Ухвала

від 28.05.2013 по справі 820/360/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 820/360/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/360/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєгастар"

до Основ'янської міжрайоної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 р. позов ТОВ "Мєгастар" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 р. №0005740153 Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС .

Основ'янська Міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС (надалі Основянська МДПІ Відповідач), не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції п. 43.3 ст. 43, п. 102.5 ст. 102, п. 198.3 ст.198, п. 200.4 , 200.6, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, що привело до невірного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Позивачем надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності ТОВ "Мєгастар" з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 22.11.2012 р. №4091/15-312/3429672 (а.с. 14-17).

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.п.15.3.1., п.15.3., ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", п 102.5 ст.102 Податкового Кодексу України внаслідок завищення підприємством залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду (р.22) по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року на суму 42 896,00 грн. (а.с.14-17).

19.12.2012 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005740153, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 42 896,00 грн. за жовтень 2012 р. (а.с.7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, тому податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі таких доводів, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача подано декларацію з ПДВ за жовтень 2012 року, до рядка 24 зазначеної податкової декларації позивачем внесено показник залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у сумі 42 896,00 грн.

Вказаний залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що є непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, сформований позивачем за періоди: січень - вересень 2009 року.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ст. 200 ПК України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Аналогічні за змістом положення містились у п.п. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", приписи якого були чинними у період формування показників податкового кредиту, що включено позивачем до спірної декларації.

Судом встановлено, що правомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за податкові періоди січень-вересень 2009 року, контролюючим органом під сумнів не ставиться.

В акті податкової перевірки відповідача зазначено, що порушення позивача полягає в недотриманні строків, встановлених п. п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181 та п. 102.5. ст. 102 ПК України , згідно з якою заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дана норма не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах та не порушена позивачем.

Так, за податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом даного спору, підлягає зменшенню сума від'ємного значення ПДВ, а не сума відшкодування ПДВ.

Положення п. 102.5 ст. 102 ПКУ не регулюють питання формування від'ємного значення ПДВ, а отже посилання податкового органу на порушення вказаної норми, внаслідок чого позивачем завищена сума від'ємного значення ПДВ у жовтні 2012 року, є безпідставними.

Зазначена вище норма регулює строки давнини у двох випадках - подання платником податку заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або заяви про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом. При цьому в останньому випадку строк 1095 днів починає обліковуватися від дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування.

Для застосування цієї норми встановленню підлягає дата виникнення права на відшкодування податку.

Судом встановлено та визнано податковим органом, що заява про повернення (відшкодування) ПДВ, позивачем не подавалася.

Податковий кодекс України визначає порядок використання наявного від'ємного значення: залишок включається до складу податкового кредиту наступного періоду та не містить норм, які б обмежували у часі платника податку відображення від'ємного значення. Тому висновки відповідача про порушення п. 102.5 ст. 102 ПКУ є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не надано доказів в спростування висновків позивача та суду першої інстанції.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 19.12.2012 р. №0005740153 Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС прийнято неправомірно, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013р. по справі № 820/360/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б. Судді (підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.