Рішення

від 09.07.2013 по справі 901/1792/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 Справа № 901/1792/13

За позовом Прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим

до відповідача Мисівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим

до відповідача Фізичної особи-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Тарасенко Ганни Олегівни

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсним договору, зобов'язання повернути земельну ділянку та знести самовільну споруду.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

08 липня 2013 року

Від позивача Провотар Т.В., посвідчення № 013906, старший прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя;

Від відповідача (Мисівська сільська рада) не з'явився;

Відповідач Тарасенко А.М., паспорт;

Відповідач - Тарасенко Г.О., паспорт;

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Ленінського району Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідачів - Мисівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим, Фізичної особи-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича, Фізичної особи-підприємця Тарасенко Ганни Олегівни, у якому просить визнати недійсним рішення Мисівської сільської ради 7 сесії 6 скликання № 252 «Про надання дозволу СПД Тарасенко А.М. розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладання договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Анджиєвського в с. Мисове» та № 253 «Про надання дозволу СПД Тарасенко Г.О. розміщення малої архітектурної форми № 003 та укладання договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове», визнати недійсним договори про встановлення термінового особистого сервітуту укладені 19.07.2011 між Мисівською сільською радою та ФОП Тарасенко Г.О., ФОП Тарасенко А.М., що зареєстровані в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 200 та № 003, зобов'язати ФОП Тарасенко Г.О. та Тарасенко А.М. знести самовільну будову - капітальну споруду, що розташована на земельній ділянці площею 0,0030 га за адресою: вул. Анджиєвського, с. Мисове в районі відпочинку «Прибой», Ленінського району, Автономної Республіки Крим, зобов'язати ФОП Тарасенко Г.О. та ФОП Тарасенко А. повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку площею 0,0030 га, що знаходиться за адресою: вул. Анджиєвського, с. Мисове в районі відпочинку «Прибой», Ленінського району, Автономної Республіки Крим.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю діючому законодавству спірних рішень, укладених на підставі цих рішень договорів та встановлення самовільного будівництва відповідачами.

17 червня 2013 року відповідачами - Фізичною особою-підприємцем Тарасенко Анатолієм Миколайовичем та Фізичною особою-підприємцем Тарасенко Ганною Олегівною до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим був зданий відзив на позовну заяву за вих. № б/н від б/д, у якому відповідачі проти позову заперечують, та вказують, що спірні рішення, які прийняті сесією сільської ради є законним та не порушують інтересів та прав будь-яких (а. с. 55).

17 червня 2013 року відповідачем - Мисівською сільською радою до канцелярії господарського суду Автономної Республіки Крим було дано заяву за вих. № 515/02-16 від 12.06.203, у якій відповідач про розглядати справу у відсутність його представника, та розглядати справу на розсуд суду (а. с. 60).

27 червня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим від відповідача - Мисівської сільської ради факсом надійшов відзив на позовну заяву за вих. № 564/02-16 від 27.06.2013, у якому відповідач просить розглядати справу у відсутність його представника, вимоги прокурора підтримує в повному обсязі (а. с. 110).

04 липня 2013 року до Господарського суду Автономної Республіки Крим поштою від Прокуратури Ленінського району надійшла заяви за вих. № 57-16050 від 02.07.2013 про уточнення позовних вимог, у якій прокуратура просить: визнати недійсним рішення Мисівської сільської ради 7 сесії 6 скликання № 252 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Анатолію Миколайовичу на розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове» та № 253 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Ганні Олегівні на розміщення малої архітектурної форми № 003 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове»; визнати недійсними договори про встановлення термінового особистого сервітуту укладені 17.07.2011 між Мисівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасенко Ганною Олегівною, фізичною особою-підприємцем Тарасенко Анатолієм Миколайовичем, що зареєстровані в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 002 та № 003; зобов'язати фізичну особу-підприємця Тарасенко Ганну Олегівну та фізичну особу-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича знести самовільну будову - капітальну споруду, що розташована на земельній ділянці площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим; зобов'язати фізичну особу-підприємця Тарасенко Ганну Олегівну та фізичну особу-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим, тобто, прокурором вказані повністю ім'я та по-батькові відповідачів - фізичних осіб-підприємців.

Прокурор у засіданні суду 08 липня 2013 року уточнені вимоги позову підтримав у повному обсязі.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України визначає, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, судом приймають до розгляду уточнені позовні вимоги і розглядаються судом з урахуванням первісно заявленого позову.

Представник відповідача - Мисівської сільської ради у судове засідання 08.07.2013 не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідачі - Фізична особа-підприємець Тарасенко Анатолій Миколайович та Фізична особа-підприємець Тарасенко Ганна Олегівна у судове засідання з'явилися, проти позовних вимог заперечували, підтримали надісланий 17.06.2013 відзив на позовну заяву.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача - Мисівської сільської ради виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача - Мисівської сільської ради був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача - Мисівської сільської ради, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У засіданні суду, яке відбулося 08 липня 2013 року, суд заслухавши пояснення за заперечення сторін, вийшов до нарадчої кімнати до 09 липня 2013 року для ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представника відповідача, висновок прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2011 року 7 сесією 6 скликання Мисівської сільської ради прийняте рішення № 252 «Про дозвіл суб'єкту господарювання Тарасенко А.М. розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договорів особистого термінового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове», яким дозволено суб'єкту господарювання Тарасенко Анатолію Миколайовичу розміщення малої архітектурної форми № 002 строком на три роки для проведення підприємницької діяльності в районі бази відпочинку «Прибой» по вул. Аджиєвського с. Мисове; встановлено Тарасенко Анатолію Миколайовичу відсоткову ставку особистого термінового сервітуту в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

13 липня 2011 року 7 сесією 6 скликання Мисівської сільської ради прийняте рішення № 253 «Про дозвіл суб'єкту господарювання Тарасенко Г.О. розміщення малої архітектурної форми № 003 та укладення договорів особистого термінового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове», яким дозволено суб'єкту господарювання Тарасенко Ганні Олегівні розміщення малої архітектурної форми № 003 строком на три роки для проведення підприємницької діяльності в районі бази відпочинку «Прибой» по вул. Аджиєвського с. Мисове; встановлено Тарасенко Анатолію Миколайовичу відсоткову ставку особистого термінового сервітуту в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

19 липня 2011 року між Мисівською сільською радою та Тарасенко Анатолієм Миколайовичем був укладений договір про встановлення особистого термінового сервітуту, відповідно до якого Розпорядник (Мисівська сільська рада), на підставі Мисівської сільської ради № 188 від 24 травня 2011 року про Порядок розміщення малих архітектурних форм (МАФ) для здійснення підприємницької діяльності Мисівської сільської ради, встановлює особистий терміновий сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Мисове, вул. Аджиєвського, в районі бази відпочинку «Прибой», площею 30 кв. м. для комерційних цілей. Особистий терміновий сервітут, згідно пункту 2.1. договору, встановлюється до 19 липня 2014 року.

Вказаний договір зареєстрований в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18 липня 2011 року за № 003, про що у книзі реєстрації договорів особистого термінового сервітуту для обслуговування малих архітектурних форм зроблено запис.

19 липня 2011 року між Мисівською сільською радою та Тарасенко Ганною Олегівною був укладений договір про встановлення особистого термінового сервітуту, відповідно до якого Розпорядник (Мисівська сільська рада), на підставі Мисівської сільської ради № 188 від 24 травня 2011 року про Порядок розміщення малих архітектурних форм (МАФ) для здійснення підприємницької діяльності Мисівської сільської ради, встановлює особистий терміновий сервітут на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АР Крим, Ленінський район, с. Мисове, вул. Аджиєвського, в районі бази відпочинку «Прибой», площею 30 кв. м. для комерційних цілей. Особистий терміновий сервітут, згідно пункту 2.1. договору, встановлюється до 19 липня 2014 року.

Вказаний договір зареєстрований в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18 липня 2011 року за № 002, про що у книзі реєстрації договорів особистого термінового сервітуту для обслуговування малих архітектурних форм зроблено запис.

При прийнятті рішення № 252 «Про дозвіл суб'єкту господарювання Тарасенко А.М. розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договорів особистого термінового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове» та № 253 «Про дозвіл суб'єкту господарювання Тарасенко Г.О. розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договорів особистого термінового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове» Мисівська сільська рада керувалась Постановою Кабінету Міністрів України № 982 від 26.08.2009 «Порядок розміщення малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності», що зазначено у преамбулі рішення.

На день прийняття спірних рішень постанова Кабінету Міністрів України № 982 від 26.08.2009 «Порядок розміщення малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності» втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Як витікає з постановчої частини спірних рішень земельні ділянки фактично надані у користування суб'єктам підприємницької діяльності як суб'єкти господарювання для ведення саме підприємницької діяльності.

Згідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідно орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності, є правом оренди земельної ділянки.

Відповідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України.

Право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками), що передбачено частиною 1 статті 98 Земельного кодексу України..

Як визначено частиною 1 статті 100 Земельного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Стаття 99 Земельного кодексу України встановлює, що власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: право проходу та проїзду на велосипеді; право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; право прогону худоби по наявному шляху; право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; інші земельні сервітути.

Виходячи з приписів вказаних норм земельний сервітут встановлюється тільки для власника або землекористувача земельної ділянки на користування чужою (іншою) земельною ділянкою.

Фізична особа-підприємець Тарасенко Анатолій Миколайович та фізична особа-підприємець Тарасенко Ганна Олегівна не є користувачами або власниками земельної ділянки.

Тобто, встановлюючи сервітут на користування земельними ділянками, на якій встановлено об'єкт для здійснення підприємницької діяльності та встановлюючи орендну плату Мисівська сільська рада фактично передала земельні ділянки в оренду без дотримання порядку передачі ділянок в оренду, передбачених нормами діючого земельного законодавства.

Частиною 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх компетенції.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, що визначено частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги, що спірні рішення прийняті з порушенням діючого законодавства, вимоги прокурора щодо визнання недійсним рішення Мисівської сільської ради 7 сесії 6 скликання № 252 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Анатолію Миколайовичу на розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове» та № 253 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Ганні Олегівні на розміщення малої архітектурної форми № 003 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове» підлягають задоволенню.

Згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Приймаючи до уваги, що договори про встановлення термінового особистого сервітуту укладені 17.07.2011 між Мисівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасенко Ганною Олегівною, фізичною особою-підприємцем Тарасенко Анатолієм Миколайовичем, що зареєстровані в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 002 та № 003, суперечать приписам статті 98, статті 100 Земельного кодексу України, укладені на підставі рішень ради, які є незаконними, та фактично є передачею земельних ділянок в оренду без додержання порядку такої передачі, суд вважає, що вимоги прокурора щодо визнання недійсними договорів про встановлення термінового особистого сервітуту укладених 17.07.2011 між Мисівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасенко Ганною Олегівною, фізичною особою-підприємцем Тарасенко Анатолієм Миколайовичем, що зареєстровані в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 002 та № 003, підлягають задоволенню.

Вимоги прокурора щодо зобов'язання фізичну особу-підприємця Тарасенко Ганну Олегівну та фізичну особу-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича знести самовільну будову - капітальну споруду, що розташована на земельній ділянці площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим, та зобов'язання фізичну особу-підприємця Тарасенко Ганну Олегівну та фізичну особу-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим, підлягають залишенню без розгляду.

Приписи статті 36 1 Закону України «Про прокуратуру» і норм Господарського процесуального кодексу України (зокрема, статті 29 та пункту 6 частини першої статті 81) свідчить про наявність у прокурора права на звернення до господарського суду з позовом в інтересах громадянина (в тому числі фізичної особи-підприємця) за наявності підтверджених належними доказами підстав, передбачених частиною другою статті 36 1 названого Закону, та з урахуванням правил статті 12 Господарського процесуального кодексу України стосовно підвідомчості справ господарському суду.

Проте, відповідно приписам статті 376 Цивільного кодексу України вирішення питання щодо самочинного будівництва належить власникові земельної ділянки.

Як витікає з матеріалів справи земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту, тобто право розпорядження земельної ділянки належить Мисівській сільській раді.

А отже, рішення щодо спірного самочинного будівництва має приймати Мисівська сільська рада, у розпорядженні якої знаходиться спірна земельна ділянка.

Також суд зазначає, що вимоги прокурора про повернення земельної ділянки заявлені на користь Мисівської сільської ради, яка є відповідачем у справі.

Постановою Пленуму Вищого Господарського суду України № 2 «Про внесення до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України доповнень і змін, що стосуються участі прокурора у судовому процесі» від 16 січня 2013 року визначено, що у разі коли прокурором подано позовну заяву в інтересах держави як позивачем при наявності органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції і судом прийнята така позовна заява до провадження, суд залишає позовні вимоги без розгляду згідно з пунктом 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 09 липня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 11 липня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Мисівської сільської ради 7 сесії 6 скликання № 252 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Анатолію Миколайовичу на розміщення малої архітектурної форми № 002 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове».

Визнати недійсним рішення Мисівської сільської ради 7 сесії 6 скликання № 253 «Про надання дозволу суб'єкту господарської діяльності Тарасенко Ганні Олегівні на розміщення малої архітектурної форми № 003 та укладення договору термінового строкового сервітуту в районі вул. Аджиєвського в с. Мисове».

Визнати недійсним договір про встановлення термінового особистого сервітуту укладений 17.07.2011 між Мисівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасенко Ганною Олегівною, що зареєстрований в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 002

Визнати недійсним договір про встановлення термінового особистого сервітуту укладений 17.07.2011 між Мисівською сільською радою та фізичною особою-підприємцем Тарасенко Анатолієм Миколайовичем, що зареєстрований в земельно-комунальному відділі виконавчого комітету Мисівської сільської ради 18.07.2011 за № 003.

Стягнути з Мисівської сільської ради Ленінського району Автономної Республіки Крим (вул. Аджиєвського, 37, с. Мисове, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98210, Україна; ЗКПО 04369110, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) в дохід Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 3441,00 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Тарасенко Ганни Олегівни (вул. К. Маркса, 53, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200, Україна; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20085067156; рік народження не відомий; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) в дохід Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 573,50 грн.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича (вул. К. Маркса, 53, смт. Леніне, Ленінський район, Автономна Республіка Крим, 98200, Україна; реєстраційний номер фізичної особи-підприємця 20085065160; рік народження не відомий; інші реквізити та банківські рахунки не відомі) в дохід Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) судовий збір в розмірі 573,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

В частині вимог щодо зобов'язання фізичної особи-підприємця Тарасенко Ганни Олегівни та фізичної особу-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича знести самовільну будову - капітальну споруду, що розташована на земельній ділянці площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим; та зобов'язання фізичної особу-підприємця Тарасенко Ганни Олегівни та фізичної особи-підприємця Тарасенко Анатолія Миколайовича повернути Мисівській сільській раді земельну ділянку площею 0,0030 га за адресою: вул. Аджиєвського, с. Мисове, в районі бази відпочинку «Прибой», Ленінський район, АР Крим, - позов залишити без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова