Ухвала

від 10.07.2013 по справі 2а-1221/11/27/0170

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1221/11/27/0170

10.07.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім"- Бабешко Микола Миколайович, довіреність № 18 від 13.02.13

представник відповідача - Феодосійської об`єднаної державної податкової інспекції АР Крим - Володькін Сергій Анатолійович, довіреність № 16 від 25.06.13

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 24.04.13 у справі № 2а-1221/11/27/0170

за позовом Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" (вул. Л. Самаріної, буд.19,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98112)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 позовні вимоги Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0001051502/0 від 23.07.2010 року, № 0001051502/1 від 27.08 2010 року, № 0001051502/2 від 05.11.2010 року, № 0001051502/3.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 37986006) на користь Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім" (код ЄДРПОУ 32945625) судові витрати зі сплати судового збору розміром 13,70 грн. та витрати, понесені у зв'язку з проведенням судово-економічної експертизи, сумою 11 769,60 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АРК ДПС проведено документальну невиїзну перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім".

За результатами складений Акт від 02.07.2010 року № 129/15-2/32945625 (далі - Акт перевірки), яким встановлені порушення Дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" приписів п.п.7.2.6., п.7.2., пп.7.5.1., п.7.5., ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4872277.50 грн. в тому числі 3248185 грн. податку та 1624092.50 грн. штрафних санкцій.

За результатами вказаної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0001051502/0, яке отримане Дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" 26.07.2010 року.

Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що Дочірнім підприємством "Кримський винний Дім" до колонки 3 "період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит" розділу 2 "податковий кредит" додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із самостійним виявленням помилок за жовтень 2009 року безпідставно включені податкові накладні за перевірені періоди (вересень 2007 року, квітень 2008 року, листопад 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року), які вже були охоплені виїзною плановою документальною перевіркою, за результатами якої складено акт від 11.01.2010 року № 2/23-1/32945625.

Позивач, не погодившись з рішенням відповідача, оскаржив податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0001051502/0 до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 26.08.2010 року № 1644/10/25-010 скаргу підприємства було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Рішенням Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим від 28.10.2010 року № 2686/10/25-023 (отриманим позивачем 01 листопада 2010 року) повторну скаргу Дочірнього підприємства "Кримський винний Дім" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.07.2010 року № 0001051502/0 - без змін. Рішенням Державної податкової адміністрації України оскаржуване податкове повідомлення-рішення також залишено без змін, а повторну скаргу підприємства - без задоволення.

За наслідками розгляду скарг відповідачем приймалися податкові повідомлення-рішення № 0001051502/1 від 27 серпня 2010 року, № 0001051502/2 від 05.11.2010 року, № 0001051502/3.

Судом встановлено, що Дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року включено суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних постачальниками товарів (робіт, послуг) в попередніх звітних податкових періодах та отриманих позивачем в наступних податкових періодах, а саме в жовтні 2009 року, листопаді 2009 року, грудні 2009 року, січні 2010 року, лютому 2010 року, березні 2010 року та квітні 2010 року. Суми податку на додану вартість включалися позивачем до складу податкового кредиту того звітного податкового періоду, в якому такі податкові накладні були отримані позивачем та за датою отримання відображені в реєстрах виданих та отриманих податкових накладних.

Фактично виявлені порушення відповідач обґрунтовує неможливістю включення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податку по податкових накладних, виписаних у попередніх звітних податкових періодах, які були охоплені планової перевіркою, за фактом отримання таких податкових накладних. За висновками відповідача у випадку отримання податкових накладних в інших звітних податкових періодах, ніж період їх складання постачальниками товарів (робіт, послуг), позивач без подання заяви зі скаргою на постачальників товарів (робіт, послуг) позбавлений права на віднесення сум податку на додану вартість, вказаних у таких податкових накладних до складу податкового кредиту звітних періодів отримання податкових накладних.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 1.7. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що включення сум податку на додану вартість підприємство реалізувало за фактом отримання оригіналів податкових накладних, що не є порушенням приписів пп.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В Акті перевірки зазначається, що Дочірнім підприємством "Кримський Винний Дім" до колонки 3 "період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит" розділу 2 "податковий кредит" додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку із самостійним виявленням помилок за жовтень 2009 року безпідставно включені податкові накладні за перевірені періоди (вересень 2007 року, квітень 2008 року, листопад 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року, вересень 2009 року), які вже були охоплені виїзною плановою документальною перевіркою, за результатами якої складено акт від 11.01.2010 року № 2/23-1/32945625.

Таким чином, вказані висновки не можуть свідчити про порушення порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, оскільки приписи Закону України "Про податок на додану вартість" не містять жодних обмежень стосовно неможливості включення сум ПДВ до складу податкового кредиту у зв'язку із фактом проведення планової виїзної перевірки податкових періодів виписки податкових накладних.

Законом України "Про податок на додану вартість" дату складання податкової накладної постачальником (яка складається у момент виникнення його податкових зобов'язань з ПДВ) не визначено як дату виникнення права платника податків - отримувача товарів (робіт, послуг) на податковий кредит з ПДВ, а спеціальні правила щодо виникнення права на податковий кредит чітко визначено вищевказаними приписами п. п. 7.5.1. п. 7.5. статті 7 Закону Про ПДВ.

П.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Разом з тим, відповідно до абз.2 пп.7.4.5. п. 7.4. статті 7 цього Закону, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами".

Закон України "Про податок на додану вартість" не містить жодної норми, яка б забороняла включати до складу податкового кредиту платника податків суми податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих покупцем товарів (робіт, послуг) у податковому періоді іншому, ніж період виписки (складання) податкової накладної постачальниками товарів (робіт, послуг), а навпаки містить імперативну норму (підпункт 7.4.5. п. 7.4. статті 7 Закону), яка забороняє включати до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними.

Додатком № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, форма якого затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року за № 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054 встановлено, що до Розділу 2 податкової декларації з податку на додану вартість "Податковий кредит" включаються суми ПДВ по податковим накладним за будь-які періоди в межах установлених строків давності.

Відповідно до приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року (який був чинним на момент виникнення та існування спірних правовідносин), строк давності складав 1095 днів.

Колегія суддів звертає увагу, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість проведено позивачем із дотриманням вказаного строку, оскільки до складу податкового кредиту за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року включалися суми ПДВ по податкових накладних, із дати виписки яких не минуло 1095 днів.

Судом встановлено, що суми ПДВ включалися позивачем до складу податкового кредиту в звітному податковому періоді.

Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" за датою отримання податкових накладних, вказаних у Акті перевірки від 02.07.2010 року № 129/15-2/32945625, внесло передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних до реєстрів отриманих податкових накладних за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та згідно вказаних відомостей сформувало податковий кредит з податку на додану вартість в податкових деклараціях відповідних звітних податкових періодів.

Крім реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року, дата отримання податкових накладних позивачем також підтверджується журналами реєстрації вхідних податкових накладних та листами постачальників товарів (робіт, послуг) про направлення оригіналів податкових накладних в адресу позивача, які наявні в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем до складу податкового кредиту включалися суми податку на додану вартість, сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг), про що свідчать платіжні доручення.

Щодо висновків відповідача щодо можливості формування податкового кредиту з ПДВ за податковими накладними, лише на підставі подання до податкового органу заяв зі скаргою на постачальників товарів (робіт, послуг) про відмову у наданні податкових накладних, судова колегія зазначає наступне.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг) (п. п. 7.2.6. п. 7.2.ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ).

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що надання податкової накладної у податковому періоді іншому, ніж період виписки такої накладної, не є відмовою від надання податкової накладної, а факт відмови в наданні податкової накладної має бути підтверджений належними доказами. Відмова у наданні податкової накладної має бути виражена постачальником товарів (робіт, послуг) у певній формі, а отримання оригіналів податкових накладних отримувачем товарів (робіт, послуг), зокрема, й в наступних за періодом виписки податкових звітних періодах, свідчить про відсутність факту відмови у наданні податкових накладних.

Підпункт 7.2.6. п. 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" чітко передбачає, що отримувач товарів (робіт, послуг) має право звернутися із заявою зі скаргою на постачальника до податкового органу лише у випадку, коли мала місце відмова у наданні постачальником податкової накладної.

Належних та допустимих доказів наявності відмови у наданні податкових накладних не надано.

Також, слід зазначити, що нормами Закону України "Про податок на додану вартість" не визначено підстав для позбавлення платника податків права на включення відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту у зв'язку із тим, що такий платник податків не звернувся зі скаргою на постачальника до органу державної податкової служби.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку про правомірність формуванні позивачем податкового кредиту з ПДВ за датою отримання податкових накладних у жовтні 2009 року, листопаді 2009 року, грудні 2009 року, січні 2010 року, лютому 2010 року, березні 2010 року, квітні 2010 року.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновки якої долучені до матеріалів справи.

Так, з висновку експерта № 1036 від 31.01.2012 вбачається, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року та підтверджено обґрунтованість формування податкового кредиту за вказані податкові звітні періоди документами бухгалтерського та податкового обліку Дочірнього підприємства "Кримський Винний Дім".

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України, висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками експерта, викладеними у Висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справі як з такими, що підтверджуються матеріалами справи та обґрунтовані у повному обсязі.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Дочірнє підприємство "Кримський Винний Дім" не скористалося правом подачі заяви, передбаченим підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР, і не звернулося до відповідача зі скаргою про відмову у наданні постачальниками товарів (робіт, послуг) податкових накладних, а сформувало податковий кредит з ПДВ в податкових періодах, в якому податкові накладні були отримані підприємством від постачальників (жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, січень 2010 року, лютий 2010 року, березень 2010 року, квітень 2010 року), у зв'язку з чим формування податкового кредиту з ПДВ в такий спосіб є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 02.07.2010 року № 129/15-2/32945625 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 23.07.2010 року № 0001051502/0, № 0001051502/1 від 27 серпня 2010 року, № 0001051502/2 від 05.11.2010 року, № 0001051502/3.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 2а-1221/11/27/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва