Постанова

від 10.07.2013 по справі 812/5455/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2013 року Справа № 812/5455/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Житній Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпара" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо неприйняття поданої декларації, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпара" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо неприйняття поданої декларації. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПАРА» зареєстровано 12.06.2006 Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області як суб'єкт підприємницької діяльності та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України з ідентифікаційним кодом № 34596192.

Згідно зі Статутом позивач є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штамп та інші ознаки юридичної особи.

15 травня 2013 року ТОВ «ІМПАРА» подала до Ленінської МДШ у м. Луганську Луганської області ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року разом з додатками.

22 травня 2013 року ТОВ «ІМПАРА» отримало від Ленінської МДШ у м. Луганську Луганської області ДПС повідомлення № 12272/18-416 від 20.05.2013 про невизнання як податкової звітності податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року.

Підставою для невизнання вказаної декларації як податкової звітності, на думку Ленінської МДШ у м. Луганську Луганської області ДПС, є порушення п. 183.1, п.183.9, п.183.12 ст. 183 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що декларація подана особою, реєстрацію якої в якості платника ПДВ анульовано 22.06.2010.

ТОВ «ІМПАРА» не згодне з вказаним повідомленням Ленінської МДПІ у м. ганську Луганської області ДПС та вважає його незаконним та неправомірним з ступних підстав.

ТОВ «ІМПАРА» знаходиться на обліку як платник податків в Ленінській МДПІ м. Луганську Луганської області ДПС з 5 лютого 2009 року згідно з вимогами п.2.2 ст.2, п.9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» було зареєстровано як платник податку на додану вартість та отримано свідоцтво № 100162159 про реєстрацію платника податку на додану вартість.

22.06.2010 року свідоцтво № 100162159 про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано (акт Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22.06.2010 року).

Не погодившись із вказаними діями Ленінської МДПІ у м. Луганську ТОВ«ІМПАРА» звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 юку по справі № 2а-7134/10/1270 позовні вимоги ТОВ «ІМПАРА» задоволені у повному обсязі: дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо прийняття рішення у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІМПАРА» від 22.06.2010 року визнано неправомірними; скасовано рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «ІМПАРА» від 22.06.2010; зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити реєстрацію ТОВ «ІМПАРА» в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010.

Ленінською МДПІ у м. Луганську вказана постанова Луганського окружного адміністративного суду була оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду. 04.01.2011 Донецьким апеляційним адміністративним судом апеляційна скарга Ленінської МДПІ ум. Луганську залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року по справі № 2а-7134/10/1270 - залишена без змін.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «ІМПАРА» фактично з 22.06.2010 і на момент отримання декларації по ПДВ за квітень 2013 року та винесення повідомлення № 12272/18-416 від 20.05.2013 року про невизнання як податкової звітності податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року є платником ПДВ, тому Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС безпідставно не визнала декларацію по ПДВ за квітень 2013 року як податкову звітність.

На підставі викладеного позивач просив суд:

1) Визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття поданої ТОВ «Імпара» декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками, яка була надана відповідачу 15.05.2013;

2) Зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти та вважати поданою податкову звітність ТОВ «Імпара» - податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками, яка була надана відповідачу 15.05.2013.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що декларація з ПДВ за квітень 2013 року подана позивачем після анулювання свідоцтва платника ПДВ, тому не була визнана податковою звітністю. Тобто, всі дії вчинені відповідачем відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII зі змінами та доповненнями (далі -Закон №509), рішення, дії або бездіяльність органів державної податкової служби та їх посадових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що ТОВ "Імпара" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 12.09.2006 (а.с.25).

20.09.2006 ТОВ "Імпара" було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №100162159 (а.с.26).

08.05.2013 ТОВ "Імпара" було надіслано до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року разом із додатками (а.с.28-34). Зазначену податкову декларацію відповідач отримав 15.05.2013 (а.с.35).

Листом від 20.05.2013 за №12272/18-416 відповідач повідомив ТОВ "Імпара" про невизнання податкової декларації з ПДВ, поданої 15.05.2013, як податкової звітності у зв'язку з анулюванням 22.06.2010 свідоцтва платника ПДВ (а.с.27).

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана:

48.5.1. керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку;

48.5.2. фізичною особою - платником податків або його законним представником;

48.5.3. особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п. 48.6).

Згідно з пунктом 48.7 цієї статті податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до ст. 49 ПК прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12 цієї статті визначено, що в разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Пунктом 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку є, зокрема, будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно з пунктом 184.2 цієї статті анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття у ТОВ "Імпара" податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 22.06.2010 свідоцтво №100162159 про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Імпара" було анульовано актом Ленінської МДПІ у м. Луганську. Позивач оскаржив рішення відповідача до суду. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі №2а-7134/10/1270 позовні вимоги ТОВ "Імпара" було задоволено у повному обсязі, а саме: дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо прийняття рішення у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Імпара" від 22.06.2010 визнано неправомірними; скасовано рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Імпара" від 22.06.2010; зобов'язано Ленінську МДПІ у м.Луганську поновити реєстрацію ТОВ "Імпара" в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010 (а.с.36-40).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 по справі №2а-7134/10/1270 залишено без змін (а.с.41-43).

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 Ленінську МДПІ у м. Луганську зобов'язано поновити ТОВ "Імпара" в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010. Судове рішення набрало законної сили.

Відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.6 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу може бути скасоване податковим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ під час адміністративного оскарження.

Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для внесення відповідних змін до Реєстру.

Рішення податкового органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником такого органу чи особою, яка виконує його обов'язки або є заступником керівника.

У разі відміни рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого Свідоцтва на підставі реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" та рішення про відміну анулювання реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №978 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1400/18695, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження вжиття заходів щодо відміни анулювання реєстрації ТОВ "Імпара" в якості платника податку на додану вартість та виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 після набрання нею законної сили 04.01.2011. Тобто, з 04.01.2011 та на момент подання до Ленінської МДПІ у м. Луганську податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року встановлена протиправність дій відповідача щодо анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100162159 від 05.02.2009. Також з 04.01.2011 відповідач зобов'язаний поновити реєстрацію позивача в якості платника податку на додану вартість з 22.06.2010. Однак в судовому засіданні відповідачем не надано жодного доказу щодо поважності причин невиконання судового рішення з 04.01.2011 по дату звернення позивача з позовом до суду. Таким чином, в наявності протиправність бездіяльності відповідача, яка формально перешкоджає позивачу здійснювати оформлення результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до положень Податкового кодексу України, а саме: прийняття податковим органом належним чином оформленої декларації з податку на додану вартість після її подання до цього органу та наявності чинного судового рішення щодо скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ.

Згідно п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З урахуванням конфлікту інтересів сторін (трактування положень п. 180.1 ст. 180, п. 184.1 ст. 184 ПК України щодо обов'язку реєстрації як платника податку та умов дії такої реєстрації), суд визнає доводи позивача щодо обов'язку відповідача прийняти подану ним податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Пояснення представника відповідача щодо правомірності його дій при даних спірних правовідносинах спростовуються наявністю чинного судового рішення щодо скасування рішення відповідача про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ та відсутності поважних причин невиконання цього рішення.

В судовому засіданні встановлено, що декларація з податку на додану вартість за квітень 2013 року з додатками оформлена відповідно до вимог статті 48 Податкового кодексу України, містить обов'язкові реквізити, підписи уповноважених осіб, печатку підприємства. Зазначені обставини, встановлені в ході судового засідання, вказують на обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Імпара" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій щодо неприйняття поданої ТОВ «Імпара» декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року та зобов'язання прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо неприйняття поданої декларації задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Імпара» податкової декларації з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року

Зобов'язати Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти подану 15.05.2013 товариством з обмеженою відповідальністю «Імпара» податкову декларацію з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпара» судові витрати у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні 41 копійка).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 15 липня 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця