Ухвала

від 13.05.2014 по справі 813/3847/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" травня 2014 р. м. Київ К/800/47506/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Ланченко Л.В.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року

у справі №813/3847/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт Постач»

до Державної податкової інспекції у місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Імпорт Постач звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 квітня 2013 року № 0000342200.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у м. Червонограді Львівської області ДПС проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Захід Імпорт Постач» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.14.1.56, пп. 14.1.202, пп.14.1.257 п.14.1 ст. 14, п.44.1 ст. 44, пп.135.4.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1, п.137.4 ст.137, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

29 квітня 2013 року на підставі висновків перевірки ДПІ в м. Червонограді Львівської області ДПС прийняла спірне податкове повідомлення-рішення № 0000342200 про збільшення ТОВ «Захід Імпорт Постач» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6710002,00 грн. основного платежу та 1677501,00 грн. штрафних санкцій.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

У п.138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України регламентовано, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Спірні операції імпорту підтверджують, зокрема, вантажні митні декларації, міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR), рахунки-фактури (інвойси), сертифікати походження товарів, звіти по дебетових та кредитних операціях, заяви про купівлю іноземної валюти, платіжні доручення, довідки про купівлю іноземної валюти та ін.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що імпортний товар пройшов процедуру митного оформлення товару, що згідно ст.189 Митного кодексу України передбачає подання митному органу, що здійснює випуск товарів, документів на такі товари; сплату митних платежів, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконання встановлених відповідно до закону вимог щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

З наявних у матеріалах справи вантажних митних декларацій включно з міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), рахунками-фактурами (інвойсами), сертифікатами походження товарів вбачається, що на кожній вантажній митній декларації проставлено штамп компетентного митного органу про взяття товару під митний контроль, сплату ввізного мита, податку на додану вартість, інших митних платежів і подальший вільний випуск товару на митну територію України.

Доводи відповідача про нікчемність господарських операцій позивача судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження такого факту.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2013 року та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі №813/3847/13-а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписЛанченко Л.В. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 16.05.2014 р.