Ухвала

від 27.06.2013 по справі 826/58/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/58/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 року № 0002642260,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 року №0002642260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року вимоги позивача задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вимог позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що згідно з ч. 4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи, в зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що 18.07.2012 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ардіс» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 31.05.2012 року відповідачем складено акт №235/22-609/30211607.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2012 року № 0002642260, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 086 200 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 271 550 грн..

Апелянт свої вимоги обґрунтовує тим, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дроуз інформ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еворі інвестмент» здійснюється поза межами правового поля, оскільки не можливо встановити прямого зв'язку наданих позивачу маркетингових послуг з господарською діяльністю контрагентів.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ардіс» здійснювало господарську діяльність з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дроуз інформ» на підставі договорів про надання маркетингових послуг від 08.11.2011 року № 08/11М, від 05.12.2011 року № 05/12М, від 01.02.2012 року № 01/02М, а також договору про надання маркетингових послуг від 01.03.2012 року №01/03М з Товариством з обмеженою відповідальністю «Еворі інвестмент».

Контрагентами позивача надано маркетингові послуги (з питань дослідження ринку молочної продукції в Україні) на загальну суму 6517200 грн., в тому числі податок на додану вартість у розмірі 1086200 грн..

Виконання зазначених вище договорів підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з пп. 14.1.36. Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та / або через свої відокремлені підрозділи.

Результати маркетингових послуг, які отримані позивачем від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дроуз інформ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Еворі інвестмент» у перевіряємому періоді за своїм змістом відповідають напрямкам господарської діяльності, які безпосередньо здійснює позивач.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні товару (послуг).

Отримання позивачем маркетингових послуг підтверджено відповідними первинними документами.

Податкові накладні оформлені належним чином відповідно до вимог ст.201 ПК України.

Факт подальшого використання послуг у господарській діяльності платника податку підтверджений усіма необхідними документами.

Наявні в матеріалах справи договори, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні, підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а тому висновок відповідача про порушення вимог пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України є помилковим.

Позивачем доведено правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дроуз інформ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еворі інвестмент».

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянтом не доведено правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 08.08.2012 року № 0002642260.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 03.07.2013 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.