Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-6431/11/1270

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ К/9991/730/12

№ К/9991/730/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А., суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю(ТОВ) «Виробничо-комерційна фірма «Проміндустрія»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011

у справі № 2а-6431/11/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Проміндустрія»

до Стахановської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, наказу на проведення перевірки, визнання протиправним дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 № 0000392301/0. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011, постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Проміндустрія» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 17.05.2011 за № 139/2301/30648304, про порушення позивачем норм підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): заниження податку на додану вартість на загальну суму 361673,73 грн. в податковому обліку за березень, квітень, травень 2008 року внаслідок завищення за вказані періоди сум податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Ларос», державна реєстрація та свідоцтво платника ПДВ якого визнані недійсними.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2011 № 0000392301/0 про визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 452093,00 грн. (у т.ч. 361674,00 грн. - основний платіж та 90419,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що за наслідками господарських операцій з поставки позивачу ПП «Ларос» товару (дизельне паливо), послуг із зберігання ПП. «Ларос» виписало позивачу податкові накладні, за яким позивач сформував податковий кредит на загальну суму 361673,73 грн. за березень, квітень, травень 2008 року.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податку на віднесення вартості отриманих товарів (послуг) до валових витрат, а сум ПДВ у їх вартості на включення сум податку до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін в яких виник спір) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/98-ВР визначено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 у справі № 9431/08, яка набрала законної сили, визнано недійсним запис про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Ларос», код 34720635, припинено юридичну особу ПП «Ларос», зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 14.11.2006, код 34720635. При цьому, підставою для припинення ПП. «Ларос» стали встановлені у судовому процесі обставини реєстрації цієї юридичної особи на підставну особу громадянку ОСОБА_4, яка не мала наміру займатися господарською діяльністю та не виконувала обов'язки директора цього підприємства.

Відповідно до частини 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що податкові накладні, за якими позивач сформував податковий кредит за березень, квітень, травень 2008 року, виписані від імені ПП. «Ларос» не уповноваженою особою, а позивач не надав доказів на підтвердження факту придбання товару та послуг, у тому числі, договорів поставки, реєстрів отриманих податкових накладних, платіжних доручень, суд апеляційної інстанції, застосувавши норму частини1 ст. 72 КАС України, правильно оцінив встановлений постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.07.2008 у справі № 9431/08 факт непричетності громадянки ОСОБА_4 до діяльності ПП «Ларос», зокрема до підписання будь-яких документів від його імені, як свідчення відсутності реального характеру поставок та зробив обґрунтований висновок, що первинні документи, виписані для оформлення господарських операцій не можуть підтверджувати правомірність формування податкового кредиту за ними. Оцінка доказів апеляційним судом зроблена з дотриманням правил оцінки доказів, встановлених нормами статті 86 КАС України.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ» до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Висновок апеляційного суду про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виписаними від імені ПП «Ларос», на відміну від суду першої інстанції, відповідає цій правовій позиції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства країни, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельно-транспортна компанія «Спецбудтранс» залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.І. Костенко