Ухвала

від 11.07.2013 по справі 2а-474/09/2470

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2013 року м. Київ К-28944/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010

у справі № 2а-474/09/2470

за позовом Кредитної спілки „Кредитне товариство"

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Кредитна спілка „Кредитне товариство" звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівці про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000420220/0 від 27.04.2009 в частині визнання суми податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 9450, 03 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку.

В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 1583/22-0/26534041 від 14.04.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000420220/0 від 27.04.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку з доходу найманих працівників в сумі 9976, 92 грн., в т.ч. з основного платежу в сумі 3325, 64 грн. та за штрафними (фінансовими) санкції в сумі 6651, 28 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивач пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" не утримував та не перераховував до бюджету податок з доходу фізичних осіб, який виплачено на користь платників податку в квітні 2006 року в сумі 175, 63 грн. та квітні 2007 року в сумі 3150, 01 грн.

Позивач не нараховував податок з доходів фізичних осіб на нараховані проценти на додаткові пайові внески за 2006 рік в сумі 21000, 01 грн., які були виплачені членам кредитної спілки або направлені на збільшення пайових внесків членів кредитної спілки в 2007 році, в результаті чого кредитною спілкою занижено податок з фізичних осіб на загальну суму 31050, 01 грн.

Відповідно до пп. 22.1.4 п. 22.1 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що пп. 4.2.12 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що позивач правомірно не утримував податок з виплаченого членам кредитної спілки доходу у вигляді процентів на їх пайові внески та не перераховував ці суми податку до бюджету, оскільки відповідно до норм Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" проценти підлягають оподаткуванню з 01.01.2010.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 у справі № 2а-474/09/2470 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220 1 , 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернівці відхилити.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.07.2009 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2010 у справі № 2а-474/09/2470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко