Постанова

від 10.07.2013 по справі 813/3847/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 року м. Львів № 813/3847/13-а

12 год. 12 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сподарик Н.І., за участі секретаря судового засідання Задорожної М.М., представника позивача Дудяк Р.А., представника відповідача Хомик К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт Постач» до державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт Постач» (далі - ТзОВ «Захід Імпорт Постач») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 29 квітня 2013 року № 0000342200 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розрахунки між ТзОВ «Захід Імпорт Постач» і суб'єктами господарювання на суму 33 969 088 грн. засвідчують реальність взаємовідносин між позивачем і його контрагентами та придбані товарно-матеріальні цінності в подальшому використані в господарській діяльності підприємства. Вважає протиправними покликання податкового органу на те, що сума 33 969 088 грн. отримана позивачем як безповоротна фінансова допомога. Зазначив, що проходження процедури митного оформлення товару підтверджує реальність його ввезення і реальний характер взаємовідносин між позивачем, як покупцем, і нерезидентом - компанією Hardldand Trading LLP (Великобританія), як продавцем. Відповідно до умов контракту від 01.02.12 № UK-1/02-12 ТзОВ «Захід Імпорт Постач» оплатило отриманий від Hardland Trading LLP товар на суму 1277020,00 дол. США, причому оплата триває і надалі, про що надав платіжні документи. Таким чином, прослідковується реальний рух товарів і капіталу між позивачем і фірмою Hardland Trading LLP. Так як відповідач в акті перевірки не вказав конкретні накладні на перевезення вантажів (далі- CMR) з зазначенням дати і номера, в яких податковим органом виявлено недоліки, вказав, що висновок відповідача щодо неналежного оформлення первинних документів в даному випадку базується виключно на власній суб'єктивній оцінці відповідача. Послуги, надані позивачу по карантинному контролю та утилізації тари в сумі 53 507 грн. є обов'язковими при митному оформленні імпортних товарів, тому отримання таких послуг має прямий зв'язок з господарською діяльністю підприємства і їх отримання підтверджено відповідними первинними документами. На підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач заперечив позовні вимоги з підстав викладених у письмових запереченнях від 11.06.2013 року № 233/9/10-0000. Вказав, що представлених позивачем документів недостатньо для того, щоб підтвердити операції купівлі-продажу товару від фірми Hardldand Trading LLP на підставі зовнішньоекономічного контракту від 01.02.12 № UK-1/02-12. Зазначив про безтоварний характер господарських операцій між позивачем і його контрагентами: ТзОВ «Евротехнік 2011», ТзОВ «Роялторг», ТзОВ «Акцент-Медіа», ТзОВ «Донбасопторг», ТзОВ «Равак Україна», ТзОВ «Нінель-Україна», ТзОВ «Редо», ПП «Ром-Транзит», ТзОВ «Домоспа Україна», ТзОВ «Балтимор ЛТД», КНДВП «Крок», ПП «Фарватер-Експрес», ТзОВ «Стаф Альянс», ТзОВ «Тор-Пром-Альянс», ТОВ «Компанія Донснаб», ФОП ОСОБА_4., ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 91 586 690 грн. Представник відповідача ствердив, що згідно представлених до перевірки первинних документів, зазначені операції щодо реалізації вказаним контрагентам-покупцям не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Оскільки, відсутні товари (роботи, послуги) по факту придбання, то відсутній продаж даних товарів (робіт, послуг). В наданих до перевірки СMR відсутні підписи, дати та печатки одержувача, зазначене в СMR місце розвантаження товару не відповідає фактичному місцезнаходженню покупців товарів, в CMR відправниками не зроблено відповідних позначок, що право розпорядження вантажем належить одержувачу з моменту складання вантажної накладної, чим порушено вимоги ст. 6, 12, 13 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, відсутні пакувальні листи та документальне підтвердження прийняття імпортних товарно-матеріальних цінностей (далі -ТМЦ) підзвіт матеріально відповідальною особою (відсутні картки складського обліку), при відвантаженні товару покупцям відсутні товарно-транспортні накладні ( далі - ТТН), акти приймання-передачі по кількості та якості, довіреності на отримання товару. Відсутні документи, що підтверджують факт перевезення товару, час та місце його фактичного отримання та, відповідно, подальшої реалізації. Представник відповідача просив суд відмовити в задоволені позову повністю.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, оцінивши їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:

ТзОВ «Захід Імпорт Постач» зареєстроване 02.12.2011 року виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області. Позивача взято на податковий облік в органах державної податкової служби 05.12.2011 року за № 24068. У період , який перевірявся, позивач був платником податку надприбуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля, одним із додаткових видів діяльності діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.

15 квітня 2013 року ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 02.12.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 02.12.2011 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 351/2200/37983838 .

19.04.2013 року директором ТзОВ «Захід Імпорт Постач» на адресу ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС направлено заперечення до акта. 26.04.2013 року останній надав відповідь на розгляд звернення.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: п.п.14.1.56, п.п. 14.1.202, п.п.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, п.п.135.4.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України за рахунок завищення доходів на суму 57 617 602 грн. та витрат на суму 89 569 990 грн. встановлено заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 31 952 388 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 6710 002 грн. В тому числі за 1 квартал 2012 на суму 598 649 грн.. за півріччя 2012 на суму 2 077 465 грн.(у тому числі за 2 квартал 2012 на суму 1 478 816 грн.), за 3-й квартали 2012 на суму 4 476 937 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2012 на суму 2 399 472 грн., та за 2012 на суму 6 710 002 грн. (у т.ч. за 4 квартал 2012 на суму 2 233 065 грн.

29 квітня 2013 року на підставі акта перевірки ДПІ в м. Червонограді Львівської області ДПС прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000342200 про збільшення ТзОВ «Захід Імпорт Постач» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 8387503,00 грн., в тому числі: основний платіж - 6710002,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 1677501,00 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері справляння податку на прибуток підприємств регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України) у п. п.138.1 ст. 138 якого зазначено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності. Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.138.2. ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із наведених норм закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Щодо господарських правовідносин ТзОВ «Захід Імпорт Постач» з ТзОВ Hardldand Trading LLP та визначення податку на прибуток за період який перевірявся, суд зазначає наступне:

Між ТзОВ «Захід Імпорт Постач» (Покупець) і великобританською компанією Harldand Trading LLP (Продавець) був укладений зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу від 01 лютого 2012 року № UK-1/02-12 з доповненнями від 2 квітня 2012 року №2/04, від 4 червня 2012 року № 3/06, від 1 листопада 2012 року №4/11. (а.с. 137-143 том 1).

Відповідно до п.п.3.2.4. п.3.2. п.3 контракту (з врахуванням доповнень) вантажовідправниками по дійсному контракту є: Momant а.s., Holicka 539, 772 00 Olomouc, Чеська Республіка; Giga Mix, Magazyn Czasowego Skladowania, Przemysl, ul.Zamoyskiego 20, 37-700 Przemysl, Польща; Ukrprom - servis spol. s r.o., Lulec 380, 683 03 Lulec, Чеська Республіка; Agencja Celna D.T.A. Sp. z o.o., Oddzial w Tomaszowie Lub, ul.Laszczowiecka 12, 22-600 Tomaszow Lub, Польща; Magazyn Czasowego Skladowania "Avis Point", ul.Nad Stojadlem, 37-300 Lezajsk, Польща; P.H. Holted Tadeusz Holicki, 37-700 Przemysl, ul.Jasinskiego 58, Польща; Poray Firma Uslugowa, 54-111 Wroclaw, Ostrodzka Street 22, Oddzial w Tomaszowie Lub., 22-600 Tomaszow Lub., ul.Laszczowiecka,12, Польща; Inter Expres Servis s.r.o, 396 01 Humpolec, ul.Lnarska 1633, Чеська Республіка. Перераховані організації є митними ліцензійними складами, з території яких здійснювався експорт товару від продавця - компанії Harldand Trading LLP до покупця - ТзОВ «Захід Імпорт Постач».

На підтвердження виконання умов вищевказаного контракту свідчать вантажні митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), рахунки-фактури (інвойси), сертифікати походження товарів (а.с.61-222 том 7, томи 8-18). Крім того, позивач долучив до матеріалів справи звіти по дебетових та кредитних операціях по рахунку 26004060880205 ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за період, що підлягав перевірці, заяви про купівлю іноземної валюти в ПАТ «Інтеграл-банк», платіжні доручення ТзОВ «Захід Імпорт Постач» про купівлю іноземної валюти в ПАТ «Інтеграл-банк», довідки про купівлю іноземної валюти ТзОВ «Захід Імпорт Постач» в ПАТ «Інтеграл-банк» (а.с.52-59, том 23).

Станом на квітень 2013 року ТзОВ «Захід Імпорт Постач» розрахувався зі своїм контрагентом-нерезидентом Hardland Trading LLP по контракту купівлі-продажу від 01.02.2012 року № UK-1/02-12 (з доповненнями) на суму 357 550,00 дол. США, що еквівалентно 2856824,5 грн. згідно офіційного курсу валют НБУ.

З врахуванням наведених первинних документів суд дійшов переконання про реальність господарських операцій з імпорту товару на митну територію України ТзОВ «Захід Імпорт Постач». Суд не знайшов жодних порушень з боку позивача статей 6, 12, 13 Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956 року. Необхідні графи міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) заповнені належним чином.

Суд встановив, що відповідно до п.п.3.2.3. п.3.2. п.3 контракту (з доповненнями) продавець буде вантажити товар на умовах CIP Chervonograd. Згідно Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) (редакція 2000 року) вказаний базис поставки передбачає, що продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям .

Відтак, позивач, будучи покупцем по контракту купівлі-продажу від 01.02.2012 року № UK-1/02-12 (з доповненнями), не укладав з перевізниками жодних договорів і не заповнював міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), так як ці обов'язки покладені на продавця - компанію Harldand Trading LLP.

До того ж, суд врахував доводи позивача про те, що імпортний товар пройшов процедуру митного оформлення товару, що згідно ст.189 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV, який діяв до 01.06.2012 року, і ст.75 діючого Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, що набрав чинності 01.06.2012 року, передбачає подання митному органу, що здійснює випуск товарів, документів на такі товари; сплату митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконання встановлених відповідно до закону вимог щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З поданих суду вантажних митних декларацій включно з міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), рахунками-фактурами (інвойсами), сертифікатами походження товарів вбачається, що на кожній вантажній митній декларації проставлено штамп компетентного митного органу про взяття товару під митний контроль, сплату ввізного мита, податку на додану вартість, інших митних платежів і подальший вільний випуск товару на митну територію України.

Суд вважає помилковими твердження відповідача про безтоварний характер господарських операцій між позивачем і його контрагентами: ТзОВ «Евротехнік 2011», ТзОВ «Роялторг», ТзОВ «Акцент-Медіа», ТзОВ «Донбасопторг», ТзОВ «Равак Україна», ТзОВ «Нінель-Україна», ТзОВ «Редо», ПП «Ром-Транзит», ТзОВ «Домоспа Україна», ТзОВ «Балтимор ЛТД», КНДВП «Крок», ПП «Фарватер-Експрес», ТзОВ «Стаф Альянс», ТзОВ «Тор-Пром-Альянс», ТОВ «Компанія Донснаб», ФОП ОСОБА_4., ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3 на загальну суму 91 586 690 грн.

Оскільки, господарські правовідносини з вищенаведеними контрагентами позивач підтвердив видатковими накладними, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних, господарськими договорами купівлі-продажу, поставки, оренди нежитлових приміщень, товарно-транспортними накладними, актами здачі-прийняття робіт (послуг), рахунками, актами звірки взаєморозрахунків ТзОВ «Захід Імпорт Постач» з контрагентами-покупцями за різні періоди їх співпраці в рамках перевіяємого періоду, зокрема, з ТОВ «Роялторг», з ТОВ «Домоспа Україна», з ТОВ «Равак Україна», з ТОВ «Компанія Донснаб», з ФОП ОСОБА_4, з ФОП ОСОБА_5, з ТОВ «Акцент-Медіа», головну книгу ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за 2011 рік, головну книгу ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за 2012 рік, оборотно-сальдову відомість ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за 2011 рік, оборотно-сальдову відомість ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за 2012 рік, довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 18.03.2013 року №281/22-00/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) з питань здійснення імпорту (ввезення в Україну) протягом січня 2013 року, довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 11.01.2013 року №23/15-0016/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) з питань дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.11.2012 р. по 30.11.2012 р., довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 06.12.2012 року №1909/15-0016/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) з питань дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р., довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 08.08.2012 року №1037/15-0016/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» (код за ЄДРПОУ 37983838) з питань дотримання правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету за період з 01.04.2012р. по 30.06.2012р., довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 31.05.2012 року №641/2301/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за лютий 2012 року (том 6 - 23.).

Суд не бере до уваги долучену позивачем довідку ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС від 18.03.2013 року № 281/22-00/37983838 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Захід Імпорт Постач» з питань здійснення імпорту (ввезення в Україну) протягом січня 2013 року, оскільки вона не охоплюється перевіряємим періодом, а саме 02.12.2011р. - 31.12.2012 р.

Водночас, усі інші перелічені документи дають суду підстави стверджувати про товарний характер господарських операцій між ТОВ «Захід Імпорт Постач» і його контрагентами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд встановив, що первинні документи, долучені позивачем до матеріалів справи, володіють усіма необхідними реквізитами, як того вимагає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що у відповідача немає жодних зауважень щодо реквізитного складу первинних документів, якими оформлені господарські операції між позивачем і його контрагентами.

Щодо твердження відповідача про отримані ТзОВ «Захід Імпорт Постач» від вітчизняних покупців на розрахунковий рахунок кошти в сумі 33 969 088 грн. (з ПДВ) як безповоротну фінансову допомогу, суд зазначає наступне:

Згідно п.14.1.257 ст.14 ПК України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідач не довів належними і допустимими доказами, що грошові кошти в розмірі 33 969 088 грн. підпадають під одне з законодавчих визначень, наведених в п.14.1.257 ст.14 ПК України.

Суд встановив, що відповідач виключив зі складу витрат позивача 89516483,00 грн., що є собівартістю придбаних товарів у компанії Hardland Trading LLP і в подальшому реалізованих на ринку України у цьому ж звітному періоді (році), в якому відбулося їх придбання. Зокрема, в рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік ТзОВ «Захід Імпорт Постач» відображено суму 89516483 грн. Станом на кінець звітного періоду - 31.12.2012 року - залишок товарів на складах становить 0,00 грн., що засвідчується оборотами по субрахунку 281 в головній книзі ТзОВ «Захід Імпорт Постач» за 2012 рік (стор.1), а також в балансі (форма №1-м) позивача станом на 31.12.2012 року (рядок 100 «Виробничі запаси»). Тим самим підтверджується повна реалізація придбаного товару вітчизняним покупцям, що дозволило позивачу відповідно до ст.138 ПК України включити собівартість реалізованого товару в розмірі 89516483,00 грн. до складу витрат операційної діяльності.

Крім того, відповідач безпідставно не врахував у складі адміністративних витрат позивача вартість послуг по оформленню карантину, послуги оренди офісу, послуги утилізації тари в розмірі 53507 грн., які відповідач вважає витратами, не пов'язаними з господарською діяльністю позивача.

Згідно п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу); платежі платника податку в сумі вартості товару на користь комітента, принципала тощо за договорами комісії, агентськими договорами та іншими аналогічними договорами, перераховані платником на виконання цих договорів; суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати на погашення основної суми отриманих позик, кредитів (крім повернення поворотної фінансової допомоги, включеної до складу доходів відповідно до підпункту 135.5.6 пункту 135.5 статті 135 цього Кодексу); витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144 - 148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу; суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу. витрати на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання материнських компаній, які є окремими юридичними особами; дивіденди; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. 139.1 ст.139 ПК України крім вищезазначених не включаються до складу витрат сума збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, яка враховується у зменшення податкового зобов'язання платника податку в порядку, передбаченому пунктами 152.1 і 152.2 статті 152 цього Кодексу; суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку; витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами (крім витрат, здійснених (нарахованих) на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8 статті 160 цього Кодексу) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.

При цьому до складу витрат не включаються у повному обсязі витрати, понесені (нараховані) у звітному періоді у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з консалтингу, маркетингу, реклами у випадку, якщо особа, на користь якої здійснюються відповідні платежі, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; витрати, понесені (нараховані) у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу (крім витрат, нарахованих на користь постійних представництв нерезидентів, які підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 160.8) у обсязі, що перевищує 5 відсотків митної вартості обладнання, імпортованого згідно з відповідним контрактом, а також у випадках, визначених підпунктом 139.1.15 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу; витрати, нараховані у зв'язку з придбанням у нерезидента послуг (робіт) з інжинірингу, не включаються до складу витрат, якщо виконується будь-яка з умов: а) особа, на користь якої нараховується плата за послуги інжинірингу, є нерезидентом, що має офшорний статус з урахуванням положень пункту 161.3 статті 161 цього Кодексу; б) особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги.

Всупереч вищенаведеному відповідач не навів конкретний підпункт пункту 139.1. статті 139 ПК України, яким керувався, роблячи висновок про не пов'язаність витрат в розмірі 53507 грн. з господарською діяльністю позивача.

Водночас, згідно п.6 розд. I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в Мінюсті України 12 січня 2011 року за № 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 5.2. п. 5 розд. II Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Суд враховує також те, що ТзОВ «Захід Імпорт Постач» в рядку 06.1 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік «Адміністративні витрати» відобразив суму 556516 грн. З пояснень представника позивача вбачається, що до цієї суми входить зарплата, відрахування до соціальних фондів, банківські послуги, послуги оренди, послуги по утилізації тари, брокерські послуги, послуги по стоянці автомобілів на митному посту. Із цієї суми відповідач виключив вартість послуг по оформленню карантину, послуг оренди офісу, послуг утилізації тари на 53507 грн., хоча взяв до уваги інші послуги: брокерські, стоянки на митниці, оренди складу, які відповідач вважає пов'язаними з господарською діяльністю позивача.

Суд встановив, що як зарплата, відрахування до соціальних фондів, банківські послуги, послуги оренди, послуги по утилізації тари, брокерські послуги, послуги по стоянці автомобілів на митному посту, так і послуги по оформленню карантину, послуги оренди офісу, послуги утилізації тари пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки стосуються придбання і реалізації одного і того ж товару.

Посилання ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, які затверджені Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 та наказу Міністерства Транспорту України, Міністерства Статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.95 № 488/346, як на підставу для вимог щодо наявності товарно-транспортних накладних та не підтвердження позивачем факту перевезення товару, суд звертає увагу на наступне: згідно п.п.3.1.п.3 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568 договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у місцевому та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.

У той же час з пояснень представника позивача і матеріалів справи видно, що вивіз товару з території позивача здійснювався безпосередньо вітчизняними контрагентами власним транспортом без найму професійних перевізників. Тому, вищезгадані Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом не поширюються на дані правовідносини.

Крім того, суд зазначає, що в преамбулі Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом має місце посилання на рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24 лютого 2006 року № 27. У вказаному рішенні Держкомпідприємництва вказано, що в преамбулі наказу Мінтрансу України від 14.10.97 № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» встановлено, що він виданий на виконання пункту 3 розділу 1 Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.01.95 №7 (далі - Програма).

Пункт 3 розділу 1 Програми не встановлює вимоги щодо необхідності віднесення товарно-транспортних накладних і дорожніх листів вантажного автомобіля до документів суворої звітності, як це встановлено пунктом 11.2 Правил.

Запровадження пунктом 1.3 Інструкції та пунктом 11.2 Правил бланків товарно-транспортних накладних та дорожніх листів як бланків суворої звітності не передбачено жодним нормативно-правовим актом вищої юридичної сили.

Відповідно до пункту 7 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Указом Президента України від 27.08.2004 N 1009/2004, Мінтрансзв'язку України у межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

За таких обставин, використання товарно-транспортних накладних в якості первинних документів, не відповідає приписам діючого законодавства України, та не може бути підставою для ствердження відсутності реальності господарської операції, оскільки документи оцінюються судом.

Як уже зазначалось, згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків.

Докази, надані позивачем, підтверджують реальні зміни в майновому стані ТзОВ «Захід Імпорт Постач». Вказана правова позиція кореспондується з листами Вищого адміністративного суду України від 21.01.2011 року № 94/11/13-11, від 02.06.2011 року №742/11/13-11, інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року № 1936/11/13-11.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Суд констатує, що доводи відповідача на обґрунтування висновків про заниження податку на прибуток в контексті правовідносин позивача з контрагентами зводяться до суб'єктивного твердження про економічну недоцільність укладення договорів. Будь-яких доказів, які б свідчили про необґрунтованість формування податку на прибуток за охоплений перевіркою період відповідач не надав і не назвав.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Червонограда Львівської області ДПС від 29 квітня 2013 року № 0000342200 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у виді судового збору.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року № 0000342200.

Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт Постач» (м. Червоноград, вул. Львівська,52; ідентифікаційний код 37983838) 2 294,00 грн. судового збору.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 12 липня 2013 року.

Суддя Сподарик Н.І.