач по даній справі) про стягнення 1595713, 01 грн. за неналежне виконання умов договору № 07132 від 11.12.2007 року, а саме поставку неякісного товару, з підстав невиконання вимог п. 4.2.4. договору, в саме - відсутність проведеної технологічної експертизи, погодженої обома сторонами, яка мала встановити повну чи часткову непридатність обладнання, що в свою чергу надає право покупцеві вимагати від продавця усунення неполадок, а при неможливості виконання вищезазначеного, заміну обладнання або повернення продавцем отриманих від покупця грошових коштів.

Крім того, встановлено, що стягнення саме боргу з відповідача не відповідає способу захисту права позивача.

Позивач у судовій справі №8/319 не скористався правом передбаченим ст.. 678 ЦК України, а суд не розглядав таку вимогу у зв'язку з відсутністю підстав на момент розгляду справи, якою могла бути проведена технологічна експертиза передбачена п. 4.2.4 Договору. Під час розгляду справи №8/319 позивач вимагав стягнення боргу, а в даній судовій справі вимагається повернення сплаченої суми за ст.. 678 ЦК України. Тому, підстави для припинення провадження у справі відсутні враховуючи різні предмет і підстави.

Після завершення судового провадження у справі № 8/319 ТОВ "Фірма Ремік ЛТД" звернулася до АТЗТ "Маркетліс" з пропозицією погодити проведення спільної технологічної експертизи. АТЗТ "Маркетліс" відмовило у проведенні експертизи обґрунтовуючи свою відмову тим, що цілі такої експертизи є нечіткими, а її проведення непотрібним, адже на думку АТЗТ "Маркетліс" обладнання працює справно (що підтверджується листом від 23.07.2010 № 41, копія якого наявна в матеріалах справи).

Відповідно до висновку № 6695/12-54/6696/12-53 судової товарознавчо-технологічної експертизи по господарській справі № 9/312 від 31.10.2012 року:

1) параметри роботи вакуумного пресу не відповідають технічній документації (Інструкціям по експлуатації) вакуумного пресу в частині: можливості пресування в межах заявленої корисної площі пресового стелажу та граничних параметрів висоти заготовок; можливості проведення робочих запресувань із застосуванням стандартних програм у мембранному та без мембранному режимах; можливості отримання результатів робочих запресувань без браку;

2) вакуумний прес не відповідає цілям та призначенню в повному обсязі;

3) вакуумний прес може працювати у мембранному та без мембранному режимах без гарантованої можливості отримання результатів робочих запресувань;

4) формування технологічного процесу спеціалістами позивача не могло привести до дефектів у виробництві;

5) в технічній документації не деталізовані вимоги до матеріалів, що використовуються в процесі пресування.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються главою 54 ЦК УКраїни та загальними положеннями про договір, встановленими ЦК України.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 673 ЦК України продавець повинен поставити товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі - продажу, а за їх відсутності - товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Статтею 682 ЦК України передбачено обов'язок продавця поставити товар у комплектності визначеної договором.

Відповідно до статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Відповідно до висновку № 6695/12-54/6696/12-53 судової товарознавчо-технологічної експертизи від 31.10.2012 року вакуумний прес може працювати у мембранному та без мембранному режимах без гарантованої можливості отримання результатів робочих запресувань, при цьому формування технологічного процесу спеціалістами позивача не могло привести до дефектів у виробництві. За переконанням суду зазначені в висновку недоліки обладнання (вакуумного пресу) є істотним порушенням його якості. Отже, відповідачем поставлено позивачу товар з істотними недоліками його якості, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Проведення судової експертизи було доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз саме за пропозицією відповідача. Під час проведення судової експертизи відводів експертам жодна із сторін не заявляла ні до початку експертизи ні після. Жодна із сторін не ставила під сумнів фахові можливості експертів, які брали участь у проведені експертизи.

За дачу необ'єктивного, неправдивого висновку, складеного з порушенням законів судові експерти несуть кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 681 ЦК України, до вимог у зв'язку із недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 ЦК України, а якщо на товар встановлено гарантійний строк - від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку.

Відповідно до ст. 676 ЦК України гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв'язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем. Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв'язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Згідно ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Відповідно до ч. 8 ст. 269 ГК України позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Враховуючи п. 4.2.4. Договору, в даному випадку належним порядком встановлення недоліків поставленого товару, є погодження обома сторонами технологічної експертизи, якою встановлено, що обладнання повністю або частково не придатне для використання.

Судом встановлено, що позивач неодноразово звертався, 1) до відповідача з листами щодо недоліків поставленого товару, пропонував провести технічну експертизу пресу, 2) що відповідач відмовився від проведення технічної експертизи, 3) експертиза, якою було встановлено, що обладнання частково не придатне для використання була проведена тільки в рамках господарської справи, і датована 31.10.2012 року, 4) що клопотання про призначення експертизи були заявлені обома сторонами, отже за висновком суду позивачем не пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ст. 683 ЦК України якщо договором купівлі-продажу встановлений обов'язок продавця передати покупцеві певний набір товару у комплекті (комплект товару), зобов'язання є виконаним з моменту передання продавцем усього товару, включеного до комплекту. Продавець зобов'язаний передати весь товар, який входить до комплекту, одночасно, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ст. 684 ЦК України якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний; 2) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Відповідач поставив позивачу не укомплектований товар, не поставив 1 завантажувальний стіл із двох обумовлених договором.

Колегія суддів також не погоджується з доводами відповідача, що згідно додатку 1 прес комплектувався одним завантажувальним столом і однією мембраною, другий завантажувальний стіл наведений у позиції 2 додатку № 1, і відповідно не входить до комплектації вакуумного пресу.

Уклавши договір, сторони погодили в додатку № 1 до договору від 11.12.2007 року, що вакуумний прес комплектується 2 завантажувальними столами та 1 мембраною. Викладення сторонами додатку № 1 19.03.2008 року із зазначенням 1 завантажувального столу в окремій позиції, стало наслідком не поставки відповідачем позивачу 1 завантажувального столу і необхідності виокремлення його ціни. Суд зазначає, що Додаток № 1 до договору від 11.12.2007 року та додаткова угода № 1 до договору від 19.03.2008 року оцінені ним в їх сукупності та сукупності з іншими доказами по справі, відповідно до ст. 43 ГПК України.

Претензією № 1 від 09.06.2008 року позивач просив відповідача в строк до 23.06.2008 року до комплектувати прес завантажувальним столом. Претензією № 4 Вих. № 402 від 12.08.2008 року позивач в зв'язку з тим, що здійснена частина товару, якість якого не відповідає умовам договору, пропонував в строк до 01.09.2008 року забрати частину товару, вакуумний прес та провести повернення вартості даної частини товару.

Відповідач підтверджує, що не передав/не поставив в подальшому позивачу 1 завантажувальний стіл, і повернув сплачені позивачем за завантажувальний стіл 149594, 28 грн. в серпні 2009 року.

Твердження відповідача, що позивач не повідомляв його про свою відмову від обладнання, і відмовився тільки від другого завантажувального столу є необґрунтованим, оскільки таке твердження суперечить матеріалам справи.

Позивач неодноразово повідомляв відповідача про відмову від обладнання - вакуумного пресу/частини договору, у відповідності до ст.ст. 678, 684 ЦК України, в зв'язку з некомплектністю та неналежною якістю товару та про повернення сплачених грошових коштів, такі повідомлення були розцінені відповідачем як відмова позивача тільки від поставки 1 завантажувального столу та повернуті грошові кошти в розмірі 149594, 28 грн.

Згідно статті 524 ЦК України, зобов'язання має бути відображене у гривні, проте сторони мають право визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Стаття 533 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором чи законом.

Згідно пункту 2.1. Договору 11.12.2007 № 07132 визначено, що загальна вартість Договору складають 2087559,42 гривні. Пункт 3.1. встановлює обов'язкову 100 відсоткову передоплату Покупцем обладнання шляхом здійснення оплати в гривнях на рахунок Продавця. Згідно пункту 3.2. Договору визначено, що за письмовою угодою сторін форма оплати та порядок розрахунків за даним договором можуть бути змінені.

До зазначеного Договору 11.12.2007 Сторонами укладено Акт-Угоду, в якій сторони визначили грошовий еквівалент вартості Обладнання за договором №07132 в іноземній валюті, а саме визначили, що грошовий еквівалент вартості Вакуумного пресу у іноземній валюті - ЄВРО становить 149990 (сто сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто) ЄВРО 00 центів. Крім того сторони у Акті-Угоді визначили, що гривня підлягає перерахуванню за курсом Національного Банку України на день здійснення оплати, а у випадку росту курсу ЄВРО, передбачили обов'язок Покупця компенсувати курсову різницю у строк не більше 5 банківських днів після оплати 100 % суми Договору.

Встановлення еквіваленту ціни Обладнання у валюті ЄВРО обґрунтовується тим, що Обладнання придбавалося для Позивача Відповідачем у Німецького виробника фірми Friz Kaschiertechnik GmbH (далі - Фірма Friz), який виробляє та продає своє обладнання у валюті Європейського Союзу. Цей факт підтверджувався самим Відповідачем, адже він не є виробником, а є офіційним дилером Фірми Friz на Україні та торгує його обладнанням. Спірний Прес замовлявся безпосередньо представниками Позивача в Німеччині у Фірми Friz, а його параметри та комплектація була визначена у комерційній пропозиції Фірми Friz №142119 від 14.11.2007 (Лист АТЗТ Маркетліс від 05.08.2008 № 49). Враховуючи, що у Німеччині розрахунки здійснюються у валюті ЄВРО, закупівля Пресу здійснювалася у валюті ЄВРО, а тому прив'язка ціни у гривні до валюти ЄВРО була обов'язковою та очевидною гарантією можливості Відповідача здійснити закупівлю Пресу.

Таким чином, сторони правомірно досягли згоди щодо встановлення ціни обладнання у валюті ЄВРО та проведення платежів у гривні у сумі обрахованій за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунків.

Відповідно до наданих платіжних доручень вбачається, що позивач вчасно виконав свої зобов'язання та перерахував до визначеної дати 100% суму у гривнях за офіційним курсом встановленим НБУ у еквіваленті до встановленої ціни товару у ЄВРО.

Згідно ст.. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми, а згідно Договору грошова сума сплачується у гривні у сумі еквівалентній 149990 ЄВРО у перерахунку за курсом НБУ на день платежу.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визнають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, не містить заборони на вираження у Договорі грошових зобов'язань і іноземній валюті, а також здійснення розрахунків за зобов'язанням визначеним грошовим еквівалентом в іноземній валюті.

Таким чином, суд першої інстанції правильно надав оцінку зобов'язанням сторін та правомірно стягнув суму у гривнях у еквіваленті до ЄВРО по курсу НБУ. Акт-угода до Договору №07132 від 11.12.2007 року регулює порядок оплати та розрахунків за даним договором, і не може вважатися одностороннім договором. Не змінюючи загальну вартість ні всього обладнання, ні вакуумного пресу, ні завантажувального столу, зміни 19.03.2008 року лише виокремлюють один завантажувальний стіл в окрему позицію.

Твердження відповідача про зміну ціни договору є таким, що не відповідає дійсності.

Позивач правильно визначив суму у гривні у еквіваленті до ціни у валюті ЄВРО із використанням офіційного курсу НБУ, що діяв на момент подання змін до позову.

Після подання першої позовної заяви Відповідач повернув суму за одним завантажувальний стіл у розмірі 149594, 28 грн., тобто без врахування зміни курсу гривні до Євро.

Таким чином сума яку Відповідач має повернути Позивачеві за неякісний товар згідно Договору № 07132 від 11.12.2007 р., Акту-Угоди до Договору №07132 від 11.12.2007 та додатків до них обраховується наступним чином:

149990 ЄВРО х 11. 06 - 149594, 28 грн. = 1509 295,12 грн.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів цілком підтримує висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем поставлено позивачу некомплектний товар з істотними недоліками, що позивач скористався своїм правом на відмову від договору в частині поставки йому вакуумного пресу, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1509295,12 грн. сплачених коштів підлягають задоволенню, як доведені та обґрунтовані.

Доводи наведені відповідачем в апеляційній скарзі колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року у справі № 9/312 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 9/312 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя Баранець О.М.

Судді Калатай Н.Ф.

Сітайло Л.Г.

Повний текст постанови складено 11.07.2013 року.