Ухвала

від 10.07.2013 по справі 801/2168/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/2168/13-а

10.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача - Державного підприємства "Гурзуф"- Гущак Сергій Іванович, довіреність № 59 від 28.05.10

представник відповідача - Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - Будан Євгенія Георгіївна, довіреність № 2753/9/10-00 від 13.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Аблякимов Е.Е. ) від 24.04.13 у справі № 801/2168/13-а

за позовом Державного підприємства "Гурзуф" (вул. Привітна, 4,Гурзуф,Ялта, місто, Автономна Республіка Крим,98640)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 позовні вимоги Державного підприємства "Гурзуф" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 21 лютого 2013 року № 0000072201.

Стягнуто з Державного бюджету України, на користь Державного підприємства "Гурзуф", ідентифікаційний код юридичної особи 00412843, судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Ялті Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 2 294,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 10.07.13 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем у період з 14.12.2012 тривалістю 20 робочих днів, термін проведення якої було ще продовжено на 10 робочих днів, проведено виїзну планову перевірку Державного підприємства "Гурзуф" (ЄДРПОУ 00412843) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.09.2012.

За результатами перевірки складений акт від 04.02.2013 № 192/22.1-00412843/36, яким встановлено порушення платником податків п. 3.9 ст. 3 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, п. 187.1 ст. 187, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 315 885 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 встановлено їх заниження на загальну суму 264 334 грн., у т.ч. по податкових періодах: за жовтень 2011 року у розмірі 247 667 грн. та за листопад 2011 року у сумі 16 667 грн.

На підставі акта перевірки від 04.02.2013 № 192/22.1-00412843/36 ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС прийнято податкове повідомлення-рішенням від 21 лютого 2013 року № 0000072201 про збільшення суми грошових зобов'язань за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 315 885,00 грн, з яких 157 943,00 грн. - є штрафними (фінансовими) санкціями.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 у рядку 8 Декларацій "Коригування на основі попередніх звітних періодів" показників за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 у загальній сумі (мінус) 697 592 грн. встановлено, що на коригування цих показників мало вплив здійснення операцій коригування податкових зобов'язань попередніх періодів та повернення отриманих грошових коштів від покупців. Проведеною перевіркою відображеного показника з 01.10.2011 по 30.09.2012 у сумі (мінус) 697 592 грн. на підставі документів: банківські виписки, головні книги, аналізи та зворотно-сальдові відомості рядків 36 "розрахунки з покупцями та замовниками", 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 31 "розрахунки в банках", розрахунки коригування, податкові накладні та реєстри виданих податкових накладних встановлено завищення задекларованих даних на загальну сум 264 334 грн.

Перевіркою показника за жовтень 2011 року встановлено, що в період 2010 року, згідно договорів на поставку товару від 15.09.2009 № 49, від 22.10.2009 № б/н, від 04.11.2009 № 35 ДП "Гурзуф" отримало передплату від ЗАТ "Торговий дім "Масандра" у сумі 2 200 00 грн., у зв'язку із чим, станом на 01.01.2011 року рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 5 800 000 грн. У зв'язку із невиконанням договорів, в період з 01.01.2011 по 30.09.2011 ДП "Гурзуф" повернуло кредиторську заборгованість ПАТ "ТД "Масандра" у сумі 3 440 000 грн. та провело коригування податкових зобов'язань в липні вересні 2011 року за період жовтень-грудень 2009 року, березень-травень 2010 року лише у розмірі 1 854 000 грн., тобто ДП "Гурзуф" самостійно не відкоригувало повернення попередньої оплати безготівковими грошовими коштами у розмірі 1 586 000 грн., які платник відкоригував по декларації за жовтень 2011 року.

Станом на 01.10.2011 по рахунку 3611 "Розрахунки з вітчизняними покупцями за товар" значиться кредиторська заборгованість у сумі 2 360 000 грн. з контрагентом покупцем ПАТ "Торговий дім "Масандра". У зв'язку з невиконанням умов договору у жовтні 2011 року ДП "Гурзуф" повертає кредиторську заборгованість ПАТ "ТД "Масандра" у сумі 2 360 000 грн. та проводить коригування податкових зобов'язань на загальну суму 3 846 000 грн (1 586 000 - залишок невідкорегованих повернених передплат у попередніх податкових періодах + 2 360 000 грн. - повернення коштів у жовтні 2011 року = 3 946 000 грн., тобто 100 000 грн. залишилися невід корегованими по ПДВ за жовтень 2011 року і були відкориговані суб'єктом господарювання у листопаді 2011 року).

Перевіркою показників податкових зобов'язань за листопад 2011 року податковим органом встановлено, що станом на 01.11.2011 року по бухгалтерському рахунку 3611 "Розрахунки з вітчизняними покупцями за товар" сальдо розрахунків ДП "Гурзуф" із ПАТ "ТД "Масандра" відсутнє. Повернення грошових коштів ДП "Гурзуф" на адресу ПАТ "ТД "Масандра" у листопаді 2011 року не здійснювалось. У реєстрі виданих податкових накладних за листопад 2011 року (від 20.12.2011 № 9012839809) значиться коригування податкового кредиту по взаємовідносинах з ДП "Гурзуф".

Як зазначено податковим органом, згідно п. 3.9 ст. 3 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої Наказом ДПА України № 41 від 25.01.2011 коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8.

Зокрема, перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 встановлено його завищення на загальну суму 51 551 грн. у т.ч. по податкових періодах: за жовтень 2011 року у розмірі 3 983 грн.; за листопад 2011 року у сумі 4 035 грн.; за грудень 2011 року у сумі 6 718 грн.; за січень 2012 року у сумі 4 854 грн.; за лютий 2012 року у сумі 6 150 грн.; за березень 2012 року у сумі 10 540 грн.; за квітень 2012 року у сумі 3 028 грн.; за травень 2012 року у сумі 4 715 грн.; за червень 2012 року у сумі 1 470 грн.; за липень 2012 року у сумі 1 455 грн.; за серпень 2012 року у сумі 1 743 грн.; за вересень 2012 року у сумі 2 860 грн.

Посилаючись на приписи п. 198.3, п. 198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 п. 201.6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податковим органом в акті перевірки не визнано такими, що пов'язані із господарською діяльністю взаємовідносини ДП "Гурзуф" з ПАТ "Крименерго", з ППВКГ Південного берегу Криму, з ПАТ "ТД "Масандра", з ТОВ "Краснянське спеціалізоване підприємство "Агромаш", ТОВ "Хімлаборреактив", а тому віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціях із зазначеними контрагентами податковим органом визначено в акті перевірки неправомірним та безпідставним.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Відповідно до пп. 16.1.2, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору(п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України).

Пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, визначені обов'язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Форма податкової декларації з податку на додану вартість затверджена наказом Державної податкової адміністрації України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" від 25.01.2011 № 41.

Відповідач посилається на те, що згідно п. 3.9 ст. 3 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, коригування податкових зобов'язань відображається у рядку 8. У рядку 8 відображається збільшення або зменшення обсягів постачання та відповідно податкових зобов'язань, що здійснюється відповідно до статті 192 розділу V Кодексу. У рядку 8.1.1 відображається збільшення або зменшення згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу обсягів постачання, по яких не нараховувався податок на додану вартість.

При заповненні цих рядків обов'язковим є подання (Д1) (додаток 1), який заповнюється в розрізі контрагентів та розрахунків коригування до податкових накладних.

Відповідач вказує на порушення п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу, відповідно до якого результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом державної податкової служби.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, згідно з положеннями п. 187.1 п. 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на формування податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 розділу V Кодексу, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що платник податків не має права відносити до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Абзацом другим пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу передбачено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу, що право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Статтею 192 ПК України встановлені особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту).

Згідно з п. 192.1 ст. 192 названого Кодексу, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг( пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 ПК України).

Як встановлено пп. 192.1.2 п. 192.2 ст. 192 ПК України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Згідно п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач згідно договорів на поставку товару від 15.09.2009 № 49, від 22.10.2009 № б/н, від 04.11.2009 № 35 ДП "Гурзуф" отримало передплату від ЗАТ "Торговий дім "Масандра" у сумі 2 200 000 грн., у зв'язку із чим, станом на 01.01.2011 року у ДП "Гурзуф" рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 5 800 000 грн. У зв'язку із невиконанням договорів, в період з 01.01.2011 по 30.09.2011 ДП "Гурзуф" повернуло кредиторську заборгованість ПАТ "ТД "Масандра" у сумі 3 440 000 грн. та провело коригування податкових зобов'язань в липні, вересні 2011 року за період жовтень-грудень 2009 року, березень-травень 2010 року лише у розмірі 1 854 000 грн., тобто ДП "Гурзуф" самостійно не відкоригувало повернення попередньої оплати безготівковими грошовими коштами у розмірі 1 586 000 грн., які платник відкоригував по декларації за жовтень 2011 року. У зв'язку з невиконанням умов договору у жовтні 2011 року ДП "Гурзуф" повертає кредиторську заборгованість ПАТ "ТД "Масандра" у сумі 2 360 000 грн. та проводить коригування податкових зобов'язань на загальну суму 3 846 000 грн (1 586 000 - залишок невід корегованих повернених передплат у попередніх податкових періодах + 2 260 000 грн. - повернення коштів у жовтні 2011 року = 3 846 000 грн. Залишок в розмірі 100 000 грн. відкориговані суб'єктом господарювання у листопаді 2011 року).

Ретельно дослідивши вищезазначені договори, судова колегія приходить до висновку, що підставою для здійснення передплати були умови самих договорів, укладених між ДП "Гурзуф" та ПАТ "ТД "Масандра". Платіжними дорученнями, наданими до договорів підтверджується факт перерахування грошових коштів. ДП "Гурзуф" на адресу ПАТ "ТД "Масандра" видано податкові-накладні (а.с.83-91).

Під час перевірки відповідачем податкових декларацій з ПДВ за жовтень та листопад 2011 року, встановлено, що позивач здійснив коригування передплати, а саме: у жовтні 2011 року та у листопаді 2011 року скориговано показники у розмірі 4 046 000,00 грн.

З наведених обставин, зазначена операція з передплати за товар, зважаючи на невиконання сторонами умов укладених договорів, повернення коштів у розмірі самої передплати, є нічим іншим, як операцією з повернення передплачених коштів покупцю, що у його податковій звітності підлягає обов'язковому коригуванню.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що платник податків мав право на коригування своїх податкових зобов'язань з ПДВ в сторону зменшення на підставі розрахунків коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д 1) за жовтень 2011 року (а.с.70-72), за листопад 2011 року (а.с.73-74).

З податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та листопад 2011 року вбачається, що платником податків відповідні показники корегування податкових зобов'язань зазначено у рядку 8, а у рядку 8.1 відображено коригування згідно зі статтею 192 ПК України обсягів постачання та податкових зобов'язань, з огляду на що твердження відповідача про порушення п. 3.9 ст. 3 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, а також пп. п. 187.1 ст. 187, п. 192.1, п. 192.3 ст. 192 п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими судом доказами.

Згідно з пп. "д" пп. 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 ПКУ, до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інші послуги з утримання виробничих приміщень. Правомірність віднесення понесених витрат з опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, отриманих від ПАТ "Крименерго" та Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму до складу валових витрат також підтверджується положеннями Статуту державного підприємства "Гурзуф", відповідно до змісту якого, зокрема пункту 2.1, метою та предметом діяльності, у тому числі, є організація готельного господарства і надання готельних послуг, експлуатація готелів, кемпінгів, елінгів, тощо, таким чином висновки відповідача про порушення платником податків п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ "Крименерго" та Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму є необґрунтованими та безпідставними.

Зокрема, колегія суддів зазначає, що податковими накладними від 31.10.2011 № 288 , від 30.11.2011 № 269, від 30.12.2011 № 266; у 2012 році - податковими накладними від 31.01.2012 № 170, від 29.02.2012 № 240, від 30.03.2012 № 248, від 30.04.2012 № 244, від 31.05.2012 № 258, від 29.06.2012 № 225, від 31.07.2012 № 265, від 31.08.2012 № 325, від 28.09.2012 № 280 підтверджується придбання Державним підприємством "Гурзуф" послуг з постачання електроенергії у ПАТ "Крименерго", а також придбання послуг з водопостачання та водовідведення у Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, повторного заниження платником податків податкових зобов'язань та правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 50% сумою 157 943 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 04.02.2013 № 192/22.1-00412843/36 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21 лютого 2013 року № 0000072201.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.04.13 у справі № 801/2168/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва