Рішення

від 08.07.2013 по справі 915/763/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 915/763/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, село Олександрівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56455

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011

в особі Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Артилерійська, 19 А, м. Миколаїв, 54030

про визнання кредитного договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим та стягнення переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн.

за участю представників сторін

від позивача Тростінецький Сергій Володимирович, довіреність № 1 від 01.07.2012 року;

від відповідача Чаленко Володимир Володимирович, довіреність № 577/12 від 05.11.2012 року.

Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Шевченка звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про визнання кредитного договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим та стягнення переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.05.2013 року розгляд справи відкладено на 03.06.2013 року у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів.

В судовому засіданні 03.06.2013 року оголошувалась перерва до 12.06.2013 року у зв'язку з повторним неподанням сторонами витребуваних доказів та за клопотанням представника відповідача. Зобов'язано сторін виконати вимоги суду, викладені в протоколі судового засідання від 03.06.13 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.06.2013 року строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладено розгляд справи на 02.07.2013 року у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.07.2013 року за клопотанням представника позивача розгляд справи відкладено на 08.07.2013 року.

Відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України судом з власної ініціативи здійснювалось фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу судового процесу в судових засіданнях, які відбулись 12.06.13 року, 02.07.13 року, 08.07.13 року.

Представник позивача в судовому засіданні 08.07.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

17 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк, відповідач) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Шевченка (далі - Підприємство, позивач) було укладено кредитний договір № 010/01-04/08-377 (далі - Договір), відповідно до умов якого Банком було відкрито Підприємству невідновлювану кредитну лінію у сумі 436 292, 00 дол. США строком до 16.06.2013 року зі сплатою 14,1 відсотка річних для придбання зернозбирального комбайну марки JOHN DEER 9680iWTS з зерновою жаткою.

В забезпечення зазначеного вище кредитного договору, між сторонами 05.09.2008 року було укладено договір застави транспортного засобу, а саме зернозбирального комбайну марки JOHN DEER 9680iWTS з зерновою жаткою, 2007 року випуску, реєстраційний номер 32270ВЕ, заводський номер Z09680А081546, двигун № RG6090L020262, належного позивачу на праві власності.

В процесі виконання кредитного договору рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.09.09 року у справі № 3/173/09 було підтверджено право позивача на сплату платежів по кредитному договору в національній валюті - гривні та зобов'язано Банк приймати погашення заборгованості в національній валюті - гривні. В подальшому, постановами Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.09 року та Вищого господарського суду від 25.03.10 року рішення господарського суду Миколаївської області від 10.09.09 року було залишено без змін.

До моменту постановлення рішення господарського суду Миколаївської області від 10.09.10 року Банк приймав платежі від Підприємства як у гривні, так і в доларах США, але зараховував вказані кошти як погашення позичкової заборгованості в доларах США із застосуванням процентної ставки в розмірі 14,1 відсотка саме до доларового еквіваленту.

Застосування Банком процентної ставки до суми боргу, вираженої в доларовому еквіваленті, фактично призвело до переплати Підприємством відсотків у валюті кредиту (гривні). На грудень 2010 року переплата по відсоткам становила 379 238, 75 грн.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивачем зазначено, що в грудні 2010 року за усною домовленістю з Банком було зараховано частину переплати по відсоткам в сумі 179 799, 00 грн. в рахунок оплати основного боргу (тіла кредиту).

В подальшому сплата тіла кредиту відбувалася згідно умов договору, а відсотки нараховувалися та сплачувалися відповідно до умов договору на залишок заборгованості у гривневому виразі.

Підприємство належно виконувало умови кредитного договору і станом на 01.01.2012 року практично виконало всі умови кредитного договору щодо сплати основного платежу по кредиту, процентам за користування кредитом та іншим платежам по кредитному договору.

Представник позивача також вказав, що рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.10.2012 року у справі № 5016/49/2012(8/5) та висновком судово-бухгалтерської експертизи було встановлено наявність переплати ПСГП ім. Шевченка на користь Банку по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами про проведення звірки взаєморозрахунків, надання відповідної довідки про відсутність заборгованості по кредиту, однак, жодної відповіді отримано не було.

Підприємство вважає, що на даний час існує переплата ним відсотків по кредитному договору від 17.06.2008 року №010/01-04/08-377 в сумі 199 439, 75 грн., яка підлягає поверненню підприємству як безпідставно отримані Банком кошти.

Із посиланням на викладене та на норми ст. 601, 1212 ЦК України, ст. 32, ч. 1, 2 ст. 35 ГПК України позивач просить визнати кредитний договір № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим та стягнути з відповідача переплату відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн.

Відповідач письмового відзиву по суті спору не подав. У поданих письмових поясненнях від 05.07.2013 року та службовій записці від 02.07.2013 року представником відповідача зазначено, що станом на 01.07.2013 року заборгованість позивача за тілом кредиту становить 179 798, 81 грн., а сума надмірно сплачених відсотків складає 328 377, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником всіх прав та зобов'язань Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль".

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 29.05.13 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи . Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" на підставі Протоколу Загальних зборів акціонерів № Зб-45 від 14.10.09 року перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (абз. 6 п. 1.3 Статуту) (арк. справи 247-255).

17.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк, Кредитор, відповідач) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Шевченка (далі - Підприємство, Позичальник, позивач) було укладено кредитний договір № 010/01-04/08-377 (далі - Договір), відповідно до умов якого Кредитор, на положеннях та умовах Договору, відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 436 292, 00 дол. США (ліміт кредитування), в порядку, передбаченому цим Договором, та повинен бути повернутий Позичальником в строк по 16 червня 2013 року включно (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору кредит призначений для придбання нового зернозбирального комбайну марки JOHN DEER 9680iWTS з зерновою жаткою моделі 635R.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.1.1 Договору у відповідності з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується заставою майнових прав на новий зернозбиральний комбайн марки JOHN DEER 9680iWTS з зерновою жаткою моделі 635R.

Відповідно до п. 9.1 Договору Договір набуває чинності з дати його укладання та діє до часу повного погашення Позичальником заборгованості за цим Договором (позичкової заборгованості, процентів за користування кредитом, штрафів та пені, відшкодування витрат та збитків Кредитора).

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.3 Договору за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору 14,1 процентів річних у доларах США; розмір процентів може змінюватись в порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до п. 3.2 Договору на умовах цього Договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок № 20731584067.

Відповідно до п. 3.5 Договору проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з розміру процентної ставки, встановленої цим Договором, з дня перерахування коштів з позичкового рахунку Позичальника до моменту фактичного повернення (погашення) кредиту Кредитору (в тому числі і за період прострочення погашення кредиту).

Сторони встановлюють, що нарахування та сплата процентів за користування кредитом по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році.

При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом (день надання кредиту та день погашення заборгованості кредиту за кредитом вважаються одним днем.

Відповідно до п. 3.6 Договору позичальник зобов'язаний здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість) у строки, визначенні Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до цього договору). При цьому, графік погашення кредитної заборгованості не повинен порушувати наступної вимоги - погашення основної суми кредиту здійснюється, не рідше одного разу на рік, але у будь-якому разі не пізніше кінцевої дати кредитного договору, зазначеної у п. 1.1. цього договору.

Позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом на рахунок нарахованих процентів № 20785584091 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», не пізніше 26 числа кожного місяця шляхом перерахування позичальником коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту - не пізніше дня такого погашення.

Відповідно до п. 3.7 Договору сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором:

- в першу чергу погашається заборгованість на нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені договором комісії;

- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у тому числі відшкодування витрат та збитків кредитора, пов'язаних з незалежним виконанням позичальником умов цього договору.

При цьому, з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає кредитору право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором. За запитом позичальника, кредитор інформує позичальника у письмовій формі про застосовану черговість погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Договору Банк зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, здійснити видачу позичальнику кредитних коштів. Прийняти від позичальника належне виконання зобов'язань за цим Договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісії, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Відповідно до п. 6.3, 6.4 Договору Позичальник зобов'язався сплатити разову комісію за ведення позичкового рахунку у розмірі 0,99% від суми кредиту у день перерахування кредиту на рахунок доходів Кредитора. Комісія сплачується у національній валюті по офіційному курсу НБУ на дату видачі коштів (для валютних кредитів). У разі ініціювання Позичальником зміни умов Договору - сплачувати комісію за зміну (перегляд) умов Договору на рахунок доходів Кредитора у розмірі 1000,00 грн.

Судом також встановлено наступне.

Графік погашення заборгованості, який є Додатком № 1 до Договору, передбачає погашення заборгованості у валюті - гривні (арк. справи 17).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.09.2009 року по справі № 3/173/09 задоволено позов Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка до Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство „Райффайзенбанк Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції належним чином виконувати умови Кредитного договору №010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року, а саме приймати від Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка погашення кредитної заборгованості у відповідності з Графіком погашення кредитної заборгованості (невід'ємний додаток № 1 до Договору) (арк. справи 27-32).

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.09.2009 року по справі № 3/173/09 залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2009 року (арк. справи 33-40) та постановою Вищого господарського суду України від 25.03.2010 року (арк. справи 41-43).

Предметом спору у даній справі є вимога про визнання кредитного договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим та стягнення переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн.

При цьому судом встановлено наступне.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання кредитного договору 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 2 048 390, 94 грн. Вказаний факт підтверджується поданою суду банківською випискою за період з 17.06.08 року по 08.06.08 року (арк. справи 196) та не заперечується сторонами.

На виконання умов кредитного договору Позичальник сплатив (повернув) Банку:

- 1 868 592, 13 грн. - грошових коштів зі сплати тіла кредиту;

- 1 186 327, 67 грн. - відсотків за користування кредитними коштами;

- 20 967, 13 грн. - оплата разової комісії за ведення позичкового рахунку згідно п. 6.3 Договору (платіжне доручення № 219 від 18.06.08 року) (арк. справи 236).

Щодо сплати грошових коштів по поверненню тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, то слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що з поданих суду сторонами розрахунків по кредитному договору вбачається неузгодженість, яка полягає в наступному.

З уточненого розрахунку сплати тіла кредиту, поданого позивачем ПСГП ім. Шевченка (арк. справи 188) вбачається, що грошові кошти зі сплати тіла кредиту в розмірі 2 048 391, 13 грн. сплачені позивачем в повному обсязі. При цьому, як зазначено в самому розрахунку грошові кошти в розмірі 179 799, 99 грн., які були сплачені як переплата за відсотки, в грудні 2010 року були зараховані в якості взаємозаліку до тіла кредиту.

Представник позивача в судових засіданнях пояснив суду, що взаємозарахування коштів в розмірі 179 799, 99 грн. (сплачених як відсотки до тіла кредиту) відбулось на підставі усної домовленості з Банком. Про вказане також зазначено в позовній заяві.

З уточненого розрахунку сплати відсотків за користування кредитними коштами, поданого позивачем ПСП ім. Шевченка (арк. справи 185-187) вбачається, що позивачем здійснено переплату за відсотками в розмірі 200 127, 95 грн., а саме:

1 003 355, 59 грн. (сума фактично сплачених відсотків) - 803 227, 64 грн. (сума відсотків, яка повинна бути сплачена за кредитним договором) = 200 127, 95 грн. (сума переплати відсотків).

Дослідивши, перевіривши та здійснивши перерахунок поданих суду позивачем доказів оплати коштів (платіжних доручень, банківських виписок тощо), судом встановлено, що вказані позивачем у розрахунках суми не відповідають усім наданим платіжним дорученням та банківським випискам. Зокрема, позивачем підтверджено сплату коштів на меншу суму, ніж вказано у розрахунку. Копії платіжних доручень зі сплати тіла кредиту (арк. справи 102-116) та зі сплати відсотків за користування кредитом (арк. справи 118-165) наявні в матеріалах справи.

З розрахунку сплати тіла кредиту, поданого відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» (арк. справи 194-195) вбачається, що позивачем сплачено грошові кошти зі сплати тіла кредиту в розмірі 1 868 592, 13 грн. При цьому, як зазначено в самому розрахунку, заборгованість за тіло кредиту становить 179 798, 81 грн.

Представник відповідача в судових засіданнях пояснив суду, що взаємозарахування коштів в розмірі 179 798, 81 грн. (сплачених як відсотки до тіла кредиту) не відбулось, що також підтверджується Службовою запискою Банку від 30.05.13 року.

З розрахунку сплати відсотків за користування кредитними коштами, поданого відповідачем ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» (арк. справи 194-195) вбачається, що позивачем здійснено переплату за відсотками в розмірі 328 377 грн. Представником відповідача подано суду письмові пояснення (арк. справи 243-244), в яких Банк зазначив, що сума відсотків, які мав сплатити позивач ПСГП ім. Шевченка за кредитним договором становить 857 950, 67 грн., а фактично сплачено - 1 186 327, 67 грн.

Банк також вказав, що розбіжності в розрахунках сторін існують лише тому, що позивач ПСГП ім. Шевченка рахував, що сума 179 798, 81 грн. (сплачена як відсотки за кредитом) перезарахована до тіла кредиту. Натомість, вказаного не відбулось.

Факт оплати кредитних коштів за тіло кредиту та відсотки за користування кредитом підтверджується поданими суду банківськими виписками по особовому рахунку ПСГП ім. Шевченка за період з 17.06.08 року по 20.10.10 року (арк. справи 197-233).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що розбіжності в розрахунках (платежам ) по сплаті тіла кредиту у сторін відсутні. Натомість, наявні розбіжності у сумах відсотків за користування кредитом у зв'язку з зарахуванням позивачем та не зарахуванням відповідачем 179 798, 81 грн. в рахунок погашення тіла кредиту.

В судовому засіданні 08.07.13 року представник позивача ПСГП ім. Шевченка погодився з розрахунком відповідача ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль», натомість, не погодився з відмовою Банку провести зарахування коштів в розмірі 179 798, 81 грн. в рахунок погашення тіла кредиту.

При цьому, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1090 ЦК України зміст і форма платіжного доручення та розрахункових документів, що подаються разом з ним, мають відповідати вимогам, встановленим законом і банківськими правилами. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Відповідно до ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.

Відповідно до ст. 1092 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону. У разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк. Якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.

Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Позивачем не подано суду жодних доказів зарахування коштів з переплачених відсотків в розмірі 179 798, 81 грн. в рахунок погашення тіла кредиту, як і не подано суду доказів звернення до відповідача ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» з вимогою про зарахування вищевказаних коштів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Обставини, на які посилаються сторони у справі, підтверджуються, зокрема, письмовими доказами.

Натомість, в матеріалах справи наявна Службова записка відповідача ПАТ «Райффайзен Банк «Аваль» вих. № 35-7-16-05/1664 від 30.05.2013 року (арк. справи 174), відповідно до якої Банком повідомлено, що операція щодо зарахування переплати по відсоткам на тіло кредиту в грудні 2010 року за кредитним договором 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року по клієнту ПСГП ім. Шевченка не була проведена у зв'язку з тим, що юридичним департаментом ЦО не подано узгодження на проведення даної операції.

Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відтак, судом встановлено, що зарахування Банком переплати по відсоткам на тіло кредиту за кредитним договором 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року по клієнту ПСГП ім. Шевченка не було проведено.

Тобто, у позивача наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 179 798, 81 грн., оскільки розрахунок банку підтверджено поданими суду доказами (Виписками по особовому рахунку позивача). Крім того, позивач не заперечував проти розрахунку відповідача в частині арифметичної правильності розрахунку.

За таких обставин, в суду відсутні правові підстави вважати, що правовідносини сторін за кредитним договором припинились у зв'язку з належним та повним виконанням зобов'язань за кредитним договором, оскільки судом встановлено наявність заборгованості зі сплати тіла кредиту.

Щодо посилань позивача на Висновок № 2676 судово-економічної експертизи по господарській справі № 5016/49/2012(8/5) (арк. справи 68-91), а також на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.10.12 року по вищевказаній справі (арк. справи 44-48), як на підставу доведеності факту відсутності заборгованості за кредитним договором, то слід зазначити наступне.

Частиною другою ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони .

Сторонами у вищевказаній справі № 5016/49/2012(8/5) є позивач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та відповідачі ПСГП ім. Шевченка й ПП «Веселий роздол». Натомість, сторонами у даній справі є позивач ПСГП ім. Шевченка та відповідач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". За таких обставин, факти, на які сторони посилаються у даній справі, повинні доводитись сторонами в загальному порядку. Крім того, з судового рішення по справі № 5016/49/2012(8/5) не вбачається, що предметом дослідження було питання проведення зарахування (відмови в зарахуванні) переплати по відсоткам на тіло кредиту в грудні 2010 року за кредитним договором 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року по клієнту ПСГП ім. Шевченка.

Інших доводів, а також доказів на їх підтвердження щодо проведення вищевказаного зарахування суду не подано. Суду також не подано доказів оплати коштів за тіло кредиту в повному обсязі, як і не спростовано самого факту наявності заборгованості за тілом кредиту. Відтак, в суду відсутні правові підстави вважати, що правовідносини між сторонами за кредитним договором є припиненими.

Отже, в задоволенні позовної вимоги в частині визнання кредитного договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Позивач звертався до відповідача із заявами про проведення звірки взаєморозрахунків, надання відповідної довідки про відсутність заборгованості по кредиту (арк. справи 18-24). Доказів направлення Банком відповіді суду не подано.

Як встановлено вище, та не заперечується сторонами, переплата позивача за відсотками за користування кредитними коштами за кредитним договором № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 становить 328 377, 00 грн., що підтверджується поданим суду розрахунком Банку та наявними в справі банківськими виписками по особовому рахунку позивача ПСГП ім. Шевченка. Таким чином, Банком визнано наявність переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року в сумі 328 377, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення 199 439, 75 грн., відповідного клопотання про збільшення розміру позовних вимог позивачем подано не було. Відтак, суд, не виходячи за межі позовних вимог без відповідного клопотання сторони, дійшов висновку про необхідність стягнення саме 199 439, 75 грн. - суми переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року, вимога про стягнення яких ставиться позивачем, оскільки вказані кошти набуті банком безпідставно. Отже, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача переплати відсотків за користування кредитними коштами є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Судовий збір за розгляд вимоги немайнового характеру в розмірі 1 147 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Судовий збір за розгляд вимоги майнового характеру в розмірі 3 988, 80 грн. (2 відсотка від ціни вимоги: 2 % х 199 439, 75 грн. = 3 988 грн.) відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

При цьому, судом враховано, що позивачем за звернення до господарського суду із позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 5 147, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 115 від 12.04.2013 року на 4000 грн. та № 116 від 12.04.2013 року на 1 147 грн. (арк. справи 6, 7).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене, позивачу слід повернути з Державного бюджету України 11, 20 грн. судового збору у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що видати ухвалу.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 598, 599, 601, 629, 1054, 1089-1092, 1212 ЦК України, Законом України "Про судовий збір" , ст. 33, 34, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

частково задовольнити позов Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (код ЄДРПОУ 03764494) до відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 24779442) про визнання кредитного договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року припиненим та стягнення переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року у сумі 199 439, 75 грн.

Стягнути з відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" вул. Лєскова, 9, м. Київ, 01011 (код ЄДРПОУ 14305909) в особі Миколаївської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", вул. Артилерійська, 19 А, м. Миколаїв, 54030 (код ЄДРПОУ 24779442) на користь позивача Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, село Олександрівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56455 (код ЄДРПОУ 03764494, р/р 26004309001626, МФО 326461, МОУ Філії ТВБВ № 1014/015, інд. податковий номер 037644914181, Свідоцтво платника ПДВ 100193781):

- 199 439, 75 грн. (сто дев'яносто дев'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять грн. 75 коп.) - суму переплати відсотків по кредитному договору № 010/01-04/08-377 від 17.06.2008 року;

- 3 988, 80 грн. (три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім грн. 80 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повернути позивачу Приватному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка, село Олександрівка, Доманівський район, Миколаївська область, 56455 (код ЄДРПОУ 03764494) судовий збір в розмірі 11, 20 грн. (одинадцять грн. 20 коп.), сплачений згідно платіжного доручення № 116 від 12.04.2013 року, у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, про що видати ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2013 року.

Суддя Е. М. Олейняш