Постанова

від 04.07.2013 по справі 2а-12485/12/0170/4

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 р. о 15:27 Справа №2а-12485/12/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А., за участі представників сторін:

від позивача - Кириченко О.Ю.,

від відповідача - Будан Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004762301 від 18.10.2012 року, №0004752301 від 18.10.2012 року, №0004772301 від 18.10.2012 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток, заниження податку на додану вартість, завищення від'ємного значення з податку на додану вартість по правовідносинам з сумнівними контрагентами, що мають ознаки фіктивності та безтоварність зазначених господарських операцій, оскільки всі витрати та зобов'язання сформовано на підставі належних первинних документів.

Ухвалами суду від 05.11.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.11.2012 року було зупинено провадження по справі у зв'язку з призначенням експертизи до одержання її результатів. Ухвалою суду від 21.05.2013 року провадження по справі поновлено з 10.06.2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.06.2013 року провадження у справі було зупинено до 04.07.2013 року. Ухвалою суду від 04.07.2013 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та висновків експертизи.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи та висновки проведеної комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 31067919, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС (а.с.49-50 т.1).

Предметом діяльності позивача відповідно до статуту є будівництво будівель, діяльність кафе, рекламна діяльність, інша діяльність у сфері спорту, купівля та продаж, здавання в оренду власного нерухомого майна, монтажні роботи, таке інше. (а.с.55 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ТОВ "Бренд Строй" (код ЄДРПОУ 36165567), ТОВ "Кримстройиндустрия" (код ЄДРПОУ 32100553), ПП "Укрторгпартнер" (код ЄДРПОУ 36693415) за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року .

За результатами перевірки складено акт від 08.10.2012 року №1897/22-01/31067919/190 (далі - Акт) (а.с.16-42 т.1).

За висновками акту встановлено порушення позивачем:

- п.1.31, п.1.32 ст.1,п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 466796 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 48910 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 49045 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 58645грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 466796 грн.

- п.п.14.1.36, п.п.14.1.202, п.п.14.1.203 п.14.1, ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8.5 п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 466796 грн., у тому числі: за 2 квартал 2011 року, за 2-3 квартали 2011 року, за 2-4 квартали 2011 року, за 1 квартал 2012 року.

- п.п.7.4.1., п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями), п.п.14.1.36, п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 64889грн., у тому числі: за серпень 2010 року в сумі 17099 грн., за вересень 2010 року в сумі 7492 грн., за грудень 2010 року в сумі 289 грн., за лютий 2011 року в сумі 21786грн., за серпень 2011 року в сумі 11713 грн., за жовтень 2011 року у сумі 6510 грн., із врахуванням завищення від'ємного значення з ПДВ у загальній сумі 35611 грн., у тому числі: за червень 2010 року в сумі 9782грн., за липень 2010року в сумі 7317грн., за листопад 2010 року в сумі 289 грн., за березень 2011 року в сумі 18223 грн.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 року (а.с.43-48 т.1):

- №0004762301 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80222,00 грн., у тому числі за основним платежем 64889,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 15333,00 грн.;

- №0004752301 про зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 466796,00 грн.;

- №0004772301 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35611,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на додану вартість за період:3 квартали 2009 року - 1 квартал 2012 року, податком додану вартість за період: за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств, а Розділом V цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на додану вартість.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин), порядок оподаткування податком на додану вартість до набрання чинності ПК України було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток та податку на додану вартість до вказаних періодів позивач мав керуватися нормами вищезазначених законів, а за всі наступні періоди - нормами розділів ІІІ, V Податкового кодексу України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону№334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Норми аналогічного змісту встановлено й розділом III Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на прибуток підприємств з 01.01.2011 року.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових (витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування) є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон №168).

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України (п.п.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закон №168).

Відповідно до п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 1.6 ст.1 Закону №168 ви значено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону № 168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.7.4.1 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Аналогічні положення встановлені розділу V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно зі ст.198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна, а для визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, оформлені належним чином первинні документи, що підтверджують продаж товарів (робіт, послуг).

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів (робіт, послуг), що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Статтею 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Суд зазначає, що збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 64889 грн., зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35611,00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 466796 грн. визначене у спірних податкових повідомленнях - рішеннях у зв'язку з наступними висновками перевірки.

Так, на думку податкових органів, позивачем необґрунтовано завищено валові витрати на загальну суму 466796 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 48910 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 49045 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 58645грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 310196,07 грн.; завищено податковий кредит на загальну суму 64889 грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 9782грн., за липень 2010року в сумі 7317грн., за вересень 2010 року в сумі 7492 грн., за листопад 2010 року в сумі 289 грн., за лютий 2011 року в сумі 21786 грн., за березень 2011 року в сумі 18223 грн. в межах договорів, укладених позивачем з «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс», КП «Альянс», ТОВ «Бренд Строй», ПП «Укрторгпартнер», операцій поставки товарів (робіт, послуг) з якими фактично не відбувалось, тому первинні документи не можуть вважатися дійсними та складені без підтвердження про реальне здійснення відповідних операцій .

Зокрема, на думку податкових органів, позивачем завищено валові витрати по господарським операціям:

- з КП «Альянс» всього на суму 85495 грн., у тому числі у 2 кварталі 2010 року на 48910 грн., у 3-му кварталі 2010 року на 36585 грн.;

- з ПП «Укрторгпартнер» у 3-му кварталі 2010 року на 12460 грн.;

- з ТОВ «Бренд Строй» у 4-му кварталі 2010 року на 57200 грн.;

- з ПП «Кримспецтехнолоджи» всього на суму 121641,07 грн., у тому числі у 4-му кварталі 2010 року на 1445 грн., у 1-му кварталі 2011 року на 120196,07 грн.;

- з Фірмою «Капітель Плюс» у 1-му кварталі 2011 року на 190000 грн.

Також, на думку податкових органів, позивачем завищено податковий кредит по операціям:

- з КП «Альянс» всього на суму 17099,00 грн., у тому числі у червні 2010 року на суму 9782,00 грн., у липні 2010 року на суму 7317,00 грн.;

- з ПП «Укрторгпартнер» у вересні 2010 року на суму 2492,00 грн.;

- з ТОВ «Бренд Строй» всього на суму 11440,00 грн., у тому числі у вересні 2010 року на суму 5000,00 грн., у жовтні 2010 року на суму 3334,00 грн., у грудні 2010 року на суму 3106,00 грн.,

- з ПП «Кримспецтехнолоджи» всього на суму 24298,55 грн., у тому числі у листопаді 2010 року на суму 289,00 грн., у лютому 2011 року на суму 5786,15 грн., у березні 2011 року на суму 18223,40 грн.;

- з Фірмою «Капітель Плюс» у лютому 2011 року на суму 16000,00 грн.

Всього сума податкового кредиту, яка завищена позивачем на думку відповідача, склала 71329,55 грн., при цьому, як зазначається в акті перевірки, 6440,00 грн.(71329,55 грн. - 64889,55 грн.) було виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ в результаті висновків акту планової (попередньої) перевірки ДПІ від 20.07.2011 року №1744/23-1/31067919/138 по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за жовтень 2010 року, грудень 2010 року.

Вищезазначені порушення обґрунтовуються в акті перевірки непідтвердженням реальності здійснення фінансово-господарських операцій у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по взаємовідносинам з вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Також суд зазначає, що у періоді, що підлягав перевірці, взаємовідносин позивача з ТОВ «Кримстройиндустрия» не встановлено.

Судом встановлено, що в період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року мав правовідносини з «Укрторгпартнер», ТОВ «Бренд Строй», «Кримспецтехнолоджи», Фірмою «Капітель Плюс» , КП «Альянс», які згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) станом на день розгляду справи не перебувають у процесі припинення.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 №755-ІУ якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (п.2 ст.33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755).

На підставі вказаного судом встановлено, що контрагенти позивача є юридичними особами, що мають належний обсяг цивільної право та дієздатності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у позивача наявні необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій з вищезазначеними контрагентами за спірний період.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП «Укрторгпартнер» (постачальник) укладено договір №31/08-10 від 31.08.2010 року, предметом якого є товар (поставка шафи меблевої) на загальну суму 14952,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.72 т.1).

Отримання позивачем послуг за договором на суму 14952,00 грн., у т.ч. 2492,00 грн. ПДВ, (сума без врахування ПДВ склала 12460,00 грн.) підтверджується видатковою накладною від 30.09.2010 року №778 (а.с.73 т.1).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем передплатою (за умовами договору) в сумі 14952,00 грн., у т.ч. 2492,00 грн. ПДВ, що підтверджується копією виписки по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.74 т.1).

В податковому обліку позивача до складу валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Укрторгпартнер» на загальну суму 12460,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2010 року в сумі 12460,00 грн. не включались, відносились до капітальних інвестицій та були віднесені до складу основних засобів, що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Бренд Строй» (підрядник) укладено договір підряду №19/08-10/455 від 19.08.2010 року, предметом якого є виконання робіт з обшивки колон та стін нержавіючою сталлю на об'єкті «Готель», якій розташований за адресою: м.Ялта, парк ім. Гагаріна,б.11 (а.с.100-101 т.1).

Отримання позивачем робіт за договором на суму 68640,00 грн., у т.ч. 11440,00 грн. грн. ПДВ, (сума без врахування ПДВ склала 57200,00 грн.) підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт (а.с.105-113 т.1).

Оплата за надані роботи здійснена позивачем у безготівковій формі в сумі 68640,00 грн., у т.ч. 11440,00 грн. ПДВ, що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.102-104 т.1).

При цьому суд зазначає, що за висновками акту перевірки, податковий кредит по операціям з ТОВ «Бренд Строй» зменшений на суму 6440,00 грн. (3334,00 + 3106,00) згідно висновків акту планової перевірки ДПІ від 20.07.2011 №1744/23-1/31067919/138 по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» за жовтень 2010 року у сумі 3 334,00 грн., грудень 2010 р. у сумі 3106,00 грн. (а.с.37 т.1).

В податковому обліку позивача до складу валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Бренд Строй» включено витрати на загальну суму 57200,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 57200,00 грн., що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та КП «Альянс» (підрядник) укладено договір підряду №01/06-10/714 від 01.06.2010 року, предметом якого є виконання Підрядником оздоблювальних робіт на об'єкті «Готель», якій розташований за адресою: м.Ялта, Приморський парк ім. Гагаріна,б.11 на загальну суму 116028,00 грн. з урахуванням ПДВ (а.с.79-80 т.1).

Отримання позивачем робіт за договором на суму 102594,00 грн., у т.ч. 17099,00 грн. грн. ПДВ, (сума без врахування ПДВ склала 85495,00 грн.) підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт (а.с.84-99 т.1).

Оплата за надані роботи здійснена позивачем у безготівковій формі в сумі 102594,00 грн., у т.ч. ПДВ 17099,00 грн., що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.81-83 т.1).

В податковому обліку позивача до складу валових витрат по взаємовідносинам з КП «Альянс» включено витрати на загальну суму 85495,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 48910,00 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 36585,00 грн., що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (виконавець) укладено договір про надання послуг від 19.11.2010 року №226, предметом якого є надання послуг по обстеженню і ремонту електротехнічного устаткування (а.с.42 т.1).

Також судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ПП "Кримспецтехнолоджи" (продавець) 14.01.2011 року укладено договір №14/01-11/09 купівлі-продажу товару (постачання будівельних матеріалів і виробів) (а.с.143-144 т.1).

Отримання позивачем послуг від ПП «Кримспецтехнолоджи» по обстеженню і ремонту електротехнічного устаткування та з поставки будівельних матеріалів на суму 145791,30 грн., у т.ч. ПДВ 24298,55 грн., (сума без врахування ПДВ склала 121492,75 грн.) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - видатковими накладними та актом здачі-приймання виконаних робіт (а.с.149-155 т.1).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в сумі 145791,30 грн., у т.ч. ПДВ 24298,05 грн., що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.81-83 т.1).

В податковому обліку позивача до складу валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Кримспецтехнолоджи» віднесено витрати на загальну суму 1445,00 грн., в тому числі: за 4 квартал 2010 року в сумі 1445,00 грн.

Витрати на загальну суму 120047,75 грн. не включались позивачем до складу валових витрат по взаємовідносинам з ПП «Кримспецтехнолоджи», що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (виконавець) укладено договір підряду №930 від 27.12.2010 року, предметом якого є роботи по заміні палуби солярію-естакади на буні пляжу " Сонячний", якій розташований за адресою: м.Ялта, пляж «Сонячний» , буна №6 на загальну суму 141900,00 грн. з урахуванням ПДВ та конструкції дубового пляжу, бесідок, які розташовані за адресою: м.Ялта, Приморський парк, кафе «Літо» на загальну суму 120800,00 грн., з урахуванням ПДВ (а.с.118-119 т.1).

Відповідно до умов п.2.2.1. даного договору, Сторонами погоджено проведення розрахунків шляхом передплати - перший аванс на закупку матеріалів на протязі 5-ти банківських днів з дня укладання договору в сумі 110000, 00 грн., в тому числі ПДВ -18333,33 грн.

Відповідно до умов п.2.2.2. даного договору, Сторонами погоджено проведення другого авансу перед початком монтажу в сумі 60 000,00 грн., в тому числі ПДВ - 10000,00 грн.

Перерахування позивачем авансу 29.12.2010 року у сумі 110000,00 грн. підтверджується копією виписки по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.125 т.1).

Судом встановлено, що 18 квітня 2011 року позивачем (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (виконавець) була укладена додаткова угода №2 до договору №930 від 27.12.2010 року, згідно якої сторони договору домовились про розірвання договору по згоді сторін з 25 квітня 2011 року; підрядчик зобов'язаний повернути усі перераховані кошти в строк до 25 квітня 2011 року (а.с.121 т.1).

Перерахування Фірмою «Капітель Плюс» згідно додаткової угоди №2 отриманого від позивача авансу у сумі 110000,00 грн. на поточний рахунок ТОВ «Центрінвест» підтверджується копією виписки по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.122 т.1).

В податковому обліку позивача по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс» сума 110000,00 грн. не включалася до складу валових витрат, що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем (замовник) та Фірмою «Капітель Плюс» (виконавець) укладено договір підряду № 95 від 02.02.2011 року, предметом якого є виконання загальнобудівельних та спеціальних робіт на загальну суму 262700,00 грн., а саме: на об'єкті «Внутрішнє перепланування кафе «Літо» , без зміни несучих конструкцій і габаритів будівлі, розташований за адресою: м.Ялта, Приморський парк ім. Гагаріна на загальну суму 96000,00 грн. з урахуванням ПДВ (20%).

Виконання Фірмою «Капітель Плюс» загальнобудівельних та спеціальних робіт за договором на суму 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16000,00 грн. (сума без врахування ПДВ склала 80000,00 грн.) підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку - актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2011 року від 28.02.2011 року №1, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт/витратах (а.с.126-135 т.1).

Оплата за надані послуги здійснена позивачем у безготівковій формі в сумі 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16000,00 грн., що підтверджується копією виписки банку по особовому рахунку №26005515416531 (а.с.123-124 т.1).

В податковому обліку позивача до складу валових витрат по взаємовідносинам з Фірмою «Капітель Плюс» не включалися витрати на загальну суму 80000,00 грн.,в тому числі: за 1 квартал 2011 року в сумі 80000,00 грн., що підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Також судом встановлено, що суми ПДВ, нараховані (сплачені) позивачем у складі договірної вартості придбаних товарів та робіт всього в сумі 427977,30 грн., у т.ч. 71329,55 грн. ПДВ, та включені до податкового кредиту відповідних періодів підтверджені податковими накладними: ПП «Укрторгпартнер» від 02.09.2010 року №778 на суму 14952,00 грн., у т.ч. ПДВ 2492,00 грн.; ТОВ «Бренд Строй» від 02.09.2010 року №1381 на суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн.; від 27.10.2010 року №1744 на суму 20004,00 грн., у т.ч. ПДВ 3334,00 грн.; від 23.12.2010 року №2540 на суму 18636,00 грн., у т.ч. ПДВ 3106,00 грн.; КП «Альянс» від 09.06.2010 року №1642/1 на суму у т.ч. ПДВ; від 25.06.2010 року №1932 на суму у т.ч. ПДВ; від 26.07.2010 року №2460 на суму 43902,00 грн., у т.ч. ПДВ 7317,00 грн.; «Кримспецтехнолоджи» від 04.07.2011 року №1720 на суму 1734,00 грн., у т.ч. ПДВ 289,00 грн.; від 04.02.2011 року №49 на суму 16094,28 грн., у т.ч. ПДВ 2682,38 грн.; від 04.02.2011 року №51 на суму 889,92 грн., у т.ч. ПДВ 148,32 грн.; від 04.02.2011 року №52 на суму 17732,70 грн., у т.ч. ПДВ 2955,45 грн.; від 24.03.2011 року №77 на суму 65879,40 грн., у т.ч. ПДВ 10979,90 грн.; від 24.03.2011 року №78 на суму 35925,00 грн., у т.ч. ПДВ 5987,50 грн.; від 24.03.2011 року №79 на суму 7536,00 грн., у т.ч. ПДВ 1256,00 грн.; Фірми «Капітель Плюс» від 28.02.2011 року №334 на суму 96000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16000,00 грн., які містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168, п.201.1. ст.201 ПК України (а.с.187-204 т.3).

Товари (роботи), послуги придбані позивачем у вищезазначених контрагентів для використання у власній господарській діяльності, зокрема при будівництві готелю Апарт-готель «Приморський парк» у м.Ялті, що підтверджується матеріалами справи та висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи, під час якої зокрема складалися описи і ескізи, здійснювалася фотофіксація.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року фактичні обсяги придбання робіт, послуг та товарно-матеріальних цінностей позивачем у вищезазначених суб'єктів господарювання складають 427977,30 грн., в тому числі 71329,55 грн. ПДВ ( обсяги придбання без ПДВ - 356647,75 грн.)

Розбіжність з актом перевірки складає 110148,32 грн. (466796,07 - 356647,75) з приводу того, що податковою інспекцією до складу фактичних обсягів придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей помилково були включені суми: 148,32 грн. по взаємовідносинам з контрагентом ПП «Кримспецтехнолоджи»;110 000, 00 грн. по взаємовідносинам з контрагентом Фірма «Капітель Плюс».

Господарські операції за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року по придбанню, оплаті, використанню позивачем товарів (робіт, послуг) вартістю 427977,30 грн., у т.ч. ПДВ 71329,55 грн. у постачальників ПП «Укрторгпартнер», ТОВ «Бренд Строй», «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс» , КП «Альянс» повністю відображені в регістрах бухгалтерського обліку позивача, що також підтверджується висновком проведеної у справі комплексної судової економічної та будівельно-технічної експертизи.

Таким чином судом встановлено, що факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання, отримання, оплати та використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг) вартістю 427977,30 грн., у т.ч. ПДВ 71329,55 грн.., отриманих від ПП «Укрторгпартнер», ТОВ «Бренд Строй», «Кримспецтехнолоджи», Фірма «Капітель Плюс» , КП «Альянс» за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року підтверджується документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності позивача.

Згідно з п.9.8. ст.9 Закону №168 реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Особи, що постачали товар (роботи, послуги) на користь позивача, були платниками ПДВ на момент поставки: Свідоцтво платника ПДВ ПП «Укрторгпартнер» №100256107 анульовано лише 19.12.2011 року; Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Кримстройиндустрия» анульовано лише 11.04.2012 року; Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Бренд Строй» анульовано лише 11.04.2012 року; ПП «Кримспецтехнолоджи» №100256105 анульовано лише 18.01.2013 року; Свідоцтво платника ПДВ Фірма «Капітель Плюс» №961493 анульовано лише 11.04.2012 року; Свідоцтво платника ПДВ КП «Альянс» №887869 анульовано лише 11.04.2012 року (дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua - п.2.8. Розділу ІІ Наказу №1394). Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори між позивачем та його контрагентами мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був поставлений (роботи проведені), оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Позиція ДПІ щодо фіктивності та безтоварності, відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами сформована на підставі висновків Актів «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійснення фінансово-господарської діяльності».

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди». «Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб». Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість».

Зазначеної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 16.05.2012 року по справі №К-9991/6724/12, від 17.07.2012 року №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 року №К-15283/09 ВАСУ ; від 24.01.2013 року по справі №К-20928/10.

Вищий адміністративний суд України у Постанові від 03.04.2013 року по справі №К/9991/32753/12 дотримується наступної думки: «Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат і з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною адресою».

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів у контрагентів, а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту позивача від наявності вказаних параметрів у контрагентів (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 року по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 року по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 року по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 року по справі №К/9991/49204/11).

Також, ВАСУ в Ухвалі від 31.01.2013 року по справі № К-22675/10 дотримується наступної думки: «при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами».

На підставі наведеного суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є належними доказами на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами, а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеними належними чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно із п.2 ст.3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, підставою, за якою відповідач не визнає правомірність формування платником податків податкового кредиту, податкових зобов'язань, валових витрат та валового доходу за операціями з вказаними контрагентами є неможливість проведення зустрічної звірки, що оформлена відповідними актами, як про це зазначено в акті перевірки.

Так, відповідно до пункту 73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, з вказаних норм вбачається, що проведення зустрічних звірок спрямовано на співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

У відповідності до пункту 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

В порушення вказаного порядку замість довідки було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки, що є порушення податкового законодавства.

На підставі наведеного суд вважає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є належним доказом на підтвердження фіктивності проведених позивачем господарських операцій контрагентом а за відсутністю інших доказів з боку відповідача та враховуючи надані позивачем докази, вважає доведеним належним чином реальність проведених господарських операцій позивачем.

Вирок суду у кримінальній справи, на який посилається відповідач не стосується посадових осіб позивача та сам по собі не може встановлювати факту нікчемності правочинів, вчинених позивачем з його контрагентами.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізом норм чинного законодавства, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в загальній сумі 466 796 грн., про заниження податку на додану вартість на загальну суму 64 889 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ у загальній сумі 35611 грн.. по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у «Кримспецтехнолоджи», Фірми «Капітель Плюс», КП «Альянс», ТОВ "Бренд Строй", ТОВ "Кримстройиндустрия", ПП "Укрторгпартнер" за період з 01.09.2009 року по 31.03.2012 року.

Отже, збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 64889,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 18.10.2012 року №0004762301; зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 466796,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 18.10.2012 року №0004752301; зменшення позивачеві розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35611,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 18.10.2012 року №0004772301 суперечить матеріалам справи та діючому законодавству.

Застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 15333,00 грн. у спірному податковому повідомленні-рішенні від 18.10.2012 року №0004762301 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення від 18.10.2012 року №0004762301, №0004752301, №0004772301 визнаються протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи висновок суду про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст.92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,60 грн. і витрачено на її проведення 288 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році" №239/5 від 07.02.2013 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 року за № 239/22771.

Платіжними дорученнями №265 від 13.05.2013 року підтверджується перерахування позивачем вартості витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 35328,00 гривень.

У той же час суд зазначає, що згідно калькуляції вартості роботи судового експерта14131,20 грн. складають витрати експертної установи, компенсація яких не передбачена законодавством.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ", зокрема в сумі 21196,80 грн. (двадцять одна тисяча сто дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок).

В судовому засіданні 04.07.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 09.07.2013 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 року №0004762301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (ідентифікаційний код 31067919) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 80222,00 грн., у тому числі 64889,00 грн. за основним платежем та 15333,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 року №0004752301 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (ідентифікаційний код 31067919) суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 466796,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби від 18.10.2012 року №0004772301 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (ідентифікаційний код 31067919) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 35611,00 грн.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (ідентифікаційний код 31067919) судовий збір у розмірі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби).

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрінвест" (ідентифікаційний код 31067919) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 21196,80 грн. (двадцять одна тисяча сто дев'яносто шість гривень вісімдесят копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.