Рішення

від 10.07.2013 по справі 906/612/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" липня 2013 р. Справа № 906/612/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко Т.Б., дов. № 777 від 03.10.12р.

від відповідача-1: Сіра А.В., дов. № 1 від 22.04.13р.

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

прокурор: Тарасюк В.С., посв. № 016623

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (м.Київ)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна" (смт.Романів, Житомирська область)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (м. Житомир)

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" (м. Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Голішевського Сергія Анатолійовича

про стягнення 1123070,46 грн.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України, ухвалою господарського суду від 18.06.2013 р. продовжено строк розгляду спору по 10.07.2013р.

Позивач звернувся з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором № 02/2011 у сумі 1123070,46 грн.

Заявою № 50802/08/413 від 01.07.2013 р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 02/2011 від 08.11.2011 р. в сумі 1108159,44 грн., з яких: 446988,32 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 583326,00 грн. - заборгованість по кредиту; 54941,45 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 7520,03 грн. - заборгованість по поточних процентах; 13999,53 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 1384,11 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів (а.с.202, т.1).

Вказана заява судом прийнята до розгляду. Спір вирішується в межах зменшених позовних вимог.

Згідно заяви від 15.05.2013 р. з метою захисту інтересів держави прокуратура Житомирської області втупила у розгляд справи на стороні позивача (а.с.122).

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали відповідно до заяви від 01.07.2013 р. про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача-1 (ТОВ "Дарна") в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, викладених у відзивах, поданих в судових засіданнях 18.06.2013 р., 03.07.2013 р. (а.с.187, т.1), та додатковому відзиві від 08.07.2013 р. (а.с.3-7, 25-28, т.2).

Відповідач-2 та відповідач-3 своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином (а.с.37, т.2).

Відповідач-2 та відповідач-3 проти позову заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву (а.с.172-179 т. 1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів (Голішевський С.А.) у відзиві від 10.07.2013 р. підтримав доводи відповідачів 2 та 3, розгляд справи просив здійснювати без його участі з урахуванням поданого ним відзиву (а.с.29-33, т.2).

03.06.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Благо" було подано зустрічний позов до Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про припинення зобов'язань за договором поруки.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2013 р. у прийнятті зустрічної позовної заяви відмовлено.

Ухвалою господарського суду від 03.06.2013 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Голішевського С.А.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

08.11.2011 р. ПАТ АБ "Укргазбанк" (далі - позивач) та ТОВ "Дарна" (позичальник, далі - відповідач-1) уклали кредитний договір № 02/2011 (а.с.17-21 т.1).

16.05.2012 р. сторонами укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору (а.с. 22 т.1), якою, зокрема, сторони виклали в новій редакції п. п. 3.9., 4.1., 4.2. кредитного договору .

16.02.2013 р. сторонами підписано додаткову угоду № 2 до договору про внесення змін (а.с. 23 т.1).

За умовами договору (п.1.1.) банк відкриває відповідачу-1 невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 1500000,00 грн., а відповідач-1 зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п.1.3. цього договору, в розмірі 19,00% річних.

Згідно п.1.3. ("Строк кредитування") договору кредитна лінія відкривається з 08.11.2011 р. по 07.11.2013 р. Позичальник (відповідач-1) у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (додаток №1).

Графік зменшення ліміту кредитування додано до кредитного договору (а.с.21, зворотня сторона т.1).

Відповідно до п.3.2. договору погашення кредиту позичальник здійснює відповідно до строків зменшення ліміту кредитування, який наведено в додатку 1 до цього договору.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно п.3.3. договору нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п.1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Відповідно до п.3.4. договору проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше п'ятого числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

За умовами п. 3.6 договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,00% річних.

Згідно п.4.1. Договору в редакції додаткової угоди від 16.05.12 № 1 до кредитного договору № 02/2011 від 08.11.11р., позичальник зобов'язується забезпечити щомісячне спрямування виручки від реалізації в національній та/або іноземній валюті на свої рахунки, відкриті в банку, в обсягах не менше 90% всіх своїх безготівкових розрахунків.

Відповідно до п.3.9. договору в редакції додаткової угоди від 16.05.12 № 1 до кредитного договору № 02/2011 від 08.11.11р. за взаємною домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником умов п.4.1. цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі 21,00% річних. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п.4.1. цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка закінчується останнім календарним днем кварталу, у якому позичальник виконав зазначені зобов'язання.

Пунктом 6.3. договору сторони погодили, що за порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків, визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.

Згідно п.3.10 договору з підписанням цього договору позичальник надає Банку доручення здійснювати договірне списання коштів з поточних рахунків позичальника в національній та в іноземних валютах, банківських металах, а саме: в разі невиконання позичальником зобов'язань за будь-якими договорами, що укладені між Банком та позичальником, списувати на користь Банку з поточного рахунка позичальника № 2600567510.980 відкритого в Відділенні «Житомирське обласне управління» АБ «Укргазбанк», код банку 320478, та будь-яких інших поточних рахунків в національній та іноземній валютах, банківських металах, що відкриті або будуть відкриті позичальником в АБ «Укргазбанк», будь-яку заборгованість позичальника перед Банком, що виникла відповідно до умов цього договору та/або інших договорів про надання банківських послуг, в тому числі комісійної винагороди, процентів, суму заборгованості по кредиту, суми пені, штрафів, всіх видатків понесених Банком під час виконання умов цього договору, та/або інших договорів про надання банківських послуг, згідно з їх умовами.

Відповідно до пункту 5.3.3. кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини)та/або плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором.

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори поруки:

- 08.11.2011 р. № 02/2011-П між позивачем, відповідачем-1 та ТОВ "Благо" (відповідач-2) (а.с.24-25, т.1);

- 08.11.2011 р. № 03/2011-П між позивачем, відповідачем-1 та ТОВ "Вежа" (відповідач-3) (а.с.26-27, т.1);

- 08.11.2011 р. між позивачем, відповідачем-1 та Голішевським С.А. (третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів) (а.с.148-149, т.1).

У відповідності до умов усіх трьох зазначених договорів поруки (пункти 1.1.-2.3., п.5.1.) сторони погодили наступне:

- поручитель зобов'язується перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання позичальником (відповідачем-1) зобов'язань по кредитному договору №02/2011 від 08 листопада 2011 р., укладеному між позивачем з відповідачем-1, згідно з яким відповідачу-1 Банк відкриває невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1500000,00 строком з «08» листопада 2011 р. по «07» листопада 2013 р., зі сплатою 19,00% річних з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору;

- поручитель несе солідарну відповідальність з відповідачем-1 перед позивачем за виконання зобов'язань по договору;

- поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і відповідач-1 - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі;

- у випадку невиконання відповідачем-1 зобов'язань по договору позивач звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по договору до відповідача-1 та поручителя;

- у разі одержання вимоги позивача поручитель зобов'язаний повідомити про це відповідача-1, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення відповідача до участі у справі;

- поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х робочих днів з дати отримання письмової вимоги позивача, перерахувати суму заборгованості відповідача-1 за договором на рахунки, на яких враховується заборгованість відповідача-1 в відділенні «Житомирське обласне управління» АБ "Укргазбанк";

- договори поруки набирають чинності з моменту підписання сторонами і діють до припинення забезпеченого ним зобов'язання позичальника за договором.

На виконання умов кредитного договору позивач надав окремими траншами згідно заявок відповідача-1 (позичальника) кредитні кошти в період з листопада 2011 р. по квітень 2013 р., що підтверджується банківськими виписками (а.с.68-70, т.1).

Згідно банківських виписок по рахунках позивача, що відкриті в АБ "Укргазбанк", зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків було виконано частково (а.с. 60-75 т.1), у зв'язку з чим позивач звертався до відповідача-1 (позичальника) листом-попередженням від 21.11.2012 р. про повернення заборгованості по кредиту в сумі 83915,80 грн., претензією від 04.12.2012 р. про повернення заборгованості по кредиту в сумі 32455,60 грн., претензією від 21.01.2013 р. про повернення простроченої заборгованості по кредиту в сумі 216697,34 грн., претензією від 26.03.2013 р. про повернення заборгованості по кредиту в сумі 1099013,90 грн., включаючи дострокове виконання зобов'язань відповідно до п.5.3.3. кредитного договору.

Зважаючи на умови договору поруки, позивач звертався до відповідача-2 (ТОВ "Благо") та відповідача-3 (ТОВ "Вежа") з повідомленнями від 04.12.2012 р. про порушення умов кредитного договору, претензіями від 21.01.2013 р. про повернення простроченої заборгованості по кредитному договору в сумі 216697,34 грн., претензіями від 26.03.2013 р. про повернення заборгованості по кредиту в сумі 1099013,90 грн.

Докази зазначених вище звернень позивача до відповідачів додано до позовної заяви (а.с.76-97, т.1).

Оскільки відповідачами зобов'язання по кредитному договору виконано частково, у відповідача-1 (як позичальника) перед позивачем станом на 12.04.2013 р. виникла заборгованість в сумі 1108159,44 грн., яка включає у себе: 446988,32 грн. - прострочену заборгованість по кредиту; 583326,00 грн. -поточну заборгованість по кредиту; 54941,45 грн. - заборгованість по прострочених процентах; 7520,03 грн. - заборгованість по поточних процентах.

За несвоєчасне виконання зобов'язань відповідачу-1 нараховано 13999,53 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 1384,11 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Розрахунки додано до заяви від 01.07.2013 р. про зменшення позовних вимог (а.с.203-204, т.1).

При цьому, як вбачається з розрахунку заборгованості, проценти за користування кредитом в межах строку кредитування нараховувались в розмірі 19%, а в період квітень- червень 2012 р. та з лютого по квітень 2013 р. в розмірі 21%.

Відповідач-1, згідно поданих відзивів, позовні вимоги в частині стягнення 1030314,32 грн. (446988,32 грн. простроченої заборгованості по кредиту та 583326,00 грн. заборгованості по кредиту) визнав.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам відповідач-1 зазначив, що остання є завищеною, оскільки, в порядку п. 3.9 договору кредитування, позивачем неправомірно застосовано відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 21%, замість 19%, за порушення умов п. 4.1. кредитного договору, згідно якого позичальник зобов'язався забезпечити щомісячне спрямування коштів (виручки від реалізації продукції) на свої рахунки, відкриті у позичальника в обсязі 90 відсотків всіх своїх безготівкових розрахунків ( а.с. 3, 4 т. 2).

Крім того, відповідач-1 зазначає, що про нарахування банком 21% річних за користування кредитом йому взагалі не було відомо, оскільки банк самостійно здійснював списання коштів з рахунку ТОВ "Дарна" та заносив на погашення боргу за договором кредитування.

Здійснивши власний розрахунок процентів у вищевказаний період за ставкою 19% річних, відповідач-1 вважає, що його заборгованість по процентам перед позивачем складає 60351,52 грн. (а.с.6, т.2).

Відповідач-1 вважає, що умови кредитного договору, передбачені п.3.9. та 4.1., є нікчемними, оскільки в силу ст.1056-1 ЦК України та ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк не має права в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки (а.с. 25-28 т.2).

Відповідач-2 та відповідач-3, заперечуючи проти позовних вимог, зазначили, що не погоджуються із позовом в частині солідарного стягнення заборгованості по кредитному договору.

Так, ТОВ "Благо" та ТОВ "Вежа" вважають, що укладаючи договори поруки, поручилися за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитом в розмірі 1500000,00 грн. з урахуванням 19% річних, та оскільки з розрахунку позовних вимог вбачається, що останній здійснено частково, виходячи з відсоткової ставки 21%, поручителі дійшли до висновку про те, що розмір їх зобов'язань збільшено позивачем самостійно та безпідставно.

За вказаних обставин, з посиланням на приписи ст.559 ЦК України, відповідач-2 та відповідач-3 вважають, що їх зобов'язання за договорами поруки припинились з моменту зміни відсоткової ставки, у зв'язку з чим просять відмовити у задоволенні позовних вимог щодо них.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши доводи учасників судового процесу, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Так, матеріалами справи (банківські виписки, розрахунок позивача (а.с. 60-75, 205 т.1)) підтверджується, що відповідач-1 (позичальник) порушив свої зобов'язання за кредитним договором № 02/2011 від 08.11.2011 р., не дотримуючись Графіку зменшення ліміту кредитування, а також строків погашення відсотків за користування кредитом, внаслідок чого у останнього перед позивачем станом на 12.04.2013 р. утворилась заборгованість в розмірі 1092775,80 грн., з яких: 446988,32 грн.- несвоєчасно повернуті кредитні кошти; 583326,00 грн. поточна заборгованості по кредиту; 54941,45 грн. заборгованості по сплаті прострочених процентах; 7520,03 грн. заборгованості по поточних процентах.

Стаття 611 ЦК України вказує, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені на суму кредиту та на суму несплачених процентів у розмірі 13999,53 грн. та 1384,11 грн. відповідно, суд дійшов до висновку, що останні здійснено вірно, відповідно до чинного законодавства та укладеного сторонами договору.

Щодо твердження відповідача-1 про безідставність застосування позивачем процентної ставки 21 % річних за користування кредитом, що визначено п. 3.9 договору з відсилкою до п. 4.1 договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши факт нарахування позивачем 21% за користування, кредитом за період з квітня по червень 2012 р. суд встановив, що відповідачем-1 позивачу, на виконання вимог пп. 5.2.3 договору кредитування, була подана довідка з ПАТ КБ "Приватбанк" про оборот коштів на рахунку ТОВ "Дарна" за період з 01.01.2012 р. (а.с. 206 т.1).

За умовами пп. 5.2.3 договору кредитування, протягом дії договору позичальник зобов'язується самостійно надавати банку інформацію про свою фінсово-господарську діяльність, зокрема, банківські довідки (або довідку від позичальника) про рух коштів по поточних рахунках позичальника в інших банках за звітний період.

В свою чергу позивач, здійснивши відповідний аналіз щодо руху коштів по рахунках відповідача-1, виходячи з положень п. 4.1 договору, на період з квітня по червень 2012 р. за користування кредитом застосував відсоткову ставку у розмірі 21%.

При цьому, відповідач-1 не заперечував і не оспорював факт нарахування йому 21 % за користування кредитом.

До того ж, як встановлено судом при досліджені банківських виписок (а.с. 63 т.1; 36, 37 т.2), ТОВ "Дарна" самостійно сплачувало нараховані проценти, оскільки оплата була здійснена 04.05.12 р., 05.06.12 р. та 05.07.12 р., тобто з дотриманням вимог п 3.4 договору кредитування .

Повноваженнями на списання коштів з рахунку позичальника, банк, відповідно до п. 3.10 договору, був наділений лише у випадку виникнення заборгованості по нарахованих відсотках за користування кредитом, тобто з 06 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом.

Вищевказане спростовує твердження відповідача-1 щодо його необізнаності про нарахування банком в період з квітня по червень 2012 р. за користування кредитом 21%, а також про самостійне списання банком коштів з рахунку відповідача-1.

В частині встановлення процентної ставки в ромірі 21% в період з лютого по квітень 2013 р., то суд встановив, що відповідачем-1 позивачу були надані довідки з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ КБ "Приватбанк" про рух коштів на рахунках ТОВ "Дарна", що знаходяться у вищевказаних банках, за період жовтень-грудень 2012 р. (а.с. 205, 207 т.1).

Виходячи з умов п.п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 16.05.12 р.) позивачем встановлено, що надходження на поточні рахунки, відкриті у вищевказаних банках, становлять 45%, відповідно на рахунок в АТ "Укргазбанк" - 55%, що є порушенням п.4.1 кредитного договору.

Всупереч ст. ст. 32, 33 ГПК України, відповідач-1, стверджуючи, що ним не порушено умови пункту 4.1. кредитного договору, не надав суду достатніх та належних доказів (банківських виписок, довідок тощо) на підтвердження того, що ним забезпечено щомісячне спрямування виручки від реалізації на свої рахунки, відкриті у позивача, в обсягах 90% всіх своїх безготівкових надходжень та не спростував доводів позивача щодо правомірності застосування ним процентної ставки в розмірі 21% річних.

Щодо доводів відповідача-1, який вважає, що в силу ст.1056-1 ЦК України та ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк не має право в односторонньому порядку змінювати розмір процентної ставки, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно ч.4 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Проаналізувавши зміст вказаних норм, суд дійшов до висновку, що заперечення відповідача-1 з посиланням на приписи вказаних статтей є безпідставним з огляду на те, що позивачем було застосовано процентну ставку 21%, не збільшивши її в односторонньому порядку, а застосувавши умови договору, що прямо передбачають підстави та умови збільшення процентної ставки.

Ст. ст. 626, 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач-1 контрольний розрахунок пені, як і доказів сплати боргу, не подав.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення коштів в розмірі 1108159,44 грн., з яких:

- 1030314,32 грн. - заборгованість по сплаті кредиту (446988,32 грн.- несвоєчасно повернуті кредитні кошти; 583326,00 грн. поточна заборгованості по кредиту);

- 62461,48 грн. - заборгованість по сплаті нарахованих процентів (54941,45 грн. заборгованіст по сплаті прострочених процентах; 7520,03 грн. заборгованості по поточних процентах);

- 15383,64 грн. - пеня (13999,53 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 1384,11 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів) заявлені правомірно, є обгрунтованими і такими, що підтверджуються належними доказами.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Заперечення відповідача-2 та відповідача-3 щодо позовних вимог судом до уваги не беруться з огляду на таке.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Укладаючи договори поруки № 02/2011-П та № 03/2011-П від 08.11.2011 р. позивач та відповідачі 2 та 3 обумовили обсяги поруки. Так, згідно п. 1.3 договорів, поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідач-2 та відповідач-3 поручилися за виконання відповідачем-1 умов кредитного договору. Однією з умов кредитного договору є встановлення відсоткової ставки 21% річних (замість 19%) у разі порушення відповідачем-1 умов п.4.1. договору.

Як було встановлено судом вище, позивач за користування кредитом правомірно застосував відсоткову ставку в розмірі 21%. При цьому, змін зобов'язань та збільшення обсягу відповідальності поручителів не відбулось.

За таких обставин, твердження відповідача-2 та відповідача-3 про припинення їх зобов'язань за договорами поруки спростовуються матеріалами справи і є безпідставними.

За вказаних обставин, в силу приписів ст.554 ЦК України та умов договорів поруки від 08.11.2011 р., відповідач-2 та відповідач-3 відповідають перед позивачем тому ж обсязі, що і відповідач-1 солідарно з останнім.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги заявлені відповідного до чинного законодавства, укладених договорів та підлягають задоволенню в повному обсязі (згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог).

Поряд з цим, щодо вимоги позивача про солідарне стягнення з усіх трьох відповідачів заборгованості за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Відповідач-2 та відповідач-3 поручилися перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором згідно окремих договорів поруки, укладених 08.11.2011 р.

Статтею 543 ЦК України (солідарний обов'язок боржників) передбачено, що у разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.1 ст.554 ЦК України).

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що наявність декількох поручителів необхідно відрізняти від осіб, які спільно дали поруку.

Якщо ж зобов'язання забезпечується поручителями, які надали поруку за різними договорами поруки, то останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, забезпеченого кількома незалежними один від одного договорами поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до будь-кого з них або до всіх одночасно. При цьому той із співпоручителів, який виконав зобов'язання боржника в повному обсязі, не набуває права на регресний позов до іншого поручителя як це передбачено ч.1 ст.544 ЦК України для солідарних боржників.

В свою чергу, згідно до приписів Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" (п.9.2) у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. У рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них.

Попри те, що між відповідачем-2 (ТОВ "Благо") та відповідачем-3 (ТОВ "Вежа") не виникає солідарного обов'язку між собою, оскільки вони не є солідарними боржниками, вони повинні відповідати перед кредитором в межах укладених між ними договорів поруки. При цьому, кожен з поручителів (як ТОВ "Благо", так і ТОВ "Вежа") несуть солідарний обов'язок з відповідачем-1 (ТОВ "Дарна") перед позивачем.

В силу того, що договори поруки укладені сторонами щодо одного й того ж кредитного договору та суми відповідальності за договорами поруки усіх відповідачів тотожні, обсяг відповідальності окремо кожного з відповідачів дорівнює заборгованості відповідача-1 перед позивачем за кредитним договором.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки підставою позову у даній справі є неналежне виконання позичальником (відповідачем-1) зобов'язань за кредитним договором, судові витрати по сплаті судового збору покладаються саме на відповідача-1 (ТОВ "Дарна") пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 22461,41 грн. згідно платіжного доручення № 5874-569 від 17.04.2013 р.

Враховуючи, що позивачем було зменшено розмір позовних вимог, у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України пропорційно, що становить 298,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарна" (13001, Житомирська область, смт. Романів, вул.Заводська, 18/2, ідентифікаційний код 31727512)

на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, ідентифікаційний код 23697280)

- 1030314,32 грн. - заборгованості по кредиту;

- 62461,48 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 13999,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 1384,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів;

- 22163,19 грн. - судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Благо" (10014, м.Житомир, вул.Якіра, буд.18, ідентифікаційний код 13572991) солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" (13001, Житомирська область, смт.Романів, вул.Заводська, 18/2, ідентифікаційний код 31727512)

на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, ідентифікаційний код 23697280)

- 1030314,32 грн. - заборгованості по кредиту;

- 62461,48 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 13999,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 1384,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вежа" (10014, м.Житомир, вул.Якіра, буд.18, ідентифікаційний код 20426215) солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарна" (13001, Житомирська область, смт.Романів, вул.Заводська, 18/2, ідентифікаційний код 31727512)

на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, ідентифікаційний код 23697280)

- 1030314,32 грн. - заборгованості по кредиту;

- 62461,48 грн. - заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;

- 13999,53 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту;

- 1384,11 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству акціонерному банку "Укргазбанк" з Державного бюджету України судовий збір в сумі 298,22 грн., сплаченого згідно платіжного доручення № 5874-569 від 17.04.2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.07.13

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу - наручно

3 - відповідачу-1 (ТОВ "Дарна") - наручно

4 - Прок. Жит. обл. (рек.)

5, 6- відповідачам 2 - 3 (рек. із зв. повід.)

7 - Голішевському С.А. (м. Житомир, вул. Котовського, 50/81, кв.96) (рек. з пов.)