Постанова

від 13.06.2013 по справі 814/899/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 червня 2013 року 9:38 Справа № 814/899/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс", вул. Миколаївська 34-а, кв.3 (Нікольська 80), м.Миколаїв, 54044; доДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул.Гмирьова 1/1, м.Миколаїв, 54028; проскасування податкових повідомлень - рішень від 21.02.13р. №0000112201, №0000122202, №0000102202 та №0000012201. за участю представників:

Від позивача: Данченко О.В., довіреність №393/9/10-007 від 31.01.13р.;

Від позивача: Єленіч О.В., довіреність №1969/9/10-007 від 27.05.13р.;

Від відповідача: Кирилов О.В., довіреність №393/9/10-007 від 31.01.13р.;

Від відповідача: Богданова А.В., довіреність №393/9/10-007 від 31.01.13р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" (позивач) звернулось до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС (відповідач) з вимогами про скасування податкових повідомлень - рішень від 21.02.13р. №0000112201, №0000122202, №0000102202 та №0000012201.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позові та додаткових пояснень (т.1, а.с.3-14 ).

Відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що рішення ДПІ прийнято у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд - встановив:

В період з 11.01.13р. по 31.01.12р. ДПІ було проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Судносервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 30.09.12р.

За результатами перевірки складено Акт від 07.01.13р. №361/22-220/23619147 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Судносервіс" (код за ЄДРПОУ 23619147) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.12р. по 30.09.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.12р. по 30.09.12р. (т.1, а.с.24-159 ).

В ході перевірки податковим органом було встановлено відсутність реальних поставок товарів позивачу від ПП "Лотіан", ТОВ "Меркурій АВТО", ТОВ "Нафтор", ПП АФ "Агропром Таврія", ПП ТД "Ділові дрібниці", ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Альянс Інформація" за травень 2012р., ТОВ "Інтерагро-Союз", ТОВ "Бренфокс", ПП "АТ Агро", ТОВ "Реєл Естетик", ПП "Інтеренергобуд", ТОВ "Золоте Руно М", ТОВ "Вегас Югрейн", ТОВ "Санлайф", ПП "Металфорт", ТОВ "Компанія Скіфія", ТОВ "Агроінжинерінг", ТОВ "МАР-ТА", ПП "Укрспецсоюз", ТОВ "АБ ЮГ", ПП "Лист ЮГ", ПП "Мета-КОМ", ТОВ "Либертин", а отже безпідставне формування позивачем витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ.

В розділі 3.1 Акту №361/22-220/23619147 перевіряючими здійснено аналіз взаємовідносин позивача з постачальниками та зроблено висновки, що всі досліджені правочини є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків і є нікчемними. Такі висновки були зроблені за результатами дослідження по ланцюгам постачання, і як наслідок - встановлено безпідставність формування податкового кредиту та зобов'язань з ПДВ, валових доходів та витрат.

При цьому в основу акту перевірки покладено листи податкової міліції, акти перевірок інших податкових інспекцій про нікчемність угод та акти про неможливість проведення перевірок.

На підставі зазначеного Акту були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 21.02.13р. №0000112202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15440801,00грн., в тому числі, за основним платежем 10293867,00грн. та за штрафними санкціями 5146934,00грн.;

- від 21.02.13р. №0000122202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з іноземних юридичних осіб в розмірі 27677,40грн., в тому числі, за основним платежем 18451,60грн. та за штрафними санкціями 9225,80грн.;

- від 21.02.13р. №0000102202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 355236,00грн., в тому числі, за основним платежем 236824,00грн., та за штрафними санкціями 118 412,00грн.;

- від 21.02.13р. №0000012201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 18140,00грн.(т.1, а.с.18-21);

Заперечення позивача до акту перевірки не були взяті відповідачем до уваги при прийнятті оскаржуваних повідомлень - рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позову з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності (товарності) здійснення господарських операцій у періоді що перевірявся позивачем було надано суду копії відповідних первинних документів.

Так, судом було досліджено та взято до уваги наступні докази:

- узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ТОВ "Судносервіс" за період з 01.01.12р. по 30.09.12р. (т.1, а.с.151- 159);

- платіжне доручення в іноземній валюті №2 від 01.03.12р. (т.1, а.с.164);

- копії первинних документів на підтвердження отримання товарів від підприємств - постачальників (ПП "Лотіан", ТОВ "Меркурій Авто", ТОВ "Нафтор", ПП АФ "Агропром Таврія", ПП ТД "Ділові дрібниці", ТОВ "Тел-Сервіс", ТОВ "Альянс Інформація", ТОВ "Інтерагро-Союз", ТОВ "Бренфокс", ПП "АТ Агро", ТОВ "Реєл Естетик", ПП "Інтеренергобуд", ТОВ "Золоте Руно М", ТОВ "Вегас Югрейн", ТОВ "Санлайф", ПП "Металфорт", ТОВ "Компанія Скіфія", ТОВ "Агроінжинерінг", ТОВ "Мар-Та", ПП "Укрспецсоюз", ТОВ "Аб Юг", ПП "Лист ЮГ", ПП "Мета-Ком", ТОВ "Либертин") - видаткові та податкові накладні, товарно - транспортні накладні (т.2, а.с.1-295, т.3, а.с.1-178, т.4, а.с.1-280);

- товарно - транспортні накладні на соняшник та сою тощо, акти виконаних робіт, вантажні митні декларації, зовнішньоекономічні контракти від 29.12.11р., від 17.01.12р., від 31.01.12р. та ін. між фірмою "Нібулон С.А. (Швейцарія)" та позивачем зареєстрований на біржі, з доповненнями, інвойси до контракту, посвідчення про реєстрацію на аграрній біржі (т.5, а.с.1- 217, т.6, а.с.1-133);

- копії первинних документів, що підтверджують оплату придбаних товарів у контрагентів зазначених в акті перевірки (т.7, а.с.1-164).

Таким чином, на підставі дослідження зазначених доказів, суд дійшов висновку, що факт придбання позивачем товарів у своїх контрагентів підтверджується зазначеними документами та фактом використання отриманих товарів в своїй господарській діяльності та подальшої реалізації зазначених товарів іншим контрагентам (в даному випадку на експорт).

В той же час, суд не приймає в якості належних доказів посилання відповідача на електронні копії актів інших податкових органів по контрагентам позивача, а саме:

1. ПП "Лотіан" (код ЄДРПОУ 35241259) - Акт від 15.08.12р. №1361/22-5/35241259 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Лотіан" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень-квітень 2012р." (т.8, а.с.1267-127);

2. ТОВ "Меркурій Авто" (код ЄДРПОУ 36700390) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 02.11.12р. №867/22-225/36700390 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Меркурій Авто" щодо підтвердження відносин з контрагентами-постачальниками ПП "Ліса" (код ЄДРПОУ 32423340), ТОВ "Сітібуд Україна" (КОД ЄДРПОУ 34348564) за березень 2012р. та контрагентами-покупцями за грудень 2011р., березень 2012р." (т.8, а.с.114-119);

3. ТОВ "Нафтор" (код ЄДРПОУ 37451702) - Акт ДПІ у Деснянському районі м.Києва від 30.09.12р. №509/22-10/37451702 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Нафтор" щодо підтвердження реального здійснення, товарності фінансово-господарських операцій за період з 01.07.12р. по 31.07.12р." (ас.14-17, т.8);

4. ПП АФ "Агропром-Таврія" (код ЄДРПОУ 36846002) - Акт ДПІ у м.Херсоні від 11.09.12р. №479/22-4/36846002 "Про неможливість підтвердження факту реального здійснення операцій ПП АФ "Агропром-Таврія" щодо підтвердження відносин із ТОВ "ТПК "Стиль" (код ЄДРПОУ 31006793) за квітень 2012р. та ТОВ "Херсонбудпром" (код ЄДРПОУ 37125231) за травень 2012р."; Акт ДПІ у м.Херсоні від 11.06.12р. №1121/22-4/36846002 "Про результати виїзної документальної перевірки ПП АФ "Агропром-Таврія" з питання дотримання вимог законодавства при взаємовідносинах з ПП "Ріал Дірект Консалтінг" за січень 2012р. та з ТОВ "Амбер-нет" (24747488) за лютий 2012р. та з контрагентами за січень, лютий 2012р." (т.8, а.с.101-105);

5. ПП ТД "Ділові дрібниці" (код ЄДРПОУ 30565050) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 22.10.12р. №706/22-200/30565050;

6. ТОВ "Тел-Сервіс" (код ЄДРПОУ 34980310) - Акт ДПІ у Солом'янському районі м.Києва ДПС від 05.09.12р. №799/22-317/34980310 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Тел-сервіс" щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з 01.01.11р. по 31.01.11р., з 01.03.12р. по 30.06.12р." (т.8, а.с.106-112);

7. ТОВ "Альянс Інформація" (код ЄДРПОУ 37436113) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 03.08.12р. №2102/22-100/37436113 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Альянс Інформація" (код ЄДРПОУ 37436113) щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ "Навигатор Строй" (код ЄДРПОУ 35834991) за травень 2012р." (а.с.42-55, т.8);

8. ТОВ "Інтерагро-Союз" (код ЄДРПОУ 37158079) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 19.04.12р. №450/22-225/37158079 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерагро-Союз" щодо підтвердження відносин з ТОВ "Конві-Трейдинг" (код ЄДРПОУ 37356557) та контрагентами-покупцями за січень 2012р.; Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 20.06.12р. №578/22-225/37158079 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтерагро-Союз" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами-постачальниками ТДВ "Гулівер" (код ЄДРПОУ 23707529) за червень 2011р., ТОВ "Карбонові технології" (код ЄДРПОУ 37144663) за лютий 2012р., іншими контрагентами-постачальниками за березень 2012р., червень 2011р., лютий-березень 2012р." (а.с.70-86, т.8);

9. ТОВ "Бренфокс" (код ЄДРПОУ 37518363) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 19.12.12р. №1027/22-/375148363 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бренфокс" (код ЄДРПОУ 37518363) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Судносервіс" за січень-вересень 2012р." (т.8, а.с.124-125);

10. ПП "АТ Агро" (код ЄДРПОУ 37353095) - Акт ДПІ у м.Херсоні від 18.10.12р. №561/22-4/37353095 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "АТ Агро" щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за серпень 2011р., березень та квітень 2012р." (т.8, а.с.120-121);

11. ТОВ "Реєл Естетик" (код ЄДРПОУ 35027665) - Акт ДПІ у м.Херсоні від 18.05.12р. №74/15-3/35027665 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Реєл Естетик" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за 01.02.12р. по 29.02.12р., їх реальності та повноти відображення в обліку".

12. ПП "Інтеренергобуд" (код ЄДРПОУ 36505053) - Акт ДПІ у м.Херсоні від 05.06.12р. №2316/7/15-311 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Інтеренергобуд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за 01.02.12р. по 30.04.12р." (т.8, а.с.93-95);

13. ТОВ "Золоте Руно М" (код ЄДРПОУ 36383951) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 30.02.12р. №394/22-225/36383951 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Золоте Руно М" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за січень 2012р." (т.8, а.с.122-123);

14. ТОВ "Вегас Югрейн" (код ЄДРПОУ 36880195) - Акт ДПІ у Центральному р-ні м.Миколаєва від 06.02.13р. №92/22-700/36880195 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Вегас Югрейн" щодо підтвердження відносин з ТОВ "Судносервіс" за березень 12р." (а.с.13, т.8);

15. ТОВ "Санлайф" (код ЄДРПОУ 37518337) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 05.02.13р. №89/22-700/37518337 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Санлайф" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Судносервіс" за січень 2012р." (а.с.12, т.8);

16. ПП "Металфорт" (код ЄДРПОУ 34437219) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 06.02.13р. №96/22-700/34437219 "Про неможливість проведення звірки ПП "Металфорт" щодо підтвердження відносин із ТОВ "Судносервіс" за січень 2012р." (т.8, а.с.11);

17. ТОВ "Компанія Скіфія" (код ЄДРПОУ 35722539) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 06.02.13р. №94/22-700/35722539 "Про неможливість проведення звірки ПП "Компанія "Скіфія" щодо підтвердження відносин з ТОВ "Судносервіс";

18. ТОВ "Агроінжинерінг" (код ЄДРПОУ 36099149) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 06.02.13р. №100/22-700/36099149 "Про неможливість проведення звірки ТОВ "Агроінжинерінг" щодо підтвердження відносин з ТОВ "Судносервіс" (т.8, а.с.10);

19. ТОВ "Мар-Та" (код ЄДРПОУ 36201374) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 13.11.12р. №3604/22-200/36201374 "Про неможливість проведення перевірки ТОВ "Мар-Та" щодо формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПП "Мрія П.М." за березень 2012р. та ПП "Пояс Оріона" за травень 2012р." (а.с.64-69, т.8);

20. ПП "Укрспецсоюз" (код ЄДРПОУ 32997427) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 23.01.13р. №236/22-100/32997427 "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Укрспецсоюз" щодо формування доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по взаємовідносинам з ТОВ "Фибриус" то ТОВ "Бренфокс" (код ЄДРПОУ 37518363) за з 01.01.12р. по 30.09.12р." (а.с.31-41, т.8);

21. ТОВ "Аб Юг" (код ЄДРПОУ 35722570) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 01.06.12р. №1481/23-100/35722570 "Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АБ ЮГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.09р. по 31.03.12р." (а.с.56-63, т.8);

22. ПП "Лист ЮГ" (код ЄДРПОУ 31387574) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 08.11.12р. №3273/23-100/31387574 "Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Лист ЮГ" щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за листопад 2011р., лютий 2012р." (а.с.18-30, т.8);

23. ПП "Мета-Ком" (код ЄДРПОУ 33436853) - Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 28.09.12р. №2662/22-100/33436853 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Мата-Ком" щодо підтвердження відносин з ТОВ "Грос Грейн" за липень 2012р., ТОВ "Віджі Буд за червень 2012р. та ПП "Пояс Оріона (код 36794295) за травень 2012р." (т.8, а.с.147-153);

24. ТОВ "Либертин" (код ЄДРПОУ 37207199) - Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 25.05.12р. №341/22-200/37207199 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Либертин" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин із контрагентом-постачальником ПП "Світ Бабулєс" (код ЄДРПОУ 36856136) та контрагентами-покупцями за листопад 2011р." (т.8, а.с.87-89).

Зазначені акти підтверджують лише факти неможливості проведення перевірок податковими органами із різних підстав та містять безпідставні висновки про нікчемність правочинів контрагентів позивача.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до листа ДПА України від 03.02.09р. (п.2.1.2) податковим органам при проведенні перевірок слід врахувати, що не може бути доказом безтоварності посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів переміщення товарів, наявності транспортних засобів, тощо.

Суд також зазначає, що позивач та його безпосередні контрагенти, які виписали податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій.

На підставі зазначених доказів та пояснень сторін у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосередніх контрагентів були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності осіб.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів безпосередніх партнерів позивача (по ланцюгах). Суд приймає до уваги та досліджує господарські взаємовідносини тільки між позивачем та його безпосередніми контрагентами.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.09р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується.

Таким чином, оспорювані правочини між позивачем та його контрагентом щодо придбання та поставки товарів (послуг) не є нікчемними або безтоварними, як помилково стверджує відповідач та зазначається в актах перевірки інших податкових органів.

Відповідачем не надано суду будь - яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів по закінченим кримінальним справам та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 ПКУ.

В той же час, судом встановлено (доказів про інше відповідачем суду не надано) що у позивача була відсутня як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, судом було встановлено намір здійснювати та фактичне здійснення реальної підприємницької діяльності позивачем.

Суд також дійшов висновку, що дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Видані позивачу контрагентами податкові накладні та інші документи відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ та формування валових витрат та доходів. На момент видачі податкових накладних постачальники були включені до Єдиного державного реєстру та зареєстровані платниками ПДВ, а отже, мали право їх виписувати. Реальність (дійсність) вказаних господарських операцій підтверджується цивільно-правовими договорами, товарно-транспортними накладними, видатковими та податковими накладними, які є в наявності у позивача.

Доводи відповідача про порушення позивачем приписів Цивільного кодексу України, є абстрактними і не можуть взагалі прийматися як обґрунтування висновку, оскільки базуються на припущеннях, що зроблені без врахування первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків, що тягнуть за собою негативні наслідки для добросовісного суб'єкта господарювання.

З врахуванням того, що у позивача були в наявності всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю перерахованих в акті постачальників, які підтверджують придбання товару та його фактичну доставку (товарно-транспортні накладні), реальне здійснення правочинів і досягнення підприємством законної мети їх здійснення - здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку, висновки відповідача про нереальність господарських операцій є надуманими та такими, що ґрунтуються лише на припущеннях.

Крім того, слід зазначити, що в адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Щодо посилання відповідача на постанову Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20.03.13р. про притягнення до адміністративної відповідальності головного бухгалтера ТОВ "Судносервіс" в якій зазначено, що вона порушила порядок ведення податкового обліку (т.8, а.с.9), то суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 72 КАС України установлено, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом із тим розглядувана норма встановлює межі обов'язковості зазначених різновидів судових рішень для адміністративного суду, що розглядає конкретну адміністративну справу.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені в постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї фізичної особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Висновки та оцінки іншого суду щодо правомірності поведінки фізичної особи, її винуватості у вчиненні правопорушення тощо не позбавляють суд, який розглядає по суті справу, предмет якої пов'язаний із відповідними діяннями цієї особи, права надати їм власну оцінку.

Тобто норма частини четвертої статті 72 КАС України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї фізичної особи, а не щодо інших осіб (в даному випадку юридичної особи - позивача).

Зазначена правова позиція висловлена також в листі ВАСУ N2379/12/13-12 від 14.11.2012р. "Щодо застосування статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України".

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства з боку позивача.

Крім того, суд звертає увагу на таке.

В обґрунтування безтоварності правочинів відповідач посилається на акти інших податкових органів про неможливість проведення зустрічних звірок.

В той же час, при складанні актів про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів, податковими інспекторами не досліджувались первинні документи. У зв'язку з чим, було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.10р. №984. Висновки про укладення нікчемних правочинів є суб'єктивними припущеннями перевіряючих і не підтверджуються достатніми та необхідними доказами, в тому числі первинними документами.

Крім того, згідно Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.10р. №1232 , зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Як вбачається з вимог Порядку №1232 за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка .

Надані відповідачем акти про неможливість проведення зустрічних звірок суб'єкта господарювання є різновидом податкової інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань, право на збір якої передбачено ст.72 Податкового кодексу України.

Але, оскільки зустрічні звірки не є перевірками, то за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визначення грошових зобов'язань.

Отже, висновки щодо нікчемності угод, що були зроблені на підставі таких актів перевірки є недопустимими та не можуть породжувати цивільно-правові наслідки про недійсність договорів.

Слід також зазначити, що в Акті перевірки №361/22-220/23619147 відповідачем зазначено, що в порушення п.135.1 ст.135 ПК України та п.1.20. ст.1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем було відображено реалізацію товарів у Декларації по цінам, що є нижчими за звичайну ціну.

Суд не погоджується із зазначеним висновком відповідача виходячи з наступного:

Відповідно до п.8 Підрозділу10 Розділу ХХ Перехідні положення «у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію ст.39 застосовується п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно абз.3 п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення «цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім ст.39 Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року» .

Тобто, на дату здійснення реалізації товарів позивач керувався положеннями Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон).

Так, в пп.1.20.1. Закону зазначено, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до пп.1.20.5. Закону у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Згідно пп.3.3.1.п.3.3. ст.3 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" від 24.06.2004р. №1877-IV об'єктами державного цінового регулювання є такі види сільськогосподарської продукції (товарів):

- пшениця тверда; пшениця м'яка; зерно суміші пшениці та жита (меслин); кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно пшеничне; борошно житнє; м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова.

Підпунктом 3.3.2. вищезгаданого Закону №1877 визначено, що відповідно до ринкової кон'юнктури КМУ запроваджує державне цінове регулювання окремих об'єктів, визначених підпунктом 3.3.1 цього Закону.

Так, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10.02.11р. №17 "Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2011/2012 маркетинговому періоді затверджено мінімальні та максимальні інтервенційні ціни на об'єкти державного цінового регулювання у 2011/2012 маркетинговому періоді.

Таким чином, під час перевірки відповідач мав керуватися саме нормами Наказу №17, а не інформацією, що зазначена в листах Аграрної біржі.

Крім того, відповідно до Постанови КМУ від 26.12.05р. №1285 «Про створення Аграрної біржі» до повноважень Аграрної біржі не входить державне цінове регулювання на сільськогосподарську продукцію, а лише організація торгів, формування ринкової ціни та інші.

Слід також зазначити, що згідно пп.1.20.5. Закону передбачено , що у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання. Це правило не поширюється на встановлення мінімальної продажної ціни - у цьому випадку звичайною є справедлива ринкова ціна. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Таким чином, враховуючи пп.1.20.5., абз.2 пп.1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» з боку Позивача були відсутні будь-які порушення в цій частині.

Стосовно порушення позивачем абз.1 п.198.6 ст.198 ПК України в частині завищення податкового кредиту за липень 2012р. на суму 8389 по ТОВ «Сант Ніколас», про що було зазначено в акті перевірки, то суд дійшов висновку, що підстави для визначення зобов'язання відсутні, оскільки зазначені суми в Декларації з ПДВ за липень 2012р. були включені в рядок 10.2 «Придбання з ПДВ на митній території України товарів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які не є об'єктом оподаткування.

В розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів Додаток 5, сума по придбанню товару у ТОВ «Сант Ніколас» зазначена в Розділі 2 в таблиці «Операції з придбання з ПДВ, які не надають права формування податкового кредиту». З таким висновком також погодились представники відповідача в судовому засіданні.

Обґрунтованим, на думку суду, є також посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Крім того, в Ухвалі ВАСУ від 19.02.2013р. по справі №К/9991/56274/12 було зазначено, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з ПДВ.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності фактів узгодженості дій позивача з недобросовісним постачальником або інших неправомірних дій з боку позивача.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, на підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.02.13р. №0000112202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15440801грн., №0000102202, яким визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 355236грн., №0000012201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 18140грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.02.13р. №0000 122202 , яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток з іноземних осіб у сумі 27677,40 грн. в т.ч. за основним платежем -18451,60грн. та 9225,80грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, то суд зазначає наступне:

Ставлячи під сумнів правомірність вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач зазначає, що статтею 2 Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки "Про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно" встановлено можливість, а не обов'язок оподаткування процентів у державі, в якій вони виникають.

Суд не може погодитися із вказаним тлумаченням позивача виходячи із такого.

Так, судом встановлено, що за договором про надання експортного кредиту: Raiffeisen bank a.s. (Olbrachtova 2006/9, 14021 Praha 4, Czech Republic; SWIFT: RZBCCZPP) - Позикодавець - уклав із позивачем - Позичальник та ПВКП "Укрсплав" (м.Миколаїв, вул.Горького, 28; код за ЄДРПОУ 30565417) - Гарант, угоду №TFUA 0907-1 від 21.11.07р., згідно якої Позикодавець погоджується профінансувати частину проекту у відповідності з умовами кредитного договору шляхом надання Позичальнику експортного кредиту, списувати та спрямовувати позикові кошти для сплати суми, яка має бути сплачена Експортеру (PROKOP INVEST, A.S.) у відповідності з експортним договором на поставку елеватора №КС074106 від 20.11.07р.

ТОВ "СУДНОСЕРВІС" здійснювало виплати доходів нерезиденту джерелом походження з України чеському банку "Raiffeisen bank a.s." у вигляді відсотків за кредит в загальній сумі 34371,72 євро/369032,6грн., у т.ч. Iкв. 2012р. - 34371,72євро/369032,6грн. Країна нерезидента згідно кредитного договору - Чеська Республіка.

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента встановлено порушення позивачем п.160.2 ст.160 ПК України в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента за період з 01.01.12р. по 30.09.12р. всього у сумі 18451,60грн., у тому числі за 1кв. 2012р. в сумі 18451,60грн.

Відповідно до п.п.133.2.1 п.133.2 ст.133 ПК України платниками податку з числа нерезидентів є юридичні особи, що створені в будь-якій організаційно-правовій формі, та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України.

Пункт 160.1. ст.160 ПК України передбачає, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Пункт 160.2 ПК України передбачає, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п.160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Згідно із абз. "а" пп. 14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України.

Згідно із п.103.1 ст.103 ПК України застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Відповідно до п. 103.2 ст.103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Нормами міжнародного права, а саме п.1 і 2 ст.11 Конвенції, визначено, що проценти, що виникають в Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти і є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати 5% від загальної суми процентів.

Випадки, коли проценти, які виникають у Договірній Державі, мають звільнятися від оподаткування в цій Державі, передбачено п.3 ст.11 Конвенції. Зокрема, це стосується процентів, якщо вони виникають у Договірній Державі і одержуються, і фактично належать Уряду другої Договірної Держави.

Враховуючи наведені норми матеріального права проценти, сплачені позивачем за кредитними договорами резиденту Чеської Республіки, можуть оподатковуватись в Україні відповідно до її законодавства з урахуванням норм міжнародних угод щодо максимального розміру ставки податку та інших особливостей оподаткування за цими угодами. Положення статті 11 Конвенції не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав здійснюватиметься оподаткування одержаного доходу, оскільки таке тлумачення не відповідає дійсному змісту вказаних міжнародних угод та суті податку, наведеному у статті п.п.133.2.1 п.133.2 ст.133 ПК України.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2012р. у справі за позовом ВАТ "Миколаївський комбінат хлібопродуктів" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення-рішення, яка згідно із вимогами статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Наведене свідчить про правомірність податкового повідомлення-рішення від 21.02.2013 року №0000122202 та необґрунтованість позовних вимог в цій частині.

За таких обставин позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 21.02.2013 року №0000112202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 15440801грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 21.02.2013 року №0000102202, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 355236 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС від 21.02.2013 року №0000012201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 18140грн.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Судносервіс" судові витрати у розмірі 2290грн. 10коп. Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва Миколаївської області ДПС.

6. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.