Ухвала

від 12.07.2013 по справі 805/263/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Толстолуцька М.М.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2013 року справа №805/263/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Куленко О.Д.

за участі представника позивача Єрмак Л.Б.

представника відповідача Полякової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2013 р. в справі № 805/263/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» (далі - ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначило, що на підставі наказу від 24.12.2012 р. № 887 та повідомлення від 24.12.2012 р. № 307 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з вересня по грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., за результатами якої складений акт від 29.12.2012 р. № 570/22-5/33200362. В акті перевірки зазначено про встановлення порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат на загальну суму 5904220 грн. у періоді, що перевірявся, та валових доходів на загальну суму 5904220 грн. в частині придбання товару у ТОВ «Укрспецстройтранс»; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1180844 грн. та завищення задекларованої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1180844 грн. в частині придбання товару у ТОВ «Укрспецстройтранс». Позивач вважає дії відповідача по проведенню перевірки на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України протиправними у зв'язку з відсутність обставин, передбачених даною правовою нормою. Також позивач зазначив про протиправність висновків акту перевірки, з огляду на підтвердження господарських операцій первинними документами, які досліджувались відповідачем, відповідно, вважає протиправними дії з відображення у системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомостей про завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просив визнати неправомірними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з вересня по грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., визнати неправомірними дії відповідача по викладенню в акті документальної позапланової перевірки від 29.12.2012 р. № 570/22-5/33200362 висновків щодо нікчемності правочинів між ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» та ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ДП «Красноармійське АТП 11464», ТОВ «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», ПАТ «ЦЗФ «Калінінська», ПАТ «ЦЗФ «Узлівська», Асоціацією ФПТП «ДРФЦ», ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА», зобов'язати відповідача вилучити в усіх електронних системах, в тому числі в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо заявлених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2009 р. - червень 2010 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2013 р. позов задоволено частково, визнані протиправними дії ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс» за період вересень-грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., визнані протиправними дії відповідача по викладенню в акті документальної позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» від 29 грудня 2012 року № 570/22-5/33200362 висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464», ТОВ «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Востокуглепереработка», ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», ПАТ «ЦЗФ «Калінінська», ПАТ «ЦЗФ «Узлівська», Асоціацією ФПТП «ДРФЦ», ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА», зобов'язано відповідача вилучити в усіх електронних системах, в тому числі в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомостей щодо заявлених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість за періоди вересень-грудень 2009р., січень-квітень, червень 2010р., в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які полягають у неправильному застосуванні положень Податкового кодексу України. Так, апелянт вказує, що в ході перевірки встановлено, що по жодному ланцюгу постачання відсутні документальні підтвердження транспортування товарно-матеріальних цінностей, фактичного здійснення вантажно-розвантажувальних робіт, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, основні фонди, тобто, угоди укладені без наміру створити юридичні наслідки та з метою безпідставного одержання коштів з бюджету. Крім того, відповідач зазначає, що за наслідками перевірки не приймались будь-які рішення, а акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства, оскільки акт фіксує встановленні порушення та не тягне будь-яких наслідків.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2013 р. здійснена заміна первісного відповідача - Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби належним - Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.10.2004 р., включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 33200362, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва платника податку на додану вартість № 100256327.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька 13.09.2012 р. направлений позивачу запит про надання інформації та копій документів про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Укрспецстройтранс» за серпень-грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., який отримано позивачем 25.09.2012 р. Листом від 11.10.2012 р. позивачем на запит податкового органу надані пояснення та документи по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс». В подальшому листом від 03.12.2012 р. позивачем надані податковому органу додаткові пояснення з приводу господарських відносин з ТОВ «Укрспецстройтранс».

На підставі наказу від 24.12.2012 р. № 887 та повідомлення від 24.12.2012 р. № 307 відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс» за період з вересня по грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., за результатами якої складений акт від 29.12.2012 р. № 570/22-5/33200362.

Підставою для призначення перевірки у наказі № 887 від 24.12.2012 р. зазначені приписи пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат на загальну суму 5904220 грн. у періоді, що перевірявся, та валових доходів на загальну суму 5904220 грн. в частині придбання товару у ТОВ «Укрспецстройтранс»; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення задекларованої суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1180844 грн. та завищення задекларованої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1180844 грн. в частині придбання товару у ТОВ «Укрспецстройтранс».

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів, суд першої інстанції виходив з відсутності у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька повноважень, що визначені Податковим кодексом України. При задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача по викладенню в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів позивача суд виходив з доведеності фактичного виконання господарських операцій, а також з відсутності у податкового органу повноважень щодо визнання правочинів недійсними або нікчемними. Крім того, задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання органа державної податкової служби вилучити в електронних системах відомості щодо заявлених позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, суд виходив з протиправності внесення таких даних до відповідних баз даних через відсутність узгоджених податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням.

Розглядаючи справу у межах апеляційного оскарження, колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього кодексу документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 79 кодексу визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки. Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що наказом № 887 від 24.12.2012 р. призначена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» щодо взаємовідносин з ТОВ «Укрспецстройтранс» за вересень-грудень 2011 р., січень-квітень, червень 2012 р., тоді як фактично відповідачем здійснювалась перевірка ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог законодавства про оподаткування податковим на додану вартість та податком на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс» за іншій період - вересень-грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., що підтверджується актом перевірки.

Відтак, податковим органом був перевірений період, не визначений в наказі керівника органу державної податкової служби, що свідчить про те, що перевірка проведена з порушенням вимог ст. 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В наказі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 887 немає жодних посилань на підставу проведення такої перевірки, що є прямим порушенням вимог ст. 79 Податкового кодексу України. З акту перевірки вбачається, що підставою для проведення перевірки є приписи пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Разом з тим, наказ про призначення перевірки № 887 не містить посилання на дану норму закону.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у встановлений Податковим кодексом України строк надані відповідачу необхідні документи для підтвердження господарських відносин з ТОВ «Укрспецстройтранс» за вересень-грудень 2009 р., січень-квітень, червень 2010 р., що виключає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оскільки за приписами пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки виникає тільки у разі ненадання органу державної податкової служби протягом 10 днів пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит.

Відсутність правових підстав для проведення перевірки виключає проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» з питань достовірності вчинених правочинів через відсутність у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька повноважень, що визначені Податковим кодексом України.

Виходячи з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, предметом позапланової перевірки може бути виключно дотримання платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Оскільки в даному випадку податковим органом, серед іншого, здійснювалась перевірка з питань достовірності вчинених правочинів по взаємовідносинам з ТОВ «Укрспецстройтранс», що не передбачено приписами Податкового кодексу в якості повноважень (компетенції) органів державної податкової служби, дії відповідача в цій частині вчинені поза межами його повноважень, а тому є протиправними.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача по викладенню в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, колегія суддів зазначає наступне.

З акту перевірки № 570/22-5/33200362 вбачається, що підставою для зазначення в ньому відомостей про порушення позивачем приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині завищення валових витрат та валового доходу, а також Закону України «Про податок на додану вартість» в частині завищення суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, є висновок органу державної податкової служби про нікчемність угод позивача з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464», ТОВ «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Востокуглепереработка», ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», ПАТ «ЦЗФ «Калінінська», ПАТ «ЦЗФ «Узлівська», Асоціацією ФПТП «ДРФЦ», ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА». При цьому з акту перевірки випливає, що в ході перевірки відповідачем досліджувались господарські операції позивача з ТОВ «Укрспецстройтранс» та не досліджувалось виконання господарських операцій з іншими контрагентами.

Фактичне здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464», ТОВ «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Востокуглепереработка», ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», ПАТ «ЦЗФ «Калінінська», ПАТ «ЦЗФ «Узлівська», Асоціацією ФПТП «ДРФЦ», ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА», правомірність формування валових витрат, показників валового доходу позивача, а також правомірність формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту по господарським операціям з зазначеними підприємствами у періоді, що фактично перевірявся відповідачем, доведено наявними в матеріалах справи первинними документами.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність документів, які б свідчили про відвантаження та транспортування товару, доказів фактичної реалізації товару, що, на його думку, свідчить про те, що єдиною метою укладання угоди з ТОВ «Укрспецстройтранс» є штучне створення податкового кредиту з податку на додану вартість для вищезазначених покупців товару.

Так, відповідачем не взято до уваги наказ директора ТОВ «Компанія «Сервіс-Ойл» № 4 від 03.09.2012 р. про створення комісії для відбору і знищення документів, не внесених до національного архіву, строк зберігання яких сплинув, а також акт про знищення утилізованих матеріальних цінностей від 04.09.2012 р. Зазначений наказ та акт досліджували відповідачем при проведенні перевірки.

Стосовно господарських відносин з ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА» відповідачем у акті перевірки зазначено про недотримання сторонами відносин на п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України щодо письмової форми угоди.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку підтвердженням дотримання простої письмової форми договорів з цими контрагентами є видаткові накладні, видані на підставі рахунків-фактур. Крім того, відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Отже, законодавством допускається укладання договорів у спрощений спосіб, що мало місце у даному випадку.

За таких обставин, не оформлення договору у формі єдиного документу не є підставою для висновку про нереальність вчинених господарських операцій.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про відсутність у позивача можливості перевезення товару, оскільки це спростовується наданими позивачем договорами з фізичними особами-підприємцями, предметом яких є надання послуг по перевезенню паливно-мастильних матеріалів. Вказані фізичні особи-підприємці на час виконання спірних договорів мали право на здійснення перевезень, що підтверджується відповідними ліцензіями Міністерства транспорту та зв'язку України, ліцензійними картками на вантажні транспортні засоби та технічними паспортами. Надання послуг перевезення підтверджено актами здачі-прийомки робіт, рахунками, копії яких наявні у матеріалах справи.

У зв'язку з доведеністю фактичного здійснення вказаних господарських операцій, є правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість викладення у акті перевірки органом державної податкової служби висновків щодо нікчемності правочинів позивача з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ДП «Красноармійське автотранспортне підприємство 11464», ТОВ «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Востокуглепереработка», ТОВ «Донбаський збагачувальний комбінат», ПАТ «ЦЗФ «Калінінська», ПАТ «ЦЗФ «Узлівська», Асоціацією ФПТП «ДРФЦ», ПП «Сельком», Ялтинським ККП, ТОВ «ДЕТ-ЮА».

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Податковим кодексом України в пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку.

Отже, платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Акт державного органу - це офіційний письмовий документ, який породжує для суб'єкту контролю певні правові наслідки, направлений на регулювання певних відносин та такий, який має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин, тобто, є юридичною формою рішення суб'єкта владних повноважень.

Податковим кодексом України, зокрема, врегульований порядок оформлення результатів перевірок.

Так, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 цього кодексу у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за наслідками проведених перевірок органом державної податкової служби не приймались податкові повідомлення-рішення.

З урахуванням того, що податковим органом за наслідками здійсненої документальної невиїзної позапланової перевірки позивача не приймались податкові повідомлення-рішення про збільшення або зменшення суми грошового зобов'язання, в зв'язку з чим платник податків позбавлений можливості оскарження до суду рішень податкового органу, приймаючи до уваги, що дії відповідача по викладенні в акті перевірки висновків щодо нікчемності угод потягли за собою висновки про порушення позивачем порядку як формування податкового кредиту, так й визначення суми податкових зобов'язань, що в свою чергу, негативно вплинуло на формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у контрагентів позивача, колегія суддів вважає, що такі дії відповідача є протиправними.

Приймаючи до уваги викладені вище обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції в цій частині.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з електронних систем відомості щодо заявлених позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем за наслідками перевірки здійснено коригування в Автоматизованій системі «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» щодо показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту за вересень 2009 р. - червень 2010 р.

Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 р. N 266 затверджений Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні роз шифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, для реалізації якого створена система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Відповідно до п. 2.21 цього Порядку підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Оскільки за наслідками цієї перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов'язання не узгоджувались, відповідачем безпідставно здійснені вказані коригування, а тому є правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, викладених вище.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2013 р. в справі № 805/263/13-а залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2013 р. в справі № 805/263/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Сервіс-Ойл» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 12.07.2013 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.