Рішення

від 10.07.2013 по справі 5015/4142/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.07.2013 р. Справа № 5015/4142/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Прокурора Городоцького району в інтересах держави в особі Городоцької районної державної адміністрації, м.Городок Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль", с.Коропуж Городоцького району Львівської області

про стягнення 70 058,35 грн.

За участю представників сторін:

від прокуратури Телюк Г.В. - прокурор прокуратури м.Львова (посвідчення №005502 від 24.09.2012р.);

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено прокурором Городоцького району в інтересах держави в особі Городоцької районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" про стягнення 70 058,35 грн., з яких 57 373,40 грн. основного боргу, 9 150,18 грн. пені, 2 414,56 грн. три проценти річних та 1 120,21 грн. інфляційних втрат.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Ухвалою суду від 28.11.2012р. провадження у справі №5015/4142/12 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі господарського суду Львівської області № 5015/4970/12 за позовом Пеленського Тараса Григоровича до Городоцької районної адміністрації, за участю третьої особи приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофеєвої А.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2011р.

Ухвалою суду від 27.06.2013р. провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 10.07.2013р.

Представник прокуратури позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки не повідомив. Про поновлення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №8150001590775 від 02.07.2013р. - вручено 04.07.2013р. (вх. №26929/13 від 09.07.2013р.). Станом на 10.07.2013р. від позивача клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Про поновлення провадження у справі був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №8154200000990 від 02.07.2013р. - вручено 04.07.2013р. (вх. №26605/13 від 08.07.2013р.). Станом на 10.07.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників позивача та відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника прокуратури , суд, -

встановив:

15.06.2011р. між Городоцькою районною державною адміністрацією (надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Модуль" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки №26 (надалі - договір) за умовами якого продавець на підставі розпоряджень голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області № 472 від 02.08.2010р. та № 401 від 14.06.2011р. зобов'язувався передати у власність, а покупець зобов'язувався прийняти у власність та оплатити згідно умов даного договору земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування приміщення цеху з виробництва огороджуючих конструкцій площею 0,4200 га, що розташована по вул. Городецькій, 2 в с.Коропуж (за межами населеного пункту) Городоцького району Львівської області (кадастровий номер земельної ділянки 4620984500:19:000:0003).

Відповідно до п. 2.2. договору продаж вчиняється за 83 797,00 грн. без врахування ПДВ, частина з яких в сумі 6 423,60 грн. сплачена покупцем як авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки до підписання цього договору. Продаж вчиняється з розстроченням платежу за умови сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору не менше як 50 відсотків частини платежу. Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки, що є предметом даного договору, здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу. Кінцевий розрахунок за придбання земельної ділянки покупець зобов»язується здійснити до 31.12.2011р.

За умовами п.4.1. договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Позивач свої зобов'язання по вищенаведеному договору (купівлі-продажу земельної ділянки №26 від 15.06.2011р.) виконав повністю, а саме передав ТзОВ "Модуль" земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування приміщення цеху з виробництва огороджуючих конструкцій площею 0,4200 га, що розташована по вул. Городецькій, 2 в с. Коропуж (за межами населеного пункту) Городоцького району Львівської області (кадастровий номер земельної ділянки 4620984500:19:000:0003).

Відповідачем сплачено 6 423,60 грн. як авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позивачем 01.06.2012р. надіслано відповідачу з лист-претензію №02-17/2292, в якому просить відповідача здійснити оплату в розмірі 77 373,40 грн. основного боргу, 9 150,18 грн. пені, 2 112,76 грн. три проценти річних та 549,35 грн. інфляційних втрат.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, частково здійснивши оплату за придбання земельної ділянки в сумі 20 000,00 грн. (платіжне доручення №750 від 18.06.2012р.). Відтак, основний борг становить 57 373,40 грн.

Позивач керуючись умовами ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" нарахував відповідачу пеню в сумі 9 150,18 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 2 414,56 грн. три проценти річних та 1 120,21 грн. інфляційних втрат.

Отже, загальна сума заборгованості становить 70 058,35 грн., з яких 57 373,40 грн. основного боргу, 9 150,18 грн. пені, 2 414,56 грн. три проценти річних та 1 120,21 грн. інфляційних втрат, яку прокурор та позивач просять стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 Цивільного кодексу України України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України України за договором купівлі-продажу одна сторонам (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 Цивільного кодексу України України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Позивач свої зобов'язання по вищенаведеному договору (купівлі-продажу земельної ділянки №26 від 15.06.2011р.) виконав повністю, передав ТзОВ "Модуль" земельну ділянку несільськогосподарського призначення для обслуговування приміщення цеху з виробництва огороджуючих конструкцій площею 0,4200 га, що розташована по вул. Городецькій, 2 в с.Коропуж (за межами населеного пункту) Городоцького району Львівської області (кадастровий номер земельної ділянки 4620984500:19:000:0003).

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.2. договору продаж вчиняється за 83 797,00 грн. без врахування ПДВ, частина з яких в сумі 6 423,60 грн. сплачена покупцем як авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки до підписання цього договору. Продаж вчиняється з розстроченням платежу за умови сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору не менше як 50 відсотків частини платежу. Розрахунок з розстроченням платежу за придбання земельної ділянки, що є предметом даного договору, здійснюється шляхом погашення суми розстроченого платежу рівними частинами не рідше ніж один раз у три місяці, або одноразово у повному обсязі у строк, який не перевищує трьох місяців після внесення першого або чергового платежу. При цьому під час визначення розміру платежу враховується індекс інфляції встановлений Держкомстатом за період з місяця, що настає за тим, в якому внесено перший платіж, по місяць, що передує місяцю внесення платежу. Кінцевий розрахунок за придбання земельної ділянки покупець зобов»язується здійснити до 31.12.2011р.

Відповідачем сплачено 6 423,60 грн. як авансовий внесок в рахунок оплати ціни земельної ділянки до підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Після надсилання позивачем 01.06.2012р. листа-претензії №02-17/2292 про сплату 77 373,40 грн. основного боргу, 9 150,18 грн. пені, 2 112,76 грн. три проценти річних та 549,35 грн. інфляційних втрат, відповідач оплатив 20 000,00 грн. Факт сплати підтверджується платіжним дорученням №750 від 18.06.2012р.

Відтак, основний борг відповідача становить 57 373,40 грн.

Зважаючи на те, що відповідач не виконав умови п.2.2. договору, а саме не сплатив протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору не менше як 50 відсотків частини платежу, отже умова про розстрочку платежу до нього не застосовується, відтак позивач правильно визначив перший день прострочки 15.07.2011р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.03.2013р. у справі №5015/4970/12 відмовлено у задоволенні позовних вимог Пеленського Т.Г. до відповідача-1 Городоцької районної державної адміністрації, до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" за участю прокуратури м.Львова з метою захисту інтересів держави в особі Городоцької районної державної адміністрації за участю третьої особи приватного нотаріуса Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофеєвої А.М. про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2011р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013р. вказане рішення залишене без змін.

Пеленським Тарасом Григоровичем, як засновником (учасником) ТзОВ "Модуль" оспорювався договір купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2011р., на підставі якого прокурором Городоцького району подано позов в інтересах держави в особі Городоцької районної державної адміністрації до господарського суду Львівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" заборгованості в розмірі 70 058,35 грн.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимога прокурора та позивача про стягнення боргу в сумі 57 373,40 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Водночас, суд не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат зроблених позивачем з огляду на таке.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст.625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, при нарахуванні інфляційних втрат за період з 15.07.2011р. по 17.06.2012р. позивач не врахував наявність дефляції.

Провівши розрахунок інфляційних втрат в межах періоду який вказується в розрахунку позовних вимог, а саме: з 15.07.2011р. по 19.09.2012р. суд встановив, що інфляційне збільшення боргу на суму 1 120,21 грн. за цей період відсутнє.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 120,21 грн. інфляційних нарахувань до задоволення не підлягає.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку 3% річних за період з 15.07.2011р. по 19.09.2012р. 3% річних становлять 2 414,56 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що позивач при нарахуванні не взяв до уваги кількість днів у 2012р. (366, а не 365).

Зважаючи на те, що згідно проведеного судом розрахунку за період з 15.07.2011р. по 19.09.2012р. з врахуванням кількості днів у 2012 році 366, 3% річних становлять 2 602,53 грн., тобто сума більша ніж заявлена до стягнення, а суд не має права виходити за межі позовних вимог без заяви сторони, відтак до задоволення підлягає 2 414,56 грн. 3% річних.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 9 150,18 грн. пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», на який покликаються прокурор та позивач у позовній заяві та розрахунку штрафних санкцій, не є спеціальним законом в розумінні ч.4 ст.231 ГК України, яким встановлюється розмір пені щодо конкретних правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання основного зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.258 ЦК України).

Згідно ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін .

Враховуючи вищенаведені норми, виконання даного зобов'язання не може бути забезпечене пенею, оскільки в умовах договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2011р., сторони не передбачили відповідальність покупця у вигляді сплати пені, у випадку несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, відтак не досягли згоди щодо її застосування.

Отже, у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 9 150,18 грн. слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 57 373,40 грн. основного боргу та 2 414,56 грн. 3% річних, всього 59 787,96 грн.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір, згідно ст.49 ГПК України, підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 627, 629, 655, 663 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" (81542, Львівська область, Городоцький район, с.Коропуж; код ЄДРПОУ 32966598) на користь Городоцької районної державної адміністрації (81500, Львівська область, Городоцький район, м.Городок, вул.Б.Хмельницького, 2; код ЄДРПОУ 04056463) основний борг в сумі 57 373,40 грн. та три проценти річних в сумі 2 414,56 грн.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль" (81542, Львівська область, Городоцький район, с.Коропуж; код ЄДРПОУ 32966598) в дохід Державного бюджету 1 468,27 грн. судового збору.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено та підписано

15.07.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.