Рішення

від 12.06.2013 по справі 1511/1978/2012

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 12.06.2013

Справа № 1511/1978/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Петрюченко М.І.

при секретарі - Куркудим В.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (треті особи - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_4) про визнання недійсними договорів дарування, -

В С Т А Н О В И В:

12 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 (а.с.3-4), стверджуючи, що він є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, Садове товариство «Судноремонтник», 5 лінія, ділянка 53 згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області 17.08.2011 року за реєстром №3100 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №469687.

Також позивач вказує, що він є власником дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами, що розташовані на вказаній вище ділянці, згідно договору дарування дачного будинку посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області 17.08.2011 року за реєстром №3093. Дарувальником за вказаними договорами є його мати - ОСОБА_6.

Позивач зазначає, що на вказаній земельній ділянці його сестра (відповідачка по справі) самовільно встановила металевий гараж, а також без його погодження провела електричний кабель та підключила його до мережі над його ділянкою.

Вважаючи своє право на володіння та користування земельною ділянкою порушеним, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просить суд зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 0,06 га, розташованою за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судоремонтник», лінія 5, ділянка 53 шляхом знесення встановленої відповідачкою тимчасової будівлі - гаражу літ «В» та зняття електричного кабелю, що проведений через дану земельну ділянку.

В подальшому позивач надав до суду заяви про уточнення позовних вимог (а.с.57, 123), згідно яких просив суд стягнути з відповідачки на його користь судові витрати по справі: витрати на правову допомогу - в сумі 2400 грн., витрати на сплату судового збору - 107,3 грн., всього 2507,3 грн.

05 червня 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (треті особи - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_4) (а.с.34-36), стверджуючи, що 26 березня 2007 року її матір’ю - ОСОБА_6 було складено заповіт, згідно якого вона заповіла все своє майно в рівних частках її дітям: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Позивачка зазначає, що її мати є людиною похилого віку, має хворобливий стан, хворіє на гіпертонічну та інші хвороби. Через стан її здоров’я, на протязі 2006 - 2010 років вона часто зверталася до лікарів за медичною допомогою та не могла самостійно доглядати за собою, періодично сплутує події свого життя, неадекватно сприймає реальні події, піддається сторонньому впливу інших осіб. У 2011 році брат повністю відгородив її (позивачку) із сестрою від спілкування з матір’ю, та нещодавно їй стало відомо, що, 17 серпня 2011 року її мати подарувала все своє майно відповідачу, яке вона заповідала у 2007 році своїм дітям в рівних частках, а саме: дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами та земельну ділянку, площею 0,0600 га за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53.

Позивачка, вважаючи своє право порушеним, просить суд визнати недійсним договір дарування земельної ділянки, укладений 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3100, згідно якого ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0600 га за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 та визнати недійсним договір дарування дачного будинку серії ВРМ №171879, укладений 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3039, згідно якого ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці приватної власності, площею 0,0600 га (кадастровий №5110800000:02:020:0024) за адресою Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53.

Ухвалою Іллічівського міського суду від 07 червня 2012 року об’єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (треті особи - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_4) про визнання недійсними договорів дарування.

Ухвалою Іллічівського міського суду від 13 червня 2012 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_6.

В судовому засіданні позивач та представник позивача за первісним позовом підтримали позов в повному обсязі з врахуванням уточнень, проти задоволення позову ОСОБА_3 заперечили, мотивуючи тим, що даний позов безпідставний.

Позивачка по об’єднаному позову ОСОБА_3 заперечила проти задоволення позову ОСОБА_1 та просила суд задовольнити вимоги за її позовом з підстав, викладених в позовній заяві.

Третя особа - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про день і час судового розгляду справи, однак в судове засідання не з’явилася.

Третя особа - ОСОБА_4 проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечила та просила суд задовольнити позов ОСОБА_3 з підстав викладених в позові.

Третя особа - ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про день і час судового розгляду справи, однак в судове засідання не з’явилася, надала до суду заву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши присутніх сторін по справі, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - підлягає задоволенню частково, а позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (треті особи - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_4) про визнання недійсними договорів дарування - слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно копії заповіту від 26 березня 2007 року, ОСОБА_6 було складено заповіт, згідно якого вона заповідала все її майно в рівних частках своїм дітям: ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с.40-41).

Відповідно до копії договору дарування земельної ділянки, укладеного 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3100, вбачається, що ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0600 га за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 (а.с.7-9), яка згідно копії державного акту на право власності на земельну ділянку, належала їй (а.с.6).

Відповідно до копії договору дарування дачного будинку, укладеного 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3039, вбачається, що ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці приватної власності, площею 0,0600 га (кадастровий №5110800000:02:020:0024) за адресою Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 (а.с.15-17).

Згідно копії витягу про державну реєстрацію прав, вбачається, що ОСОБА_1 - є власником дачного будинку за адресою Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 (а.с.10-14, 18).

Згідно положень ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Так, згідно ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.78 Земельного кодексу України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 набув право власності на спірну земельну ділянку і дачний будинок на законних підставах, його вимоги щодо повернення самовільно зайнятої земельної ділянки є правомірними і підлягають задоволенню частково, оскільки відповідачкою ОСОБА_3 під час розгляду даної справи було демонтовано електричний кабель, що проведений через дану земельну ділянку (вказані обставини визнані сторгонами по справі і ніким не заперечувалися).

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договорів дарування земельної ділянки та дачного будинку, суд керувався наступним.

Згідно до ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Виходячи зі змісту ст.ст.203, 717 ЦК України, договір дарування вважається укладеним, коли сторони мають повну уяву не тільки про предмет договору, а й досягли згоди про всі його істотні умови.

Згідно із ст.225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до ст.145 ЦПК України, зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до ст.212 ЦПК України.

На виконання вимог чинного законодавства та за клопотанням позивача ОСОБА_3 було проведено комісійну судово-психіатричну експертизу про стан ОСОБА_6 на момент вчинення правочину.

Згідно висновку до акту №551 комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 17.10.2012 року (а.с.97-105), вбачається, що ОСОБА_6 під час укладення 17 серпня 2011 року договору дарування дачного будинку з господарськими будівлями і спорудами і земельної ділянки площею 0,0600 га за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «судноремонтник», лінія 5, буд. 53 не мала психічних розладів чи розладу розумової діяльності. ОСОБА_6 17 серпня 2011 року і взагалі в 2011 році могла в повній мірі розуміти значення своїх дій і (або) керувати ними.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки та дачного будинку.

Крім того, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судових витрат на правову допомогу - в сумі 2400 грн., суд керувався наступним.

Так, згідно ст.84 ЦПК України, витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» №4191-VІ від 20 грудня 2011 року, який набрав чинності з 01.01.2012 року, затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ. Статтею 1 зазначеного закону визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Виходячи з аналізу змісту ст.ст.84, 88 ЦПК України судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.

В матеріалах справи відсутні обчислення витрат на правову допомогу з розрахунку 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати особи, яка надає правову допомогу за годину її роботи, що унеможливлює визначити обґрунтованість посилання позивача для стягнення на його користь з відповідачки витрат на правову допомогу.

Однак, судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп., який підтверджується квитанцією (а.с.2) підлягає стягненню з відповідачки відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.203, 225, 317, 321, 717 ЦК України, ст.ст.78, 212 Земельного Кодексу України, ст.ст.60, 84, 88, 145, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити частково.

Зобов’язати ОСОБА_3 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження належною йому на праві власності земельною ділянкою площею 0,06 га, розташованою за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судоремонтник», лінія 5, ділянка 53 шляхом знесення встановленої ОСОБА_3 тимчасової будівлі - гаражу літ «В».

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 107 грн. 30 коп.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 (треті особи - приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та ОСОБА_4) про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, укладений 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3100, згідно якого ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0600 га за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 та визнання недійсним договору дарування дачного будинку серії ВРМ №171879, укладений 17 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області та зареєстровано в реєстрі за №3039, згідно якого ОСОБА_6 безоплатно передала у власність ОСОБА_1 дачний будинок з господарчими будівлями та спорудами, розташований на земельній ділянці приватної власності, площею 0,0600 га (кадастровий №5110800000:02:020:0024) за адресою Одеська область, м.Іллічівськ, садове товариство «Судноремонтник», лінія 5, буд.53 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 10 днів з дня оголошення рішення, або отримання його копії.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_8