Ухвала

від 17.07.2013 по справі 812/3628/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року справа №812/3628/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по адміністративній справі №812/3628/13-а за позовом Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш Компресор-сервіс»-товариство з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 березня 2013 року №0000132201, №0000142201, №0000152201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, в обґрунтування якого зазначив, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш Компресор-сервіс» - товариство з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ТКФ «Юпітер», ТОВ «РКС Компоненти» та ТОВ «Трейд-Лаб» за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій з ПП «ТКФ «Юпітер» за наслідками перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Проте висновок податкового органу про безтоварність операцій з ПП «ТКФ «Юпітер» спростовується первинними документами бухгалтерського обліку, які підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту по фінансово-господарським операціям з зазначеним контрагентом.

Щодо втрати первинних документів по взаємовідносинам з ПП «ТКФ «Юпітер», то позивач своєчасно повідомив податковий орган про їх втрату та відновив ці документи у встановлений законом термін, тому у ДПІ не було жодних підстав приймати податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасне повідомлення про втрату первинних документів.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення рішення від 26.03.2013 року №0000132201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 166337,50 грн., з якої за основним платежем - 133070,00 грн. та 33267,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 26.03.2013 року №0000142201 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 207922,50 грн., з якої за основним платежем - 166338,00 грн. та 41584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги, що під час перевірки встановлено проведення безтоварних операцій, тобто фактично відбувся обмін документами з метою створення зовнішніх ознак правомірності формування податкового кредиту за безтоварними операціями та отримання необґрунтованої податкової вигоди. Також суд першої інстанції не звернув уваги, що ПП «ТКФ «Юпітер» не знаходиться за юридичною адресою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію, тому позивач не міг здійснювати навантаження ТМЦ на адресу контрагента.

Крім цього сплата ТМЦ частково здійснювалася у вексельній формі, а з огляду на пп.4.2.10 п.4.2. ст.4 Закону №334 векселі отримані, але не оплачені платником податків або видані, але не оплачені, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту платника незалежно від видів операцій, за якими такі векселі використовуються Таким чином, як для векселедавця так і для векселедержателя видача (отримання) векселя не призводить до будь-яких податкових наслідків щодо податку на прибуток. Векселі були оплачені тільки в 2013 році, тобто на момент здійснення перевірки позивача у нього було відсутнє право на віднесення сум по векселям до складу валових витрат, оскільки на той момент позивач не зазнав витрат, пов'язаних з придбанням ТМЦ у ПП «ТКФ «Юпітер».

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в апеляційній скарзі доводи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сєвєродонецька науково-виробнича фірма «Хіммаш Компресор-сервіс» - товариство з обмеженою відповідальністю зареєстрована виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 01 червня 1995 року, знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 15 червня 1995 року за № 1378, є платником податку на додану вартість (а.с.11, 12, 116).

На підставі направлення на перевірку від 28.11.2012 року №297/01-16, відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області ДПС проведена позапланова виїзна перевірка Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш Компресор-сервіс» - товариство з обмеженою відповідальністю, результати якої оформлені актом від 12.03.2013 року №380/22-21841175 «Про проведення документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток Сєвєродонецькою науково-виробничою фірмою «Хіммаш Компресор-сервіс»-товариство з обмеженою відповідальністю по взаємовідносинам з ПП «ТКФ «Юпітер» «код ЄДРПОУ 36901560), ТОВ «РКС Компоненти» (код ЄДРПОУ 36926522) та ТОВ «Трейд-Лаб» (код ЄДРПОУ 37227110) за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2012 року (а.с.14-27).

За висновками акту перевіркою встановлено порушення Сєвєродонецькою науково-виробничою фірмою «Хіммаш Компресор-сервіс»-товариство з обмеженою відповідальністю :

-п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення податку на прибуток в сумі 166338,00 грн., в т.ч. за 1 півріччя 2010 року на 63825,00 грн. ат за 9 місяців 2010 року на 166338,00 грн., за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з ПП «ТКФ «Юпітер»;

-п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ«Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у сумі 133070,00 грн., в т.ч. за червень 2010 року - 51060,00 грн., вересень 2010 року - 82010,00 грн., за рахунок фактичного нездійснення господарських операцій по операціям з ПП «ТКФ «Юпітер»;

-п.44.3 ст.44 ПК України втрата первинних документів що підтверджують факт взаємовідносин Сєвєродонецької науково-виробничої фірми «Хіммаш Компресор-сервіс» товариство з обмеженою відповідальністю з ПП «ТКФ «Юпітер».

За наслідками перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської обласні прийняті податкові повідомлення-рішення:

-від 26 березня 2013 року № 0000132201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 166337,50 грн., з якої за основним платежем - 133070,00 грн. та 33267,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.п.7.2.1. п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (а.с.28);

-від 26 березня 2013 року № 0000142201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 207922,50 грн., з якої за основним платежем - 166338,00 грн. та 41584,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с.30).

- від 26 березня 2013 року № 0000152201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510,00 грн. за порушення п.44.3 ст.44 ПК України (а.с.32).

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) у відповідності із пп.11.2.1 ст11 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

На підставі пп.7.4.1 п.7.4 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту згідно з пп.7.2.6 п.7.2 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На підставі абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається з матеріалів справи 28.05.2010 року між Сєвєродонецькою науково-виробничою фірмою «Хіммаш Компресор-сервіс» та ПП «ТКФ «Юпітер» укладений договір поставки № ДГ-102805 (а.с.43-44).

На виконання умов зазначеного договору ПП «ТКФ «Юпітер» видало Сєвєродонецькій науково-виробничій фірмі «Хіммаш Компресор-сервіс» - товариство з обмеженою відповідальністю податкову накладну від 02.06.2010 року №02060000006 на суму 306360,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 51060,00 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2010 року (а.с.118).

Перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договором від 28.05.2010 року підтверджується товарно-транспортною накладною від 02.06.2010 року №41, подорожнім листом від 02.06.2010 року №322334, розпорядженням про направлення водія ОСОБА_3 у відрядження від 01.06.2010 року №48, посвідченням про відрядження, відрядним завданням, видатковим касовим ордером (а.с.47-53).

Відповідно до зазначеної товарно-транспортної накладної ТМЦ, придбані за договором від 28.05.2010 року навантажені за адресою: м. Луганськ, вул. Цимлянська, 15 та розвантажені за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченко, 3., за якою знаходиться приміщення, яке перебуває у власності позивача відповідно до договору купівлі-продажу комунального майна - нежитлового приміщення від 20.02.2007 року б/н (а.с.189-191).

У подальшому, відповідно до товарно-транспортної накладної від 13.12.2010 року №90 зазначені ТМЦ перевезені на виробничі площі позивача, які знаходяться на території ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,5, що підтверджується відміткою служби безпеки відділу забезпечення пропускного режиму у товарно-транспортній накладній № 90 (а.с.107).

Крім цього, 30.08.2010 року між Сєвєродонецькою науково-виробничою фірмою «Хіммаш Компресор-сервіс» ПП «ТКФ «Юпітер» укладений договір поставки № ДГ-103008 (а.с.55-56).

На виконання умов цього договору ПП «ТКФ «Юпітер» видало Сєвєродонецькій науково-виробничій фірмі «Хіммаш Компресор-сервіс»- товариство з обмеженою відповідальністю податкову накладну від 06 вересня 2010 року № 060913 на суму 492062,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 82010,00 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року (а.с.125).

Перевезення товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договором від 30.08.2010 року підтверджується товарно-транспортною накладною від 06.09.2010 року №61, подорожнім листом від 06.09.2010 року №405709, розпорядженням про направлення водія ОСОБА_3 у відрядження від 03.09.2010 року №84, посвідченням про відрядження, відрядним завданням, видатковим касовим ордером (а.с.60-65).

Відповідно до вищезазначеної товарно-транспортної накладної ТМЦ, придбані за договором від 30.08.2010 року навантажені за адресою: м. Луганськ, вул. Цимлянська, 15 та розвантажені за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Октябрьська, 2-в, за якою знаходиться приміщення, яке перебуває у власності позивача відповідно до договору купівлі-продажу комунального майна - комплексу нежитлових приміщень від 26.09.2003 року №19/03 (а.с. 193-195).

У подальшому, за товарно-транспортною накладною від 17.09.2010 року №67 зазначені ТМЦ перевезені на виробничі площі позивача, які знаходяться на території ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання «Азот», за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова,5, що підтверджується відміткою служби безпеки відділу забезпечення пропускного режиму у товарно-транспортній накладній № 67 (а.с.73).

Факт оплати Сєвєродонецькою науково-виробничою фірмою «Хіммаш Компресор-сервіс»-товариство з обмеженою відповідальністю товарно-матеріальних цінностей за договорами поставки від 28.05.2010 року та від 30.08.2010 року підтверджується платіжними дорученнями (а.с.185-188) та актом прийому-передачі векселя від 01.10.2010 року, відповідно до якого були передані 7 векселів (а.с.67), переведення у готівку зазначених векселів підтверджується платіжними дорученнями (а.с.109-115).

Використання у подальшій господарській діяльності товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договорами від 28.05.2010 року, від 30.08.2010 року підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за січень 2011 року (а.с.159-184).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту червня, вересня 2010 року згідно додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» позивачем включено по господарським операціям з ПП «ТКФ «Юпітер» податок на додану вартість в сумі 51060,00 грн., 82010,40 грн. відповідно (а.с.137-140, 142-146).

З огляду на первинні документи бухгалтерського обліку судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість у червні, вересні 2010 року по фінансово-господарським операціям з ПП «ТКФ «Юпітер».

Суд апеляційної інстанції не приймає доводи апелянта про відсутність ПП «ТКФ «Юпітер» за юридичною адресою та як наслідок неможливість здійснення позивачем навантаження ТМЦ за цією адресою, оскільки така відсутність не спростовує факту здійснення позивачем господарських операцій з контрагентом.

Крім цього порушення норм податкового законодавства контрагентом позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагента позивача і не може впливати на право позивача на включення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Судова колегія також не приймає доводи апелянта про відсутність у позивача на час проведення перевірки права на віднесення сум по векселям до складу валових витрат, оскільки приписи пп.4.2.10 п.4.2. ст.4 Закону №334, на які посилається апелянт в обґрунтування своїх доводів, регулюють порядок формування валових доходів.

Проте в даному випадку мова йде про порядок формування саме валових витрат, при цьому жодною нормою Законом №334, який діяв на час вчинення господарських відносин позивача з ПП «ТКФ «Юпітер», не заборонено формування валових витрат за наслідками здійснення господарських операцій із застосуванням вексельної форми розрахунків.

Відповідачем, як в ході перевірки, так і в судах першої та апеляційної інстанції не доведено, що відомості, які містяться в податкових накладних, а також в інших первинних документах, є недостовірними, або що зазначені документи визнані недійсними в судовому порядку.

Аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Правила ведення податкового обліку, встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом МФУ від 24.05.1995р. № 88, які не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Право на нарахування податкового кредиту по господарських операціях придбання товару виникло у позивача на підставі отриманих податкових накладних які були надані контрагентом на підставі договорів, виконання яких підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначене спростовує висновки відповідача про фактичного нездійснення позивачем господарських операцій по операціям з ПП «ТКФ «Юпітер», тому суд першої інстанції зробив правильний висновок, про відсутність з боку позивача порушень вимог податкового законодавства в цій частині.

На підставі викладеного судова колегія прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по адміністративній справі №812/3628/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року по адміністративній справі №812/3628/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді В.А. Шальєва

М.В. Бишов