Постанова

від 21.06.2013 по справі 810/439/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2013 року № 810/439/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - ЛапіяС.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Необуд Україна» державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Необуд Україна» звернулось до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Обухівському районі Київської області ДПС від 03.10.2012 № 0001472301/2471 та № 0001462301/2470.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення - протиправними.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовних вимог не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ТОВ «Необуд Україна» зареєстроване як юридична особа Обухівською РДА Київської області 08.09.2010, ідентифікаційний код 36890884, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС.

Як встановлено судом, посадовими особами ДПІ в Обухівському районі Київської області ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Українська будівельна компанія».

За наслідками перевірки складено Акт від 11.09.2012 № 2040/220/13708255 (а.с. 17-35), згідно висновків якого, з урахуванням листа ДПІ в Обухівському районі від 03.10.2012 №2845/10/22-023 про виправлення помилок, встановлено порушення:

1. п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України - занижено податок на прибуток на загальну суму 106 663,00 грн. в тому числі:

- ІІІ кв. 2011 року на суму 40 250,00 грн.;

- ІV кв. 2011 року на суму 66 413,00 грн.

2. п. 16 наказу ДПА України від 21.12.2010 № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 92750,00 грн., в т.ч.

- серпень 2011 р. - 35000,00 грн.;

- жовтень 2011 р. - 22917,00 грн.;

- листопад 2011 р. - 34833,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.10.2012 № 0001472301/2471, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 106 663,00 грн. та № 0001462301/2470, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 115 937,00 грн.

Вважаючи висновки податкового органу про порушення підприємством вимог законодавства необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення протиправними, ТОВ «Необуд Україна» звернулось до суду з даним позовом.

Між ТОВ «Необуд Україна» і ТОВ «Українська БК № 2» було укладено договори підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.03.2012 №01/08/11 та від 27.03.2011 № ВИН/10/11.

За результатами виконання вказаних договорів було оформлено податкові накладені:

- від 30.08.2011 № 175 на суму 210 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 35 000,00 грн.;

- від 26.10.2011 № 348 на суму 137 500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 22 916,57 грн.;

- від 07.11.2011 № 27 на суму 209 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 34 833,33 грн.

Сплачена в ціні отриманих послуг згідно вказаних договорів сума податку на додану вартість в розмірі 92 750,00 грн. включена позивачем до складу податкового кредиту.

Згідно Акту перевірки висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на відомостях, вказаних в акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про неможливість проведення перевірки ТОВ «УБК №2» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податковий кредит з 01.08.2011 по 31.08.2011, 01.10.2011 - 30.11.2011. Згідно вказаного акту ТОВ «УБК №2» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань (а.с. 29), у нього відсутні реальні можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) (а.с. 30), тому, на думку податкового органу, підприємствами-контрагентами правовідносини у з даним суб'єктом господарювання відображені у податковій звітності без мети реального настання правових наслідків з метою заниження об'єкту оподаткування.

В Акті перевірки відповідач також посилається на інформацію, отриману від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, згідно якої листом від 05.03.2012 № 18/7/23-810/7 отримано висновки ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №6218/26-1/52/11 та №6218/26-1/52/1 щодо ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення ТОВ «УБК № 2» господарської діяльності.

Також податковим органом зазначено, що у провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Голосіївському районі м. Києва перебуває кримінальна справа №71-00217 порушена щодо директора ПП «Гранд-Сервіс» ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України, в ході розслідування якої встановлено, що причетні до незаконної діяльності ОСОБА_2 невстановлені особи у 2008-2011 роках без наміру здійснення господарської діяльності створили ряд суб'єктів господарської діяльності, в т.ч. ТОВ «УБК № 2», яке за адресою реєстрації ніколи не знаходилось, основні фонди, активи та працівники у нього відсутні.

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Проте, висновки Акту перевірки зроблено лише на підставі інформації, яка не отримана в порядку та у спосіб, передбаченими ПК України або іншими законами без врахування первинних документів ТОВ «Необуд Україна».

Стаття 83 ПК України не надає податковому органу право для складання висновків про порушення платником податків вимог законодавства та застосування до нього санкцій за такі порушення на підставі відомостей, викладених в актах перевірки інших підприємств і постанов про порушення кримінальних справ за ознаками вчинення контрагентами платника податків кримінально караних діянь, оскільки відповідно до пункту 61.3 статті 61 ПК України органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, прокуратури та їх службові (посадові) особи не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок, що здійснюються контролюючими органами, та проводити перевірки суб'єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування.

Доказів на підтвердження того, що інформацію про порушення ТОВ «Необуд Україна» вимог законодавства України у господарських взаємовідносинах з вказаними контрагентами відповідачем було отримано у встановленому ПК України порядку податковим органом не надано.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент складення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, необхідно довести наявність наміру на вчинення такого порушення.

Податковим органом будь-яких доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Необуд Україна» наміру на вчинення порушення не надано.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини.

Необхідно зазначити, що у випадку, коли податковим органом отримано відомості про порушення платником податків вимог законодавства, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки від таких дій на інших осіб (Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України»).

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ТОВ «Необуд Україна» як платник податків діяв без належної обачності й обережності, і йому було відомо про можливі порушення, які допускали його контрагенти, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Як в ході перевірки позивача, так і в ході судового розгляду справи податковим органом не заперечувалося належне документальне підтвердження ТОВ «Необуд Україна» задекларованих сум податкового кредиту за наслідками правочину з ТОВ «УБК № 2».

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

Як встановлено судом, станом на час здійснення ТОВ «Необуд Україна» господарських операцій із ТОВ «УБК №2» останнє було належним чином зареєстроване як юридична особа, мало статус платника податку на додану вартість, тому було законодавчо наділене правом на підготовку та оформлення документів фінансової звітності за наслідками здійснених із ними правочинів.

Верховним Судом України 31.01.2011 винесено ухвалу по справі № 21-47а10, прийняту за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права.

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи носить індивідуальний характер.

Зобов'язання по сплаті податків також має індивідуальний характер, оскільки відповідно до пп. 16.1.4 п 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 36.5 ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Нормами закону не встановлено відповідальності суб'єкта підприємницької діяльності за дії або бездіяльність його контрагентів - платників податків.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів є безпідставними та непідтвердженими жодними доказами, тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки з клопотанням про відшкодування судових витрат відповідач до суду не звертався, такі витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 97, 122, 124, 157-163, 167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області ДПС від 03.10.2012 № 0001472301/2471 та 0001462301/2470.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 червня 2013 р.