Постанова

від 03.07.2013 по справі 5/44/5022-1009/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа № 5/44/5022-1009/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.

при секретарі судового засідання Бохонок В.З.

за участю прокурора Куцика В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс» на рішення Господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року по справі №5/44/5022-1009/2012 за позовом Прокурора міста Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс» про стягнення 9649,00 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення природоохоронного законодавства

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Тернопільської області (суддя Андрушків Г.З.) рішенням від 23 січня 2013 року задовольнив позов прокурора міста Тернополя в інтересах держави та стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс» 9649,00 грн. збитків, з яких: 2894,70 грн. (30%) в доход спеціального фонду Державного бюджету України, 4824,50 грн. (50%) в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради, 1929,80 грн. (20%) в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2013 у даній справі повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Вважає, що рішення суду першої інстанції не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що та обставина, що він здійснював діяльність без дозволу не відповідає дійсності. Також, у відповідності до ч. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» правонаступник суб'єкта має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання.

Також скаржник зазначає про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, завданою відповідачем та помилковістю розрахунку розміру відшкодування збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

03 липня 2013 року Державна екологічна інспекція у Тернопільській області факсом надіслала Львівському апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, вважає, що оскаржуване рішення винесене у відповідності до чинного законодавства із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а заявлені в апеляційній скарзі вимоги - безпідставними, з мотивів зазначених у відзиві.

Про розгляд справи сторони та прокурор повідомлені належним чином.

В судове засідання з'явився прокурор, апеляційну скаргу заперечує, оскаржуване рішення просить залишити без змін.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс», матеріали справи, вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року по справі №5/44/5022-1009/2012 слід залишити без змін враховуючи наступне.

Згідно із матеріалами справи, та як вірно встановив суд першої інстанції, Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області звернувся в господарський суд Тернопільської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-Плюс», з врахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення 9649,00 грн. збитків, завданих державі в результаті порушення природоохоронного законодавства яке виражається у викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Як встановлено перевіркою дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведеною 27.07.2012 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Лужецькою С.Ф. в присутності майстра цеху, т.в.о. директора ОСОБА_2, за результатами якої складено акт, що підписаний представниками сторін без заперечень, ТзОВ "Тендер-плюс" в порушення вимог ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", здійснює свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин від деревообробних верстатів без відповідного на те дозволу (дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

Даний факт порушення підтверджується також Протоколом про адміністративне правопорушення від 27.07.2012 року №000993 (а.с. 16), постановою про накладення адміністративного стягнення №42 від 27.07.2012 року (а.с. 19), квитанцією №NOJ5050252 від 31.07.2012 року про сплату штрафу в сумі 120 грн. (а.с. 20).

Згідно довідки ТОВ "Тендер-Плюс" №12 від 02.10.2012 року, останнє за період з 14.03.2012 року по 26.09.2012 року обробило136 куб.м. деревини (а.с. 23).

Пунктом 3.6. "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря" затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10 грудня 2008 року №639 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 21 січня 2009 року за №48/16064, (далі - Методика №639) встановлено, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

За умовами п. 2.1. Методики №639, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до розрахунку, виконаного згідно Методики №639, розмір шкоди заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу в результаті його неправомірних дій складає 9649,00 грн.

Так, за приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

За умовами ч. 8 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для переоформлення документа дозвільного характеру є: зміна найменування суб'єкта господарювання - юридичної особи або прізвища, імені, по батькові фізичної особи - підприємця; зміна місцезнаходження суб'єкта господарювання. Не переоформлений в установлений строк документ дозвільного характеру є недійсним.

У разі виникнення підстав для переоформлення документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня настання таких підстав подати дозвільному органу або державному адміністратору заяву про переоформлення документа дозвільного характеру разом з документом дозвільного характеру, що підлягає переоформленню, і відповідний документ, що підтверджує зазначені зміни.

Відповідно до п. 1.1 Статуту ТОВ "Тендер-Плюс", зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Тернопільської міської ради 07.03.2012р., товариство створене внаслідок перетворення відкритого акціонерного товариства "Тендер" та є його правонаступником щодо усього майна, прав та обов'язків за всіма зобов'язаннями (а.с. 83).

В апеляційній скарзі та у відзиві на позов відповідач зазначає, що він законодавство в галузі охорони атмосферного повітря не порушував, оскільки здійснював викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за наявності відповідного на те дозволу.

ТзОВ «Тендер-плюс» повідомило суд, що 17.02.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області відкритому акціонерному товариству «Тендер» видано Дозвіл №6110100000-137 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 8 років з 17.02.2009 року по 17.02.2017 року (а.с. 81). Внаслідок реорганізації відкритого акціонерного товариства «Тендер» шляхом перетворення було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс», яке є правонаступником відкритого акціонерного товариства «Тендер» з переходом до нього усього майна, прав та обов'язків за всіма зобов'язаннями останнього.

При перевірці ТзОВ «Тендер-плюс» було представлено Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел з терміном дії до 17.02.2017 року, який отриманий ВАТ «Тендер».

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 27.07.2012 року зазначено, що підприємством представлено Наказ №2 від 07.03.2012 року про зміну назви підприємства з ВАТ «Тендер» на ТзОВ «Тендер-плюс».

Враховуючи вищезазначене, та з урахуванням ч. 5 ст. 59 ГК України, ст. 104 ЦК України, котрі визначають, що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання, та ч. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ТзОВ «Тендер-плюс» вважає, що товариство правомірно провадило діяльність на підставі дозволу на викиди, виданого ВАТ «Тендер».

Така позиція скаржника не відповідає дійсності, оскільки при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

В даному випадку спеціальним нормативно-правовим актом виступає Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», а спеціальною нормою у порівнянні до ч. 5 ст. 59 ГК України, ст. 104 ЦК України - ч. 8 ст. 4-1 цього Закону.

Посилання скаржника на п. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», яким правонаступник суб'єкта має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру, виданих такому суб'єкту господарювання, у межах строку їх дії до оформлення документів дозвільного характеру на правонаступника такого суб'єкта господарювання не приймається до уваги, оскільки така норма закону застосовується лише у визначених законом випадках.

Скаржник не надав докази на право викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТзОВ «Тендер-плюс» на підставі дозволу, виданого 17.02.2009 року відкритому акціонерному товариству "Тендер" з урахуванням положень п. 13 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Дозвіл №6110100000-550 на викиди забруднюючих речовин ТзОВ "Тендер-плюс" отримало лише 05.11.2012 року (а.с. 80).

За приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Згідно п. 4 ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з вищевикладеного, позиція ТзОВ «Тендер-плюс» про відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, завданою відповідачем та помилковістю розрахунку розміру відшкодування збитків на підставі Методики №639 спростовується приписами Закону та матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначено у статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Серед основних засад судочинства, визначених ст. 129 Конституції України, є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Постановляючи оскаржене рішення господарський суд Тернопільської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Отже, рішення господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року по справі №5/44/5022-1009/2012 є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам закону. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Тернопільської області від 23 січня 2013 року по справі №5/44/5022-1009/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тендер-плюс» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Давид Л.Л.

суддя Кордюк Г.Т.