Рішення

від 11.07.2013 по справі 919/522/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.07.2013 Справа № 919/522/13 За позовом Державного підприємства «Суднобудівний завод ім.61 комунара»

до відповідача - Приватного підприємства "Влад"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіки Крим та м. Севастополі

про зобов'язання передати майно шляхом підписання акту приймання-передачі

Суддя М.П.Гаврилюк

Представники:

від позивача - Прядко О.І., представник за довіреністю №36/24-Д від 09.04.2013; Бояринцев О.О., представник за довіреністю №36/29-Д від 27.05.2013.

від відповідача - Чернишевська Г.В., представник за довіреністю від 06.06.2013; Погодін О.М., директор, довідка з ЄДРПО України серії АБ №437339 від 08.05.2012.

від третьої особи - Панна О.О., спеціаліст 1-ї категорії, представник за довіреністю №4 від 09.01.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Суднобудівний завод ім. 61 комунара», звернувся до Господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Влад», в якій просив суд зобов'язати відповідача передати позивачу нерухоме державне майно - нежитлову будівлю загальною площею 171,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Мінна,16, м. Севастополь, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 21.09.2009 №890/1, який припинив свою дію 21.08.2012, об'єкт оренди до наступного часу не повернутий, що порушує права позивача, як балансоутримувача орендованого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Севастополя від 14.05.2013 матеріали позовної заяви передано за підсудністю до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.05.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Відповідач позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях на позовну заяву (а.с. 30-35) вказує на те, що звернення Державного підприємства «Суднобудівний завод ім.61 комунара» з відповідним позовом до суду є передчасним, оскільки постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5020-1338/2012 встановлено, що вищезазначений договір оренди є продовженим до 20.09.2014. Крім того, відповідач вказує, що позивач не є стороною за договором оренди від 21.09.2009 №890/1, отже повернення майна після закінчення строку договору саме позивачеві як балансоутримувачу не наділяють його правом самостійної вимоги витребувати майно із незаконного володіння, а тому його права не порушені.

Також, відповідач стверджує що лист про припинення дії договору оренди та повернення майна, на який посилається позивач, отриманий ПП «Влад» не був та відповідні докази у матеріалах справи відсутні.

Третя особа у письмових поясненнях (а.с.27-28) підтримує позицію позивача стосовно припинення дії договору оренди 21.08.2012, а також заперечує проти спрямування відповідачу рахунків на оплату орендних платежів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

21.09.2009 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець за договором) та Приватним підприємством «Влад» (Орендар за договором) було укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №890 (а.с.12-14).

Відповідно до умов Договору орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлову будівлю площею 171,1 кв.м., яка розміщена за адресою: вул. Мінна, 16, м. Севастополь, та перебуває на балансі Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара».

Строк дії договору встановлений пунктом 10.1, а саме 2 роки 11 місяців, з 21.09.2009 до 20.08.2012 включно.

Згідно пункту 10.4 у разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір уважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною Договору.

У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом 15 календарних днів повертається Орендарем Балансоутримувачу (пункт 10.8 договору).

21.09.2009 нерухоме майно, а саме нежитлова будівля площею 171,1 кв.м. за адресою вул. Мінна, 16, м. Севастополь, яке є об'єктом договору оренди, було передано Орендодавцем Приватному підприємству «Влад» за актом приймання-передачі (а.с. 16).

19.09.2012 за вих. №11-05-03292 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим звернулося до Приватного підприємства «Влад» з листом, яким повідомило про закінчення терміну дії договору оренди державного майна від 21.08.2009 №890/1 та вимогою повернути об'єкт оренди по акту прийому-передачі Балансоутримувачу в 15-денний строк з моменту одержання даного повідомлення та надати регіональному відділенню вищевказаний акт для узгодження, обліку і контролю (а.с.18)

21.11.2012 за вих. №11-03-04224 у зв'язку з неповерненням відповідачем позивачу майна Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулося до Приватного підприємства «Влад» із претензією про сплату неустойки та повернення орендованого майна за договором оренди, проте вказане майно не було передано відповідачем позивачу.

Посилаючись на закінчення строку дії договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №890 від 21.09.2009 та не повернення відповідачем об'єкту оренди - державного майна - нежитлової будівлі загальною площею 171,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Мінна, 16, шляхом підписання акту приймання передачі, позивач просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу нерухоме державне майно - нежитлову будівлю загальною площею 171,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Мінна,16, м. Севастополь, шляхом підписання акту приймання-передачі.

Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди №890 від 21.09.2009, об'єктом якого є нежитлова будівля площею 171,1 кв.м., яка розміщена за адресою: вул. Мінна, 16, м. Севастополь, та належить до державного майна.

Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України, ст.759 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Судом встановлено, що обов'язок орендодавця з передачі об'єкту оренди був виконаний належним чином, про що свідчить підписаний сторонами акт приймання-передачі орендованого майна від 21.09.2009 (а.с.16).

Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5020-1338/12 за позовом Приватного підприємства «Влад» до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара» про визнання договору недійсним апеляційна скарга Приватного підприємства «Влад» залишена без задоволення, рішення Господарського суду міста Севастополя від 25.12.2012, яким відмовлено у задоволенні позову, залишено без змін, у зв'язку з невірним обранням позивачем - Приватним підприємством «Влад» способу захисту своїх прав та законних інтересів.

Проте, судом апеляційної інстанції у зазначеній постанові було встановлено, що укладений між сторонами договір оренди №890 від 21.09.2009 є продовженим до 20.09.2014 із посиланням на розділ II частини п'ятої Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні», де зазначено, що термін договорів оренди державного та комунального майна для суб'єктів малого підприємництва, укладених до набрання чинності цим Законом, вважати продовженим до п'яти років з дня укладення, якщо орендар не пропонує менший термін.

Також, судом зроблено висновок про те, що Приватне підприємство «Влад», яке вирішило скористатися правом продовження договору оренди нежитлових приміщень №890 від 21.09.2009 на строк до п'яти років, може продовжувати користуватися об'єктом оренди без укладання будь-яких додаткових угод до вже існуючого та продовженого договору оренди на підставі вищезазначеного закону до 20.09.2014.

Згідно частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторонни.

Таким чином, договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №890 від 21.09.2009 є дійсним.

Посилання позивача на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим від 19.09.2012 за вих. №11-05-03292 щодо повідомлення про припинення дії договору оренди 21.08.2008 та вимогою повернення майна балансоутримувачу в 15-денний строк з моменту одержання даного повідомлення за актом прийому-передачі судом до уваги не приймається з огляду на таке.

В якості доказу направлення вказаного листу на адресу відповідача позивач посилається на реєстр згрупованих внутрішніх поштових відправлень (а.с. 62). Однак, вказаний реєстр не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення.

У відповідності з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який заповнюється відправником у двох примірниках.

Проте вказаного опису позивачем чи третьою особою суду надано не було.

Суд звертає увагу, що вказаний лист має юридичне значення та він повинен бути направлений на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач вказує на те, що суперечливою є позиція позивача стосовно припинення договірних орендних відносин відповідача та третьої особи та направлення на адресу Приватного підприємства «Влад» рахунків на оплату орендних платежів саме на підставі договору №890 від 21.09.2009, які належним чином оплачуються відповідачем.

Факт надіслання на адресу відповідача вказаних рахунків заперечується третьою особою з посиланням на претензію Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Приватного підприємства «Влад» про сплату неустойки та повернення орендованого майна за договором оренди від 21.11.2012 №11-03-04224, в якій тертя особа вимагає сплатити суму неустойки станом на 20.11.2012 у розмірі 10916,83 грн. на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також, передати Державному підприємству «Суднобудівний завод імені 61 комунара» за актом приймання-передачі об'єкт оренди - нежитлову будівлю загальною площею 171,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Мінна,16, м. Севастополь, та надати цей акт на затвердження Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідачу виставлялися рахунки на оплату орендних платежів, які оплачувалися Приватним підприємством «Влад», про що свідчать копія рахунку-фактури №61-0000150 від 29.03.2013 на оплату послуг оренди за березень 2013 у відповідності за договором №890 від 21.09.2009 та додаткової угоди №1 від 18.01.2012, а також, копія рахунку-фактури №61-0000191 від 30.04.2013 на оплату послуг оренди за квітень 2013 за вказаним договором та додатковою угодою до нього (а.с.43), що були виставлені відповідачу, та квитанції №ПН286051 від 31.05.2013 та №ПН288052 від 04.06.2013 на оплату послуг оренди Державному підприємству «Суднобудівний завод імені 61 комунара» та Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, відповідно.

Посилання відповідача на те, що Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара» є неналежним позивачем у справі, оскільки не є стороною за договором оренди, у зв'язку з чим його права у даному спорі не порушені, що тягне за собою, на думку відповідача, відмову у позові, судом не приймаються з огляду на таке.

У пункті 10.8. договору сторони передбачили, що у разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом 15 календарних днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право вимагати повернення майна у разі припинення або розірвання Договору, належить саме Балансоутримувачу, позивачу у даній справі, Державному підприємству «Суднобудівний завод імені 61 комунара», як це встановлено у договорі.

Також посилання позивача на те, що для продовження строку дії договору на п'ять років необхідно внесення відповідних зміни до договору або звернення відповідача з відповідним позовом до суду, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи, а саме постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 у справі №5020-1338/12, якою встановлено строк, на який продовжено дію Договору №890 від 21.09.2009, а саме до 20.09.2014.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Повне рішення складено 15.07.2013.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

Суддя М.П. Гаврилюк