Рішення

від 04.07.2013 по справі 917/934/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

04.07.2013р. Справа №917/934/13

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: Келембет О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Кременчук

до Кременчуцької міської ради, м.Кременчук

про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішення та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим, посилаючись на порушення Кременчуцькою міською радою права позивача на оренду земельної ділянки (кадастровий № 5310436500:08:003:0702) площею 1104 кв.м. для будівництва багатоповерхового жилого будинку з мансардним поверхом та вбудованими торговими приміщеннями АДРЕСА_1

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві, посилаючись зокрема на те, що орендарем виконувались всі умови договору, своєчасно подано заяву про поновлення договору оренду, а тому відповідач не мав правових підстав для відмови в поновленні договору.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву(а.с.70-73) та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що орендар не скористався своїм переважним правом на поновлення договору оренди землі, оскільки у встановлений строк не надсилав орендодавцю клопотання про поновлення договору і не надсилав проекту додаткової угоди до договору, а тому міська рада мала право прийняти рішення про непродовження договору. Крім того вважає, що вибрані позивачем способи захисту: визнання дій протиправними та скасування рішення, не відповідають способам захисту порушеного права, визначених законодавством України.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , дослідивши матеріали справи, встановив, що 02 лютого 2010р. між Кременчуцькою міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий № 53104365:08:003:0702) для будівництва багатоповерхового житлового будинку з мансардним поверхом та вбудованими торговими приміщеннями АДРЕСА_1 загальною площею 1104 кв.м..

Сторони підписали договір без застережень, погодивши розмір орендної плати, порядок і умови її перегляду, права та обов'язки сторін, відповідальність за невиконання умов договору, а також інші умови, які є істотними та необхідними для даного виду договорів.

Згідно відмітки на останньому аркуші договору, він був зареєстрований 19 березня 2010 у Кременчуцькому районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041057300101 (а.с.11-15).

В пункті 8 Договору сторони передбачили, що договір укладено строком на два роки, після закінчення якого орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору письмово повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

ХХ сесією Кременчуцької міської ради \/ скликання від 29 травня 2012 року "Про не продовження строку дії договору оренди землі" прийнято рішення не продовжувати строк дії договору оренди землі, укладеного з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 з посиланням, зокрема, на закінчення строку дії договору та відсутність звернення орендаря про його поновлення.

З даним рішенням не погодився позивач, звернувшись до господарського суду з цим позовом.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Цивільним кодексом України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.ст.626,628 ЦК України ).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законом України "Про оренду землі" (стаття 1) встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено поняття договору оренди землі, згідно якого договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Цим же Законом визначено істотні умови договору, його невід'ємні частини (стаття 15 Закону), а також передбачено, що договір набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону), проведеної у відповідності до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належним чином виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Разом з тим, цією ж статтею (частини друга та третя) встановлено умови реалізації переважного права орендаря на поновлення договору оренди землі, а саме обов'язок орендаря повідомити орендодавця про намір поновити договір оренди землі у строк, що встановлений договором оренди землі, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії договору та додати до листа-повідомлення проект відповідної додаткової угоди.

Згідно договору оренди землі від 02 лютого 2010 року, його укладено на строк 2(два) роки, а про намір скористатись переважним правом на його поновлення орендар повинен повідомити орендодавця на пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору (п.8 Договору). Враховуючи те, що сторони в договорі визначили строк дії договору у 2 роки(п.8) та дату набрання ним чинності після підписання та державної реєстрації(п.41), яка проведена 19.03.2010 року, то позивач повинен був звернутися до відповідача з повідомленням про намір про поновлення договору оренди землі та надсилання проекту Додаткової угоди до договору не пізніше 18 січня 2012 року.

Позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу повідомлення про намір про поновлення договору та надсилання проекту Додаткової угоди до договору в установлений Законом і договором строк.

Посилання позивача на те, що до закінчення терміну дії договору він звертався до Кременчуцької міської ради із заявою про поновлення оренди земельної ділянки на що листом №338 від 20.02.2012 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради була надана інформація про наявні обмеження на використання земельної ділянки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як зазначено вище, позивачем не надано доказів надсилання на адресу Орендодавця повідомлення про намір продовження договору та проекту додаткової угоди, а отримання від виконавчого комітету інформації про наявні обмеження на використання земельної ділянки на можуть бути визнані судом як належні докази виконання орендарем необхідної умови для поновлення договору.

Вимога позивача про визнання договору оренди землі поновленим на два роки з 19.03.2012 роки з посиланням на те, що він продовжує користуватись земельною ділянкою, що надана йому в користування за договором від 02.02.2010 року після закінчення строку і протягом місяця не отримував від Орендодавця листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, не може бути задоволена, оскільки системний аналіз статті 33 Закону України "Про оренду землі" дає підстави для висновку, що договір вважається поновленим на той же строк і на тих же умовах лише за умови звернення орендодавця до орендаря з листом -повідомленням про поновлення договору оренди землі у встановлений строк та надсилання проекту додаткової угоди.

Як зазначалося вище, позивачем таких доказів не надано, а тому відсутні підстави для визнання договору поновленим.

Також суд зазначає, що право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Аналогічні приписи містяться і в статті 20 Господарського кодексу України.

Порушені права власників земельних ділянок та землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (п. 2 ст. 90 та п. 2 ст. 95 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, визнання угоди недійсною, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, відшкодування заподіяних збитків, застосування інших, передбачених законом, способів.

Суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправними дій Кременчуцької міської ради щодо непродовження строку дії договору оренди землі та вимога про скасування рішення Кременчуцької міської ради від 29 травня 2013 року "Про непродовження строку дії договору" не відповідають способам захисту порушеного права, визначеним вказаними вище нормами законодавства, в зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

В зв'язку з відмовою в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні позову відмовити повністю

2. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повний текст рішення складено 09.07.2013 року.

Суддя Кульбако М.М.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.