Ухвала

від 21.10.2013 по справі 826/2632/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/39290/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Бухтіярової І.О.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Голодненко В.О., Ісаєнко К.Ю.,

відповідача - Чернова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013

у справі № 826/2632/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гепард"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00055828 від 29.10.2012.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу, позивач з доводами касаційної скарги не погодився, просив залишити оскаржувані рішення без змін, скаргу - без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, складено акт від 08.10.2012 № 6471/22-8/31455586, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 14.1.11, пп. 14.1.257, п. 14.1 ст. 14 п. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135, п. 137.10, п. 137.16, ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 23 653 060,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 ТОВ «Гепард» задекларовано доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у сумі 858 447 098,00 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 встановлено, що на формування відображених у рядку 02 Декларацій «Дохід від операційної діяльності» у загальній сумі 858 171 058,00 грн. мало вплив здійснення операцій із продажу світлих нафтопродуктів; на формування відображених у рядку 03 Декларацій «Інші доходи» показників за період з 01.04.2011 по 30.06.2011 у загальній сумі 276 040,00 грн. - операції від списання дебіторської заборгованості, нарахування відсотків на залишки коштів по розрахункових рахунках тощо.

Станом на 08.10.2012 по оборотно-сальдовій відомості по рах. 621 (цінні папери) за період 01.07.2011 - 30.06.2012 по контрагенту ТОВ «Форт-Ойл» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 99 256 873,69 грн. по векселям, які на момент виконання своїх зобов'язань, в період з 31.05.2007 по 31.10.2007 покупець передав, а продавець прийняв прості векселя на загальну суму 99 256 873,69 грн.

Зазначені вище векселі на загальну суму 99 256 873, 69 грн. передані позивачем ТОВ «Форт-Ойл» згідно актів прийому-передачі, а ТОВ «Фортуна-Ойл» в свою чергу передав зазначені векселі ТОВ «ТОРГ-АРХБУД».

Постановою Господарського суду м. Києва від 06.11.2011 у справі №15/786-б ТОВ «ТОРГ-АРХБУД» визнано банкрутом, у зв'язку з чим відповідач зробив висновок, що для цілей оподаткування загальна сума виданих векселів є безповоротною фінансовою допомогою та повинна була бути включена позивачем до доходу.

Також, в акті перевірки по рахунку (розрахунки з вітчизняними постачальниками) по контрагенту ТОВ «Каскад-Нафтотрейд» рахується кредиторська заборгованість в розмірі 4 166 557,49 грн., по контрагенту ТОВ МП «Фірма Каскад» - 1720517,86 грн., по контрагенту ТОВ «Касскад-Петролеум» - 4526868,56 грн., по контрагенту ТОВ «ТРАНССНАБ» - 2962798,92 грн., у зав'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що на останній день перевірки термін позовної давності по такій кредиторській заборгованості скінчився, а тому позивач повинен був включити суму кредиторської заборгованості, як безнадійної, до свого доходу.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем 29.10.2012 було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №00055828, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 35 459 590,00 грн., в тому числі, за основним платежем 23 653 060,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 826 530,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про неправомірність прийняття відповідачем вказаного повідомлення-рішення №00055828, беручи до уваги наступне.

Відповідно до пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно зі ст. 28 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, акцептант зобов'язується здійснити платіж за векселем при настанні строку платежу, зазначеного у векселі.

Відповідно до абзацу 1 ст. 70 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Отже, як було вірно встановлено судами, перебіг трирічного строку на пред'явлення позовних вимог до акцептанта переказного векселя або до векселедавця простого векселя починається з дати настання строку платежу, зазначеного у векселі. Встановлені ст. 70 Уніфікованого закону строки для пред'явлення позовних вимог за векселем є присічними, вони не можуть бути змінені за угодою сторін і не підлягають зупиненню або відновленню.

Наведене узгоджується і з позицією Верховного суду України, викладеній у п. 19 Постанови Пленуму № 5 від 08.06.2007.

Крім того, судами прийнято до уваги, що оскільки прості векселі були видані позивачем зі строком платежу на визначений день (8 векселів - 30.12.2015, 1 вексель - 01.10.2015, 2 векселі - 31.12.2015, 2 векселі - 31.12.2012), то строк позовної давності на момент закінчення перевірки не закінчився.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що факт визнання ТОВ «Торг-Архбуд» банкрутом та його подальша ліквідація жодним чином не впливають на вексельні зобов'язання позивача, строки їх подання та терміни позовної давності за цими зобов'язаннями. Факт припинення ТОВ «Торг-Архбуд» не означає те, що векселі, видані позивачем, не будуть пред'явлені до оплати іншими особами, які отримали права за цими векселями на підставі індосаменту, здійсненого ТОВ «Торг-Архбуд». Відповідачем не встановлено факти, що емітовані позивачем векселі залишились у ТОВ «Торг-Архбуд» на момент ліквідації, і не були передані по індосаменту третім особам.

Крім того, відповідно до акта перевірки, відповідачем зроблено висновок, що позивачем не включено до доходу суму кредиторської заборгованості, по якій відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, минув термін позовної давності (3 роки) на загальну суму 13 376 743,00 грн.

Однак, наведений висновок податкового органу спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами, що підтверджують спірні господарські операції позивача з контрагентами - ТОВ «Каскад-Нафтотрейд», ТОВ МП «Фірма «Каскад», ТОВ «Каскад-Петролеум», ТОВ «ТРАНССНАБ». Зокрема, це додаткові угоди до договорів, за якими відбувалося постачання товарів, відповідно до яких платежі за цими договорами позивач повинен буде здійснити у 2015 році.

Таким чином, оскільки строк оплати за поставлені товари, з урахуванням зазначених додаткових угод, настане лише у 2015 році, неправомірними є висновки відповідача про закінчення терміну позовної давності щодо кредиторської заборгованості.

Доводи відповідача про те, що позивачем до матеріалів справи не долучено паспорта якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки, такі документи не можуть довести чи спростувати ті факти, що є предметом доказування по даній справі, а саме: строки оплати за поставлені товари, строки початку і закінчення позовної давності, настання строку кредиторської заборгованості на дохід позивача.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.04.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль