Рішення

від 02.07.2013 по справі 910/7332/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7332/13 02.07.13

За позовом Заступника прокурора міста Києва

до 1. Київської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Будищанський»

про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12.07.2012

№ 810/8147, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання

відсутності права.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача Лядецька Л.В. - посвідч.

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 Мицик О.Ю. - представник за довіреністю

У судовому засіданні 02.07.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор в порядку статті 29 Господарського процесуального кодексу України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Будищанський" в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський»;

- визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) права користування земельною ділянкою площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) повернути на користь Київської міської ради (вул. Хрещатик, 32, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 3388290) земельну ділянку площею 0,9725 га, кадастровий номер 8000000000:62:092:0037, вартістю 3 750 869,26 грн., що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2013 було порушено провадження у справі № 910/7332/13, розгляд справи було призначено на 14.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 розгляд справи відкладено на 28.05.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 розгляд справи відкладено на 11.06.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 було продовжено строк розгляду спору в справі № 910/7332/13 на 15 днів, а саме до 02.07.2013, розгляд справи було відкладено на 18.06.2013.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 17.06.2013 справу № 910/7332/13 передано для подальшого розгляду судді Курдельчуку І.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв до свого провадження справу № 910/7332/13. Розгляд справи призначив на 02.07.2013.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 справу № 910/7332/13 передано для подальшого розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 суддя Станік С.Р. прийняв до свого провадження справу № 910/7332/13. Розгляд справи призначив на 02.07.2013.

В судовому засіданні 02.07.2013 прокурор заявлений позов підтримав, просив суд позов задовольнити. В обгрунтування позову посилався на те, що рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва» суперечить ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, оскільки при передачі відповідачу-2 земельної ділянки в оренду не було дотримано конкурентних засад, а саме не проведено процедури земельних торгів, обов'язковість проведення яких обумовлена тим, що на земельній ділянці, переданій відповідачу-2, були відсутні об'єкти нерухомого майна, які б належали відповідачу-2 на праві власності. А оскільки земельні торги проведені не були, а отже, прийняте оскаржуване рішення підлягає скасуванню як незаконне, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки - визнанню недійсним згідно ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 в судове засідання 02.07.2013 представників не направив, причин неявки суд не повідомив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Також, суд наголошує на тому, що відповідач-1 не був позбавлений процесуального права подати пояснення та витребувані документи через канцелярію суду або направлення поштою, про що зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 02.07.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. В обгрунтування заперечень у відзиві посилався зокрема на те, що на земельній ділянці, переданій в оренду відповідачу на підставі оскаржуваного рішення, розташований об'єкт незавершеного будівництва «Універсам», який належить відповідачу-2 і був переданий до його статутного капіталу згідно Акту № 2 від 21.05.2010, а тому в порядку ст. ст. 12, 13 Закону України «Про господарські товариства» набув права власності на об'єкт незавершеного будівництва як вклад до статутного капіталу. Таким чином, процедура проведення земельних торгів при передачі в оренду земельної ділянки не була обов'язковою, а тому винесене рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва» - не суперечить ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, а тому і підстави для визнання його незаконним та скасування - відсутні, як відсутні і підстави для визнання недійсним укладеного на його підставі договору оренди, визнання у відповідача-2 права користування земельною ділянкою та зобов'язати повернути її на користь Київської міської ради.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно статті 29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор у позові наголошував на тому, що відповідний позов подається до суду відповідно до ч. 3. ч. 5 ст. 36-1 «Про прокуратуру», в порядку, передбаченому ч.2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, і, відповідно, позов пред'явлено прокурором як позивачем, обґрунтовуючи це тим, що необхідність захисту інтересів держави у даній справі полягає у прийнятті органом місцевого самоврядування незаконного рішення про розпорядження землею, яка згідно зі ст. 14 Конституції України та ст. 1 ЗК України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

12.07.2012 Київською міською радою було прийнято рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва», згідно якого затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю " Комплекс "Будищанський " для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва (пункт 1), передано товариству з обмеженою відповідальністю " Комплекс "Будищанський ", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,97 га для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування (пункт 2).

06.08.2012 між відповідачем-2 - Київською міською радою, як орендодавцем, та відповідачем - 1 - ТОВ «Комплекс «Будищанський», було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів від 09.08.12 за № 62-6-00602, відповідно до умов якого на підставі рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147, за актом приймання - передачі орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду на 5 років (строкове платне користування) земельну ділянку № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва, розміром 9 725 кв.м., з цільовим призначенням - для завершення будівництва торговельного комплексу з офісним приміщеннями; кадастровий номер - 8 000 000 000:672:092:0037.

Також, прокурором до матеріалів позову надано належним чином засвідчені наступні документи:

- Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 20.07.2012;

- Акт приймання - передачі земельної ділянки від 09.08.2012;

- Пояснення представника ТОВ «Комплекс «Будищанський» Міцик О.Ю., надані прокурору міста Києва, в яких представник пояснив, що документом, який підтверджує право власності ТОВ «Комплекс «Будищанський» на незавершене будівництво об'єкта «Універсам» на ділянку № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва, є акт № 2 прийому - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський» від 21.05.2010;

- пояснювальна записка до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Комплекс «Будищанський» для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва, в якій вказано про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений згідно рішення Київської міської ради «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки ТОВ «Комплекс «Будищанський»» на ділянці № 28 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями» від 15.12.2011 № 869/2011. Запроектована до відведення земельна ділянка розпорядженням Ради Міністрів Української РСР від 25.01.1990 № 49-р була надана Головному управлінню капітального будівництва Київського міськвиконкому під забудову житлового масиву «Троєщина». Згідно рішень Київської міської ради від 28.11.2002 № 118/278 «Про здійснення управлінню капітального будівництва КМДА права користування земельними ділянками» та пункту 6 рішення Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 «Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м.Києві», ця частина земельної ділянки належить до земель, не наданих у власність або користування; Згідно інвестиційно-підрядного договору від 24.12.2001, укладеного між Управлінням капітального будівництва КМДА та ДП «Енпол», функції інвестора - підрядника виконувало ДП «Енпол»; на даний час ДП «Енпол» є співзасновником ТОВ «Комплекс «Будищанський». Згідно акту № 1 оцінки вартості майна, що передається до статутного капіталу та акту № 2 прийому- передачі майна до статутного капіталу незавершене будівництво об'єкта - «Універсам» на ділянці № 28 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва передано до статутного капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський»;

- Висновок Київської міської санітарно-епідеміологічної станції № 350 від 24.04.2012 щодо вибору (відведення) земельної ділянки під забудову;

- витяг з технічної документації № Ю-36497/2012;

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.05.2013, наданої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, у Державному реєстрі речових прав відомості про реєстрацію права власності на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:672:092:0037 - відсутні.

Згідно листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 11.06.2013 № 13010, наданого у відповідь на запит прокуратури м.Києва, повідомлено, що згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1878 від 11.02.2011 з 01.01.2013 року державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження таких прав здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України і державні та приватні нотаріуси. Одночасно повідомлено, що починаючи з 01.06.2010 Бюро проводило державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна шляхом внесення даних до Реєстру. Держателем Реєстру є Міністерство юстиції України, що забезпечує функціонування Реєстру. Чинним законодавством передбачено, що починаючи з 01.01.2013, функції щодо державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, делеговані Державній реєстраційній службі України. Виходячи з вшденаведеного, з 01.01.2013 Бюро позбавлено доступу до Реєстру, отже в Бюро наявна інформація про державну реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого до 31.12.2012, тобто інформація після цієї дати відсутня у Бюро.

Також, відповідно до листа Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 14.06.2013 № 13416, наданого у відповідь на запит прокуратури м.Києва, повідомлено, що інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва - відсутня.

В свою чергу, відповідачем для долучення до матеріалів справи в обгрунтування заперечень на позов надано наступні документи:

- Акт приймання - передачі незавершеного будівництва об'єкта «Універсам» на земельній ділянці № 28 у 23-му м/районі жилмасиву «Троєщина», складений 06.06.2003 між ДП «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» та ліквідаційною комісією Управління капітального будівництва КМДА, згідно якого ліквідаційною комісією Управління капітального будівництва КМДА передано, а ДП «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» прийнято незавершене будівництво об'єкта «Універсам» на ділянці № 28 у 23-му м/районі жилмасиву «Троєщина»;

- протокол № 1 від 22.04.2010 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Комплекс «Будищанський», згідно якого було створено Товариство з обережною відповідальністю «Комплекс «Будищанський», до складу якого увійшли учасники: дочірнє підприємство «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн», громадянин України Царенко Д.О., громадянка України Сингаївська О.М. та громадянка України Садова Г.І. зі статутним фондом в розмірі 1 000,00 грн., який було сформовано грошовими коштами рівними частками кожним із учасників;

- рішення Власника Корпорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» № 5/10 від 18.05.2010, згідно якого було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський», у зв'язку з чим частка учасника ДП «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» визначена в розмірі 40 000,00 грн., та уповноважено на підписання всіх необхідних документів директора Луценка С.В.;

- Протокол № 2 від 19.05.2010 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Комплекс «Будищанський», згідно якого було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу товариства до 160 000,00 грн., у зв'язку з чим кожен з учасників повинен був до внести свою частку в розмірі 40 000,00 грн.

- Акт № 2 від 21.05.2010 прийому - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський», згідно якого ДП «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» внесло як вклад до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський» - Незавершене будівництво об'єкта «Універсам» на земельній ділянці № 28 у 23-му м/районі жилмасиву «Троєщина», вартість якого відповідно до Акту оцінки вартості майна, що передається до статутного капіталу № 1 від 21.05.2010р. склала 39 750.00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 377 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 120 Земельного кодексу України до набувача об'єкту нерухомості переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, у випадку набуття права користування цією земельною ділянкою попереднім власником нерухомості, тобто умовою набуття права користування землею є надання її в користування у встановленому законодавством порядку до відчуження відповідного об'єкту нерухомості.

Зазначені норми встановлюють правові підстави для одержання в користування землі, а порядок передачі в оренду або постійне користування землі та підстави виникнення права користування або оренди землі встановлені нормами земельного законодавства.

Згідно статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (частина 1).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (частина 2).

Згідно статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (частина 1).

Згідно ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі:

- розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

- використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій);

- використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями;

- будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів;

- надання земельних ділянок державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, а також господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 60 відсотків;

- надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні;

- надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено;

- розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону;

- надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала;

- будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

- створення озеленених територій загального користування;

- будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд);

- передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва;

- надання земельних ділянок особам взамін тих, що були викуплені (примусово відчужені) для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

- розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції;

- надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб;

- надання земельної ділянки взамін викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) у разі, якщо така потреба відпала; - поновлення договорів оренди землі;

- використання земельних ділянок для здійснення концесійної діяльності;

- передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності;

- надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків;

- надання земельних ділянок в інших випадках, визначених законом.

Також, частиною 3 статті 134 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення) визначено, що земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

Згідно статті 12 Закону України «Про господарські товариства», товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Ч.1 статті 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 статті 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації(ч. 2).

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, дозволу на виконання будівельних робіт, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва (ч. 4).

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Ч. 1 статті 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до пункту 2 Розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до Рішення Конституційного рішення суду України від 01.12.2004 року N 18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що 12.07.2012 Київською міською радою було прийнято рішення «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва», згідно якого передано товариству з обмеженою відповідальністю " Комплекс "Будищанський", за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,97 га для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

В свою чергу, згідно частини 2 статті 134 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного рішення), не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено судом та підтверджується листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 14.06.2013 № 13416, наданого у відповідь на запит прокуратури м. Києва, повідомлено, що інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва - відсутня.

В свою чергу, твердження відповідача -2 у письмовому відзиві на позов про те, що на земельній ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва станом на момент прийняття оскаржуваного рішення було розташоване нерухоме майно, що перебувало у власності відповідача, оскільки було внесено до його статутного капіталу згідно Акту № 2 від 21.05.2010 прийому - передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський», згідно якого ДП «Енпол «Корпрорації «ЛВМ ЮЕС Корпорейшн» внесло як вклад до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Комплекс «Будищанський» - Незавершене будівництво об'єкта «Універсам» на земельній ділянці № 28 у 23-му м/районі жилмасиву «Троєщина», вартість якого відповідно до Акту оцінки вартості майна, що передається до статутного капіталу № 1 від 21.05.2010р. склала 39 750,00 грн. - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, та таке, що суперечить вимогам закону, зокрема ч. 4 ст. 331 Цивільного кодексу України, оскільки по-перше, акт приймання - передавання до статутного капіталу нерухомого майна - не є правовстановлювальним документом, який підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна, оскільки він є лише документом, який був підставою для такої реєстрації недобудови згідно чинного на час прийняття оспорюваного рішення Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5, яке передбачало державну реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва у порядку, визначеному Положенням, з урахуванням особливостей, встановлених у розділі IV Положення (пункт 1.6 наведеного Положення), що було передбачено і ч. 4 статті 331 Цивільного кодексу України.

А по-друге, суд враховує і те, що незавершене будівництво об'єкта «Універсам» на земельній ділянці № 28 у 23-му м/районі жилмасиву «Троєщина», станом на момент прийняття оспорюваного рішення не було об'єктом нерухомого майна в розумінні ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, оскільки розташований об'єкт на земельній ділянці не був завершений будівництвом, отже не був новоствореним нерухомим майном, як не був і прийнятий в експлуатацію, а також не був і зареєстрований як різновид об'єктів нерухомого майна, а саме як об'єкт незавершеного будівництва. Доказів протилежного суду станом на момент вирішення споур надано не було.

Також, суд враховує і те, що відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року N 509-VI прийняті і не виконані до набрання чинності цим Законом рішення відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а розроблені відповідно до цих рішень проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розглядаються в установленому законом порядку. Передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).

В свою чергу, згідно пояснювальна записка до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «Комплекс «Будищанський» для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва, в якій вказано про те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений згідно рішення Київської міської ради від 15.12.2011 № 869/2011 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки ТОВ «Комплекс «Будищанський»» на ділянці № 28 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі міста Києва для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями», тобто рішення Київської міської ради про надання дозволу на розроблення вказаного проекту прийнято вже після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву" від 16 вересня 2008 року N 509-VI, а отже, проведення земельних торгів при надання земельної ділянки в оренду було обов'язковим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при передачі відповідачу-2 земельної ділянки в оренду не було дотримано конкурентних засад, а саме не проведено процедури земельних торгів, обов'язковість проведення яких обумовлена тим, що на земельній ділянці, переданій відповідачу-2, були відсутні саме об'єкти нерухомого майна, які б належали відповідачу-2 на праві власності, отже Київською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення порушено порядок надання земельних ділянок у користування, обумовлений ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, а тому рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва» суперечить наведеній нормі закону, а саме: ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, що відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України, ст.21 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», є підставою для визнання його незаконним та скасування в судовому порядку.

Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Згідно з ст. 9 Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Київська міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки рішення Київської міської ради від 12.07.2012 № 810/8147 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс "Будищанський" земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці N 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву "Троєщина" у Деснянському районі м. Києва» суперечило на момент його прийняття ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України, що відповідно до ч. 2 ст. 144 Конституції України, ст.21 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стало підставою для визнання його незаконним та скасування, а отже, і укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський», підлягає визнанню недійсним в силу вимог ст.. 203, 215 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим у відповідача-2 відсутнє право користування наведеної земельною ділянкою саме згідно вказаного договору і вказана земельна ділянка підлягає поверненню на користь Київської міської ради, як органу, уповноваженого на представлення інтересів територіальної громади міста Києва.

Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, а саме: вимога щодо визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 12.07.2012 №810/8147 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Будищанський» земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва.» - повністю, вимога щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський» - повністю, вимога про визнання відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп.. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) права користування земельною ділянкою площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва - підлягає частковому задоволенню в межах визнання відсутності наведеного у відповідача права оренди саме згідно договору оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський», а вимога про зобов'язання повернути на користь Київської міської ради земельну ділянку площею 0,9725 га, кадастровий номер 8000000000:62:092:0037, вартістю 3 750 869,26 грн., що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва - повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд враховує приписи п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», яким визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Згідно п. 15 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору органи місцевого самоврядування звільнені зокрема за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Отже, судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідачів пропорційно в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 12.07.2012 №810/8147 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплекс «Будищанський» земельної ділянки для завершення будівництва торговельного комплексу з офісними приміщеннями на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва.»

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський».

4. Визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп.. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) права користування земельною ділянкою площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва згідно договору оренди земельної ділянки площею 0,9725 га, що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю» «Будищанський».

5 . Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп.. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) повернути на користь Київської міської ради вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 0,9725 га, кадастровий номер 8000000000:62:092:0037, вартістю 3 750 869,26 грн., що розташована на ділянці № 28 у 23-му мікрорайоні житлового масиву «Троєщина» у Деснянському районі м. Києва.

7. В іншій частині позову - відмовити.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будищанський» (просп.. Маяковського, 17, м. Київ, 02225, код ЄДРПОУ 37053901) в доход державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

9. Стягнути з Київської міської ради вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

10. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

11. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р.Станік

дата підписання рішення - 08.07.2013