Ухвала

від 09.07.2013 по справі 364/280/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/280/13-к Головуючий у І інстанції Моргун Провадження № 11/780/632/13 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М.Г. Категорія 23 09.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

4 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Сливи Ю.М.,

суддів - Авраменка М.Г., Капічон О.М.,

з участю прокурора - Красківського В.П.,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги прокурора, який затвердив обвинувальний висновок на постанову Володарського районного суду Київської області від 15.04.2013р. про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Володарського районного суду Київської області від 23.04 2013 року, яким -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Матвіїха Володарського району, Київської області, українку, громадянку України, розлучену, з вищою освітою, не працюючу, пенсіонерку, невійськовозобов'язану, раніше не судиму, жительку АДРЕСА_2, раніше не судиму, -

- виправдано по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч.3

ст. 191 КК України за відсутністю події злочину.

Цим же вироком вирішено питання, щодо речових доказів, -

в с т а н о в и л а:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у службовому підробленні та у розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем. Вона обіймаючи посаду директора Березнянського НВК «ЗОШ 1-2 ступеня - дитячий садок», з 20 квітня 1994 року, будучи службовою особою, здійснювала організаційно-розпорядчі обов'язки. Згідно наказу №8 від 01 квітня 2004 року, який був виконаний та підписаний особисто директором Березнянського НВК «ЗОШ 1-2 ступеня - дитячий садок» ОСОБА_3 на посаду робітника Березнянського НВК «ЗОШ 1-2 ступеня - дитячий садок» по обслуговуванню шкільних приміщень було призначено місцевого жителя ОСОБА_4, який рахувався на даній посаді до 01 березня 2007 року, після чого згідно наказу №7 від 01 березня 2007 року по Березнянському НВК «ЗОШ 1-2 ступеня - дитячий садок», який був виконаний та підписаний особисто директором ОСОБА_3, він був звільнений та в подальшому став на облік як безробітний до Володарського районного центру зайнятості. Фактично ОСОБА_4 у вищевказаному навчальному закладі не працював, оскільки перебував на заробітках за кордоном, про що свідчать зібрані матеріали перевірки. За відсутності на робочому місці ОСОБА_4, директором школи ОСОБА_3 особисто вносились прізвища в табель для нарахування заробітної плати технічних працівників школи, в тому числі і ОСОБА_5 Внаслідок службового підроблення, під час проведення документальної перевірки із залученням спеціалістів Володарского КРВ було встановлено, що протягом періоду з 01.04.2004 по 01.03.2007 років, було незаконно нараховано та в подальшому виплачено грошові кошти в сумі 11927,91 грн. ОСОБА_4, про що свідчать підписи напроти його прізвища в кожній розрахунково-платіжній відомості щомісячно. Виплату коштів проводила директор ОСОБА_3, про що у відомостях є відповідні записи, скріплені її підписом та відбитком печатки навчального закладу.

Внаслідок зловживання службовим становищем ОСОБА_3 за період 2004-2007 років, було вчинено розтрату бюджетних коштів на загальну суму 11927,91 грн.

Крім цього, ОСОБА_3, з 20 квітня 1994 року, будучи службовою особою здійснювала організаційно-розпорядчі обов'язки, склала і видала завідомо неправдиві відомості. Так, 01 вересня 2009 року ОСОБА_3 було видано наказ №36, згідно якого ОСОБА_6, кухарю шкільної їдальні, надано чергову відпустку з 01. 09. по 24.09.2009 року, з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення та наказ №37, згідно якого ОСОБА_7 доручено виконувати обов'язки кухаря на час відпустки ОСОБА_6 з 01.09. по 24.09.2009 року. У період з 01 по 24 вересня ОСОБА_6 у відпустці не перебувала і працювала на своїй посаді, а ОСОБА_7 на вказаній посаді жодного дня не працювала і про тимчасове прийняття на роботу їй відомо не було і грошей вона не отримувала. Крім цього ОСОБА_3, будучи службовою особою вчинила службове підроблення і за відсутності на робочому місці ОСОБА_7, в табель обліку робочого часу технічних працівників за вересень 2009 року, ОСОБА_3 внесла прізвище ОСОБА_7, достовірно знаючи, що вказана особа в школі не працювала.

Внаслідок службового підроблення, під час проведення документальної перевірки із залученням спеціалістів було встановлено, що протягом вересня 2009 року ОСОБА_3 було повторно незаконно нараховано та в подальшому виплачено грошові кошти в сумі 414,29 грн., які ОСОБА_7 не отримувала.

За результатами розгляду справи по суті суд першої інстанції провадження у справі за ч.1 ст. 366 КК України закрив у зв'язку із закінченням строків давності,а за ч. 3 ст. 191 КК України виправдав ОСОБА_3 за відсутністю події злочину.

На постанову суду про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності подав апеляцію прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, прокурор Володарського району, а на вирок - прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції

Прокурор району вважає, що рішення суду про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально -процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону. Обвинуваченя пред'явлене ОСОБА_3 не має самостійної кримінально -правової кваліфікації і не могло бути окремо розглянуто.

За результатами розгляду кримінальної справи необхідно винести одне рішення суду.

Просить постанову скаути, а справу винести на новий розгляд.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи, не погоджується з вироком суду, оскільки вважає, що судове слідство в суді першої інстанції проведено не повно та однобічно без встановлення всіх обставин справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_3 незаконно нарахувала та виплатила грошові кошти в сумі 11927,91 грн. ОСОБА_5, який фактично не працював у Березнянському НВК., про що свідчать її підписи напроти прізвища останнього у відомостях,які скріплені її підписом та відбитком печатки навчального закладу.

Зазначає, що згідно протоколу допиту обвинуваченої від 16.03.2012 року обвинувачена ОСОБА_3 повністю визнала свою вину у вчинені злочинів передбачених ч.3 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

На думку прокурора, суд, під час судового розгляду, безпідставно відхилив його клопотання про виклик і допит свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які показали, що ОСОБА_4 близько двох -трьох разів перебував на робочому місці в період 2004 -2007 років.

Також вважає, що слід критично віднестися до показів свідків ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ОСОБА_12 оскільки останні перебувають з обвинуваченою в дружніх відносинах.

Просить вирок Володарського районного суду Київської області від 24 квітня 2013 року, щодо ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

В своїх запереченнях на апеляцію прокурора, захисник виправданої ОСОБА_3 не погоджується з твердженнями прокурора про повне визнання вини виправданою 16 березня 2012 року, оскільки в протоколі допиту ОСОБА_3 від 16.03.2012р. зазначено, що вона повністю визнає та щиро кається у безпідставній видачі наказу про тимчасове прийняття на роботу працівника кухні ОСОБА_7, а тому твердження прокурора про повне визнання ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні розтрати коштів є надуманими та безпідставними.

Вважає, що суд вірно критично підійшов до показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також не можна погодитися з доводами прокурора про те,що судом було відмовлено в задоволенні поданого 22.04.2013р. клопотання прокурора про виклик свідків, оскільки судом 19.04.2013р. було надано сторонам строк для підготовки до дебатів на 22.04.2013р. і на запитання суду чи мають сторони клопотання, зі сторони прокурора не надійшло будь -яких клопотань.

Вказує, що відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи не встановлено, щоб у відомостях від імені ОСОБА_13 розписувалась ОСОБА_3

Просить вирок залишити без змін, а апеляцію прокурора без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора на підтримку вимог апеляції, заперечення виправданої та її захисника про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для їх задоволення не знаходить виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи органом досудового розслідування було пред'явлено обвинувачення в службовому підробленні: внесенні до офіційних документів неправдивих відомостей, складанні і видачі завідомо неправдивих документів та в розтраті чужого майна, яке було ввірено особі та перебувало в ї віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, повторно -за ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 191 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 366 КК України ніким не оспорюється, а сама вона звернулась з клопотанням про звільнення її від кримінальної відповідальності за даний злочин за перебігом строків давності, яке судом було задоволено.

На думку колегії суддів таке рішення суду є законним і обґрунтованим. Доводи апеляції прокурора про незаконність такого рішення є надуманими, оскільки воно не перешкоджає подальшому розгляду справи. Суд діяв при цьому згідно приписів ст. 49 КК України та ст. 282 КПК України.

Що стосується вимог апеляції про скасування вироку за ч.3 ст.191 КК України з тих підстав, що ОСОБА_3 раніше визнала повністю свою вину у вчиненні цього злочину, а суд не взяв до уваги покази свідків, які показали, що ОСОБА_5 два -три рази перебував на своєму робочому місці і обов'язки різноробочого у 2004 - 2007р.р. виконували інші особи та не задовольнив клопотання прокурора про допит свідків, то вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Визнання вини особою, яка притягнута до кримінальної відповідальності не може бути покладено в основу обвинувального вироку за відсутності інших доказів. Але таке твердження прокурора не ґрунтується на матеріалах справи.

Суд першої інстанції виправдав ОСОБА_3 за відсутністю події злочину, у вчиненні якого їй було пред'явлено обвинувачення - розтраті чужого майна, яке було їй ввірено та перебувало в її віданні, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинений повторно.

З таким рішенням погоджується й колегія суддів, оскільки відповідно до кваліфікації запропонованій прокурором, ч. 1 ст. 191 КК України ОСОБА_3 вчинила розтрату грошових коштів які були їй ввірені та перебували в її віданні, але в матеріалах справи відсутні будь - які докази про те, що їй передавалися такі кошти і вона могла ними розпоряджатися.

Вирок суду відповідає вимогам ст. 334 КПК України. суд належним чином вмотивував своє рішення. Навів підстави для виправдання підсудної із зазначенням мотивів, з яких суд відкинув докази обвинувачення. Оцінка доказів зроблена за правилами ст. 67 КПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а доводи апеляції прокурора безпідставними.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, - колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Володарського районного суду Київської області від 15 квітня 2013 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України та вирок цього ж суду від 23 квітня 2013 року за ч. 3 ст. 191 КК України, щодо ОСОБА_3 - без зміни.