Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-17115/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17115/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В., Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,

при секретарі Костюченко М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київського міського центру зайнятості на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа: товариство з обмеженою відповідальність «Євро Ер Ес Сі Джі Фо Ді» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Київський міський центр зайнятості (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідача) у якому просив стягнути з відповідача незаконно виплачені кошти в сумі 7 583 грн. 29 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року в задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі поданої ОСОБА_2 заяви від 24.01.2012 р. вона була зареєстрована в Шевченківському районному центрі зайнятості міста Києва, як особа, що шукає роботу.

31.01.2012 р. відповідач подала заяву до центру зайнятості, в якій просила надати їй статус безробітної з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Наказом Шевченківського районного центру зайнятості міста Києва 31.01.2012 р. № НТ120131 відповідачу було надано статус безробітної та з 31.01.2012р. призначено допомогу по безробіттю.

На підставі поданої відповідачем заяви від 18.04.2010 р. про направлення на курси до ТОВ «Інститут секретарів» ОСОБА_2 була направлена на професійну підготовку.

У зв'язку із зарахуванням на навчання наказом від 19.04.2012р. №НТ120419 відповідачці було призначено матеріальну допомогу відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Одночасно, відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю відповідно до підпункту 4 пункту 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття».

07.09.2012р. наказом Шевченківського районного центру зайнятості №320 вирішено провести перевірку достовірності документів, які є підставою для надання статусу безробітного та виплати матеріального забезпечення безробітній ОСОБА_2

12.09.2012р. Шевченківський районний центр зайнятості відповідно до п.5 ст. 12, 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державною податковою адміністрацією України від 12.07.2006 №259/407 листом за №8077 звернувся до Подільського РЦЗ з листом про проведення розслідування страхового випадку, а саме проведення перевірки безпосередньо у роботодавця (ТОВ «ЄВРО ЕР ЕС СІ ДЖІ ФО ДІ») щодо перебування ОСОБА_2 у трудових відносинах з вказаним підприємством у 1 кварталі 2012 року.

25.09.2012 року Подільський районний центр зайнятості у відповідь на лист №8077 від 12.09.2012 р. повідомив про проведення розслідування страхового випадку та надав відповідний акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття» за № 418 від 20.09.2012р.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент подання заяви до центру зайнятості про надання статусу безробітного, відповідач не мала укладених цивільно-правових договорів на виконання робіт, надання послуг, а отже не відносилась до категорії зайнятого населення в розумінні статті 1 Закону України "Про зайнятість населення".

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що висновки, відображені в Акті за № 418 від 20.09.2012р., містили інформацію про те, що гр. ОСОБА_2 дійсно надавала послуги ТОВ «ЄВРО ЕР ЕС СІ ДЖІ ФО ДІ» у період з 20.12.2011р. по 31.12.2011р. згідно договору про надання послуг №20/12/11 від 20.12.2011р., діючого до 20.02.2012р. Крім того, у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) за 1 квартал 2012р., зазначена вартість наданих послуг.

Проте, суд апеляційної інстанції не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки з матеріалів справи вбачається, що договір про надання послуг Договору про надання послуг №20/12/11 від 20 січня 2012р., укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРО ЕР ЕС СІ ДЖІ ФО ДІ», був припинений достроково - з 20 січня 2012р . (а.с. 62), що підтверджується наявною у матеріалах справи Додатковою угодою №1 до Договору про надання послуг №20/12/11 від 20 січня 2012р. в той час як ОСОБА_2 звернулася Шевченківського районного центру зайнятості 24 січня 2012 р.

Крім того, листом ТОВ «ЄВРО ЕР ЕС СІ ДЖІ ФО ДІ» від 01.10.2012 р. вих..№1001/2012-1, наявного у матеріалах справи (а.с. 64), підтверджується, що відповідачем надавались послуги в рамках рекламно-інформаційного заходу у період з 20.12.2011р . по 31.12.2011р . з оплатою наданих послуг у 1 кварталі 2012 р. Вказаним листом також повідомляється, що у 2012 році ОСОБА_2 не надавала послуги ТОВ «ЄВРО ЕР ЕС СІ ДЖІ ФО ДІ».

Відповідно до статті 18 Закону України «Про зайнятість населення» для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» Державна служба зайнятості реєструє безробітних і подає їм у межах своєї компетенції допомогу, в тому числі і грошову.

Частиною 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб, а також громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Як передбачено частиною 4 статті 2 наведеного Закону, у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 219 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, відповідно до абзацу 2 пункту 1 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатись всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Тобто, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що можливість дострокового розірвання договору передбачена як нормами цивільного законодавства, так і умовами укладеного договору, тому договір №20/12/11 від 20 січня 2012р. слід вважати розірваним з 20 січня 2012 року, в той час як до центру зайнятості відповідачка звернулась 24 січня 2012 року.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського міського центру зайнятості - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя В.Г. Усенко

судді: Г.М. Бистрик

О.М. Оксененко

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Оксененко О.М.