Ухвала

від 04.07.2013 по справі 816/275/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 р.Справа № 816/275/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 816/275/13-а

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском"

про стягнення коштів на погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском", в якому просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" (код ЄДРПОУ 31024283) до Державного бюджету (рахунок: УДК у Дніпропетровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 98303,95 грн.

26 лютого 2013 року постановою Полтавського окружного адміністративного суду позовні вимоги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" про стягнення коштів на погашення податкового боргу - задоволений.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" (ідентифікаційний код 31024283) до Державного бюджету України (р/р 34122999700005, УДКС у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019) кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 98303 (дев'яносто вісім тисяч триста три) грн. 95 коп.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідач не отримував а ні податкового повідомлення-рішення, а ні податкової вимоги.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, з 13 березня 2012 року по 19 березня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Транском" (ідентифікаційний код 31024283) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року.

23 березня 2012 року за результатами перевірки складено акт № 236/23-522-31024283, яким встановлено порушення позивачем вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого відповідачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2010 року на суму 79927,00 грн., пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними за правочинами між ТОВ "Транском" та ТОВ "Вільна комерція" (ідентифікаційний код 36531179).

На підставі акта перевірки від 23 березня 2012 року № 236/23-522-31024283 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05 квітня 2012 року № 0000742305 (а.с. 11), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 79927,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму в розмірі 19982,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення від 05 квітня 2012 року № 0000742305 вручене відповідачу 07 травня 2012 року (а.с. 75).

23 травня 2012 року ТОВ "Транском" направлена податкова вимога № 1046 (а.с. 49), яка отримана відповідачем 30 травня 2012 року про що міститься відмітка в корінці податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, за ТОВ "Транском" значиться податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 98303,95,83 грн.

Оскільки в добровільному порядку узгоджена суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість не сплачена, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 98303,95 грн., який не сплачений в добровільному порядку та підлягає примусовому стягненню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Частиною 1 пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у то власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення зазначених норм відповідачем не була сплачена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На виконання зазначених норм відповідачем а ні в суді першої, а ні в суді апеляційної інстанції не було надано доказів сплати зазначеного боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" податкового боргу в розмірі 98303,95,83 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що відповідач не отримував а ні податкового повідомлення-рішення, а ні податкової вимоги, колегія суддів до уваги не приймає.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

При цьому відповідно до пункту 59.1 Податкового кодексу України порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялась податкова вимога на адресу підприємства відповідача, проте не була ним отримана.(а.с.112-116).

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транском" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2013р. по справі № 816/275/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П. Судді (підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.