Ухвала

від 13.08.2013 по справі 812/5455/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року справа №812/5455/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєва І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської об'єднанної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 812/5455/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПАРА" до Ленінської об'єднанної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо неприйняття поданої декларації, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Ленінської об'єднанної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби в якому просив визнати протиправними дії Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області щодо неприйняття, поданої ТОВ «ІМПАРА» декларації з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року, яка була надана відповідачу 15 травня 2013 року та зобов'язати Ленінську об'єднану державну податкову інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби прийняти та вважати поданою податкову звітність ТОВ «ІМПАРА» - податкову декларацію з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року, яка була надана відповідачу 15 травня 2013 року (а.с. 3-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 812/5455/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпара" задоволено повністю, визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби щодо неприйняття поданої товариством з обмеженою відповідальністю "Імпара" податкової декларації з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року та зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську прийняти подану 15 травня 2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Імпара" податкову декларацію з податку на додану вартість разом з додатками за квітень 2013 року. (а.с. 66-69).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 74-75).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано, що на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року, відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6 розділу 5 Положення про реєстрацію платників ПДВ, завтредженого Наказом Міністретсва фінансів України від 07.11.2011 року № 1394, Ленінською МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС було надіслано на адресу ДПС в Луганській області лист від 04.10.2012 року № 22962/183, щодо розгляду питання про можливість поновити свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Імпара» з дати анулювання, а саме з 22.06.2010 року з додаванням вищевказаних судових рішень. В свою чергу ДПС у Луганській області листом від 25.10.2012 року № 17203/8/18/303 звернулося до Державної податкової служби України з проханням розглянути питання про поновлення у реєстрі платників ПДВ центрального рівня платника ПДВ ТОВ «Імпара». Станом на 22.07.2013 року свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Імпара» не поновлено.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 вересня 2006 року ТОВ "Імпара" зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області (а.с. 25).

Відповідно до свідоцтва Державної податкової адміністрації України від 05 лютого 2009 року за № №100162159 ТОВ "Імпара" було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та знаходилося на обліку як платник податків в Ленінській об'єднанній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с. 26).

22 червня 2010 року вищевказане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість було анульовано, що підтверджується актом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 22 червня 2010 року.

08 травня 2013 року позивачем було надіслано до Ленінської МДПІ у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року разом із додатками (а.с.28-34).

Зазначену податкову декларацію відповідач отримав 15 травня 2013 року (а.с.35).

Листом Ленінської об'єднанної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області від 20 травня 2013 року за №12272/18-416 повідомлено ТОВ "Імпара" про невизнання податкової декларації з ПДВ, поданої 15 травня 2013 року, як податкової звітності у зв'язку з анулюванням 22 червня 2010 року свідоцтва платника ПДВ (а.с. 27).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дії відповідача щодо неприйняття поданої декларації з урахуванням наступного.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року по справі № 2а-7134/10/1270 позовні вимоги ТОВ "ІМПАРА" задоволені у повному обсязі: дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо прийняття рішення у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ІМПАРА" від 22.06.2010 року визнано неправомірними; скасовано рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську у вигляді акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "ІМПАРА" від 22.06.2010; зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити реєстрацію ТОВ "ІМПАРА" в якості платника податку на додану вартість з 22 червня 2010 року (а.с. 36-40).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.01.2011 року апеляційна скарга Ленінської МДПІ ум. Луганську залишена без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 28.10.2010 року по справі № 2а-7134/10/1270 - залишена без змін (а.с. 41-43).

Відтак, судове рішення, яким скасоване рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, набрало законної сили та відповідно до статті 124 Конституції України, ст. ст. 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для виконання.

Виходячи з того, що реєстрація позивача платником податку на додану вартість повинна бути поновлена з 22 червня 2010 року, позивач підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість.

Пунктом 180.1 статті 180 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Згідно з пунктом 184.2 цієї статті анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"и" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Оскільки реєстрація позивача як платника податку на додану вартість повинна бути відновлена з 22 червня 2010 року, позивач на час подання до органу державної податкової служби податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року є платником податку на додану вартість, а тому невизнання такої податкової декларації податковою звітністю є протиправним.

Що стосується загальних підстав, встановлених Податковим кодексом України, для невизнання податкової декларації податковою звітністю, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Згідно п. 46.5 ст. 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Статтею 48 Податкового кодексу України встановлені обов'язкові реквізити, що повинна містити в собі декларація: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку.

Пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Підпунктом 49.15 цієї статті визначено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку та заповнена з порушенням норм пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, вважається неподаною (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин).

Як передбачено п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

З поданої позивачем до податкового органу податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року вбачається, що вона заповнена у відповідності до вищезазначених вимог, не містить будь-яких порушень, має усі необхідні реквізити.

Доводи апелянта щодо анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість не приймаються судом апеляційної інстанції з підстав, зазначених вище.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ТОВ "ІМПАРА" фактично з 22 червня 2010 та на момент отримання декларації по ПДВ за квітень 2013 року та винесення повідомлення № 12272/18-416 від 20 травня 2013 року про невизнання як податкової звітності податкової декларації з ПДВ за квітень 2013 року є платником ПДВ, тому Ленінська МДПІ у м. Луганську Луганської області ДПС безпідставно не визнала декларацію по ПДВ за квітень 2013 року як податкову звітність.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднанної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 812/5455/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 812/5455/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв