Постанова

від 10.07.2013 по справі 5011-19/17919-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 5011-19/17919-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Подоляк О.А.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року у справі № 5011-19/17919-2012 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум Інвест", м. Київ, до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель", м. Київ, про присудження до виконання обов'язку в натурі за договором банківського рахунку та стягнення коштів,

за участю представників сторін:

позивача - Овчарук А.О. (дов. від 10.12.12);

відповідача - Загоруйко А.А. (дов. № 1-04-2964 від 19.9.12),

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року позивач ТОВ "Гранум Інвест" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Комерційний банк "Даніель" про присудження до виконання обов'язку в натурі за договором банківського рахунку та стягнення коштів.

Вказував, що 25.10.12 між ним (клієнтом) та відповідачем (банком) був укладений договір банківського рахунку № РКО-33392Т, згідно умов якого банк зобов'язався відкрити йому рахунок та здійснювати розрахункові та косові операції за цим рахунком відповідно до чинного законодавства України, а клієнт - сплачувати надані банком послуги на умовах, визначених договором.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору в частині обов'язку перерахування грошових коштів ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" згідно платіжних доручень № 5 від 27.11.12 на суму 350 000 грн. та № 6 від 28.11.12 на суму 149 743,05 грн., позивач, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 31.01.13, просив зобов'язати відповідача виконати договірні зобов'язання шляхом перерахування ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" грошових коштів на підставі платіжних доручень № 5 від 27.11.12 та № 6 від 28.11.12, а також стягнути з відповідача 31 384,58 грн. пені та 6 500 грн. витрат по сплаті послуг адвоката.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01 лютого 2013 року (суддя Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року (колегія суддів у складі: Рябухи В.І. - головуючий, Кондес Л.О., Ропій Л.М.), позов задоволено.

Постановлено зобов'язати ПАТ "Комерційний банк "Даніель" виконати платіжне доручення ТОВ "Гранум Інвест" № 5 від 27.11.12 на переказ грошових коштів ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" в сумі 350 000 грн. та платіжне доручення ТОВ "Гранум Інвест" № 6 від 28.11.12 на переказ грошових коштів ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" в сумі 149 743,05 грн.

Постановлено стягнути з ПАТ "Комерційний банк "Даніель" на користь ТОВ "Гранум Інвест" 31 384,58 грн. пені, 6 500 грн. витрат по сплаті послуг адвоката та 2 682,50 грн. судового збору.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині виконання платіжних доручень позивача № 5 від 27.11.12 та № 6 від 28.11.12, що є підставою для покладення на нього обов'язку по їх виконанню, а також для стягнення з останнього пені та витрат на оплату послуг адвоката.

У касаційній скарзі ПАТ "Комерційний банк "Даніель", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ч. 3 ст. 1068 ЦК України, п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та ст.ст. 33, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в задоволенні вимог про присудження до виконання обов'язку в натурі та про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 25.10.12 між позивачем (клієнтом) та відповідачем (банком) був укладений договір банківського рахунку № РКО-33392Т, згідно умов якого банк зобов'язався відкрити клієнту рахунок та здійснювати розрахункові та косові операції за цим рахунком відповідно до чинного законодавства України, а клієнт - сплачувати надані банком послуги на умовах, визначених договором.

25.10.12 довідкою № 755 відповідач повідомив позивача про відкриття поточного рахунку № 260033339201 в гривні, доларах США та євро.

Пунктом 3.1.2 договору сторони погодили, що банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта в операційний та післяопераційний час за умови сплати комісійної винагороди відповідно до тарифів банку, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів.

Банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в строк визначений в п. 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Проводити списання коштів з рахунку клієнта за його дорученням. Примусове списання коштів з рахунку клієнта виконується банком у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 3.1.3 договору).

Відповідно до п. 3.1.4 договору банк зобов'язаний забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 додаткової угоди від 25.10.12 сторони зобов'язуються дотримуватись Порядку проведення розрахункових операцій в системі електронних платежів "Клієнт-Банк". Банк зобов'язується обслуговувати клієнта у суворо визначений час з 09:00:00 до 17:45:00 годин, крім суботи, неділі, неробочих та святкових днів та виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документів, в строк, визначений в п. 8.4 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що 27.11.12 позивачем пред'явлено до виконання платіжне доручення № 5 про перерахування ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" 350 000 грн., а 28.11.12 - платіжне доручення № 6 про перерахування ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" 149 743,05 грн.

Відповідно до відмітки операціоніста відповідача № 26 на платіжних дорученнях № 5 від 27.11.12 та № 6 від 28.11.12, останні отримані банком 05.12.12 та, як встановлено судами, на час пред'явлення позивачем даного позову перерахування коштів за вказаними платіжними дорученнями банком не здійснене.

Статтею 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Пунктом 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" унормовано, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Встановивши невиконання банком доручення клієнта в частині перерахування ТОВ "Грейн Трейдінг Груп" грошових коштів на підставі платіжних дорученнях № 5 від 27.11.12 та № 6 від 28.11.12, що є порушенням приписів ст. 1068 ЦК України, п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п.п. 3.1.2, 3.1.3, 3.2.1 договору, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про покладення на відповідача обов'язку по здійсненню їх перерахування.

Крім того, п. 6.1 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.

Згідно п. 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

За порушення відповідачем договірного зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення пені за період з 30.11.12 по 01.02.13 в сумі 31 384,58 грн.

Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені за вказаний період, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено неможливості виконання ним платіжних доручень позивача у встановлені п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 3.1.3 договору строки та прийняття даних платіжних доручень до виконання лише 05.12.12, тому доводи касаційної скарги про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача пені за період з 30.11.12 по 10.12.12, слід вважати безпідставними.

Судові рішення щодо задоволення вимог про стягнення 6 500 грн. витрат на послуги адвоката відповідають вимогам діючого законодавства та скаржником не оскаржуються.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин справи, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Даніель" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2013 року у справі № 5011-19/17919-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.

Судді: Мележик Н.І.

Подоляк О.А.