Ухвала

від 01.07.2013 по справі 2а-4813/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К/800/11892/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Браславській А.В.

за участю представників сторін:

позивача - Збіглея І.В.,

відповідача - Воловенка О.М., Забарної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-А»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2012

у справі № 2а-4813/12/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-А»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-А» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 26.06.2012 № 0000922200, № 0000932200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013, у задоволенні позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЛІГА-А» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04 по 31.12.2011, складено акт № 471/22-00/34284113 від 07.06.2012, в якому зафіксовані порушення: пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. п. 138.2, 138.4, 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму в розмірі 419 726 грн., в т.ч.: за ІІ квартал 2011 року на суму 153 200 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 199 110 грн., за ІV квартал 2011 року на суму 67 416 грн.; п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 273 898 грн., в т.ч.: за квітень 2011 року на 2 340 грн., за травень 2011 року на 2 191 грн., за червень 2011 року на 2 681 грн., за липень 2011 року на 47 529 грн., за серпень 2011 року на 53 300 грн., за вересень 2011 року на 49 631 грн., за жовтень 2011 року на 53 488 грн., за листопад 2011 року на 32 664 грн., за грудень 2011 року на 30 074 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 26.06.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000922200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 419 726 грн. основного платежу;

- № 0000932200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 340 571 грн., в т.ч.: 273 898 грн. основного платежу та 66 671 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Донараховуючи грошові зобов'язання спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган виходив із завищення позивачем валових витрат, в зв'язку з не отриманням компенсації за використання газових мереж від ВАТ «Київоблгаз», а відтак відсутність права на амортизацію цих газових мереж, в зв'язку з не використанням їх в господарській діяльності на загальну суму 237 878 грн.; завищення собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) на загальну суму 114 212 грн. в результаті здійснення постачання електроенергії споживачам населених пунктів за регульованими тарифами та придбання електроенергії за нерегульованими тарифами; завищення валових витрат на суму 1 436 802 грн., в результаті виконання договору з ТОВ «Укренергоекспорт» та оплати наданих ним послуг; заниження грошових зобов'язань з ПДВ внаслідок реалізації електричної енергії споживачам населених пунктів в розмірах нижчих від ціни придбання електричної енергії за перевіряємий період.

Як встановлено матеріалами справи, позивач є власником розподільчих газових мереж високого, середнього та низького тиску. Розподільчі трубопроводи використовуються підприємством для постачання природного газу споживачам с. Рославичі та с. Гвоздів, яке здійснює ПАТ «Київоблгаз». Сплата за використаний природний газ здійснюється населенням на розрахунковий рахунок ПАТ «Київоблгаз».

Також в судовому порядку встановлено, що 19.02.2008 між позивачем та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» було укладено договір № 1334 про постачання електричної енергії, предметом якого є відносини, за якими постачальник (ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго») продає електричну енергію споживачу (позивач) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 2х10000 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. Подальший продаж електроенергії споживачам населених пунктів здійснюється на підставі укладених позивачем договорів окремо з кожним абонентом (фізичною особою). Відповідно до умов таких договорів - власник мереж (позивач) зобов'язується забезпечити помешкання абонента електричною енергією в необхідних обсягах та на рівні дозволеної потужності, а абонент дотримуватись установленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно здійснювати розрахунки за використану електроенергію та послуги, пов'язані з утриманням та обслуговуванням електричних мереж власника.

01.11.2010 між позивачем та ТОВ «Укренергоекспорт» було укладено договір про надання послуг № 018/11-10, предметом якого є надання ТОВ «Укренергоекспорт» на користь позивача платних послуг за такими видами робіт: супроводження діяльності з електроживлення та електроспоживання електроустановок позивача на території селищ Іванковичі та Рославичі Васильківського району Київської області, зокрема ПС -110/10 та розподільних електромереж 110/10/0,4 кВт з визначеного переліку питань взаємовідносин позивача з ЗАТ «Київобленерго» за Договором № 1334, взаємовідносин позивача з його власними споживачами та ін.; супроводження оформлення і передачі документів (заявок, актів, листів, ін. супровідних документів) позивача, а також зчитування і передачі даних про обсяг електроенергії, у тому числі погодинний за договорами купівлі-продажу електроенергії від 09.11.2009, укладеними між позивачем та ПАТ «САН ІнБев Україна»; супроводження та організація належної ліцензованої діяльності позивача, пов'язаної з постачанням електричної енергії споживачу - ПАТ «САН ІнБев Україна».

Позивачем було укладено з фізичними особами типові договори, зміст яких та супроводжуючі договори документи є ідентичними в частині предмету правочину (договору). Так, відповідно до договору від 24.09.2011 № 6, укладеного між позивачем та ОСОБА_1 про надання дозволу на підключення до газопроводу, предметом даних договорів є продаж позивачем права на підключення до газопроводу. Так, відповідно до пункту 1.1. Договору власник (позивач) надає замовнику право на підключення до газопроводу, який збудований за кошти власника, а замовник сплачує власнику кошти за надання права на підключення до газопроводу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з пояснень представників позивача та наявних в справі матеріалів не вбачається можливим встановити, які саме послуги (дії) вчиняло ТОВ «Укренергоекспорт» в порядку виконання договору № 018/11-10 та відповідно до сум (вартості) послуг, зазначених в актах, що нівелює значення актів приймання-передачі наданих послуг як доказів надання послуг певного змісту з визначеним колом учасників та обґрунтованою вартістю; інші документи, подані на підтвердження виконання договору № 018/11-10 (розрахунки вартості та таблиці поставок електроенергії ПАТ «САН ІнБев Україна») теж не містять вказівок на зміст робіт, вчинених ТОВ «Укренергоекспорт» в порядку виконання зазначеного договору; за умовами договорів про надання дозволу на підключення до газопроводу, укладеного між позивачем та громадянами, які представники надали як типові, предметом господарської операції є купівля продаж права на підключення до газорозподільної мережі, а не саме підключення, рівно як і не використання цієї мережі; подані документи щодо господарських операцій позивача щодо надання дозволу на підключення до газових мереж не підтверджують факту використання розподільних газових мереж як основних фондів при здійсненні господарських операцій позивача в підзвітний період; відсутні докази того, що ПАТ «Київоблгаз» здійснював подачу газу в газорозподільні мережі позивача у підзвітний період. В свою чергу ненадання ПАТ «Київоблгаз» позивачу компенсації за використання газових мереж під час подачі газу цими мережами є доказом їх невикористання позивачем під час здійснення своєї господарської діяльності; за умов відсутності інших документів чи вказівки на документи, з яких слідує використання позивачем у підзвітний період розподільних газових мереж як основних фондів при здісненні господарських операцій є вірним висновок відповідача щодо необґрунтованого нарахування позивачем суми амортизації; подані представниками позивача документи щодо господарських операцій позивача щодо надання дозволу на підключення до газових мереж не підтверджують факту використання розподільних газових мереж як основних фондів при здійсненні господарських операцій позивачем в підзвітний період.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Амортизація в розумінні Податкового кодексу України - це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації) (п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14).

Таким чином, підставою для проведення нарахування амортизації є факт використання (експлуатації) основних засобів у своїй діяльності, а не одержання безпосереднього від них доходу.

Податковим кодексом встановлено вичерпний перелік об'єктів, які не підлягають амортизації.

Так, відповідно до п. п. 144.2, 144.3 ст. 144 Податкового кодексу України не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу витрат за звітний період витрати платника податку на: утримання основних засобів, що знаходяться на консервації; ліквідацію основних засобів; придбання (виготовлення) сценічно-постановочних предметів вартістю до 5 тисяч гривень театрально-видовищними підприємствами - платниками податку; витрати на виробництво національного фільму та придбання майнових прав інтелектуальної власності на національний фільм; не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування: витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів; витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування; витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів; вартість гудвілу; витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

З аналізу зазначених норм законодавства можна зробити висновок, що у всіх інших випадках законодавець поклав обов'язок на платника податків таку амортизацію нараховувати та проводити у відповідності до положень ст. ст. 144-148 Податкового кодексу України, у випадку корисного використання (експлуатації) таких основних засобів.

Такий обов'язок платника податків передбачений пп. 146.2 ст. 146 зазначеного Кодексу, згідно якого амортизація об'єкта основних засобів нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, установленого платником податку, але не менше мінімально допустимого строку, встановленого пунктом 145.1 статті 145 цього Кодексу, помісячно, починаючи з місяця, що наступає за місяцем введення об'єкта основних засобів в експлуатацію і зупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших видів поліпшення.

В даному випадку, судами обох інстанцій не було досліджено питання щодо мети використання позивачем належних йому газових мереж та не враховано висновок експертно-економічного дослідження від 12.10.2012 № 0320 Київської незалежної судово-економічної установи за матеріалами перевірки Васильківської ОДПІ.

Також суди попередніх інстанцій не взяли до уваги лист від 19.05.2009 № 3300/11/17-09 НКРЕ, згідно якого підтверджено, що діяльність ТОВ «ЛІГА-А» полягає тільки у розподіленні електричної енергії між споживачами - фізичними особами, установки яких підключені до мереж позивача.

Приймаючи рішення у даній справі, суди попередніх інстанцій, з посиланням на відповідні докази, не встановили обставин, з якими Податковий кодекс України безпосередньо пов'язує право суб'єкта господарювання на віднесення витрат по розподіленню електричної енергії та використанню газових мереж до складу валових витрат та, відповідно, включення ПДВ, сплаченого у складі витрат з реалізації електричної енергії споживачам населених пунктів, до податкового кредиту, та не дослідили економічного обґрунтування продажу електричної енергії за ціною нижчою від ціни придбання.

Проте, встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-А» задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2013 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний