Ухвала

від 10.07.2013 по справі 826/2632/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2632/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

10 липня 2013 року м. Київ

КолегіясуддівКиївськогоапеляційногоадміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби Українина постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гепард» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Гепард» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2012 року № 00055828.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС України подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення та скасував його. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи з 20.08.2012 року по 01.10.2012 року, податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Гепард» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 08.10.2012 року № 6471/22-8/31455586.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п.п. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. 137.10, п. 137.16, ст.. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 23 653 060 грн., в тому числі по періодам: за 1 півріччя 2012 року на суму 23 653 060 грн.

Наведене вище послужило підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення № 00055828 від 29.10.2012 року за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 35459590 грн., в тому числі, за основним платежем 23 633 060 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11 826 530 грн.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року ТОВ «Гепард» задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 858 447 098 грн.

Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року встановлено його заниження на загальну суму 112 633 617 грн., в тому числі по періодам за І півріччя 2012 року 112 633 617 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року встановлено, що на формування відображених у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності» за період з 01.07.11 по 30.06.12 у загальній сумі 858 171 058 грн. мало вплив здійснення операцій із продажу світлих нафтопродуктів; на формування відображених у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» показників за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 року у загальній сумі 276 040 грн. - операції від списання дебіторської заборгованості, нарахування відсотків на залишки коштів по розрахункових рахунках тощо.

Станом на 08.10.2012 року по оборотно-сальдовій відомості по рах. 621 (цінні папери) за період з 01.07.2011 року - 30.06.2012 року по контрагенту ТОВ «Форт-Ойл»(31292603) рахується кредиторська заборгованість в розмірі 99 256 873,69 грн. по векселям, які на момент виконання своїх зобов'язань, в період з 31.05.2007 року по 31.10.2007 року покупець передав, а продавець прийняв прості векселя на загальну суму 99 256 873, 69 грн.

ТОВ «Гепард» зазначені вище векселі на загальну суму 99 256 873, 69 грн. є переданими ТОВ «Форт-Ойл» згідно актів прийому-передачі від 31.05.2007 року, 30.06.2007 року, 30.09.2007 року, 31.10.2007 року, 01.10.2007 року, ТОВ «Фортуна-Ойл» в свою чергу передав зазначені векселя ТОВ «ТОРГ-АРХБУД».

Також, в акті перевірки, по рахунку (розрахунки з вітчизняними постачальниками) по контрагенту ТОВ «Каскад-Нафтотрейд» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 4 166 557, 49 грн., по контрагенту ТОВ МП «Фірма Каскад» - 1720517, 86 грн., по контрагенту ТОВ «Касскад-Петролеум» - 4526868, 56 грн., по контрагенту ТОВ «ТРАНССНАБ» - 2962798,92 грн., у зав'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що на останній день перевірки термін позовної давності по такій кредиторській заборгованості скінчився, у зв'язку з чим позивач повинен був включити суму кредиторської заборгованості, як безнадійної, до свого доходу.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя(векселедержателю).

За ч.ч. 1 та 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично ставленні товари, виконані роботи, надані послуги. У разі видачі (передачі) векселя, відповідно до договору, припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Частиною 1 ст. 34 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначено, що «переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року віддати його складання».

П.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються:вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

У відповідності до п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, визначено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів передатна платнику податків згідно з договорам дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником, що не стягнута після закінчення троку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків проведення такої основної суми, за винятком кредиторів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів умовно нарахованих на суму повторної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки НБУ, нарахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або векселедавця простого векселя починаеться з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі, встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є пересічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню. Наведене повністю узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеній у п. 19 Постанови Пленуму № 5 від 8 червня 2007 року.

Таким чином, строк пред'явлення векселя до платежу та строки позовної давності за векселем є різними правовими явищами за своєю суттю та правовими наслідками їх порушення, і строки позовної давності за векселем починають перебіг з моменту закінчення перебігу строків пред'явлення до платежу.

Слід зауважити, що прості векселі були видані позивачем зі строком платежу на визначений день (8 векселів - 30.12.2015 року, 1 вексель 01.10.2015 року. 2 векселі - 31.12.2015 року, 2 векселі - 31.12.2012 року , то строк на момент закінчення перевірки не закінчився (закінчення строку позовної давності по векселям - 31.12.2018 року, 1 векселю - 01.10.2018 року, 2 векселям 31.12.2018 року, 2 векселям - 31.12.2015 року).

Отже, правомірним є висновок суду першої інстанції, що визнання ТОВ «Торг-Архбуд» банкрутом та його подальшої ліквідації жодним чином не впливають на вексельні зобов'язання позивача, строки їх подання та терміни позовної давності за цими зобов'язаннями. Факт припинення ТОВ «Торг-Архбуд» не означає те, що векселі видані позивачем, не будуть пред'явлені до оплати іншими особами, які отримали права за цими векселями на підставі індосаменту, здійсненого ТОВ «Тор-Архбуд». Також, відповідачем не встановлено та не надано доказів, що емітовані позивачем векселі залишились у ТОВ «Торг-Архбуд» на момент ліквідації, і не були передані по індосаменту третім особам.

Отже, колегія суддів знаходить обґрунтованою позицію суду першої інстанції, що доводи відповідача про сплив строків позовної давності по емітованим позивачем векселям є необґрунтованим та передчасним, і за даних обставин відсутні правові підстави вважати заборгованість за векселями безповоротною фінансовою допомогою як сумою коштів, що залишилась несплаченої після спливу строків позовної давності (п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст 135 ПК України).

Крім того, матеріали справи містять копії первинних документів, що підтверджують господарські операції з контрагентами. Зокрема позивачем надані додаткові угоди: додаткова угода № 1 до договору поставки нафтопродуктів № 2012/01 від 20.12.2002 року, укладеного між ТОВ «Гепард» та ТОВ «ТРАНССНАБ»; додаткова угода № 1 від 30.12.2004 року до договору поставки нафтопродуктів № 0104/17-03 від 01.12.2003 року, укладеного між ТОВ «Гепард» та ТОВ МП «Фірма «Каскад», додаткова угода № 1 від 29.12.2006 року до договору поставки нафтопродуктів № 0110/7-04 від 01.10.2004 року, укладеного між ТОВ «Гепард» та ТОВ «Каскадт-Петролеум», додаткова угода № 1 від 29.12.2006 року до договору поставки нафтопродуктів № 2701/04 від 27.01.2004 року, укладеного між ТОВ «Гепард» та ТОВ «Каскадт-Петролеум». Відповідно до вказаних угод платежі за цими договорами позивач повинен буде здійснювати у 2015 році. Отже, строки платежів по вказаним контрагентам ще не настали, а, отже і позовна давність за ними відраховуватись не може.

За ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з абзацом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, є безнадійною заборгованістю.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Тобто, якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за неоплачені товари/послуги залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, такі товари/послуги вважаються безоплатно отриманими і платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості (з урахуванням ПДВ) включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Аналіз зазначених вище правових норм про неправомірність висновків податкового органу щодо закінчення терміну позовної давності стосовно кредиторської заборгованості, а тому судова колегія приходить до висновку про безпідставність висновків відповідача, викладених в акті перевірки, що, в свою чергу, свідчить про правомірність скасування судом першої інстанції спірних податкових повідомлень-рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги та залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби України- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.