Ухвала

від 15.07.2013 по справі 927/672/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

УХВАЛА

"15" липня 2013 р. Справа № 927/672/13

За заявою боржника: публічного акціонерного товариства "Ніжинський завод сільськогосподарського машинобудування",

вул. Шевченка, буд. 109/1, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю "УкрЕкоКлін",

вул. Княжий Затон, 4, м. Київ, 02068;

вул. Шевченко, буд.24, кв.27, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Про розстрочку виконання рішення

Суддя Л.М.Лавриненко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від боржника: Компанієць В.С., довіреність №171 від 01.02.2013 року, представник

від стягувача: Петренко О.М., директор

ВСТАНОВИВ:

Боржник звернувся із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13, строком на 6 місяців, з погашенням боргу за таким графіком: липень 2013 року - 11 740,16 грн.; серпень 2013 року - 11 740,16 грн.; вересень 2013 року - 11 740,16 грн.; жовтень 2013 року - 11 740,16 грн.; листопад 2013 року - 11 740,16 грн.; грудень 2013 року - 11 740,16 грн.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання рішення боржник посилається на складне фінансове становище, відсутність коштів на банківських рахунках, заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства в сумі 1 563 593,63 грн., наявність кредиторської заборгованості, причиною чого є спад виробництва за останні кілька років.

В судовому засіданні 09.07.2013 року суд перейшов до розгляду заяви по суті.

Представник боржника виклав заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13.

Представники сторін в судовому засіданні 15.07.2013 року надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник стягувача в судовому засіданні 15.07.2013 року заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

Представник стягувача проти розстрочки виконання рішення суду заперечував та зазначив, що станом на 12.07.2013 року заборгованість боржника перед стягувачем складає 70440,93 грн. Вказана заборгованість боржника привела до несплати заробітної плати робітникам підприємства стягувача, виникнення заборгованості по сплаті податків до Пенсійного фонду та бюджету, нарахування штрафних санкцій зі сторони контролюючих органів, наявності заборгованості перед постачальниками витратних матеріалів, яку потрібно сплатити, щоб уникнути судових процесів з їх сторони.

Представник боржника надав письмову заяву про уточнення вимог, в якій повідомив, що 11.07.2013 року ним на користь стягувача було сплачено частину боргу у розмірі 5750 грн., що підтверджується платіжним дорученням №801 від 11.07.2013 року. У зв»язку з частковою оплатою заборгованість складає 64 690,93 грн., яку боржник просить розстрочити строком на 6 місяців з погашенням боргу за таким графіком: липень 2013 року - 5990,16 грн.; серпень 2013 року - 11 740,16 грн.; вересень 2013 року - 11 740,16 грн.; жовтень 2013 року - 11 740,16 грн.; листопад 2013 року - 11 740,16 грн.; грудень 2013 року - 11 740,16 грн.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. 22 цього Кодексу, не передбачено права заявника на подання заяв про "уточнення" вимог, в тому числі і "уточнень" до заяви про розстрочку виконання рішення суду. Тому в разі надходження до господарського суду такої заяви останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як, зокрема, збільшення або зменшення розміру заявлених вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи часткову сплату боржником частини боргу у розмірі 5750 грн., що підтверджується платіжним дорученням №801 від 11.07.2013 року, у зв»язку з чим зменшилась сума боргу, яку просить розстрочити боржник та відповідно змінився графік погашення боргу, тому подані боржником "уточнення вимог" до заяви про розстрочку виконання рішення суду, суд розцінює як зменшення заявлених вимог по заяві про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13 та приймає їх до розгляду.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи та докази ускладнення виконання рішення, вислухавши в судовому засіданні пояснення боржника та стягувача, суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13 провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. припинено; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з публічного акціонерного товариства "Завод "Ніжинсільмаш" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УкрЕкоКлін" 70 440,93 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Наказ про примусове виконання рішення у справі № 927/672/13 видано господарським судом Чернігівської області 26.06.2013 року.

На даний час рішення суду від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13 виконано частково на суму 5750 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 801 від 11.07.2013р., копія якого додана до матеріалів справи. Непогашена сума заборгованості становить 64 690,93 грн.

Згідно ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження" та ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обстави, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей, тощо).

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до приписів ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Частиною 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Боржником не надано ні до заяви про рострочку виконання рішення суду, ні на вимогу суду доказів, які беззаперечно підтверджують наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а саме не надано суду доказів відсутності коштів на банківських рахунках, а також майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Надана боржником довідка центрального відділення публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», за підписом начальника Атамашка Ю.О., що станом на 18.06.2013 року на поточному рахунку №260076350 ПАТ «Завод Ніжинсільмаш» (код ЄДРПОУ 14311643) залишок коштів складає 2135,20 грн., не може бути прийнята судом, як належний доказ, який підтверджує відсутність коштів на рахунку боржника, оскільки вказана довідка свідчить про відсутність коштів на певну дату 18.06.2013р., в той час як боржник звернувся з заявою до суду 02.07.2013р. Доказів відсутності відкритих рахунків в інших банках та відсутність на них коштів боржник також суду не надав.

Не надано боржником суду також належних та допустимих доказів, які підтверджують поважності причин непогашення заборгованості, яка виникла на підставі договору №327/09 від 11.01.10р., а також перебування ПАТ «Завод Ніжинсільмаш» на межі банкрутства.

Посилання боржника на тяжкий фінансовий стан товариства судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємництвом є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Боржником не подано доказів на підтвердження обставин, на які у судовому засіданні послався представник боржника, як на такі, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.

Крім того, посилання боржника на скрутне фінансове становище, не може бути винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, яка б свідчила про неможливість виконання рішення в силу якихось об"єктивних обставин, які б унеможливили б виконання рішення суду у встановлений судом спосіб по справі № 927/672/13 та за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення.

Стягувач в судовому засіданні також заперечував проти розстрочки виконання виконання рішення суду, посилаючись на наявність заборгованості по заробітній платі, податках та обов»язкових платежах.

Відповідно до ст. 124 Конституції України рішення суду є обов'язковими до виконання.

Згідно ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що заява боржника про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі №927/672/13, строком на 6 місяців, з погашенням боргу згідно графіку: липень 2013 року - 5990,16 грн.; серпень 2013 року - 11 740,16 грн.; вересень 2013 року - 11 740,16 грн.; жовтень 2013 року - 11 740,16 грн.; листопад 2013 року - 11 740,16 грн.; грудень 2013 року - 11 740,16 грн., є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви боржника про розстрочку виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 11.06.2013 року у справі № 927/672/13, строком на 6 місяців, з погашенням боргу згідно графіку: липень 2013 року - 5990,16 грн.; серпень 2013 року - 11 740,16 грн.; вересень 2013 року - 11 740,16 грн.; жовтень 2013 року - 11 740,16 грн.; листопад 2013 року - 11 740,16 грн.; грудень 2013 року - 11 740,16 грн., відмовити.

2. Ухвалу направити сторонам по справі.

Суддя Л.М. Лавриненко