Постанова

від 12.07.2013 по справі 905/1065/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.07.2013 р. справа №905/1065/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. СуддівДіброви Г.І., Колядко Т.М. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Калашник Н.А. - довіреність №01/13 від 02.01.2013р. від відповідача:Біліменко А.О. - довіреність б/н від 01.03.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м. Костянтинівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2013р. у справі№ 905/1065/13-г (суддя Кучерява О.О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн та обладнання», м. Донецьк до Приватного підприємства «Торговий дім «Бащинський», м. Костянтинівка Донецької області про стягнення 222 012 грн. 69 коп.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 22.04.2013р. частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн та обладнання», м. Донецьк, стягнувши з відповідача основний борг у розмірі 141 904 грн. 65 коп., інфляційні витрати у розмірі 1265 грн. 30 коп., 3 % річних в розмірі 7403 грн. 23 коп., пеню в розмірі 2284 грн. 09 коп.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2013р. у справі №905/1065/13-г скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального права, що призвело до винесення неправомірного рішення по справі.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що заперечує проти доводів апеляційної скарги. Посилання позивача на той факт, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, є помилковим та об'єктивно спростовується висновками оскаржуваного рішення. Просив суд залишити рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2013р. у справі №905/1065/13-г без змін, а апеляційну скаргу ПП «Торговий будинок «Бащинський» без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки воно винесене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

14 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дизайн та обладнання» (Продавець) та Приватним підприємством «Торговий будинок «Бащинський» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №19/ОП, за умовами якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його (пункт 1.1 договору). (т.1 а.с.115)

Умовами договору сторони визначили предмет договору, вартість товару (суму договору) та умови оплати, якість товару, порядок приймання-передачі товару, відповідальність сторін та строк дії договору.

Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.

Відповідно до пункту 1.2 договору товар передається в асортименті, кількості і по цінам згідно з накладними, які після підписання сторонами, стають невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору передача товару здійснюється партіями за накладними до цього договору.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними №27 від 26 січня 2011 року на суму 28 313 грн. 60 коп., №78 від 17 лютого 2011 року на суму 39 733 грн. 00 коп., №323 від 24 травня 2011 року на суму 11 080 грн. 00 коп., №708 від 30 вересня 2011 року на суму 149 445 грн. 00 коп., №822 від 10 листопада 2011 року на суму 5 460 грн. 00 коп., на загальну суму 234 0361 грн. 60 коп., які підписані та скріплені печатками підприємств без заперечень та зауважень (т.1 а.с.117, 119, 122, 124, 126).

Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписами осіб, відповідальних за отримання товарно-матеріальних цінностей, а саме: Якименко І.С., який діяв на підставі довіреності № 5 від 26 січня 2011 року, Бичкова Д.О., яка діяла на підставі довіреностей № 11 від 16 лютого 2011 року, №12 від 16 лютого 2011 року, Бутенко О.О., яка діяла на підставі довіреностей №212 від 16 травня 2011 року, №242 від 26 вересня 2011 року, №252 від 04 листопада 2011 року.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, в даному випадку, видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до п. 2.3 договору строк оплати товару по цьому договору становить 30 (тридцять) календарних днів з дати накладної.

Загальна вартість цього договору (сума договору) складається з всього товару, поставленого по всім накладним, які підписані сторонами протягом дії цього договору (пункт 2.5 договору).

Відповідно до пункту 5.2 договору датою приймання передачі товару та датою моменту переходу права власності на товар до Покупця сторони вважають дату накладної на товар.

Відповідачем частково сплачено заборгованість за договором на суму 150215 грн. 49 коп., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого за період з січня 2011 року по вересень 2012 року сума боргу становить 149689 грн. 46 коп., який підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.(т.1 а.с.32).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.3 статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ПП «Торговий будинок «Бащинський» не виконав своїх договірних зобов'язань перед позивачем, чим порушив умови договору, який визначено позивачем в якості підстави позову.

Тому, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 141904 грн. 65 коп.

Висновки суду першої інстанції про відмову у стягненні суми заборгованості за видатковою накладною №693 від 28 грудня 2009 року на суму 65493 грн. 00 коп. є вірними, але за мотивами апеляційної інстанції, викладеними нижче.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем як доказ передачі товару відповідачу за договором купівлі - продажу №19/ОП від 14.01.2011р. надана видаткова накладна №693 від 28.12.2009р., яка взагалі не підписана будь - якою особою з боку відповідача і тому не може вважатись належним доказом для стягнення судом будь - якої суми боргу за спірною накладною.

За таких підстав, посилання суду першої інстанції на невказання спірного договору та одночасно з цим пропуск позовної давності є неправомірним, оскільки застосування до позовних вимог строку позовної давності можливо лише за умови порушеного права та доведеності позовних вимог.

Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач, відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі - продажу №19/ОП від 14.01.2011р.

За неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 11 779 грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 8 140 грн. 11 коп., інфляційних витрат у розмірі 2236 грн. 54 коп. та збитків у розмірі 50 537 грн. 48 коп.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 6.1 договору у випадку несвоєчасного перерахування коштів на рахунок Продавця, при відстрочці платежу, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше загальної суми, що дорівнює 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо застосування до позовних вимог позивача про стягнення пені за періоди з 25 лютого 2011 року по 25 серпня 2011 року на суму заборгованості 28313 грн. 60 коп., з 19 березня 2011 року по 19 вересня 2011 року на суму заборгованості 39733 грн. 00 коп., з 23 червня 2011 року по 23 грудня 2011 року на суму заборгованості 5540 грн. 00 коп. спеціальних строків позовної давності, оскільки право на застосування до відповідача вказаної штрафної санкції виникло у позивача з 12.02.2012р., так як позов про захист свого права ним було подано 12.02.2013р.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача за невиконання грошового зобов'язання щодо сплати за товар, поставлений відповідно до видаткових накладних №708 від 30 вересня 2011 року, №822 від 10 листопада 2011 року, пені у розмірі 2284 грн. 09 коп.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних витрат, які зроблені позивачем та судом першої інстанції, судова колегія встановила, що вірним є розрахунок місцевого суду, таким чином, є обґрунтованим стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 7403 грн. 23 коп. та інфляційних витрат у розмірі 1265 грн. 30 коп.

Судова колегія вважає розрахунки суду першої інстанції арифметично вірними та обґрунтованими фактичними даними у справі.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, зокрема, причинно - наслідковий зв'язок між нібито неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором купівлі - продажу та нібито спричиненими позивачу збитками.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн та обладнання» про стягнення з відповідача збитків у розмірі 50537 грн. 48 коп. у зв'язку з їх недоведеністю.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладається на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім «Бащинський» на рішення господарського суду Донецької області від 22 квітня 2013 року по справі № 905/1065/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22 квітня 2013 року по справі № 905/1065/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

Т.М. Колядко

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС